Ухвала

від 22.02.2011 по справі 5/141-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/141-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

"22" лютого 2011 р.                                                                   Справа № 5/141-НМ

За позовом Незалежної релігійної громади церкви християн віри євангельської "Ісуса Христа-Спасителя" (м.Житомир)

до Житомирської міської ради (м. Житомир)

про визнання недійсним рішення та спонукання вчинити дії

Суддя Брагіна Я.В.           

Присутні:

від позивача : Бондарчук І.Г., пастор (протокол загальних зборів №2), Дехтяренко В.М., єпископ об'єднання церков (протокол загальних зборів №2)

від відповідача: Кирилюк В.Л., довір. №26//508 від 16.11.10.

У засіданні суду 17.02.11. оголошувалась перерва до 22.02.11. на підставі ст.77 ГПК України.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони у відповідності до ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним рішення 10-ї сесії 4-го скликання Житомирської міської ради від 27.04.07. №233 "Про вилучення і надання на праві користування, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення  земельних ділянок юридичним та фізичним особам", яким було відмовлено позивачу  у наданні земельної ділянки площею 0,3550га по вул. Селецькій, буд.11, у м. Житомирі в зв'язку з обмеженням щодо заборони будівництва в межах охоронної зони  та зобов'язати відповідача - Житомирську міську раду надати зазначену земельну ділянку для будівництва храму.

Представники позивача у засіданні суду позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Заперечували проти клопотання представника відповідача щодо припинення провадження у справі на підставі п.1  ст.80 ГПК України.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав письмове клопотання від 10.11.10., в якому, посилаючись на рішення Конституційного Суду України №10-рп/2010 від 01.04.10. у справі №1-6/2010, просить суд припинити провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки вважає, що спір у даній справі про оскарження рішення Житомирської міської ради та зобов'язання вчинити дії  не підвідомчий господарським судам.

Заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі, враховуючи наступне.

Рішенням 10-ї сесії 4-го скликання Житомирської міської ради від 27.04.07. №233 "Про вилучення і надання на праві користування, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення  земельних ділянок юридичним та фізичним особам" було відмовлено позивачу  у наданні земельної ділянки площею 0,3550га по вул. Селецькій, буд.11, у м. Житомирі в зв'язку з обмеженням щодо заборони будівництва в межах охоронної зони  

Зазначене вище рішення позивач просить визнати  недійсним.

З врахуванням вимог п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно рішення Конституційного суду України №10-рп/2010 від 01.04.10. у справі №1-6/2010 положення п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Позивач оскаржує рішення органу місцевого самоврядування, тобто як суб'єкта владних повноважень, що реалізував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, зокрема: ч.1 ст.143 Конституції України, відповідно до якої територіальні громади міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції"; ст.12 Земельного кодексу України, згідно якої до повноважень міської ради належить розпорядження землями територіальних громад, та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Слід зазначити, що відповідно до вимог п.1 ст.12 ГПК України господарським судам не підвідомчі спори, зокрема, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до Компетенції Конституційного Суду України і адміністративних судів.

Таким чином, вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Законом не передбачений інший порядок вирішення публічно-правових спорів щодо визнання рішень відповідача та щодо оскарження дій чи бездіяльності  як за правилами адміністративного судочинства, тобто  відповідно до Кодексу  адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.150 Конституції України, положення якої кореспондується у ст.69 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішення Конституційного суду України є  о б о в ' я з к о в и м и  до  в и к о н а н н я на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що спір про визнання недійсним рішення 10-ї сесії 4-го скликання Житомирської міської ради від 27.04.07. №233 "Про вилучення і надання на праві користування, надання дозволу на складання проектів із землеустрою щодо відведення  земельних ділянок юридичним та фізичним особам", яким було відмовлено позивачу  у наданні земельної ділянки площею 0,3550га по вул. Селецькій, буд.11, у м. Житомирі та про зобов'язання  Житомирської міської ради надати земельну ділянку позивачеві,  не підвідомчий господарським судам України, тому провадження у справі слід припинити на підставі п.1  ст.80 ГПК України.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо підвідомчості спору господарському суду, оскільки вони спростовуються рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2010 від 01.04.10. у справі №1-6/2010, п.1 ст.12 ГПК України, а також п.6 ч.1 ст.12 ГПК України, яким встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності,  з а   в и н я т к о м   т и х ,  щ о   в і д н е с е н о   д о   к о м п е т е н ц і ї   а д м і н і с т р а т и в н и х   с у д і в.

Як суд зазначав вище, згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, суд задовольняє клопотання представника відповідача та припиняє провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Слід зазначити, що позивач вправі  звернутися з позовом щодо оскарження спірного рішення та дій чи бездіяльності відповідача до суду загальної юрисдикції в порядку  адміністративного судочинства.

Також, суд, керуючись ст.47 ГПК України, приходить до висновку про повернення позивачу сплачені судові витрати, в тому числі 85,00грн державного мита (відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.93. "Про державне мито" (зі змінами і доповненнями)) та 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.47, п.1 ст.80, ст.86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

2. Повернути позивачу - Незалежній релігійній громаді Церкви християн віри Євангельської "Ісуса Христа спасителя" (м. Житомир) державне мито, сплачене квитанцією №2126.559.1 від 15.09.10. в сумі 85,00грн, та кошти в розмірі 236,00грн, сплачені квитанцією №2126.559.4 від 15.09.10. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати довідки.

Ухвала господарського суду набирає  законної сили в установленому законом порядку.

Суддя                                                                     Брагіна Я.В.

Друк. :

1- в справу

2-3 - поз., відп. (всім рек. з повід. про вруч.)