Рішення

від 15.02.2011 по справі 21/1627

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/1627

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" лютого 2011 р.                                                     Справа № 21/1627

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Вельмакіної Т.М.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Бесядовська Я.В. - довіреність від 10.01.11р.;

від відповідача не з'явився.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТ ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ ОІЛ" (м. Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНО-ПЛЮС" (м. Бердичів)

про стягнення 86300,80 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 86300,80 грн. заборгованості за поставлений товар.

Від позивача 11.01.11р. на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що  у позовній заяві, як на підставу позовних вимог, посилання здійснено на  видаткову накладну, а не на договір купівлі-продажу, який зазначено у ній. Пояснив, що у видатковій накладній допущено помилку бухгалтером: здійснено посилання на договір №ДГ-0000113 від 10.09.10р., а слід було зробити посилання на договір №51/МТ-2010 від 10.09.10р. Тому, при визначенні строків розрахунків, позивач не посилався на договір купівлі-продажу та додаткову угоду до нього, а діяв в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач у зазначених письмових поясненнях вказав, що у позовній заяві була допущена помилка: позовні вимоги вказано в розмірі 86300,00грн., в той час як сума позову становить 86300,80грн., сума боргу по видатковій накладній становить 86300,80грн., державне мито сплачено також з цієї суми. Зважаючи на викладене, позовні вимоги підтримує в сумі 86300,80грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з врахуванням вищевказаних пояснень,  підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 14.02.11р. до суду повернулася копія ухвали господарського суду Житомирської області від 18.01.11р., направлена відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві - 13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Воровського, 17, з відміткою поштового відділення: "За зазначеною адресою не проживає".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 31.01.11р., місцезнаходження відповідача - 13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Воровського, 17 (а.с. 49-50), тобто адреса, на яку направлялася поштова кореспонденція судом.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

У даному випадку позивач у позовній заяві вказав  юридичну адресу відповідача: 13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Воровського, 17, яка відповідає відомостям, зазначеним  у витягу з  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За вказаних обставин, відсутність представника відповідача, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.75 ГПК України  якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку  прокурора та пояснення  представника позивача, господарський суд  

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю  "МАРТ ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ ОІЛ" (позивач) поставило ТОВ "РЕНО ПЛЮС" (відповідач) згідно видаткової накладної № РН-0000212 від 10.09.10р. (а.с. 7) дизпаливо EN-590 сорт C на загальну суму 86300,80грн.

За даними позивача, відповідач за поставлений товар розрахунки не провів, внаслідок чого у останнього утворилася перед позивачем заборгованість в розмірі 86300,80грн.

Враховуючи вказане, 17.11.10р. відповідачу, в порядку ст.530 Цивільного кодексу України, було направлено вимогу №90  від 17.11.10р. (а.с. 8-9) про сплату коштів за отриманий товар в сумі 86300,80 грн. протягом семи днів з дня пред'явлення цієї вимоги.

Вказану вимогу відповідач залишив  без відповіді та задоволення.

Таким чином, за даними позивача, на день подачі позову до суду та на день розгляду справи заборгованість відповідача, за отриманий згідно видаткової накладної № РН-0000212 від 10.09.10р.  товар, не змінилася і становить 86300,80грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли відносини купівлі - продажу, підставою виникнення яких позивач вказав факт передачі відповідачу товару згідно видаткової накладної № РН-0000212 від 10.09.10р. (а.с.7).

При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що судом було встановлено посилання у видатковій накладній на договір №ДГ-0000113 від 10.09.10р.

Як уже зазначалося, згідно пояснень позивача таке посилання є помилковим, оскільки фактично поставка здійснювалася по договору №51/МТ-2010 від 10.09.10р. (з додатком до нього).

Для недопущення порушення приписів чинного законодавства та прав відповідача, судом проаналізовано умови договору №51/МТ-2010 від 10.09.10р., копію якого позивач надав до матеріалів справи, та встановлено, що застосування позивачем ст. 530 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин не суперечить вимогам чинного законодавства та не несе негативних наслідків для відповідача.

Так, ст. 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно наданої позивачем накладної № РН-0000212 від 10.09.10р., відповідачу дійсно було передано товар загальною вартістю 86300,80грн.

За вказаних обставин,  у відповідача виникло зобов'язання провести розрахунки на суму 86300,80грн.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, 17.11.10р. відповідачу,  в порядку ст.530 Цивільного кодексу України,  було направлено вимогу №90  від 17.11.10р. (а.с. 8-9) про сплату боргу  за поставлений товар  в розмірі 86300,80грн.  протягом семи днів, з дня пред'явленя  вказаної вимоги.

Оскількии зазначена вимога була направлена відповідачу 19.11.10р. (а.с.10), то  останнім днем  проведення розрахунків, згідно вимоги є 29.11.10р. (дата направлення претензії + 7 пільгових днів + 3 дні на поштовий обіг).

У вказані строки відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 86300,80грн.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних   вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 ЦК України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів проведення розрахунків не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до діючого законодавства та такими, що підлягають задоволенню на суму 86300,80грн.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 33, 49, 69,75, 82-85, господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ "РЕНО ПЛЮС" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Воровського, 17, ідентифікаційний код 22052227)

на користь ТОВ "МАРТ ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ ОІЛ" (21050, м. Вінниця, Ленінський район, вул. Соборна, буд. 66, кім. 308, ідентифікаційний код 36968321)

- 86300,80грн. основного боргу;

- 863,01 грн. державного мита;

- 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                       Вельмакіна Т.М.  

                                                Повний текст рішення складено 18 лютого 2011 року

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу (21050, м. Вінниця, Ленінський р-н., вул. Соборна, буд. 66, кім. 308)

3 - відповідачу.