15/1565
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "11" лютого 2011 р. Справа № 15/1565
Господарський суд Житомирської області у складі:
Cудді Кравець С.Г.
при секретарях Пастощук О.А., Лужко О.В.
за участю представників сторін
від позивача: Дюжева І.О. - представника за довіреністю від 16.06.2010р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКО" (м. Житомир)
про стягнення 35202,64грн. (згідно із заявою про збільшення позовних вимог)
Строк розгляду спору продовжувався за клопотанням позивача у відповідності до ст.69 ГПК України.
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКО" заборгованості за договором про надання овердрафту №26 від 29.08.2007р. у сумі 33955,65грн., із яких: 16720,67грн. простроченої заборгованості за овердрафтом, 6761,28грн. заборгованості за процентами за користування овердрафтом, 1404,76грн. пені за несвоєчасну сплату овердрафту, 473,29грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по овердрафту, 7761,03грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату овердрафту, 834,62грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів по овердрафту.
В судовому засіданні 02.02.2011р. представником позивача було подано письмове клопотання про збільшення позовних вимог від 01.02.2011р., яке фактично є заявою про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКО" заборгованість за договором про надання овердрафту №26 від 29.08.2007р. у сумі 35202,64грн., із яких: 16720,67грн. простроченої заборгованості за овердрафтом, 6745,85грн. заборгованості за процентами за користування овердрафтом, 2340,24грн. пені за несвоєчасну сплату овердрафту, 827,38грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по овердрафту, 7753,65грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату овердрафту, 814,85грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів по овердрафту.
Ухвалою господарського від 02.02.2011р. заяву позивача про збільшення позовних вимог від 01.02.2011р. прийнято до розгляду. Розгляд справи здійснюється з урахуванням прийнятих змін.
Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2011р. позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 01.02.2011р. підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання 11.02.2011р. не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (т.2, а.с. 93).
До господарського суду 11.02.2011р. від ТОВ "НИКО" надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи (т. 2, а.с. 85). Обґрунтовуючи клопотання про відкладення розгляду справи відповідач зазначив, що ТОВ "НИКО" не отримало від позивача копії позовної заяви, яку було направлено цінним листом згідно фіскального чека від 29.11.2010р. Неотримання позовної заяви поставило ТОВ "НИКО" в нерівне становище з позивачем перед законом і судом в даному судовому процесі. Вказує на те, що з метою розшуку направленого позивачем цінного листа, ТОВ "НИКО" звернулось із відповідною заявою до Головпоштампа м.Житомира. Посилаючись на дані обставини, відповідач просить відкласти розгляд справи до отримання офіційної відповіді з відділення поштового зв'язку.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
02.12.2010р. до господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКО" заборгованості за договором про надання овердрафту №26 від 29.08.2007р. у сумі 33955,65грн.
Ухвалою від 06.12.2010р. господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі № 15/1565.
Слід зазначити, що до позовної заяви ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" було додано оригінали фіскального чеку №4206 від 29.11.2010р. та опису вкладення у цінний лист на ім'я ТОВ ”НИКО” (10024, м.Житомир, вул. Бородія, буд. 2, кв. 18) згідно з якими відповідачу направлялась позовна заява з додатками (т. 1, а.с. 8, 9). Зазначені документи є належними доказами направлення позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.
Крім того, на заяву відповідача, яка надійшла до господарського суду 17.01.2011р. (т.1, а.с. 139), з метою надання відповідачу можливості виконати вимоги ухвал суду щодо надання письмового відзиву на позовну заяву, господарський суд, листом від 24.01.2011р. направив на адресу ТОВ ”НИКО” копію позовної заяви (т.1, а.с. 150). Зазначеним листом суд також роз'яснив відповідачу, що у відповідності до ст. 22 ГПК України, представник ТОВ ”НИКО” не позбавлений права ознайомитись з матеріалами справи.
Як уже зазначалось, в судовому засіданні 02.02.2011р. представником позивача було подано письмове клопотання про збільшення позовних вимог від 01.02.2011р. На підтвердження факту направлення клопотання про збільшення позовних вимог відповідачу, позивачем було надано до суду оригінали фіскального чеку № 1555 від 02.02.2011р. та опису вкладення у цінний лист на ім'я ТОВ ”НИКО” (10024, м.Житомир, вул. Бородія, буд. 2, кв. 18), (т.2, а.с.84). Зазначені документи є належними доказами направлення позивачем на адресу відповідача копії заяви про збільшення позовних вимог.
Таким чином, позивачем при зверненні з позовом до суду було дотримано вимоги ст. 56 ГПК України щодо надіслання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами та заяви про збільшення позовних вимог, зважаючи на що, доводи ТОВ "НИКО" про порушення вимог законодавства щодо рівності сторін, господарський суд вважає безпідставними.
Відповідач у справі - ТОВ "НИКО" правом подання письмового відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів (в т.ч. неодноразово витребуваних господарським судом в ухвалах суду) в заперечення позовних вимог та щодо обставин справи суду не надав, свого представника в засідання суду не направив, незважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи господарським судом.
Приймаючи до уваги той факт, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також враховуючи, що поважність неявки представника відповідача не підтверджена документально, господарський суд відхиляє клопотання ТОВ "НИКО" про відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (позивач/банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НИКО" (відповідач/позичальник) було укладено договір про надання овердрафту № 26 (т. 1, а.с. 140-145).
У відповідності до Статуту Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (т. 1, а.с.34-53), Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк.
Згідно п. 1.1 договору про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р. банк зобов'язаний надати позичальнику кредит шляхом виконання платіжних документів понад фактичний (кредитовий) залишок коштів на його поточному рахунку в національній валюті, відкритому у банку, але в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту, на умовах цього договору (далі - овердрафт), а позичальник зобов'язаний повернути банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим договором.
Пунктом 1.2 договору № 26 передбачено, що ліміт овердрафту за цим договором складає 20000,00 (двадцять тисяч) гривень.
Відповідно до п.1.3. договору № 26, розмір плати за користування овердрафтом складає 20% (двадцять процентів) річних.
Згідно п. 1.4 договору про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р. термін користування овердрафтом закінчується 29 серпня 2008 року.
Відповідно до п. 1.5 договору №26, овердрафт надається на поповнення оборотних коштів. В будь-якому випадку позичальник не може використовувати овердрафт на цілі, що прямо або опосередковано заборонені законодавством України або його установчими документами.
Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору про надання овердрафту №26 від 29.08.2007р. господарський суд приходить до висновку, що він має ознаки кредитного договору.
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Норма статті 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.
Пунктом 4.1 договору про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р. передбачено, що облік заборгованості за овердрафтом здійснюється за рахунком № 26003300119064 (980) “коштів на вимогу суб'єктів господарювання”, що відкритий в Житомирській філії ВАТ “ВіЕйБі Банк" (далі - поточний рахунок).
Овердрафт надається позичальнику шляхом виконання протягом банківського операційного часу платіжних документів позичальника (надалі - платіжний документ) з його поточного рахунку в сумах, що перевищують фактичний залишок коштів на поточному рахунку, але в межах визначеного цим договором овердрафту. Під “банківським операційним часом” в цьому договорі розуміється час, визначений сторонами у відповідному договорі на здійснення розрахунково-касового обслуговування позичальника (п. 4.2 договору про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р.).
Матеріали справи свідчать про те, що позивач взяті на себе зобов'язання за договором про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р. виконав належним чином, зокрема в межах передбаченого договором ліміту овердрафту відповідачу було надано: 30.08.2007р. - 2977,11грн., 04.09.2007р. - 7334,00грн., 17.09.2007р. - 464,70грн., 19.09.2007р. - 92,00грн., 21.09.2007р. - 6768,00грн., 27.09.2007р. - 1500,00грн., 02.10.2007р. - 193,83грн., 31.10.2007р. - 289,20грн., 30.11.2007р. - 237,97грн., 30.01.2008р. - 475,91грн., 12.02.2008р. - 5812,00грн., 15.02.2008р. - 720,00грн., 18.02.2008р. - 2700,00грн., 21.02.2008р. - 5000,00грн., 28.02.2008р. - 5500,00грн., 29.02.2008р. - 227,98грн., 03.04.2008р. - 13664,07грн., 07.04.2008р. - 170,00грн., 09.04.2008р. - 4000,00грн., 15.04.2008р. - 20,00грн., 18.04.2008р. - 205,00грн., 21.04.2008р. - 160,40грн., 24.04.2008р. - 1759,29грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку ТОВ "НИКО" (т. 2, а.с. 13-27).
Отже, за договором про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р. відповідачем загалом було отримано від позивача у вигляді овердрафту грошові кошти в сумі 60271,46грн.
Пунктом 7.1. договору про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р. сторони погодили, що позичальник повинен щомісяця повертати банку основну суму боргу за овердрафтом (далі - загальна заборгованість за овердрафтом), що обліковується за поточним рахунком, не пізніше останнього робочого дня кожного календарного місяця. В будь-якому випадку загальна заборгованість за овердрафтом повинна бути повернена не пізніше закінчення терміну користування ним, вказаного в п.1.4. цього договору. У випадку, якщо строк повернення загальної суми заборгованості за овердрафтом припадає на неробочий день, позичальник повинен погасити заборгованість не пізніше попереднього робочого дня.
Проте, відповідач зобов'язання за договором про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р. щодо повернення овердрафту належним чином та у повному обсязі не виконав. Зокрема, з виписок по особовому рахунку ТОВ "НИКО" (т. 2, а.с. 16-29) вбачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості по овердрафту було сплачено 43550,79грн., зокрема: 05.10.2007р. - 600,00грн., 15.10.2007р. - 5000,00грн., 01.02.2008р. - 14732,72грн., 21.03.2008р. - 2080,91грн., 01.04.2008р. - 9700,00грн., 02.04.2008р. - 8179,07грн., 29.01.2009р. - 634,24грн., 16.02.2009р. - 2623,85грн.
Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість по договору про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р. в сумі 16720,67грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Пунктом 5.1 договору про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р. визначено, що позичальник доручає банку, а банк на підставі цього доручення має право списувати з поточного рахунку позичальника та/або будь-якого іншого поточного рахунку позичальника, що відкритий в банку, грошові кошти в сумі нарахованих процентів за користування овердрафтом щомісяця в останній робочий день місяця, а у випадку дострокового закриття ліміту овердрафту - в день дострокового закриття ліміту овердрафту, у розмірі, передбаченому в пункті 1.3. цього договору, які нараховуються на дебетове сальдо по поточному рахунку.
Грошові кошти в розмірі процентів та комісій, нарахованих за місяць, в якому відповідно до пункту 1 цього договору закінчується термін дії овердрафту, позичальник доручає банку, а банк на підставі цього доручення має право списувати з поточного рахунку позичальника в такий день закінчення терміну дії овердрафту.
У разі недостатності коштів на поточному рахунку позичальника для повного погашення процентів комісій за користування овердрафтом щомісяця, банк має право здійснювати списання з поточного рахунку позичальника суми заборгованості за цим договором в наступні дні до повного виконання зобов'язань позичальника перед банком.
Згідно п. 5.2. договору №26 проценти нараховуються щомісячно, в останній робочий день місяця, виходячи із фактичної кількості днів користування овердрафтом і фактичних залишків по дебетовому сальдо за поточним рахунком. При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році.
Як уже зазначалось, п.1.3. договору про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р. сторони встановили, що розмір плати за користування овердрафтом складає 20% (двадцять процентів) річних.
Пунктом 5.3. договору № 26 сторони погодились, що у випадку зміни облікової ставки Національного банку України, банк має право змінити процентну ставку за користування овердрафтом, визначену цим договором, та збільшити процентну ставку тільки прямо пропорційно збільшенню облікової ставки НБУ.
Про зміну розміру процентної ставки за користування овердрафтом, банк зобов'язаний письмово повідомити позичальника. У разі зміни банком розміру процентної ставки за цим договором новий розмір процентної ставки застосовується з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому позичальник був повідомлений в письмовій формі про зміну розміру процентної ставки (п. 5.5 договору про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р.).
Слід зазначити, що листом від 07.05.2008р. за № 347 (т. 1, а.с. 31), який відповідачем було отримано 16.05.2008р., що підтверджується поштовим повідомленням (т. 1, а.с. 32), позивач повідомив відповідача про збільшення з 01.06.2008р. розміру процентної ставки за користування овердрафтом до 22% річних у зв'язку із збільшенням облікової ставки НБУ. Зазначений лист відповідач залишив без відповіді.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по сплаті відсотків за користування овердрафтом належним чином не виконував.
Зокрема, з наведеного позивачем розрахунку процентів за користування овердрафтом (т. 2, а.с. 8-10) та виписок по особовим рахункам ТОВ "НИКО" (т. 2, а.с. 47-82, 97) вбачається, що за період з 30.08.2007р. по 29.11.2010р. позивачем нараховано відповідачу проценти в сумі 11974,07грн., проте, відповідачем проведене лише часткове їх погашення на загальну суму 5228,22грн.
Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача перед позивачем утворилась непогашена заборгованість по сплаті процентів в сумі 6745,85грн.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
На час прийняття рішення, відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості по овердрафту в сумі 16720,67грн. та заборгованості по процентам за користування овердрафтом в сумі 6745,85грн., суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” в частині стягнення з відповідача 16720,67грн. заборгованості по овердрафту та 6745,85грн. заборгованості по процентам за користування овердрафтом обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім вимог про стягнення з відповідача заборгованості по овердрафту та процентам, позивач просить стягнути з відповідача 2340,24грн. пені за несвоєчасну сплату овердрафту, 827,38грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 7753,65грн. інфляційних за несвоєчасну сплату овердрафту та 814,85грн. інфляційних за несвоєчасну сплату процентів.
Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені та інфляційних, господарський суд враховує наступне.
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У статті 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов'язання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно п. 9.1 договору про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р., за повне або часткове неповернення у строки (терміни), що передбачені цим договором, загальної заборгованості за овердрафтом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п.1.3 цього договору, від суми неповернутого в строк (термін) овердрафту в розрахунку за кожний день прострочення.
За повне або часткове прострочення сплати процентів за користування овердрафтом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, в розрахунку за кожний день прострочення (п. 9.2 договору про надання овердрафту № 26 від 29.08.2007р.).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно із ст. 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені за несвоєчасне погашення овердрафту (т. 2, а.с. 9) та розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів (т. 2, а.с. 9-10) з урахуванням встановлених обставин по справі та вимог чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 2340,24грн. пені за несвоєчасну сплату овердрафту та 827,38грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що нарахування інфляційних є виключним правом кредитора і здійснюється за весь час прострочення, за умови встановленого факту наявності прострочення виконання грошового зобов'язання.
З доданих до заяви про збільшення позовних вимог розрахунків (т.2, а.с. 11,12) вбачається, що позивачем, за несвоєчасну сплату відповідачем овердрафту, нараховано інфляційні за період з 01.10.2007р. по 29.11.2010р. в розмірі 7753,65грн., та за несвоєчасну сплату відповідачем процентів, нараховано інфляційні за період з 01.03.2008р. по 29.11.2010р. в розмірі 814,85грн.
При проведені перевірки правомірності здійснених позивачем нарахувань інфляційних, господарський суд враховує, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат. При цьому, слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж. (Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 24.11.2010р. у справі № 21/108-10, від 29.12.2010р. у справі № 33/149-10, від 02.02.2011р. у справі №11/233/10).
Отже, враховуючи наведене та встановлені судом обставини по справі, правомірним є нарахування інфляційних за несвоєчасну сплату кредиту, в межах визначеного позивачем періоду, в сумі 6311,77грн., зокрема нарахованих:
на суму заборгованості в розмірі 13729,04грн. за жовтень 2007 року, що становить 398,16грн.,
на суму заборгованості в розмірі 14018,84грн. за листопад 2007 року, що становить 308,41грн.,
на суму заборгованості в розмірі 14256,81грн. за період з грудня 2007 року січень 2008 року, що становить 721,52грн.,
на суму заборгованості в розмірі 19978,76грн. за період з червня 2008 року по грудень 2008 року, що становить 1350,78грн.,
на суму заборгованості в розмірі 19344,52грн. за січень 2009 року, що становить 560,99грн.,
на суму заборгованості в розмірі 16720,67грн. за період з лютого 2009 року по жовтень 2010 року, що становить 2971,91грн.,
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних за несвоєчасну сплату овердрафту підлягають частковому задоволенню в сумі 6311,77грн. У задоволенні позову в частині стягнення 1441,88грн. інфляційних за несвоєчасну сплату овердрафту суд відмовляє.
Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних за несвоєчасну сплату процентів, господарський суд встановив, що правомірним є нарахування інфляційних за несвоєчасну сплату процентів, в межах визначеного позивачем періоду, в сумі 676,19грн., зокрема нарахованих:
на суму заборгованості в розмірі 271,95грн. за червень 2008 року, що становить 2,18грн.,
на суму заборгованості в розмірі 1690,11грн. за вересень 2008 року, що становить 18,59грн.,
на суму заборгованості в розмірі 2050,38грн. за період з жовтня 2008 року по листопад 2008 року, що становить 66,14грн.,
на суму заборгованості в розмірі 2782,93грн. за грудень 2008 року, що становить 58,44грн.,
на суму заборгованості в розмірі 618,34грн. за період з квітня 2009 року по травень 2009 року, що становить 8,68грн.,
на суму заборгованості в розмірі 1233,11грн. за червень 2009 року, що становить 13,56грн.,
на суму заборгованості в розмірі 2160,30грн. за вересень 2009 року, що становить 17,28грн.,
на суму заборгованості в розмірі 2462,65грн. за період з жовтня 2009 року по листопад 2009 року, що становить 49,50грн.,
на суму заборгованості в розмірі 3077,42грн. за період з грудня 2009 року по січень 2010 року, що становить 83,58грн.,
на суму заборгованості в розмірі 3702,26грн. за лютий 2010 року, що становить 70,34грн.,
на суму заборгованості в розмірі 3984,45грн. за березень 2010 року, що становить 35,86грн.,
на суму заборгованості в розмірі 5213,99грн. за період з липня 2010 року по серпень 2010 року, що становить 52,01грн.,
на суму заборгованості в розмірі 5838,83грн. за вересень 2010 року, що становить 169,32грн.,
на суму заборгованості в розмірі 6141,18грн. за жовтень 2010 року, що становить 30,71грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних за несвоєчасну сплату процентів підлягають частковому задоволенню в сумі 676,19грн. У задоволенні позову в частині стягнення 138,66грн. інфляційних за несвоєчасну сплату процентів суд відмовляє.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 06.12.2010р., 23.12.2010р., 24.01.2011р., 02.02.2011р. відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" обґрунтованими, заявленими відповідно норм чинного законодавства та такими, що підлягають частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 16720,67грн. простроченої заборгованості за овердрафтом, 6745,85грн. заборгованості за процентами за користування овердрафтом, 2340,24грн. пені за несвоєчасну сплату овердрафту, 827,38грн. пені за несвоєчасне сплату процентів за користування овердрафтом, 6311,77грн. інфляційних за несвоєчасну сплату овердрафту, 676,19грн. інфляційних за несвоєчасну сплату процентів за користування овердрафтом. В решті позову відмовити.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
На підставі ст. ст. 525, 526, ч. 3 ст. 549, ст. 625, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, ч. 1 ст. 193, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 ГК України та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НИКО" (10024, м.Житомир, вул. Бородія, буд. 2, кв. 18, ідентифікаційний код 24703545)
на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м.Київ, вул. Зоологічна, 5, ідентифікаційний код 19017842)
- 16720,67грн. простроченої заборгованості за овердрафтом,
- 6745,85грн. заборгованості за процентами за користування овердрафтом,
- 2340,24грн. - пені за несвоєчасну сплату овердрафту,
- 827,38грн. пені за несвоєчасне сплату процентів за користування овердрафтом,
- 6311,77грн. - інфляційних за несвоєчасну сплату овердрафту,
- 676,19грн. - інфляційних за несвоєчасну сплату процентів за користування овердрафтом,
- 336,22грн. витрат по сплаті державного мита,
- 225,40грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кравець С.Г.
Повний текст рішення підписано: "16" лютого 2011 року.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу (рек. з пов.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2011 |
Оприлюднено | 12.03.2011 |
Номер документу | 14054190 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Кравець С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні