Постанова

від 03.03.2011 по справі 5020-10/285

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-10/285

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 24 лютого 2011 року   Справа № 5020-10/285

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Голика В.С.,

суддів                                                                      Рибіної С.А.,

                                                                                          Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Булгакова Владлена Юріївна, довіреність №  138   від 30.11.10,  товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй";

відповідача: Чикалов Ігор Вікторович (повноваження перевірені), наказ  №34-К   від 01.09.04,  Директор, товариство з обмеженою відповідальністю "Дракар";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дракар" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 09 грудня 2010 року у справі № 5020-10/285

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй" (вул. Брестська, 18-а,Севастополь,99001)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Дракар" (пр. Ген. Острякова, буд. 47, кв. 3,Севастополь,99029)

про стягнення 99893,40 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Строй" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Дракар" про стягнення 99893, 40 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що кошти у сумі 99893, 40 грн. отримані відповідачем за роботи, які ним не виконані, тобто фактично вказані кошти є невикористаним авансом, у зв'язку із чим позивач просить стягнути їх з відповідача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 09 грудня 2010 року у справі №  5020-10/285 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дракар" про стягнення 99893,40 грн. задоволено у повному обсязі. Стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю "Дракар" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-строй"  99893, 40 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Дракар" звернулось  до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 09 грудня 2010 року у справі №  5020-10/285 та прийняти нове, яким відмовити  у задоволенні позовних  вимог  у повному обсязі.

Апеляційні вимоги обгрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Так, заявник апеляційної скарги  стверджує, що  господарський суд першої інстанції не звернув увагу та не дав оцінку документально підтвердженим фактам, які свідчать про те, що товариством з обмеженою відповідальністю "Дракар"  на виконання договору проведено витрат на загальну суму 676334, 30 грн. Також, відповідач наполягає на тому, що в мотивувальній частині рішення судом першої інстанції сконцентровано  увагу на постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 липня 2010 року у справі 5020-5/331, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду від 18 жовтня 2010 року по вищевказаній справі, однак не проведено вивчення документів, що були надані товариством з обмеженою відповідальністю "Дракар" при її розгляді за участі тих самих сторін стосовно виконання робіт з монтажу газопроводу середнього тиску в Пансіонаті Туристично-готельного комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Сегас-Тур" у парці Перемоги м. Севастополя за договором від 17 липня 2007 року за № 10/7.

У судовому засіданні, призначеному на 24 лютого 2011 року, заявник апеляційної скарги підтримав свої доводи у повному обсязі, представник позивача надав свої заперечення.

Переглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального  кодексу України, судова колегія встановила наступне.

17 липня 2007 року між позивачем (генпідрядник) і відповідачем (субпідрядник) був укладеній договір субпідряду № 10/07, згідно умовам якого відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по будівництву зовнішнього газопроводу середнього тиску в Пансіонаті Туристично-готельного комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Сегас-Тур" у парку Перемоги м. Севастополя (п. 1.1. договору).

Згідно з  пунктом 3.1. договору, термін виконання робіт був визначений сторонами протягом в два місяці - з 18.07.2007р. по 18.09.2007р.

23.01.2008р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору субпідряду № 10/07 від 1 7.07.2007р. умовами якої змінили договірну ціпу робіт, визначивши її в розмірі 933799,40 грн.

07.09.2008 сторони уклали додаткову угоду б/н до договору субпідряду № 10/07 від 1 7.07.2007р, зарахуванням виконаного об'єму робіт, а також змін розцінок на окремі види робіт відкоригували договірну ціну робіт, остаточно встановивши її в розмірі 898837,20грн.

Термін дії договору, встановлений пунктом 3.1. договору субпідряду № 10/07, додатковими угодами до нього б/н від 07.09.2007р. і № 1 від 23.01.2008р. сторонами не змінювався, але між сторонами існувала домовленість про інші строки виконання робіт, ніж ті, що передбачені договором.

Відповідно до пункту 5.1 договору, позивач також" був зобов'язаний після укладення договору і фінансування виконання робіт з боку замовника перерахувати на рахунок відповідача попередню оплату (аванс) на придбання матеріалів, конструкцій, виробів та виконання робіт у розмірі 30% кошторисної вартості робіт за  договором, що складало суму у розмірі 210011, 10 грн. від вартості усього договору,

На виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором позивач перерахував па розрахунковий рахунок відповідача в період з 19.07.2007р. по 01.10.2008р.  грошові кошти в загальному розмірі 475 018,50 гри.

Відповідач на виконання прийнятих на себе зобов'язань виконав роботи по будівництву зовнішнього газопроводу середнього диску в пансіонаті туристично-готельного комплексу товариства з обмеженою відповідальністю  "Сегас-Тур" в парку Перемоги в м. Севастополі і здав їх позивачу за актами форми КБ-2в. Вказана обставина підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт: - за червень 2008 року на суму 196105,20 грн.; - за січень 2009 року на суму 148497,60 грн.; - за лютий 2009 року на суму 30523.20 грн.

Позивач вказані роботи прийняв і підписав акти приймання робіт всього на загальну суму  375 1 25, 10 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Вищевказані факти є преюдиціальними, відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального  кодексу України не підлягають доведенню при розгляді даної справи, у зв'язку із тим, що вони встановлені постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 року по справі № 5020-5/331, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2010 по справі № 5020-5/331, в якій приймали участь ті самі сторони.  

Крім того, вищевказаною постановою визнано, що грошові кошти у розмірі 99893, 40 грн.  отримані відповідачем за роботи, які ним не виконані і не можуть бути виконані в майбутньому, отже, фактично вказані кошти є невикористаним авансом, тобто безпідставно отриманим майном.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає одну з можливостей виникнення недоговірних зобов'язань - внаслідок безпідставного набуття майна за рахунок іншої особи.

Умовами виникнення зобов'язань внаслідок безпідставного набуття майна є: - збільшення майна у однієї особи; - втрата майна іншою особою; - причинний зв'язок між збільшенням майна у однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; - відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна у однієї особи за рахунок іншої особи.

Правовою підставою може бути договір сторін, безпосередній припис закону, тощо. При цьому до відсутності правової підстави частина 1  статті 1212 Цивільного кодексу України прирівнює ситуацію, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Змістом даних зобов'язань є право кредитора (потерпілої особи) вимагати від боржника повернення безпідставно отриманого або збереженого майна і обов'язок боржника виконати цю вимогу і повернути безпідставно одержане майно.

Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна (протиправне присвоєння чужого майна), чи самого потерпілого, чи інших осіб, або наслідком події, тощо.

Доводи відповідача щодо того, що сальдо взаєморозрахунків між сторонами за договором субпідряду № 10/7 від 17.07.2007 року складає 201 315, 80 грн. на користь відповідача спростовуються актом звірки взаєморозрахунків станом на 09.10.2009 року, підписаним відповідачем та скріпленим печаткою.

Таким чином, всупереч твердженням заявника апеляційної скарги, слід зазначити, що обгрунтованість його доводів спростовується змістом постанов Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 та Вищого господарського суду України від 13.07.2010 року у справі № 5020-5/331, що,  як зазначалось, мають преюдиціальну силу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну  скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю "Дракар" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 09 грудня 2010 року у справі № 5020-10/285 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  В.С. Голик

Судді                                                                                С.А. Рибіна

                                                                                І.В. Черткова