Рішення

від 15.02.2011 по справі 17/1555

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/1555

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" лютого 2011 р. Справа № 17/1555

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Шніт  А.В.

за участю представників сторін

від позивача Гусар Д.В. дов. від 13.12.2010р.

від відповідача не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Іноземного підприємства "Біазі Україна" (с.Софіївська Борщагівка Київська область)  

до Приватного підприємства "Інтер-Сервіс" (м.Житомир)

про стягнення 47866,03грн. (39537,09грн. згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 47866,03грн., з яких: 33509,85грн. заборгованості, 3292,88грн. інфляційних нарахувань, 6649,18грн. пені, 1063,13грн. 3% річних, 3350,99грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених господарським договором поставки №51 від 02.07.2009р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 15.02.2011р. представник позивача подав письмове пояснення та заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 39537,09грн., з яких: 29999,99грн. заборгованості, 1812,04грн. інфляційних нарахувань, 3695,71грн. пені, 678,36грн. 3% річних, 3350,99грн. штрафу.

Представник відповідача в судове засідання 15.02.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд    

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Іноземним підприємством "Біазі Україна" - постачальник (позивач у справі) та Приватним підприємством "Інтер-Сервіс" (відповідач у справі) господарським договором поставки №51 від 02.07.2009р. (а.с. 47-56), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 33509,85грн., що підтверджується видатковою накладною №321 від 29.09.2009р. та довіреністю ЯПР №908379 від 30.09.2009р. (а.с. 21-23).

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює  підприємницьку  діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 6.1 вищезазначеного договору сторони домовились про те, що відносно кожної конкретної поставки, що здійснюється на підставі даного договору, нами може бути визначений наступний порядок розрахунків: на умові 100% передоплати; або на умовах розстрочки платежів на строк, що не перевищує 21 календарних днів з дати відвантаження товару відповідачу. Розрахунки здійснюються позивачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 29999,99грн.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 9.1 вищезазначеного договору, сторони встановили, що у випадку порушення відповідачем строків платежів, визначених цим договором, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, відповідач сплачує позивачу штраф за порушення порядку оплати, визначеного у даному договорі, у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Згідно розрахунків позивача (а.с. 43,46) сума штрафу складає 3350,99грн., пені - 3695,71грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача (а.с. 44,45) 3% річних становить 678,36грн., інфляційних нарахувань - 1812,04грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами  статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Суд задовольняє заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 41,42).

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 39537,09грн., з яких: 29999,99грн. заборгованості, 1812,04грн. інфляційних нарахувань, 3695,71грн. пені, 678,36грн. 3% річних, 3350,99грн. штрафу.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інтер-Сервіс", 10020, м.Житомир, провулок 3-й Винокурний, 8, кв. 3, ідентифікаційний код 30314683 на користь Іноземного підприємства "Біазі Україна",  08131, Київська область, с.Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, 17, ідентифікаційний код 36263446 - 29999,99грн. заборгованості, 1812,04грн. інфляційних нарахувань, 3695,71грн. пені, 678,36грн. 3% річних, 3350,99грн. штрафу, 395,37грн. витрат по сплаті державного мита, 194,93грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано, набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.    

Суддя Шніт  А.В.

Дата підписання: 21 лютого 2011р.

1 - в справу;

2 - позивачу

3 - відповідачу рек. з пов.