Рішення

від 01.03.2011 по справі 21/1628

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/1628

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" березня 2011 р.                                                     Справа № 21/1628

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Вельмакіна Т.М.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватної спеціалізованої ремонтно-будівельно-монтажної комерційної фірми "Алекс - 2" (м. Старокостянтинів Хмельницької області)  

до Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" (м.Коростень)

про стягнення 10062,21 грн.

У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 10062,21 грн. заборгованості, з яких: 9242,00грн. основного боргу, 344,24грн. інфляційних, 79,58 - 3% річних та 396,39грн. пені.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. При цьому листом, який 21.02.11р. надійшов на адресу суду від позивача, останній повідомив, що станом на 17.02.11р. заборгованість по оплаті за виконані роботи ДП "Коростенського ЛМГ" перед ПСРБМКФ "Алекс-2" відсутня, на підтвердження чого додано оригінал банківської виписки про надходження коштів в сумі 242,00грн. від ДП "Коростенське ЛМГ".

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що вбачається з повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с. 41).

Враховуючи зазначене, відсутність представників сторін, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Справа розглядається, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, врахувавши надані  в попередніх судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2010 року між Приватною спеціалізованою ремонтно-будівельно-монтажною комерційною фірмою "Алекс - 2" (підрядник, позивач) та Державним підприємством "Коростенське лісомисливське господарство" (замовник, відповідач) було укладено підрядний договір №163 (надалі-Договір (а.с.7-8)), за умовами якого позивач зобов'язувався виконати роботи по ремонту пожежної вежі Шершнівського лісництва.

Відповідно до п.3.2 Договору, відповідач зобов'язаний перерахувати кошти за виконану роботу в п'ятиденний строк після підписання акту виконаних робіт, а за кожен день прострочи, з дня підписання акту, відповідач сплачує пеню від кошторисної вартості підписаного акту.

Пунктом  2.2. Договору сторони погодили, що підрядник починає роботи з дня надходження попередньої оплати в розмірі 30%.

Строк виконання робіт встановлений п. 2.3. Договору, згідно якого підрядник закінчує роботи до 01.09.10р.

За п. 3.1. Договору, кошторисна вартість всіх доручених позивачу робіт становить 19299,00грн., що також підтверджується локальним кошторисом №2-1-1 з розрахунком договірної ціни (а.с. 9-11).

Як зазначив позивач, ним були виконані роботи на суму 9242,00грн., доказом чого є, підписаний сторонами, акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010р. на суму 9242,00грн. (а.с.14-17).

За даними позивача, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за виконані ремонтні роботи не виконав, врезультаті чого, на день звернення до суду, борг відповідача складав 9242,00 грн.

Керуючись п.3.2 Договору та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 396,39грн.

На підставі ст.625 ЦК України, відповідачу також нараховано 3% річних на суму 79,58грн. та інфляційні - 344,24грн.

Відповідач позов за підставами пред'явленя та предметом не оспорив, в підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків станом на 12.01.11р. (а.с.23), наявність боргу в сум 9242,00грн., на дату звернення позивача до суду, не заперечив.

Згідно зі ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, за своєю правовою природою є відносинами будівельного підряду.

Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч.2 ст.875 ЦК України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч.1 ст.875 ЦК України).

Пункт 1 ст.877 ЦК України передбачає, що Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Як свідчать матеріали справи, сторонами був підписаний локальний кошторис №2-1-1 з розрахунком договірної ціни на загальну суму 19299,00грн. (а.с. 9-11).

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється  актом, підписаним обома сторонами.

Факт виконання підрядником робіт та прийняття їх відповідачем на суму 9242,00грн., підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 рік (а.с. 14-17).

Господарський суд, підписані сторонами акти приймання виконаних підрядних робіт вважає належними доказами виконання та прийняття робіт за Договором, що за змістом та формою відповідають вимогам, встановленим у Наказі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009  N 554 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку на будівництві”. Акти оформлені належним чином, містять необхідні реквізити і відомості, підписані представниками позивача і відповідача та скріплені печатками сторін.

Відповідно до ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття   замовником виконаних робіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони в письмовій формі обумовили строк проведення розрахунків, що згідно п. 3.2. Договору становить п'ятиденний строк після підписання акту виконаних робіт.

Оскільки акт приймання виконання будівельних робіт підписаний сторонами за серпень місяць, суд вважає, що даний акт підписаний на кінець місяця, тому строк проведення розрахунків слід обраховувати з 31.08.10р. За вказаних обставин п'ятиденний термін, визначений п.3.2 Договору, спливає 05.09.10р.

Однак матеріали справи свідчать, що відповідач, порушуючи норми чинного законодавства та вимоги п.3.2 Договору, суму боргу за виконані підряді роботи у вказаний строк не сплатив, що змусило позивача звернутись з позовом до суду.

При цьому судом встановлено, що під час розгляду справи, відповідач у повному обсязі розрахувався з позивачем за виконані підрядні роботи, про що свідчать банківські виписки (а.с. 24, 25, 43) та лист позивача (а.с. 42). Зокрема, згідно надісланої позивачем банківської виписки, 17.01.11р. відповідач перерахував позивачу залишок боргу в сумі 242,00грн. (а.с. 43), який, згідно підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків (а.с.23), існував станом на 12.01.11р.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за виконані підрядні роботи відсутня.

Враховуючи, що розрахунки за виконані позивачем роботи в повному обсязі було здійснено після порушення провадження у справі, в частині стягнення 9242,00грн. основного боргу провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

Так, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню в сумі 396,39грн.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, 3% річних становить 79,58грн., сума інфляційних - 74,07грн.

Однак, при здійсненні перевірки наданих позивачем розрахунків вказаних сум, судом встановлено, що позивачем невірно визначено період їх нарахування, а саме - з 01.09.10р. по 10.12.10р., в той час як з врахуванням п. 3.2 Договору, пеню, та 3% річних слід обраховувати з 06.09.10р., а інфляційні, з врахуванням вказівок, що містяться в постановах Вищого господарського суду України від 24.11.10р. по справі №21/108-10  та від 29.12.10р. по справі №33/149-10, слід  обраховувати з  01.10.10р.

Таким чином, за здійсненим судом перерахунком, сума пені складає 376,77грн., інфляційних - 74,07 грн., 3% річних - 72,92грн.

За вказаних обставин, в частині стягнення  19,62грн. пені, 270,17грн. інфляційних, 6,66грн. 3% річних слід відмовити.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, позов обгрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню на суму 523,76грн., з яких: 376,77грн. пені, 74,07грн. інфляційних, 72,92грн. 3% річних.

В частині стягнення 9242,00грн. основного боргу провадження у справі суд припиняє на підставі п.1-1 ч.1 ст.80ГПК України.

В частині стягнення  19,62грн. пені, 270,17грн. інфляційних, 6,66грн. 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

Слід зазначити,  що в процесі вирішення спору господарський суд встановив, що позивач при зверненні в суд з позовом помилково сплатив 461,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, замість правильного - 236,00грн., оскільки згідно Розділу ІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.05р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом господарських справ для позивачів, не звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, становить 236,00 грн.

Згідно п.13 вказаної постанови,  повернення   коштів,   внесених   для   оплати  витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи.

Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. сплачене державне мито підлягає поверненню частково у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

З врахуванням викладеного, позивачу слід повернути з Державного бюджету  225,00 грн. надміру сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85ГПК України, господарський суд   

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" (11500, Житомирська обл., м.Коростень, 3-й Шатрищанський провулок, 3, код 00991841)

на користь Приватної спеціалізованої ремонтно-будівельно-монтажної комерційної фірми "Алекс - 2" (31100, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 45, код 22777261):

- 376,77грн. пені;

- 74,07 грн. інфляційних;

- 72,92грн. 3% річних;

- 96,69грн. витрат по сплаті держмита;

- 223,72 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 19,62грн. пені, 270,17грн. інфляційних, 6,66грн. 3% річних відмовити.

4. Припинити провадження у справі, на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК  України, в частині стягнення 9242,00грн. основного боргу.

5. Повернути Приватній спеціалізованій ремонтно-будівельно-монтажній комерційній фірмі "Алекс - 2" (31100, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул.   І. Франка, 45, код 22777261) з Державного бюджету України - 225,00грн.  зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати довідку про повернення надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.  

Суддя                                                                       Вельмакіна Т.М.  

                                                 Повний текст рішення складено 09 березня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу

3 - відповідачу.