Рішення

від 21.02.2011 по справі 14/5007/5/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/5007/5/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

    * 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" лютого 2011 р. Справа № 14/5007/5/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

                         судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: Орлова В.О. - дов. №1 від 20.01.2011р.

від відповідача: не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем" в особі Київської філії ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." (м.Київ)

до Приватного підприємства "Князян" (м.Житомир)

про стягнення 17194,62 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 15.02.2011р. оголошувалась перерва до 21.02.2011р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 17194,62 грн., з яких: 2552,25 грн. основного боргу, 14642,37 грн. неустойки.

Представник позивача в засіданні суду 15.02.2011р. позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Крім того, в судовому засіданні надала для долучення до матеріалів справи копії документів, перелік яких зазначений у протоколі судового засіданні  від  15.02.2011р. (а.с. 49 том 2).

Суд задовольнив дане клопотання представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 15.02.2011р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча своєчасно та належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом надсилання ухвал суду за адресою, зазначеною у позовній заяві, витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та довідці з  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємці щодо відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали про порушення провадження у справі від 05.01.2011р. та копія ухвали суду від 27.01.2011р., які було направлено рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві: 10025, м.Житомир, вул.Вітрука,19, повернулись до господарського суду з відміткою відділення зв'язку "адресат не існує" (а.с. 95-96 том 1).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, інформацію про місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, а саме: 10025, м.Житомир, вул.Вітрука,19, зазначеною в позовній заяві, витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 08.02.2011р. та довідці з  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємці стосовно статусу та місцезнаходження відповідача.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Представник позивача в засіданні суду 21.02.2011р. надала клопотання (а.с. 52 том 2), в якому фактично зменшує позовні вимоги, у зв'язку з допущеною опискою при розрахунку суми боргу та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2550,59 грн. заборгованості за спожиті послуги зв'язку.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки клопотання позивача не суперечить законодавству не порушує чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів, суд вважає за необхідне прийняти дане клопотання позивача.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні надала для долучення до матеріалів справи копії документів, перелік яких зазначений у протоколі судового засіданні від 21.02.2011р.(а.с.82 том 2).

Суд задовольнив дане клопотання представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 21.02.2011р. не з'явився.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 217 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг"  від 09.08.2005р. №720 (зі змінами)   встановлено, що послуги рухомого (мобільного) зв'язку надаються на умовах договору. Порядок укладення договору встановлюється оператором відповідно до основних вимог, визначених законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, між Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем." - оператор (позивач у справі) та Приватним підприємством "Князян" - абонент (відповідач у справі) були укладені угоди: №№2795728, 2795729, 2795731, 2795732, 2795733, 2795734, 2795819, 2795449, 2795524, 2795660 від 10.04.2008р., 2802205, 2802182, 2802176, 2802231, 2799953, 2802223, 2802312, 2802316, 2802313, 2802327, 2802209, 2802295, 2802271, 2802300, 2802298 від 23.04.2008р.  про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, а також відповідні додаткові угоди до вказаних угод про надання послуг стільникового зв'язку: від 15.04.2008р. та від 23.04.2008р. (а.с.14-63).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.2 вищевказаних угод оператор взяв на себе зобов'язання надавати абоненту послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, а абонент зобов'язався користуватися вищенаведеними послугами та своєчасно оплачувати їх вартість на умовах, визначених в угодах.

Відповідно до п.2.1. угод абонент зобов'язався своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв'язку оператора згідно з діючими тарифами, підтримувати авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого у діючих тарифах, та сплачувати щомісячну абонентну плату.

Для отримання визначених сторонами послуг стільникового зв'язку на підставі замовлень абоненту були надані 25 персональних SІМ-карток та виділено 25 телефонних номерів в мережі стільникового зв'язку та відкрито особові рахунки, що відповідають номерам угод для обслуговування цих телефонних номерів.

Відповідно до п.32 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг"  від 09.08.2005р. № 720 (зі змінами) споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги, виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

Відповідно до п.5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікацію" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи (з урахуванням клопотання про зменшення вимог) становить 2250,59грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.7,8 том 1), рахунками-фактурами (а.с.64-76 том 1), актами звірки (а.с.107-149 том 1, 1-49 том 2, 58-59 том 2, 61-63 том 2, ) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до п.1 додаткових угод абонент взяв на себе зобов'язання протягом дії додаткових угод (720 днів) замовити у оператора та оплатити телекомунікаційні послуги (крім послуг з надання доступу до контенту) на визначені телефонні номери на загальну суму не менше 1537,00 грн. на кожний телефонний номер.

Згідно п.2 додаткових угод, у випадку порушення абонентом своїх зобов'язань, передбачених п.1 додаткових угод відповідач зобов'язався сплатити позивачу неустойку, розмір якої визначається як збільшена вдвічі різниця між мінімальною вартістю послуг, що згідно з п.1 цих додаткових угод повинні бути замовлені протягом дії додаткової угоди, та вартістю фактично оплачених абонентом протягом дії додаткових угод телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від  положень  актів цивільного  законодавства  і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у  разі, якщо  обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту, вимог  розумності  та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства          (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1 та 2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частина 1 ст.230 ГК України встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Внаслідок того, що строк дії додаткових угод до угод: №№2795728, 2795729, 2795731, 2795732, 2795733, 2795734, 2795819, 2795449, 2795524, 2795660 від 10.04.2008р.  про надання послуг стільникового зв'язку закінчився 04.04.2010р.; строк дії додаткових угод до угод: №№2802205, 2802182, 2802176, 2802231, 2799953, 2802223, 2802312, 2802316, 2802313, 2802327, 2802209, 2802295, 2802271, 2802300, 2802298 від 23.04.2008р. про надання послуг стільникового зв'язку закінчився 12.04.2010р., із урахуванням вартості фактично оплачених відповідачем телекомунікаційних послуг протягом строку дії цих угод, позивачем відповідно до п.2 додаткових угод було нараховано неустойку в загальній сумі 14642,37 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.7,8 том 1), відповідними рахунками - фактурами (а.с.64-76 том 1) та іншими матеріалами справи.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок неустойки, суд вважає, що вказана сума нарахована обґрунтовано, відповідно до чинного законодавства та угод сторін.

Суд задовольняє клопотання представника позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідач вимоги позивача (з урахуванням клопотання про зменшення) не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги (з урахуванням клопотання про зменшення) такими, що підлягають задоволенню на суму 17192,96 грн., з яких:  2550,59 грн. заборгованості за послуги зв'язку, 14642,37 грн. неустойки.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позивачем вимог.  

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Князян", 10025, м.Житомир, вул. Вітрука 19, ідентифікаційний код 35099640 на користь Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем" в особі Київської філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем.", 03110, м.Київ, проспект Червонозоряний, 51, ідентифікаційний код 36854338 - 2550,59 грн. заборгованості за послуги зв'язку, 14642,37 грн. неустойки, 171,93 грн. витрат по сплаті державного мита, 235,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Костриця О.О.

Повне рішення складено:  "22" лютого 2011 р.