Рішення

від 19.09.2006 по справі 10394.1-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10394.1-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.09.2006Справа №2-29/10394.1-2006

За позовом – Закритого акціонерного товариства „Дніпроенергобуд”, м.Дніпропетровськ.

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю „Стабільність”, м.Алушта.

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.          ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ, м.Дніпропетровськ;

2.          Товариство з обмеженою відповідальністю „Кронос”, м.Алушта.

Про визнання недійсним договору купівлі - продажу.

                                                                                                   Суддя О.І. Башилашвілі

                                                     ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Храпкіна Є.В. – представник, довіреність від 18.09.06р. №06/01.

Від відповідача – не з'явився.

За участю третіх осіб – 1. не з'явився.

                                   2. Брязгін А.А. – представник, довіреність від 09.06.2006р. б/н.  

      Сутність спору: ЗАТ „Дніпроенергобуд” звернулось до господарського суду АРК з позовом до відповідача – ТОВ „Стабільність” про визнання договору №12 від 17.08.2000р. недійсним повністю; зобов'язання ТОВ „Стабільність” повернути ЗАТ „Дніпроенергобуд” усі передані по акту приймання-передачі від 28.08.2000р. до договору №12 від 17.08.2000р. правовстановлюючі документи, пов'язані з будівництвом ЗАТ „Дніпроенергобуд” клімат павільйону.

          Ухвалою ГС АРК від 19.04.2005р. до участі у справі були залучені у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська та ТОВ „Кронос”

          Позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі, надавши суду письмові пояснення. Згідно наданих позивачем письмових пояснень позовні вимоги мотивовані тим, що на час укладення спірного договору все майно та майнові права ЗАТ „Дніпроенергобуд” знаходились у податковій заставі ( що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №2551006 від 14.02.2005р., а також довідками ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ). У відповідності до п.5 Указу Президента №167/98 ВР від 04.03.1998р. „Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами”, відчуження майна або майнових прав, що знаходяться в податковій заставі, може здійснюватись лише за наявності письмової згоди органів державної податкової служби, однак такої згоди надано не було. Крім того позивач посилається на те, що підставою укладення спірного договору купівлі – продажу було рішення загальних зборів засновників ЗАТ „Дніпроенергобуд” від 07.08.2000р., щодо виходу ЗАТ „Дніпроенергобуд” зі складу ТОВ „Бригантина”, продажу частки ЗАТ „Дніпроенергобуд” в установчому фонді ТОВ „Бригантина” і уповноваження директора ЗАТ „Дніпроенергобуд” на підписання договору купівлі – продажу. Однак вказані збори були проведені з порушенням норм діючого законодавства та усупереч статуту ЗАТ „Дніпроенергобуд”, а тому вони не можуть вважатись законними. Крім того, позивач посилається на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05.05.2005р., згідно якого рішення загальних зборів засновників ЗАТ „Дніпроенергобуд” від 07.08.2000р. стосовно виходу ЗАТ „Дніпроенергобуд” зі складу ТОВ „Бригантина”, продажу частки ЗАТ „Дніпроенергобуд” в установчому фонді ТОВ „Бригантина” і уповноваження директора ЗАТ „Дніпроенергобуд” на підписання договору купівлі – продажу було визнано недійсним, яке вступило до законної сили.

          Відповідач до судового засідання не з'явився. Про причини нез'явлення суд не повідомив. Про день та час судового засідання був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Однак відповідно до відзиву, що є в матеріалах справи, відповідач проти позову заперечує та вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню. В обгрунтування своїх заперечень він посилається на те, що товариство при прийнятті рішення на зборах засновників ТОВ „Дніпроенергобуд” діяло у відповідності до вимог ст..41 Закону України „Про господарські товариства”. Крім того відповідач посилається на те, що на момент укладення спірного договору майно ЗАТ „Дніпроенергобуд” не знаходилось у податковій заставі, що підтверджується, на думку відповідача, тим, що згідно витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 14.04.2005р., виданого Дніпропетровською філією інформаційного центру Міністерства юстиції України ЗАТ „Дніпроенергобуд” знаходиться у податковій заставі з 12.03.2002р., реєстраційний номер 949-1165. таким чином вимоги п.5 Указу Президента України „Про заходи по підвищенню відповідальності за розрахунки з бюджетом та державними цільовими фондами” ЗАТ „Дніпроенергобуд” не порушені. Крім того, відповідач посилається на те, що спірний договір був підписаний уповноваженою на те особою, оскільки законодавство України не забороняє одній і тій же особі бути засновником та учасником декількох підприємств, товариств. На момент підписання спірного договору купівлі – продажу директором ТОВ „Стабільність” був Саприкін В.І. також відповідач посилається на те, що станом на квітень 2005р. будівля кліматпавільйону розібрана (знищена) ТОВ „Кронос”, ЗАТ „Дніпроенергобуд” не є засновником ТОВ „Бригантина” на підставі рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя від 03.12.2003р. Статут ТОВ „Бригантина” від 2000р., де вказано засновником ЗАТ „Дніпроенергобуд” визнано недійсним.

          Також відповідачем були надані доповнення до відзиву, згідно яких відповідач посилається на те, що у ліквідатора ЗАТ „Дніпроенергобуд” відсутнє право на звернення до суду з даним позовом. В обгрунтування цієї обставини він посилається на п.1 ст.25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою, на думку відповідача, не передбачено право ліквідатора звертатись до суду з позовом про визнання недійсним  відчуження частки у статутному фонді ТОВ „Бригантина”, що є корпоративними правами ЗАТ „Дніпроенергобуд”.

          Відповідач також посилається на пропущення позивачем строку позовної давнини.

          Третя особа – ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ до судового засідання не з'явилось. Однак в одно з попередніх судових засідань направляло клопотання, в якому просить суд розглядати справи за відсутністю свого представника. Крім того, ДПІ у Бабушкінському районі спрямувало до суду письмові пояснення, згідно яких вона позовні вимоги підтримує та вважає позов таким, що підлягає задоволенню. В обґрунтування своїх  доводів вона посилається на те, що все майно та майнові права позивача знаходились у податковій заставі, а тому без письмової згоди ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ відчуження майна та майнових прав не могло здійснюватись.

          Третя особа - ТОВ „ Кронос”  в письмових поясненнях по справі вважає вимоги позивача необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню. Вона мотивує це тим, що позивачем при поданні позовної заяви порушено  перелік процесуальних норм, так ним, на думку третьої особи, не сплачено держмито у встановленому порядку, а також пропущено строк позовної давності. Крім того, третя особа – ТОВ „Кронос” посилається на те, що позивачем не надано до суду доказів відображення в балансі підприємства корпоративних прав, які були предметом оспорюваного Договору, а також ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ не визначено, якій розмір податкового боргу є у позивача і не визначено, яке саме індивідуальне майно передається в податкову заставу.

          В матеріалах справи є клопотання позивача щодо визнання поважною причини пропуску строку позовної давнини та відновити строк позовної давнини у порядку ст..80 ЦК УСРСР, ст..267 ЦК України та ст..22 ГПК України.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

                                                             ВСТАНОВИВ:

   17.08.2000р. між ЗАТ „Дніпроенергобуд” (далі Продавець) та ТОВ „Стабільність” (далі Покупець) було укладено договір купівлі – продажу №12 частки у статутному фонді (далі Договір).

     Відповідно до п.1.1 Договору Продавець продає, а Покупець придбає у власність долю в статутному фонді (корпоративні права засновників) ТОВ „Бригантина”, розташованого в м.Алушта, вул.Леніна,2.

     Пунктом 1.2 Договору сторони визначили договірну вартість частки в статутному фонді у розмірі 1 803 200 грн.

          Цій Договір був підписаний представниками з боку ЗАТ „Дніпроенергобуд” – Кнітель А.В., та з боку ТОВ „Стабільність” – Саприкіним В.І.

          17.08.2000р. сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої у зв'язку з неможливістю провести розрахунки у встановлені договором строки ТОВ „Стабільність” зобов'язалась передати ЗАТ „Дніпроенергобуд” прості векселя на загальну суму договору 1 803 200 грн.

        У виконання Договору відповідно до акту прийому – передачі від 28.08.2000р. були передані правовстановлюючі документи, пов'язані з будівництвом кліматпавільйону та інші матеріальні ресурси та послуги, передані у статутний фонд ТОВ „Бригантина”, яки були продані  за договором купівлі – продажу №12 від 17.08.2000р. ЗАТ „Дніпроенергобуд” в особі директора Кнітель А.В.  ТОВ „Стабільність” в особі директора Саприкіна В.І., а саме: довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрат на будівництво кліматпавільйону санаторію „Альбатрос” (за період з травня по грудень 1998р.), акт – протокол прийому – передачі основних фондів на баланс Алуштінського УЕДГ, зовнішні мережі газопроводу до топочной  санаторію „Альбатрос” (згідно технічним вимогам), уступку боргу „Укренергобуд” з будівництва кліматпавільйону санаторію „Альбатрос”, акт №2 прийому – передачу товарно – матеріальних цінностей, акт прийому – передачі №3  матеріалів, акт №3а прийому – передачі СМР (локального та об'єктивного кошторису, динамічної договірної ціни), договір купівлі – продажу векселів №11/1 від 08.08.2000р.

    Таким чином спірна угода була укладена поза 3-річним строком позовної давнини.

     Проте суд прийняв до уваги посилання відповідача та третьої особи – ТОВ „Кронос” щодо перебігу строку позовної давнини із посиланням на норми Цивільного Кодексу України 1963р.

      Так, відповідно до п.7 Прикінцевих Положень Цивільного Кодексу України від 2003р. до позовів про визнання спірного право чину недійсним та про застосування наслідків недійсності нікчемного право чину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004р., застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше. Тобто на спірні правовідносини щодо визнання недійсним договору купівлі – продажу №12 від 17.08.2000р. розповсюджуються норми Цивільного Кодексу Української СРСР від 1963р.

     При вказаних обставинах суд задовольняє клопотання позивача щодо визнання причини пропуску строку позовної давності поважною та відновляє строк позовної давності з наступних підстав.

    Згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2004р. керівник ЗАТ „Дніпроенергобуд” був отстранен від посади та його обов'язки були покладені на розпорядника майна Забродіна А.М., при цьому керівника ЗАТ „Дніпроенергобуд” зобов'язали у триденний строк передати печатки, штампи, бухгалтерські та інші документи. 09.12.2004р. відповідно до акту приймання – передачі керівник ЗАТ „Дніпроенергобуд” передав, а розпорядник майна прийняв документи та матеріальні цінності.

    Про факт здійснення спірної угоди з купівлі – продажу частки майна у статутному фонді ТОВ „Бригантина” розпорядник майна узнав тільки після витребування ТОВ „Кронос” копій правовстановлюючих документів на передане за спірним договором майно.

       Відповідно до ст..76 ЦК УСРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення свого права.

    Відповідно до ст..25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходи щодо забезпечення його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, очолює ліквідаційну комісії та формує ліквідаційну масу.

    Тобто зі змісту ст..25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор при аналізуванні фінансового становища та формування ліквідаційної маси з метою погашення кредиторських вимог, має право звертатись до суду із позовними заявами про визнання угод недійсними за наявністю достатніх для цього підстав, якщо укладення таких угод суперечить діючому законодавству. Тобто у даному випадку перебіг строку позовної давності почався з того часу, як ліквідатор ЗАТ „Дніпроенергобуд” дізнався про незаконне на його думку відчуження майна банкрута, що перешкоджає формуванню ліквідаційної маси.

    Що стосується посилання третьої особи – ТОВ „Кронос” на той факт, що позивачем при поданні позову не сплачено держмито у  встановленому законом розмірі. Так, третя особа вважає, що позови про визнання угод недійсними сплачуються державним митом залежно від вартості відчуженого майна або у розмірі грошових сум, обумовлених такою угодою.

     Проте відповідно до чинного законодавства позови про визнання недійсними договорів оплачуються державним митом за ставками, встановленими для оплати позовних заяв немайнового характеру до підпункту „д” п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. „Про державне мито”, тобто у розмірі 85 грн.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ від 05.05.2005р. визнано недійсним рішення загальних зборів засновників ЗАТ „Дніпроенергобуд” від 07.08.2000р., що оформлено протоколом №6 від 07.08.2000р., щодо продажу частки ЗАТ „Дніпроенергобуд” у статутному фонді ТОВ „Бригантина” у розмірі 1 803 200 грн. ТОВ „Стабільність”, а також щодо передання директору ЗАТ „Дніпроенергобуд”  права на підписання такого договору купівлі – продажу та щодо виходу ЗАТ „Дніпроенергобуд” зі складу засновників ТОВ „Бригантина”.

     Вказане рішення набрало законної сили, про що свідчить напис на копії даного рішення, наданого суду в матеріали справи, Голови Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ А.І. Максименко, завірений гербовою печаткою та підписом Голови суду.

   Відповідно до п. 4 ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду відносно фактів, встановлених судом та які мають значення для вирішення спору.

    Відповідно до вимог ст..41 Закону України „Про господарські товариства” та п.5.2 Статуту ЗАТ „Дніпроенергобуд” виключно до компетенції загальних зборів відноситься й затвердження договорів щодо передачі частки належних товариству прав. Фактично спірна угода укладена з порушенням вимог Закону України „Про господарські товариства” та порушує встановлені законодавством права засновників товариства, що також встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровськ (оскільки на зборах був присутній один акціонер, які володіє 51 акцією, тобто 51 % голосів, проте рішення повинно прийматись у відповідності до Статуту товариства та Закону України „Про господарські товариства” більш 60% голосів).

    Згідно матеріалів справи, а саме відповідно до витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна №3612077 від 01.06.2005р. (а.с. 3 Т2) усе майно та майнові права ЗАТ „Дніпроенергобуд” знаходились у податковій заставі з 22.10.1998р. Право податкової застави ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було зареєстровано 23.11.1999р. за №37-326.

    Таким чином, суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що на час укладення спірного договору ні майно, ні майнові (корпоративні) права ЗАТ „Дніпроенергобуд” не знаходились у податковій заставі, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи.

   Відповідно до п.п.8.6.1. ст..8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, у тому числі й угод з купівлі чи продажу нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовуються у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за цінами, що не меншими за звичайні.

     Корпоративні права не є такими, що віднесені до винятку у даній статті.

Згідно п.п.8.6.5. ст..8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого. Для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно – правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово – економічні наслідки її проведення.

   Відповідно наданим письмовим пояснення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська такого дозволу на реалізацію частки ЗАТ „Дніпроенергобуд” у статутному фонді ТОВ „Бригантина” не надавала.

    Таким чином, суд прийшов до висновку, що на час укладення спірного договору відповідач фактично не мав права відчуження за договором купівлі – продажу права на частку у статутному фонді у розмірі 1 803 200 грн., що належала ЗАТ „Дніпроенергобуд”.

       На підставі викладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

      Відповідно до ст..85 ГПК України вступна та резолютивна частини оголошені 19.09.2006р.

       Рішення оформлено та підписано 25.09.2006р.

      Судові витрати суд покладає на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

       Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                        В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним договір №12 від 17.08.2000р., укладений між ЗАТ „Дніпроенергобуд” (м.Дніпропетровськ, пр.Гагаріна,104, кв.103, код ЄДРПОУ 25007285) та ТОВ „Стабільність” (м.Алушта, вул.Леніна,2, код ЄДРПОУ 31050161).

3.          Зобов'язати ТОВ „Стабільність” (м.Алушта, вул.Леніна,2, код ЄДРПОУ 31050161) повернути ЗАТ „Дніпроенергобуд” (м.Дніпропетровськ, пр.Гагаріна,104, кв.103, код ЄДРПОУ 25007285) усе передане йому за договором №12 від 17.08.2000р. відповідно до акту прийому – передачі від 28.08.2000р. правовстановлюючі документи, пов'язані з будівництвом кліматпавільйону та інші матеріальні ресурси та послуги, передані у статутний фонл ТОВ „Бригантина”, яки були продані за договором купівлі – продажу №12 від 17.08.2000р. ЗАТ „Дніпроенергобуд” в особі директора Кнітель А.В. ТОВ „Стабільність” в особі директора Саприкіна В.І., а саме: довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрат на будівництво кліматпавільйону санаторію „Альбатрос” (за період з травня по грудень 1998р.), акт – протокол прийому – передачі основних фондів на баланс Алуштінського УЕДГ, зовнішні мережі газопроводу до топочной  санаторію „Альбатрос” (згідно технічним вимогам), уступку боргу „Укренергобуд” з будівництва кліматпавільйону санаторію „Альбатрос”, акт №2 прийому – передачу товарно – матеріальних цінностей, акт прийому – передачі №3  матеріалів, акт №3а прийому – передачі СМР (локального та об'єктивного кошторису, динамічної договірної ціни), договір купівлі – продажу векселів №11/1 від 08.08.2000р.

4.          Стягнути з ТОВ „Стабільність” (м.Алушта, вул.Леніна,2, код ЄДРПОУ 31050161) на користь ЗАТ „Дніпроенергобуд” (м.Дніпропетровськ, пр.Гагаріна,104, кв.103, код ЄДРПОУ 25007285) судові витрати у розмірі 85 грн. держмита та 118,00 грн. витрат, пов'язаних з інформаційно – технічним забезпеченням судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.