Постанова

від 19.09.2006 по справі 9392-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9392-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.09.2006Справа №2-17/9392-2006А

За позовом Управління пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим, м. Саки

До відповідача Медведівського сільського комунального підприємства, с. Медведевське, Джанкойського району АР Крим

Про стягнення   3829,05  грн.

                                                                                         Суддя В.І. Гайворонський

                                                                               При секретарі  Т.Ю. Шенягіной

                                                     ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –  Івіна  А.В., зав. ю/в, дов. № 12 від 05.04.2006 року.

Від відповідача – Сулейманова Г.Е., керівник, паспорт, Дрищова  Л.О., юрист, дов. № 135 від 07.07.2006 року.

Сутність спору: Управління ПФУ в  Джанкойському районі АР Крим звернулося до господарського суду АР Крим з позовом  про стягнення з відповідача заборгованості в сумі  5120,66  грн. страхових внесків.

         Позивач уточнив та  зменшив  позовні вимоги, що згідно ст.ст. 51,137 КАС України є його правом, і просить стягнути з  Медведівського сільського комунального підприємства  3196,46  грн. штрафу та 660,81 грн. пені.

         Таким чином на момент прийняття постанови  позовні вимоги вважаються  заявленими в указаних сумах.

         Відповідач  у доповненні до відзиву уточнені позовні вимоги  в сумі 3829,05 грн. визнав повністю.

         По справі проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Розглянувши матеріали справи, суд, -

                                                              в с т а н о в и в:

Медведівське сільське комунальне підприємство зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Джанкойському  районі АР Крим як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний номер № 03-344/3), що підтверджується довідкою позивача  та відповідачем не оспорюється.

          Відповідно до п. 6. ст. 17 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державної пенсійному страхуванні» страхувальник зобов'язаний нараховувати,  обчислювати й сплачувати у встановлений термін й у повному обсязі страхові внески.

          Відповідно до абзацу 1 п.п. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок вирахування й сплати страхувальником і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  в Пенсійний фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. під № 64/8663, відповідач повинен був сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

          Всупереч  вимогам  п. 6 ч. 2 ст. 17,  ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058, п. 5.1. Інструкції відповідач  не повністю проводив  сплату загальнообов'язкових платежів, на загальну суму  2791,61 грн., частково  погасив борг на суму 1500 грн., у зв'язку з чим   позивачем  була направлено Медведівському сільському комунальному підприємству вимога  про сплату боргу № Ю-980-с від 06.12.2005 року на суму 1291,61 грн.

          До відповідача були застосовані фінансові санкції, про що було винесено  рішення № 441 від 29.12.2004 року на суму 3857,27 грн., у тому числі штрафні санкції в розмірі 3196,46 грн., і пеня – 660,81 грн. Відповідачем частково погашені штрафні санкції на суму 28,22 грн., що підтверджується актом звірки.

          У встановленому Законом  порядку рішення позивача  про застосування до відповідача  санкцій не відмінені та не визнані нечинними, а виходячи із закріпленого  ст. 129 Конституції України принципу  диспозитивності сторін суд не вправі давати їм оцінку на предмет невідповідності законодавству.

          Згідно   ст. 8  Конституції  України   вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

           В постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування  норм Конституції України при здійсненні  правосуддя” вказується, що  суди вправі  застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої  дії.

           Доказів погашення  штрафних санкцій  відповідачем  не представлено, більш того із відзиву на позов витікає, що вони не сплачені.

           Оскільки на даний момент позовні вимоги заявлені в сумі 3829,05 грн., яка стягується повністю, відповідно позов  задовольняється повністю.

           За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

           Згідно ч.2. ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у даному випадку відшкодуванню не підлягають.

           На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 94,158-163 КАС України, суд -   

ПОСТАНОВИВ:

1.             Позов задовольнити повністю.

     2.  Стягнути  з  відповідача  Медведівського сільського комунального підприємства (АРК, Джанкойський район, с. Медведівське, вул. Леніна 14, ЄДРПОУ 31072929, р/р 260073013154 ООБ, МФО 384072) на  користь  Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (96100, АР Крим, вул. Леніна 8, р/р 2560270445012  КРУ “Державний Ощадний банк України” м. Сімферополь, МФО 324805,  ОКПО 20727218) - 3196,465  грн. штрафу  та  660,81 грн. – пені.

              Ст. 254 КАС України передбачено, що  постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

               У разі подання апеляційної  скарги судове рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк  апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

                Постанова може бути оскаржена  у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАСУ країни у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що:   про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку   подається  заява.     Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

                 Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а  в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАСУ -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

            Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне  оскарження.

            Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про  що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.