Рішення

від 19.09.2006 по справі 9283-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9283-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.09.2006Справа №2-3/9283-2006

По первісному позову:

За позовом ВАТ «Меблі», м. Сімферополь ( м. Сімферополь, вул.. Грибоєдова,39)

До  відповідача  суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи  Румянцевої Тетяни Едуардівні, м. Сімферополь  ( м. Сімферополь, вул.. Самокиша,10 а кв. 47)

про стягнення 12000,00 грн. , та повернення майна

По зустрічному позову:

За позовом  суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи  Румянцевої Тетяни Едуардівні м. Сімферополь  ( м. Сімферополь, вул.. Самокиша,10 а кв. 47)

До  відповідача  ВАТ «Меблі», м. Сімферополь ( м. Сімферополь, вул.. Грибоєдова,39)

Про визнання договору оренди відновленим

Суддя  Соколова І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

По первісному позову:

Від  позивача –   представник Мананкова В.В, за дор. № 350  від 16.05.06р

Від відповідача –    представник  Петросян Т.Е. за дор. № 13 від 13.04.06р

По зустрічному позову:

Від  позивача –  представник Петросян Т.Е. за дор. № 13 від 13.04.06р

Від відповідача –    представник  Мананкова В.В, за дор. № 350  від 16.05.06р

Сутність спору:  Позивач звернувся з позовом до СПД ФО Румянцевої Т.Е., в якому просив визнати незаконними дії СПД Румянцевої Т.Е. по заволодінню нежитловим приміщенням по вул. Очаківська 1 у м. Сімферополі та користуванню їм з 01.01.06 р.

Також позивач просив зобов'язати СПД ФО Румянцеву Т.Е. у примусовому порядку повернути нежитлове приміщення по вказаній адресі за актом приймання – передачі та стягнути з відповідача 12000,00 грн. неустойки за користування спірним приміщенням за час прострочки.

У процесі розгляду справи від позивача надійшла заява від 06.09.06 р. за № 303 про уточнення позовних вимог.

Так, позивач просить визнати незаконними дії СПД ФО Румянцевої Т.Е. по заволодінню нежитловим приміщенням по вул. Очаківська, 1 у м. Сімферополі  та користування їм з 01.01.06 р. у зв'язку з припиненням дії договору оренди № 7 від 31.12.04 р., а також усунути перешкоди в користуванні приміщенням по вул. Очаківська, 1 у м. Сімферополі  шляхом виселення з нього СПД Румянцевої Т.Е. з усім належним їй майном та підписанням акту приймання – передачі про повернення приміщення, та стягнути з СПД ФО Румянцевої Т.Е. неустойку у розмірі 12 000 грн. за користування приміщенням під час прострочки.

Крим того, від відповідача – СПД ФО Румянцевої Т.Е.   на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява про визнання поновленим (продовженим)  договору оренди № 7 від 31.04.06 р , яка була прийнята судом до розгляду з первісним позовом ухвалою ГС АРК  від 20.06.06 р.

17.07.06 р. позивач по зустрічному позову спрямував до суду доповнення до зустрічного позову, у якому просив визнати договір оренди нежитлового приміщення № 7 від 31.12.04 р., укладений між ВАТ „Меблі” та СПД Румянцевой Т.Е., поновленим (продовженим) на тих же умовах та на той же термін в один рік, раніш встановлений договором оренди № 7, а саме: з 31.12.05 р. по 31.12.06 р. та стягнути з ВАТ „Меблі” на користь СПД Румянцевої Т.Е. 63234,65 грн. матеріальних збитків, у зв'язку з  проведенням капітального ремонту орендованого нежитлового приміщення по вул. Очаківська, 1 у м. Сімферополі.

У судовому засіданні позивач по первісному позову підтримав уточнені позовні вимоги.

Відповідач по первісному позову – СПД Румянцева Т.Е. уточнені позовні вимоги ВАТ „Меблі” не визнав.

На думку відповідача договір оренди № 7 від 31.12.04 р. фактично продовжив свою дію, так як після спливу строку оренди СПД Румянцева Т.Е. не отримала яких –небудь повідомлень про необхідність припинення договірних відносин.

Крим того, відповідач продовжував використовувати спірне приміщення по призначенню та перераховував орендні платежі, які приймались орендодавцем.

Позивач по зустрічному позову також підтвердив свої уточнені позовні вимоги.

Відповідач по зустрічному позову – ВАТ „Меблі” вимоги  по зустрічний позовній заяві не визнав, посилаючись на те, що  СПД ФО Румянцева Т.Е. обґрунтовує свої вимоги доказами, які не відповідають дійсності.

ВАТ „Меблі” також звертає увагу суду на те, що СПД Румянцева Т.Е., як наймач спірного приміщення, не мала права робити у ньому капітальний ремонт без письмової згоди наймодавця, а наймодавець, тобто ВАТ „Меблі”, не давав орендарю такої згоди.

Крим того, відповідач повідомив, що ще 05.10.05 р. спрямував на адресу СПД ФО Румянцевої листа з вимогами звільнити приміщення по вул. Очаківська, 1 у м. Сімферополі.

Розглянувши матеріали  справи, додатково представлені документи,  заслухавши  пояснення  представників  сторін,  суд  встановив:

По первісному позову:

31.12.2004 р. між ВАТ „Меблі” та СПД ФО Румянцевої Т.Е.  був укладений  договір оренди нежитлового приміщення  № 7 ( а.с.10-12).

Вказане нежитлове приміщення є власністю ВАТ „Меблі”, що підтверджується реєстраційним посвідченням Сімферопольського МБТІ від 23.11.99 р. ( а.с.14).

На підставі цього договору позивач передав відповідачу у тимчасове користування нежитлове приміщення площею 393,33 кв.м, розташоване по вул. Очаківська, 1 у м. Сімферополі, про що був укладений акт прийому – передачі нежитлового приміщення, із якого вбачається, що СПД ФО Румянцева Т.Е. прийняла в орендне користування спірне приміщення у нормальному технічному стані, яке пригідне для розміщення магазину ( а.с.13).

Згідно з п.2.4. договору, термін оренди за згодою сторін був встановлений з 31.12.04 р. по 31.12.05 р.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.10.2005 р., тобто до спливу строку дії договору оренди,  позивач спрямував орендарю – СПД ФО Румянцевої Т.Е. листа за № 270, у якому, посилаючись на п.2.2, п.6.2. договору оренди № 7 від 31.12.04 р. повідомляв, що у зв'язку зі змінами в організації праці підприємства виникла необхідність в користуванні орендованого приміщення для власної потреби, а тому орендодавець  просив орендаря звільнити це приміщення до 31.12.05 р., передати орендуємий об'єкт за актом приймання – передачі, та вважати договір оренди розірваний з 31.12.05 р. ( .а.с.16).

Але, відповідач продовжував користуватись орендованим приміщенням, виконувати  взяті на себе зобов'язання за договором оренди № 7 від 31.12.04 р., у тому числі щомісячно сплачував орендодавцю орендну плату та вартість комунальних послуг, послуг зв'язку, електроенергії та т.д.

Після закінчення терміну договору оренди, тобто після 31.12.2005 р., відповідач також продовжував користуватись спірним приміщенням, щомісячно сплачувати орендну плату.

Незважаючи на те, що строк дії договору оренди закінчився 31.12.05 р., позивач проводжував приймати від відповідача орендну плату.

Згідно листа ВАТ „Меблі” від 20.06.06 р. № 220, за станом на цю дату позивачем була прийнята орендна плата за 2006 р. на загальну суму  11080 грн. ( а.с.97).

Фактично позивач звернувся до Господарського суду АРК з позовом до СПД Румянцевої Т.Е. про примусове повернення спірного приміщення лише в квітні 2006 р., тобто через чотири місяця після закінчення терміну договору.

У судовому засіданні представник позивача не міг довести суду, чому на протязі вказаного терміну він продовжував приймати від відповідача орендну плату  та  не приймав мір до його виселення зі спірного приміщення.

Відповідач наполягає на тому, що ці дії позивача свідчать про те, що договір оренди № 7 від 31.12.04 р. слід вважати пролонгованим (продовженим).

Згідно з правилами, закріпленими у ст. 284 Господарського  кодексу України, продовження користуванням майном після закінчення  строку дії договору оренди, пов'язується  з відсутністю заперечень однієї із сторін, продовження договору происходить на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що договір оренди № 7, укладений між сторонами по дійсній справі, слід вважати продовженим на той самий термін та на тих самих умовах.

При цьому суд враховує, що відповідачем  – СПД Румянцевой Т.Е. спірне приміщення правомірно використовувалось з 31.12.04 р. на підставі договору оренди № 7, а тому утвердження позивача – ВАТ „Меблі” про те, що СПД Румянцева Т.Е. заволоділа спірним приміщенням незаконно, є необґрунтованими.

При таких обставинах, суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог ВАТ „Меблі”, а тому у позові варто відмовити.

У чинність ст. 49 ГПК України при відмові в позові витрати по оплаті держмиту й судові витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічних послуг із забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на позивача.

Суд також не знаходить законних підстав для задоволення заяви ВАТ „Меблі” від 07.09.06 р., у порядку ст. 66 Господарського процесуального кодексу  України, у якій позивач просить прийняти міри щодо забезпечення позову у вигляді накладання арешту на майно СПД ФО Румянцевої – меблі, що знаходяться у приміщенні магазину по вул. Очаківська, 1 у м. Сімферополі та грошові суми на  розрахункових рахунків, оскільки не знайшов законних підстав для задоволення позовних вимог, у тому числі про стягнення 12 000 грн. неустойки за користування приміщенням під час прострочки.

По зустрічному позову:

Позивач – СПД ФО Румянцева Т.Е.  – є орендатором  нежитлового приміщення площею 393,33 кв.м,  за адресою:  вул. Очаківська, 1 у м. Сімферополі за договором оренди № 7 від 31.12.04 р.

У своєї зустрічній позовній заяві просить визнати вказаний договір оренди № 7 від 31.12.04 р. відновленим (продовженим) на цих ж умовах та на той же термін, тобто 31.12.05 по 31.12.06 р. на підставі ст. 764 Цивільного кодексу України  та ст. 284 Господарського кодексу України.

Крим того, позивач по зустрічному позову просить стягнути  з ВАТ Меблі” 63234,65 грн., яки були їм витрачені на проведення капітального ремонту орендуємого приміщення.

Суд вважає, що уточнені вимоги, викладені у доповненні зустрічної позовної заяві від 11.07.06 р., підлягають задоволенню частково.

Так, на підставі вищевказаного, суд прийшов до висновку, що у чинність ст. 764 Цивільного кодексу України та ст. 284 Господарського кодексу України, спірний договір оренди слід визнати відновленим ( продовженим) на тих же умовах та на той же термін – один рік, а саме з 31.12.05 р. по 31.12.06 р.

При цьому суд враховує, що після закінчення строку дії договору оренди № 7 від 31.12.04 р., тобто після 31.12.05 р., позивач продовжував використовувати орендоване приміщення по цільовому призначенню, продовжував перераховувати орендні платежі, які приймались відповідачем, що підтверджує факт продовження договірних відносин між сторонами по дійсній справі, але суд не знаходить законних підстав для задоволення вимог позивача по зустрічному позову про стягнення з відповідача 63234,65 грн., які були витрачені, як вказує позивач, на капітальний ремонт орендованого приміщення по вул. Очаківська, 1 у м. Сімферополі.

Згідно з умов договору оренди № 7 від 31.12.04 р. ( п.3.2.6., п.3.2.7. договору), орендатор не мав права проводити ніяких перепланувань, переобладнань орендованих приміщень без письмової згоди орендодавця.

Крим того, даже  поточний ремонт приміщення орендатор мав право проводити  тільки при погодженні  кошториса з орендодавцем.

Але, позивач по зустрічному позову не додав суду належних доказів того, що він отримав від орендодавця згоду на проведення капітального ремонту приміщення та узгодив з орендодавцем кошторис на проведення цього ремонту.

Таким чином, позовні вимоги по зустрічному позову задовольняються тільки в частині визнання договору оренди нежитлового приміщення № 7 від 31.12.04 р. відновленим ( продовженим) на тих же умовах та на той же термін – один рік, тобто з 31.12.05 р. по 31.12.06 р.

У частині стягнення з відповідача – ВАТ „Меблі” 63234,65 грн. у позові варто відмовити.

Витрати по оплаті держмита й судові витрати, пов'язані зі сплатою інформаційно-технічних послуг із забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на сторони пропорціонально розміру задоволених вимог,   згідно з ст. 49 ГПК України.

Вступна  й резолютивна   частини рішення оголошені в   засіданні суду в присутності представників сторін     19.09.2006 р.

З обліком  викладеного, керуючись, ст. ст. 49, 60, 66, 82-84 Господарського процесуального кодексу  України, суд -

ВИРIШИВ:

1.          У задоволенні первісного позову відмовити.

2.          Зустрічний позов задовольнити частково.

3.          Визнати поновленим (продовженим) договір оренди нежитлового приміщення № 7 від 31.12.04 р., укладений між ВАТ „Меблі” та СПД ФО Румянцевою Т.Е., на тих же умовах та на той же термін – один рік, тобто з 31.12.05 р. по 31.12.06 р.

4.            Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Меблі” ( 95017, м. Мімферпооль, вул. Грибоєдова, 39, р/р 2600631107001 в КРФ АКБ Укрсоцбанк м. Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 01548645, ІІН 015486401099, свід-во № 00395816) на користь суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи  Румянцевої Тетяни Едуардівні ( 95000, м. Сімферополь, вул. Самокиша, 10, корпус „А” кВ.47, р/р 26003411059001 в філії „КРУ” ЗАТ КБ „Приватбанк” м. Сімферополя, МФО 384436, ІІН 21613064449) витрати по держмиту в розмірі 85 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видається  стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

5.          У частині стягнення 63234,65 грн. у позові відмовити.

Рішення підписане суддею       26.09.2006  р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Соколова І.А.