Постанова

від 17.11.2010 по справі 2а-10091/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-10091/10/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 17 листопада 2010 року           18:38           № 2а-10091/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Катющенко В.П., при секретарі судового засідання  Тимошенко К.А.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомМіжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції  Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-Мрія"

простягнення податкового боргу у розмірі 40390,14грн.,

за участю представників сторін:                                                   

від прокуратури від позивачаЧепіжак І.І. (посвідчення №144 від 09.11.2010), Попович Л.Р. (довіреність № 1490/10/10-14)  від 07.06.2010),

від відповідачаБілоруцький В.М. (довіреність №б/н від 16.09.2009), Карабаш К.Ю. (протокол № 6 від 07.11.2007).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва в інтересах держави в особі Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції  Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-Мрія" заборгованості з узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 40390,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача виникла заборгованість з узгодженого податкового зобов'язання у сумі 40390,14 грн., яка останнім не погашена, що є підставою для її стягнення в судовому порядку.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву не погодився з позовними вимогами, оскільки вважає, що  позивачу, як податковому органу, не надано законом право  контролю за правильністю обчислення та справляння орендної плати за землю, зокрема, якщо позивач самостійно донараховує відповідачу суму податкового зобов'язання, то такі дії вчиняться лише на підставі документальної перевірки, проте така перевірка ним не проводилась. Тобто, для визначення суми боргу в період з січня по червень 2010 року у разі неподання позивачем податкової декларації та несплати ним орендної плати за землю, податковий орган має право здійснити нарахування податку лише на підставі документальної перевірки. Крім того, орендна плата за землю не належить до загальнодержавних податків і зборів, і її справляння та стягнення регулює договір оренди та спеціальне неподаткове законодавство.

Також, відповідач відзначає, що виставлені податкові вимоги були ним оплачені в жовтні 2009 року у сумі 20500,00 грн., проте заперечує факт отримання ним другої податкової вимоги №2/487 від 07.10.2009.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2010 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 04.08.2010.

Судове засідання 04.08.2010 відкладено на 30.08.2010.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2010 закінчено підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.09.2010.

Судове засідання 17.09.2010 не відбулось, оскільки суддя Катющенко В.П. перебував на лікарняному, у зв'язку з чим судове засідання було призначене на 27.10.2010.

В судовому засіданні 27.10.2010 оголошувалась перерва до 17.11.2010.

В судовому засіданні 17.11.2010 оголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія-Мрія" (надалі – відповідач) є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до Договору оренди землі від 08.11.2007 відповідач є орендарем земельної ділянки 5,0000 га, розташованої в смт. Гребінки Васильківського району Київської області.

У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему  оподаткування»до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових  платежів) віднесено плату за землю (земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Згідно статті  20 Закону України «Про систему  оподаткування»контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

З огляду на зміст викладених норм вбачається, що позивачу, як податковому органу,  законом надано право контролю за правильністю обчислення та справляння орендної плати за землю.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначено Законом України «Про плату за землю».

Згідно приписів статті 2 Закону України  «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Порядок обчислення і строки сплати орендної плати визначено Розділом 6 Закону України «Про плату за землю», у відповідності до статті 13 якого підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про плату за землю»власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно вимог статті 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

04.02.2009 відповідач подав Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції  Київської області (надалі –позивач) податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, якою було задекларовано податкове зобов'язання з орендної плати  за 2009 рік у загальному розмірі 123146,50 грн.  з січня по грудень 2009 року включно (10262,21 грн. на місяць з січня по листопад включно, за грудень –10262,19 грн.).

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відтак, враховуючи вищевикладене, граничний строк сплати відповідачем орендної плати з юридичних осіб за січень 2009 року спливає 02.03.2009, а плати за лютий 2009 року - 30.03.2009 і так далі. Як наслідок, задекларовану плату за грудень 2009 року в розмірі 10262,19 грн. відповідач повинен сплатити протягом 30 днів січня 2010 року за умови відсутності переплати, що повністю погашає плату за грудень 2009 року.

Як вбачається з облікової картки відповідача з орендної плати з юридичних осіб 02.03.2009 та 30.03.2009 позивач вніс до неї самостійно нараховану відповідачем плату за січень, лютий 2009 року в сумі 20524,42 грн. Станом на 02.03.2009 за відповідачем обліковувалась переплата  в розмірі 11619,49 грн. у зв'язку з чим залишок переплати на кінець звітного періоду (30.03.2009) склав 1357,28 грн.

Також, самостійно нарахована відповідачем орендна плата, що підлягала ним сплаті  у квітні –грудні 2009 року склала 92359,89 грн., а фактично з урахуванням переплати було сплачено  62491,70 грн., у зв'язку з чим залишок не сплаченої орендної плати склав 29868,19 грн. Враховуючи, що відповідачу податковим органом була нарахована пеня в сумі 259,76 грн., то на кінець 2009 року заборгованість становила 30127,95 грн.

Беручи до уваги, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості інші кошти не сплачувались, а також те, що задекларована ним у декларації плата за грудень 2009 року в розмірі 10262,19 грн. підлягала сплаті  у січні 2010 року, податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за 2009 рік склала 40390,14 грн.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідач уточнюючих розрахунків податковому органу не подавав, а отже стягненню підлягає несплачена відповідачем сума орендної плати на підставі поданої ним декларації.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як свідчать обставини справи, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачені задекларовані ним податкові зобов'язання в сумі 40390,14 грн.

На підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу виставлялись перша податкова вимога №1/433 від 03.09.2009 на суму 9407,32 грн. та друга №2/487 від 07.10.2009 на суму 7268,84 грн.

Отримання першої податкової вимоги позивачем не заперечується, однак щодо другої податкової вимоги відповідач просив взяти суд до уваги, що насправді вона ним не отримувалась.

З цього приводу судом відзначається, що відповідач у запереченнях, поданих в судовому засіданні 17.11.2010 власноруч зазначає про сплату, на його думку, суми боргу згідно виставлених позивачем податкових вимог, а також, що після їх отримання ним 01.10.2009 та 30.10.2009 були сплачені кошти в розмірі 20500,00 грн., що свідчить про обізнаність відповідача щодо наявності другої податкової вимоги.

За таких обставин суд вбачає суперечливість та сумнівність доводів відповідача, на які він посилається як на підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, що, на думку, суду є однією з підстав вважати про недостовірне викладення фактів відповідачем з метою уникнення від сплати податку та суд приходить висновку, що відповідач дійсно отримав другу податкову вимогу №2/487 від 07.10.2009.

Отже, з урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 40390,14  грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

У відповідності до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовну заяву Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції  Київської області задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-Мрія" (м. Київ, вул. Ярославська, 55; ідентифікаційний код 34048380) на користь Державного бюджету України (р/р 33211812700178, код податку 23569547, МФО 821018 в ГУБКУ у Київській області)  податкову заборгованість у розмірі 40390,14 грн. з орендної плати за землю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                    В.П. Катющенко

          Постанову складено в повному обсязі та підписано 26 листопада  2010 року.