Рішення

від 18.01.2011 по справі 22ц- 9263/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                      УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа   №22ц/0690/197/11

Категорія 57

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 січня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді          Котік Т.С.

                                             суддів           Жигановської О.С., Косигіної Л.М.                           

                       з участю секретарів           Порохні М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Бердичівської районної державної адміністрації, відділу Держкомзему у Бердичівському районі та Житомирської регіональної філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру” про видачу нового Державного акта на право власності на земельну ділянку, -

            за апеляційною скаргою відділу Держкомзему у Бердичівському районі Житомирської області на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2010 року

                                                             в с т а н о в и л а :

В жовтні 2009 року ОСОБА_1  звернувся з вказаним позовом, вимоги за яким уточнив 03.08.2010 року, та просив зобов’язати відділ Держкомзему у Бердичівському районі видати новий Державний акт на право власності на земельну ділянку замість Державного акта Серії ЖТ №165909 від 25.10.2003 року, в якому допущені помилки, використавши технічну документацію, яка була виготовлена при видачі попереднього Державного акта. В разі відсутності технічної документації із землеустрою, просив зобов’язати виготовити її за рахунок відділу Держкомзему у Бердичівському районі.

В обґрунтування вимог, позивач зазначав, що він успадкував земельну ділянку площею 1,9047 га, про що отримав Державний акт серії ЖТ №165909 від 25.10.2003 року. При видачі Державного акта допущена технічна помилка, оскільки кадастровий номер та план меж земельної ділянки зазначено невірно. Вирішити вказане питання в позасудовий спосіб відділ Держкомзему у Бердичівському районі відмовляється, а тому позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2010 року позовні вимоги до відділу Держкомзему у Бердичівському районі  задоволено.

Зобов’язано відділ Держкомзему у Бердичівському районі видати ОСОБА_1 новий Державний акт на право власності на земельну ділянку замість Державного акта серії ЖТ №165909 від

25.10.2003 року, в якому допущені помилки, використавши технічну документацію, яка була виготовлена при видачі попереднього Державного акта. Оскільки така документація відсутня, суд зобов’язав відділ Держкомзему у Бердичівському районі виготовити її за власний рахунок.

        В позові до Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Бердичівської районної державної адміністрації та Житомирської регіональної філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру” відмовлено за безпідставністю.

        В апеляційній скарзі відділ Держкомзему у Бердичівському районі порушує питання про скасування рішення суду та просить ухвалити нове – про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що  при ухваленні рішення, суд першої інстанції не встановив факт недійсності Державного акта та не встановив розробника технічної документації. Також, апелянт зазначає, що на час видачі Державного акта діяла Інструкція, згідно якої, повноваження щодо оформлення державних актів було покладено на Державне підприємство „Центр Державного земельного кадастру”, яке і проводить державну реєстрацію права на земельну ділянку. Окрім того, апелянт зазначає, що суд не вирішив питання про скасування попереднього Державного акта.

         Вислухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2, позивач успадкував право на земельну частку (пай) із земель, які перебували у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства „Гігант” с. Ст.Солотвин Бердичівського району Житомирської області (а.с. 9,12).

25 жовтня 2003 року ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,9047 га Серії ЖТ №165909 (а.с.13).

Окрім вищезазначеного акта, 17 червня 2003 року, на підставі розпорядження  голови Бердичівської районної державної адміністрації №214 від 16.10.2002 року, позивач отримав Державний акт на земельну ділянку  площею 1,9046 га для ведення особистого селянського господарства  Серії ЖТ №178843 (а.с.10).

Згідно зведеного плану розташування земельних часток (паїв) по реформованому КСП „Гігант” с. Ст.Солотвин, земельна ділянка позивача, на яку він отримав Державний акт, значиться під №143, земельна ділянка, яку позивач успадкував після смерті ОСОБА_2 – під №16 (а.с.42).

Незважаючи на те, що позивач отримав у власність різні земельні ділянки та на підставі різних правовстановлюючих документів, план та опис меж земельних ділянок є однаковим, як і кадастровий номер обох земельних ділянок – 1820886500:01:002:0002 (а.с.10,13).

Вимога ОСОБА_1 про видачу нового Державного акта на право власності на земельну ділянку площею 1,9047 га, замість Державного акта Серії ЖТ №165909 від 25.10.2003 року в якому допущено технічні помилки, залишена без задоволення відділом Держкомзему у Бердичівському районі, оскільки, що позивач не приєднав до заяви додатки, які передбачені Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою.

          Відповідно до пункту 4.4. Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 06.08.2009  N 325, у  разі  виявлення у виданому  державному  акті орфографічних  або  технічних помилок землевласником (землекористувачем) такий землевласник (землекористувач) звертається до відповідного територіального органу Держкомзему  із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акта.

          У заяві (клопотанні) відображається суть виявлених помилок.

          До заяви  (клопотання)  додаються:  копія  такого  державного акта,  копія  акта   приймання-передавання   межових   знаків   на зберігання;  копія  акта  перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон,  зон санітарної охорони,  санітарно-захисних зон  і зон  особливого режиму використання земель за їх наявності;  копія документа, на підставі якого

набуто право на земельну ділянку.  

          Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача при розгляді справи в суді першої інстанції, він не долучив до своєї заяви вищеперераховані документи, а просив видати їх з архіву земельного відділу(а.с.50,51).

         На час видачі ОСОБА_1 Державного акта від 25.10.2003 року, була чинна Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування  земельною ділянкою та договорів оренди землі, яка затверджена наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 року  N43.

      За змістом п. 2.9. вказаної Інструкції заповнення  державних  актів  на  право  власності  на земельну  ділянку  та  на  право постійного користування земельною ділянкою  покладалося на Державне підприємство "Центр державного земельного  кадастру  при Державному комітеті України по земельних ресурсах"  та  його  структурні  підрозділи.

       Відповідно до п.1.19. вищезазначеної Інструкції, технічна  документація зі складання державних актів на право  власності  на  земельну  ділянку  або  на  право постійного користування  земельною ділянкою розробляється у двох примірниках. Перший (з матеріалами польових  вимірювань  і  обчислень) зберігається в районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів  Держкомзему України, другий - у виконавця робіт.

         Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що саме відділ Держкомзему у Бердичівському районі повинен видати новий Державний акт та виготовити за власний рахунок технічну документацію, оскільки в його архіві відсутній перший примірник технічної документації.

       Проте, з такими висновками суду не можна погодитися, виходячи з наступного.

      За змістом ст. 26 Закону України „Про землеустрій” технічна документація із землеустрою, на підставі якої видаються Державні акти на право власності на земельну ділянку, розробляється юридичними та фізичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону.

     Суд, зобов’язуючи відділ Держкомзему у Бердичівському районі виготовити таку документацію не звернув увагу на вимоги зазначеного закону та не врахував, що відділ не наділений такими повноваженнями та не має відповідної ліцензії.

     З огляду на викладене, другий примірник технічної документації зберігається у виконавця робіт. Позивач, в свою чергу, не надав відомостей про особу, яка виготовляла технічну документацію, а також не надав доказів на підтвердження того, що другий примірник технічної документації відсутній.

     Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині того, що саме в Державному акті Серії  ЖТ №165909 від 25.10.2003 року допущена технічна помилка щодо зазначення кадастрового номеру та плану меж земельної ділянки, ОСОБА_1 виходив з того, що у нього уже є державний акт з таким кадастровим номером та планом меж земельної ділянки. Однак, такі відомості є лише припущенням позивача, оскільки доказів про  те, що саме в Державному акті від 25.10.2003 року допущена технічна описка не надано.

      Наказом Держкомзему від 02.07.2003 року за №174 затверджений Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель Центром державного земельного кадастру при Держкомземі по земельних ресурсах. Вказаний порядок передбачає ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру, в якому містяться відомості про правовий режим  земель,  державну реєстрацію земельних ділянок,  кадастрове зонування,  кадастрові  зйомки,  бонітування  ґрунтів,  економічну оцінку земель,  грошову оцінку земельних ділянок,  облік кількості та якості земель.

        Даних про те, що позивач звертався до Центру з вимогою надати інформацію щодо земельних ділянок, які перебувають в його власності, з метою встановлення Державного акта в якому допущена технічна помилка не надано. Тому, доводи позивача про існування технічної помилки саме в Державному акті від 25.10.2003 року є необґрунтованими.

       Окрім того, відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” органом, який здійснює таку реєстрацію є Державне підприємство „Центр Державного земельного кадастру” при Держкомземі України.

      За змістом ст.26 цього Закону записи про реєстрацію прав та їх обтяжень скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

        Як вбачається з матеріалів справи, позивач, після уточнення позову, не просив суд визнати недійсним Державний акт  Серії ЖТ №165909 від 25.10.2003 року та скасувати  його державну реєстрацію, а тому суд в силу вимог ст. 11 ЦПК України, не вирішив вказане питання при ухваленні рішення.

       Така вимога позивача, яка викладена в запереченнях на апеляційну скаргу, не може бути задоволена при розгляді справи в апеляційному суді, оскільки відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, рішення суду в частині задоволення позову до відділу Держкомзему у Бердичівському районі підлягає скасуванню з ухваленням нового – про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                                 в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу   відділу Держкомзему у Бердичівському районі Житомирської області задовольнити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2010 року  скасувати в частині задоволення позову до відділу Держкомзему у Бердичівському районі Житомирської області та ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до відділу Держкомзему у Бердичівському районі Житомирської області про видачу нового Державного акта на право власності на земельну ділянку.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий                               Судді