Постанова

від 15.02.2011 по справі 32/279-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/279-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2011 року                                    Справа №  32/279-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

секретар судового засідання Савін В.Ю.

представники сторін:

від відповідача: Лукін І.В., довіреність №28-1/07-2010 від 02.07.2010р.,  представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпрошина” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2010р. у справі №32/279-10

за позовом відкритого акціонерного товариства “Дніпрошина”, м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Укртехвуглець”, м. Київ

про визнання недійсним додатку до контракту

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року відкрите акціонерне товариство “Дніпрошина” (далі ВАТ “Дніпрошина”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Укртехвуглець” (далі ТОВ “Укртехвуглець”) про визнання додатку №13 від 28.01.2009р. до контракту №22/08/01 від 17.01.2008р., укладеного між ТОВ “Укртехвуглець” та ВАТ “Дніпрошина”, недійсним.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2010р. у справі №32/279-10 (суддя Васильєв О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що посилання на будь-яку довіреність, на підставі якої директор з комерційних питань ВАТ “Дніпрошина” Засоба В.В. підписав специфікацію, в тексті документу відсутнє; позивачем не доведено жодним доказом, що відповідач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про відсутність повноважень у директора з комерційних питань ВАТ “Дніпрошина” Засоби В.В. на підписання специфікації; з подальших дій ВАТ “Дніпрошина”, а саме, прийняття продукції відповідно до умов контракту та оспорюваної специфікації, вбачається погодження юридичної особи з умовами поставки продукції, викладеними у специфікації.

Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ “Дніпрошина” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2010р. у справі №32/279-10 повністю і прийняти нове рішення, яким визнати додаток №13 від 28.01.2009р. до контракту №22/08/01 від 17.01.2008р., укладений між ТОВ “Укртехвуглець” та ВАТ “Дніпрошина” недійсним.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на відсутність повноважень на підписання оспорюваної специфікації у директора з комерційних питань ВАТ “Дніпрошина” Засоби В.В., у зв'язку з тим, що строк дії довіреності №8 від 02.11.2007р. закінчився 31.12.2008р.; додаток №13 з боку позивача підписано не уповноваженою особою.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Укртехвуглець” просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №32/279-10 - без змін.

Представник ВАТ “Дніпрошина” в судові засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином (а.с. 50, 62).         

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

17.01.08р. між ТОВ “Укртехвуглець” (продавець) та ВАТ “Дніпрошина” (покупець) було укладено контракт №22/08/01, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує продукцію виробництва ВАТ “Стаханівський завод технічного вуглецю” в асортименті, кількості та по цінам згідно специфікаціям, що є невід'ємною частиною цього контракту.

08.12.08р. сторонами підписано додаткову угоду №3 від 03.12.2008р. до контракту, якою строк дії контракту продовжено до 31.12.2009р.

З боку покупця контракт №22/08/01 та додаткову угоду підписано директором з комерційних питань Засобою В.В., який діяв на підставі довіреності №8 від 02.11.2007р.

09.02.2009р. сторонами підписано додаток №13 “Специфікація №14 від 28.01.2009р.” до контракту №22/08/01 від 17.01.08р., де сторони погодили найменування, кількість, вартість товару (сировини), що поставляється в лютому 2009р. З боку покупця додаток підписано Засобою В.В., при цьому посилання на довіреність, на підставі якої він підписав специфікацію, в тексті документу відсутнє.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Позивачем не доведено невідповідність додатку №13 до контракту №22/08/01 від 17.01.2008р. вимогам, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Схвалення правочину можливе шляхом конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину.

На підставі оспорюваного додатку №13 позивачу було відвантажено з ВАТ “Стаханівський завод технічного вуглецю” вуглець технічний в кількості 91, 5 тонн на загальну суму 493 851, 60 грн., який прийнятий позивачем, про що свідчать квитанції про приймання вантажу №51338515, №51338521 та акт №16 прийому-передачі від 28.02.2009р. Вказані дії позивача на виконання правочину можуть бути кваліфіковані як схвалення правочину. Наступне схвалення правочину робить його дійсним з моменту його вчинення, тобто наступне схвалення діє з зворотною силою.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -                                     

                                                 ПОСТАНОВИВ:              

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпрошина”, м. Дніпропетровськ  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2010р. по справі №32/279-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                           І.А. Сизько

Суддя                                                                                  І.М. Герасименко

Суддя                                                                                  І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 21.02.2011р.)