Рішення

від 14.02.2011 по справі 25/167-10-5363

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/167-10-5363

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р.Справа  № 25/167-10-5363

За позовом: Публічного акціонерного товариства  „Перший Український Міжнародний Банк”  

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Літмі”

про стягнення 1297094,38 грн.

                                                                                                                 Суддя   Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Шевчик В.А., довіреність від 03.09.2010р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 14.02.2011 р. приймали участь представники:

Від позивача: Шевчик В.А., довіреність від 03.09.2010р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Літмі”   на користь Публічного акціонерного товариства  „Перший Український Міжнародний Банк” 921400,00грн. заборгованості по кредиту, 213471,04 грн. заборгованості за відсотками, 162223,34 грн. пені за порушення умов кредитного договору №04-224 від 13.06.2008 р.

Публічне акціонерне товариство „Перший Український Міжнародний Банк” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Літмі” про стягнення 1297094,38 грн.

                 Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог, з врахуванням пояснення від 24.01.2011 р. за вх. № 2164/2011, позивач зазначає, що ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк” на виконання умов кредитного договору надало ТОВ „Літмі” кредит у розмірі 1544000,00 грн. з кінцевим строком повернення 26.02.2010р., однак, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав належним чином, не повернув кредит в обумовлені договором строки та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами. З цих підстав позивачем було нараховано відповідачу пеню за порушення строку повернення кредиту. Крім того, позивач повідомив, що ніяких дій щодо стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки банком не проводилось та не проводиться.

          Відповідач, в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи позивача, суд встановив наступне:

       13.06.2008р. між ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк” (заставодержатель, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Літмі” (позичальник) був укладений кредитний договір № 04-224, умовами якого з врахуванням внесених додатковою угодою №1 від 29.05.2009 р. змін та доповнень було передбачено, що банк зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 1 544 000 грн., а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором (п.1.1. кредитного договору із змінами та доповненнями).

          Згідно п.1.2. договору від 13.06.2008 р. валютами кредиту за цим договором є гривня та долар США, а починаючи з 04.06.2009 р. –гривня. З метою обліку операцій з видачі і повернення кредитних коштів за цим договором, банк для кожної валюти, в якій позичальник може одержувати кредит за цим договором, відкриває відповідні позичкові рахунки.    

          Згідно п. 2.1. договору від 13.06.2008 р. позичальник зобов'язується використати кредит виключно для поповнення оборотних коштів.

          Як вбачається із п. 3.1. вищевказаного договору його укладено під відкладальною умовою. Обов'язок Банку надати Кредит Позичальнику виникає виключно з моменту настання всіх умов наведених у п.п. 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3., 3.1.4., 3.1.5., 3.1.6., а також всіх умов, необхідних для прийняття Банком розрахункового документу (п. 4.2. цього Договору).

          Згідно п.п.4.1., 4.3. договору від 13.06.2008 р. надання кредиту відбувається за цільовим призначенням, обумовленим цим договором, шляхом сплати із позичкового рахунку розрахункових документів позичальника або шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку, з наступним виконанням розрахункових документів позичальника. Датою надання кредиту вважається дата списання коштів з позичкового рахунку позичальника.            

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2., 6.4. договору від 13.06.2008 р. з врахуванням додаткової угоди №1 від 29.05.2009 р. позичальник зобов'язується повернути кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному у договорі графіку. У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування буде мати місце будь-яка несплачена позичальником заборгованість за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, штрафні санкції за порушення строків повернення кредиту та сплати плати за кредит, не зважаючи на інші положення цього договору, така заборгованість повинна бути сплачена позичальником банку одночасно з поверненням основної суми кредиту в строк, передбачений п.6.1.1 цього договору. Кредит за цим договором надається позичальникові на не поновлювальній основі, тобто будь-яка достроково погашена сума заборгованості за кредитом за цим договором не може вимагатись позичальником знов до надання.

За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених у  цьому договорі, а саме: проценти за користування кредитом за ставкою у розмірі 14,9% річних. Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 24 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком –дата надання кредиту та/або перший банківський день після 24 числа (з його урахуванням). Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом. Нараховані проценти повинні сплачуватись позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця (п.п.7.2., 7.2.2., 7.2.3., 7.2.4. договору від 13.06.2008 р. з врахуванням додаткової угоди №1).

У пункті 8.1. сторони договору від 13.06.2008 р. передбачили, що забезпеченням боргових зобов'язань позичальника за цим договором є угоди про забезпечення, укладення яких передбачено цим договором, інші угоди про забезпечення та інше забезпечення, що будуть укладені/виникнуть в майбутньому.      

Як визначено в п. 9.1. кредитного договору всі платежі на користь банку за цим договором повинні виконуватись позичальником в наступній черговості: 1) прострочені проценти за користування кредитом і комісії (якщо прострочення буде мати місце); 2) строкові проценти за користування кредитом і комісії; 3) пеня за несплату в строк процентів та комісій (якщо несвоєчасна сплата буде мати місце); 4) прострочена сума кредиту (якщо прострочення буде мати місце); 5) пеня за непогашення в строк кредиту (якщо прострочення буде мати місце); 6) строкова сума кредиту.

          Погашення боргових зобов'язань за кредитним договором від 13.06.2008 р. може проводитись такими способами: шляхом безготівкових перерахувань позичальником грошових коштів на користь банка на позичковий рахунок із свого поточного рахунку (обов'язок позичальника); шляхом безготівкових перерахувань позичальником грошових коштів на користь банка на рахунок №29097505230012 в філії банку у м. Одесі; шляхом утримання банком відповідних грошових коштів з сум, які підлягають перерахуванню позичальнику (право банку у разі невиконання позичальником свого обов'язку; шляхом договірного списання банком відповідних сум з рахунків позичальника (право банку у раз невиконання позичальником свого обов'язку (п.9.8. договору від 13.06.2008 р.).   

У разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з Боргових зобов'язань Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням Боргового зобов'язання за весь час прострочення (п. 12.1. Договору).  

      Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно цього Договору в повному обсязі (п.14.5. договору від 13.06.2008 р.).   

          В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „Літмі” за кредитним договором №04-224 від 13.06.2008 р. ЗАТ „Перший Український Міжнародний банк” було укладено договір поруки №10-258 від 26.06.2009 р. з гр. Кузьменко С.І., договір поруки №10-216 від 29.05.2009 р. з гр. Хутієвим І.Е., іпотечні договори від 13.06.2008 р. з гр. Лянгевич В.В., з гр. Даніловою В.В., гр. Перепеличенко В.М.  

          Наявні у матеріалах справи виписки по рахунках ТОВ „Літмі” за періоди з 18.06.2008р. по 04.06.2009 р., з 11.11.2008 р. по 14.11.2008 р., з 29.05.2009 р. по 25.02.2010 р., з 26.10.2009 р. по 24.01.2011 р. підтверджують часткову оплату відповідачем відсотків за користування кредитними коштами.

          Позивач свої зобов'язання за договором щодо надання відповідачу кредиту виконав належним чином, своєчасно та в повному обсязі надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером №1010563779 від 18.06.2008 р., а також випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком відповідача.

Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав належним чином, а саме з 30.09.2009 р. припинив платежі по поверненню кредиту, у зв'язку із чим у нього виникла прострочена заборгованість за кредитом, яка станом на 06.12.2010 р. складає 921 400 грн. Крім того, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по процентах за користування кредитним коштами в сумі 213 471,04 грн. за період з 26.01.2010 р. по 06.12.2010 р.  

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р. зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено надання позивачем відповідачу за кредитним договором кредиту, відсутність вжиття позивачем заходів, спрямованих на задоволення вимог за рахунок заставленого майна та поручителів, не сплату позивачем заборгованості по кредиту в сумі 921 400 грн., по процентах за користування кредитом в сумі 213 471,04 грн., які судом підлягають стягненню в повній мірі.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 162 223,34 грн., із яких 147 355,71 грн. пеня за порушення строків повернення основної суми заборгованості за кредитом за період з 07.01.2010 р. по 06.12.2010 р.,  14 867,63 грн. пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за період з 07.01.2010 р. по 06.12.2010 р., розраховані позивачем у відповідності до п.12.1 кредитного договору від 13.06.2008 р.  

У відповідності з приписами ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1. ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Пунктами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, в обґрунтування нарахування пені позивач посилався на положення Господарського кодексу України, а саме на приписи п.п.4, 6 ст.231,  ст.232 ГК України та розрахував з моменту настання зобов'язань відповідача по поверненню кредиту, процентів з 07.01.2010 р. по 06.12.2010 р. –за весь час прострочення, як то передбачено п.12.1. кредитного договору.    

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 162 223,34 грн., за порушення строку повернення кредиту, сплати процентів, розрахованої за період з 07.01.2010 р. по 06.12.2010 р., відповідають вимогам чинного законодавства, здійснені позивачем правомірно, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

        Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

    Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ „Літмі” заборгованості за кредитом в сумі 921 400 грн., по процентах в сумі 213 471,04грн., пені за порушення строку сплати заборгованості за кредитом, відсоткам в сумі 162 223,34 грн.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 12 970,94 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК  України суд, -

                      ВИРІШИВ:

1.  Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Літмі” (65070, м. Одеса, вул. Гайдара, 37,кв.17, код ЄДРПОУ 22472099) на користь Публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк” (83001, м. Донецьк, вул. Університетська,2-А, код ЄДРПОУ 14282829)  заборгованості за кредитом в сумі 921 400 (дев'ятсот двадцять одна тисяча чотириста) грн., 213 471 (двісті тринадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 04 коп. заборгованість по відсоткам, 162 223 (сто шістдесят дві тисячі двісті двадцять три) грн. 34 коп. пеня, 12 970 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 94 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України,      після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

        Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

         Суддя                                                                                       Малярчук І.А.

       Повний текст рішення складено 18.02.2011р.