3/11/2011/5003
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
03 березня 2011 р.
Справа 3/11/2011/5003
про стягнення 8000 грн.
Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.,
Секретар судового засідання Здорик Я.С.
Представники сторін не з'явилися.
ВСТАНОВИВ :
Приватним акціонерним товариством "Житомирська пересувна механізована колона № 6" подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІА Альянс" 8000,0грн. заборгованості по орендній платі, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань по договору оренди № А-41/0107, що був укладений між сторонами 01 липня 2008р.
24.01.2011 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 3/11/2011/500 та призначено розгляд справи на 08.02.11р. В зв'язку з неможливістю головуючого судді прийняти участь в судовому засідання яке призначено на 08.02.2011р. , суд ухвалою від 28.01.2011р. переніс розгляд справи на 15.02.2011р.
На визначену дату позивач, уповноваженого представника в судове засідання не направив, але заявою № б/н та дати (вх. 08-38/1623/11 від 08.02.2011р.) просить розглянути справу за відсутності уповноваженого представника.
Відповідач в судове засідання 15.02.2011р. не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів не надав, причини неявки суду не повідомив, хоча ухвали суду від 24.01.2011р. та від 28.01.2011р. було надіслано відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві (вул. Київська, 16, офіс 902, м. Вінниця, 21009) рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення.
08.02.2011р. позивач надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 377592 з якого було встановлено, що станом на 01.02.2011р. місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "РІА Альянс" є: вул. Сосонське шосе, 4, смт. Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300.
У зв'язку з необхідністю належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та ненадання останнім витребуваних доказів, зважаючи на норми п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку, що вирішити спір в судовому засіданні яке відбулося 15.02.2011р. немає можливості, а тому ухвалою суду від 15.02.2010р. розгляд справи було відкладено на 03.03.2011р.
На визначену дату позивач, уповноваженого представника в судове засідання не направив, але заявою №101 від 24.02.2011р. (вх. 08-38/2749/11 від 01.03.2011р.) просить розглянути справу за відсутності уповноваженого представника.
Відповідач в судове засідання 03.03.2011р. також не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів не надав, причини неявки суду не повідомив, при тому, що ухвалу суду від 15.02.2011р. також було надіслано відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою вказаною в позовній заяві так і за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 377592, а саме: вул. Київська, 16, офіс 902, м. Вінниця, 21009 та вул. Сосонське шосе, 4, смт. Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300.
Як встановлено судом конверти з ухвалами суду від 24.01.2011р., 28.01.2011р., 15.02.2011р., які надсилалися відповідачу на момент проведення судового засідання – 03.03.2011р. до суду не повернувся.
При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено безпосередньо на юридичну особу.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
На першому примірнику ухвал 24.01.2011р., 28.01.2011р., 15.02.2011р., які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.
Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду судової справи, а тому, беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи та додані позивачем по справі додаткові документи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що 1 липня 2008 року Відкрите акціонерне товариство " Житомирська пересувна механізована колона №6 " та Житомирська філія Товариства з обмеженою відповідальністю " РІА Альянс " уклали договір № Ф-41/0107 оренди нерухомого майна.
Відповідно до п.1.1 договору ВАТ " ЖПМК №6 " передає, а ЖФ ТОВ " РІА Альянс " приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення , що розташовані за адресою: м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 23, кв. 7-8, площею 39,8кв.м.
Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що передача Орендодавцем Орендарю приміщення, вказаного в п.1.1 договору, в користування оформляється двостороннім Актом приймання-передачі. Підписання Сторонами Акту приймання-передачі приміщень свідчить про початок оренди.
Згідно п.3.1 договору приміщення на умовах договору оренди надається Орендарю в оренду строком на 6 місяців з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщення.
Відповідно до п. 4.1 договору Орендар зобов'язався сплачувати Орендодавцю відповідно до умов договору плату за користування об'єктом оренди та інші платежі, визначені договором.
Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що орендна плата сплачується Орендарем з дати фактичної передачі приміщення Орендодавцем Орендарю до дати фактичного звільнення приміщення Орендарем та передачі приміщення Орендодавцю, що визначається відповідними двосторонніми Актами приймання-передачі приміщення, які підписуються уповноваженими представниками обох Сторін.
Відповідно до п.4.3 договору плата за користування Орендарем приміщенням загальною площею 39,8кв.м. становить 2000,00 грн. з ПДВ щомісячно
Згідно п.4.4 договору орендна плата сплачується Орендарем протягом 5 робочих днів з моменту надання Орендодавцем Орендарю оригіналу рахунку-фактури.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України ( далі ГК ), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України ( далі ЦК ) зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В підтвердження своїх позовних вимог позивач надав лише договір № Ф-41/0107 від 1 липня 2008 року що був укладений між позивачем та відповідачем та копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.09р.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду позивач не подав до суду жодних доказів в підтвердження позовних вимог, зокрема:
- Акт приймання-передачі Орендодавцем Орендарю в оренду приміщення, як це передбачено пунктом 2.1 договору;
- рахунки-фактури, що направлялися відповідачу для сплати орендної плати з доказами про їх направлення, відповідно до п.4.4 договору;
- Акт приймання-передачі про повернення Орендарем Орендодавцю орендованого приміщення, як це передбачено пунктом 2.2 договору.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
1. В позові відмовити.
2. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 березня 2011 р.
віддрук. прим.: 1 - до справи;
2 - позивачу (вул. Вітрука, 4-а, м. Житомир, 10025)
3 та 4 - відповідачу (вул. Київська, 16, офіс 902, м. Вінниця, 21009; вул. Сосонське шосе, 4, смт. Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2011 |
Оприлюднено | 12.03.2011 |
Номер документу | 14053928 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Колбасов Ф.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні