Рішення

від 31.07.2006 по справі 9367-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9367-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

31.07.2006Справа №2-22/9367-2006

За позовом - ПП “Хімагромаркетинг”, м.Севастополь

До відповідача   -   ПП “Сервісна компанія “Комфорт”, м. Сімферополь

Про стягнення 75000 грн.

Суддя С.В.Яковлєв

представники:

Від  позивача         Тюшляєв А.В.  -  пр-ник, дов. від 22.02.2006 р.

Від  відповідача   не з'явився.

Сутність спору : Позивач – ПП “Хімагромаркетинг” -  звернувся  до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з ПП “Сервісна компанія “Комфорт (далі відповідач) 75000 грн. шкоди заподіяної неналежним виконанням своїх зобов'язань. Вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені  умови договору  про надання послуг по опалюванню б/н від 23.06.2000 р. , в наслідок чого було пошкоджено майно позивача та орендоване ним приміщення, яке відповідно до договору оренди повинен отремонтувати позивач.

Відповідач не надіслав до суду відзив на позов, його представник під час судового засідання, яке відбулось 03.07.2006 р., з позовними вимогами не погодився, вказавшия, що витік води із системи опалювання відбувся в наслідок порушення проекту під час будівництва орендованого позивачем приміщення.

Відповідач явку своїх представників у судові засідання, яки відбулись 20.07.2006 р. та 31.07.2006 р., не забезпечив, про дні та час їх проведення був сповіщений належним чином.

Приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судових засіданнях з поважних причин, керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим продовжити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ :

Позивач на підставі Договору оренди приміщень № 1/2002 , укладеного з фізичною особою Демчуком В.П. 01.11.2002 р., орендує нежитлові приміщення площею 284,50 кв.м., які розташовани за адресою :м.Севастополь, вул. К.Поле, 3.  

У п. 2.6. вказаного договору оренди визначено, що в разі аварії внутрішніх систем тепло, енерго- та інших мереж з вини позивача він мав прийняти всі необхідни заходи по їх усуненню за власний рахунок.  

Договір був укладений на термін до 01.01.2008 р. ( п.1.2).

Сторони 04.11.2003 р. уклали додаткову угоду № 2 до вказаного договору оренди, відповідно до якої була змінена редакція п. 2.2.5. договору оренди №1/2002 . Позивач був зобов'язаний провести за свій рахунок відновлення орендованих приміщень у разі їх пошкодження  або сплатити грошову компенсацію, дорівнену вартісті необхідного для відновлення ремонту.

Між відповідачем та позивачем  23.06.2000 р. був укладений договір про надання послуг по опаленню, відповідно до умов якого останній був зобов'язаний забезпечити зайняте першим приміщення площею 158,53 кв.м., розташоване за адресою вул.К.Поле, 3, безперебійним теплопостачанням ( опалюванням).

Відповідно до п.п. 2.2.2 та 2.2.3. позивач мав не здійснювати самовольне переобладнання систем опалювання, не зливати воду з системи опалювання без узгодження з відповідачем.

У п. 6.2. договору визначено, що договір був укладений на 1 рік та вважався продовженим на той самий термін, якщо ні одна  сторона не буде вимагати його припинення або пересмотра.

На момент підписання договору оренди, договору про надання послуг по опалюванню  діяв ЦК УРСР ( далі ЦК ) .  

В силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана була зробити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, а кредитор мав право вимогати від боржника виконання його обов'язків (ст. 151 ЦК). Зобов'язання  повинні були виконуватись належним чином та у встановлений термін (ст. 161 ЦК). Згідно зі ст. 162 ЦК  не допускалась відмова від виконання зобов'язання.

Під час аварії,  розгляду спору набрали сили Господарський кодекс України і новий Цивільний кодекс України.

У відповідності зі ст. 173 Господарського  кодексу України (далі ГК України)  господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин в сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі і кредитор) має право  вимагати від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку. Ст.  193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання  зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Ст. 275 ГК України  встановлює, що за договором енергопостачання  енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає  електричну енергію, пару,  гарячу і перегріту воду (далі – енергію) споживачу (абоненту), який зобов'язаний сплатити прийняту енергію  та дотримуватись  передбаченого договором режиму її використання, а також   забезпечити безпечну експлуатацію  використовуваного їм енергетичного устаткування. Відпуск енергії без оформлення  договору енергопостачання не допускається. Розрахунки  по договорам енергопостачання здійснюються  на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону (ст.276 ГК України).

             Учасник  господарських відносин,  який порушив встановлені вимоги по здійсненню господарської діяльності, повинен відшкодувати заподіяні цим збитки суб'єкту, права  або законні інтереси якого порушені (ст.224 ГК України). Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються у тому числі і вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства,   додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачені матеріали та ін.), понесені стороною, яка зазнала збитки внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін.) або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).

                  За договором постачання  енергетичних ресурсів через приєднану мережу  одна сторона (постачальник) зобов'язується  надати  другій стороні (споживачу, абоненту) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується  оплачувати вартість  прийнятих ресурсів (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну  фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка його заподіяла. Особа, яка заподіяла шкоду, звільняється від його відшкодування, якщо вона доведе, що шкода причинна не з її вини.

Позивачем надані докази того, що 29.01.2006 р. в орендованих ним  приміщеннях відбувся витік води  із системи опалювання, в наслідок чого було пошкоджено майно та приміщення.

У матеріалах справи є висновки Севастопольского відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертих ім. М.С.Бокаріуса№ 49 від 27.02.2006 р. та  № 48 від 28.02.2006р. ,  в яких зафіксовани виводи експертів про те, що вартість відновленого ремонту приміщень офісу, розташованих за адресою : м.Севастополь, вул. Куліково поле №3  скаладає 60020 грн. , можливою причиною пошкодження радіаторів системи опалювання була  подача теплоносія недостатньою температури, вартість шкоди, заподіяної позивачу в наслідок залива майна водою у лютом 2006 р. з урахуванням зносу  скаладає 14890 грн.

Позивачем надан договор підряду № 12/04/06 на виконання робіт по ремонту офисних приміщень , який укладений 12.04.2006 р. з ЧП “Севагротранссервіс”. Предметом зазначеного договору було віконання останнім робіт  по ремонту офисних приміщеньпозивача, розташованих за адресою м.Севастополь, вул. Куликово поле 3 ( відновлення приміщень , яки постраджали в наслідок  заливу). Відповідно до акту виконанних робіт від 27.07.2006 р. , укладеного з ЧП “Севагротранссервіс”,   останній виконав роботи , передбачени договором № 12/04/06, на суму 57283 грн. та ці роботи  прийняти позивачем.  

У матеріалах справи є копії платіжних доручень № № 694, 695, 696 від 28.07.2006р. по перехуванню ЧП “Севагротранссервіс” 57283 грн. , в яких визначено, що кошти перераховувались за виконані ремонтни роботи за договором підряду № 12/04/06.

Відповідачем, у порядку, передбаченому ст. 33 ГПК України,  не надані докази того, що вказана аварія відбулась з вини позивача, або в наслідок невиконання з його боку умов договору про надання послуг по опаленню від 23.06.2000 р., розгляду звернень позивача по факту заливу 20.01.2006 р. орендованих  ним приміщень.  Відповідач також не надав доказів того, що у наслідок заливу орендованих позивачем приміщень не було пошкоджено майно в обсягах, визначених позивачем та підтверджених експертами, залив став слідством порушення власником приміщення умов проекту по встановленню радіаторів системи опалювання.  

В силу викладеного, суд приходить до висновку, що знайшов підтвердження факт неналежного виконання відповідачем  прийнятих на себе зобов'язань, передбачених договором 23.06.2000 р., в силу чого, згідно з ст. 193, 224, 225 ГК України, ст.ст.509, 1166 ЦК України, підлягають задоволенню вимоги позивача  по   стягненню з нього збитків, понесених в наслідок пошкодження його  майна на суму 14890 грн. та 57283 грн. витрат по ремонту орендованих приміщень, в яких відбулась аварія. В іншій частині позовних вимог позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача згідно задоволеним вимогам у відповідності зі ст. 49 ГПК  України.

                 В ході судового засідання, яке відбулось 31.07.2006 р., за згодою  представника позивача  оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Відповідно до ст. 84 ГПК  України рішення оформлене і підписане 03.08.2006 р.   

 Керуючись ст. ст. 49,  82 –85 ГПК України, суд

                                  В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Сервісна компанія “Комфорт” (м.Сімферополь, вул.Бородіна, 16, п/р 2600130168 в ОПЕРО “Ощадбанка України” м.Сімферополь, МФО 324805,ЗКПО 30270840  та інших рахунків) на користь Приватного підприємства “Хімагромаркетинг” ( г.Севастополь, вул.Кулікоо поле, 3, ЗКПО 31004927, п/р 260023013600 в АКБ “Укрсоцбанк” м.Севастополь, МФО 324195) 72173 грн. збитків, 721,73 грн. - держмита , 113,52 грн.-  витрат на ведення процесу, 869,53 грн. - витрат на проведення експертизи.

3.           В іншій частині позовних вимог – в позові відмовити.

 Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.