Рішення

від 21.02.2011 по справі 12/13пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.02.11 р. Справа № 12/13пн

Господарський суд Донець кої області у складі судді Ск лярук О.І.

при секретарі судового зас ідання Здоренко В.В.

за участю представників ст орін

від позивача - ОСОБА_1 а двокат

від відповідача - не з” яви вся

від третьої особи - Бонд аренко Д.В. за довір.

розглянув у відкритому суд овому засіданні справу за по зовом

приватного підприємця ОС ОБА_3 м. Красний Лиман

до Краснолиманської міськ ої Ради, м. Красний Лиман

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимо г на предмет спору Комунальн е підприємство Слов”янської міської ради “БТІ м. Слов”янс ьк

про визнання права власнос ті

СУТЬ СПОРУ

Приватний підприємець ОСОБА_3 м. Красний Лиман звер нувся до господарського суду з позовною заявою до Краснол иманської міської Ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимо г на предмет спору Комунальн е підприємство Слов”янської міської ради “БТІ м. Слов”янс ьк та просив суд визнати за ни м право власності на самовіл ьно-збудований об”єкт нерухо мого майна - будівлю магази ну, позначену в плані літ А-1, за гальною площею 95,2 кв.м., який ро зташовано на земельній ділян ці по АДРЕСА_1.

В обгрунтування своїх поз овних вимог позивач посилавс я на ст. 392 ЦК України.

Відповідач проти задовол ення позову не заперечував.

Дослідивши обставини спр ави, вислухав пояснення пред ставників сторін господарсь кий суд встановив.

На підставі договору куп івлі-продажу земельної ділян ки від 08.11.2005 р. укладеного між по зивачем та громадянкою ОСО БА_4, зареєстрованого держа вним нотаріусом Краснолиман ської державної нотаріально ї контори Семеновой І.М. в реєстрі за № 5296, позивач набув право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0738г а з цільовим призначенням дл я будівництва та обслуговува ння житлового будинку та гос подарських будівель, яка роз ташована у АДРЕСА_1. Позив ачу також надано державний акт на право власності на зем ельну ділянку ( серія ДН за № 1877 40 від 27.12.2007 р.)

На підставі рішення Крас нолиманської міської ради за № 5/25-1884 від 02.10.2008 р. позивач набув п раво власності на земельну д ілянку загальною площею 0,0255га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговуван ня продовольчої крамниці, як а розташована у АДРЕСА_1, щ о підтверджується державним актом на право власності на з емельну ділянку серії ЯЖ за № 613832 від 26.12.2008 р.

У січні 2008 р. позивач зверн увся до відповідача з питанн я надання згоди на розробку п роекту відводу по землеустрі ю відносно відводу земельної ділянки у зв”язку зі зміною ц ільового призначення частин и земельної ділянки площею 0,04 83 га, а саме для будівництва та обслуговування продовольчо ї крамниці, яка розташована у АДРЕСА_1

27.02.2008 р. рішенням Краснолима нської міської ради за № 5/21-1421 по зивач отримав дозвіл на розр обку проекту відводу зазначе ної земельної ділянки у зв”я зку зі зміною її цільового пр изначення, а 15.10.2008 р. рішенням Кр аснолиманської міської ради № 5/25-1884 проект відводу було затв ерджено.

Позивач почав здійснюват и на зазначеній земельній ді лянці будівництво будівлі ма газину.

Згідно пояснення предста вника позивача роботи провод илися господарським способо м за власний кошт.

Відповідно до технічного висновку виконаного ПП ОСО БА_6 на підставі результаті в обстеження будівельних кон струкцій будівлі магазину, в становлено що вона здійснена у відповідності з вимогами д іючий будівлеьних норм та пр авил та може експлуатуватися за цільовим призначенням.

02.07.2009 р. позивач отримав у ві дділі архітектури м. Красний Лиман довідку, що будівлі маг азину ,спорудженого на власн ій земельній ділянці, присво єна поштова адреса: АДРЕСА _1.

Як зазначалося вище, позив ач просить визнати за ним пра во власності.

Розглядаючи спір, суд вих одить з наступного.

Відповідно до ст. 392 ЦК Укра їни, власник майна може пред» явити позов про визнання йог о права власності, якщо це пра во оспорюється або не визнає ться іншою особою.

Пункт 2 статті 3 Цивільного кодексу України встановлює, що загальними засадами циві льного законодавства є непри пустимість позбавлення прав а власності, крім випадків, вс тановлених Конституцією Укр аїни та законом.

Згідно до вимог ст.ст. 328-345 ЦК України право власності вин икає на підставах не заборон ених законом, зокрема із прав очинів. Право власності вваж ається набутим правомірно, я кщо інше прямо не випливає із закону або незаконність наб уття права власності не вста новлена судом.

Стаття 41 Конституції Укра їни закріплює, що кожен має пр аво вільно володіти, користу ватися і розпоряджатися своє ю власністю, право приватної власності набувається в пор ядку, визначеному законом.

Згідно до ст. 316 ЦК України правом власності особи є пра во особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до зако ну за своєю волею, незалежно в ід волі інших осіб.

Власник володіє, користу ється та розпоряджається сво їм майном на власний розсуд, т а має право вчиняти щодо свог о майна будь-які дії, що не суп еречать закону. ( ст. 319 ЦК Украї ни)

Власник використовує св оє майно для підприємницької діяльності ( ст. 320 ЦК України)

Особа може бути позбавле на права власності або обмеж ена в його здійснені лише у ви падках, прямо передбачених з аконом ( ст. 321 ЦК України).

Згідно частини 1 ст. 376 ЦК Ук раїни житловий будинок, буді вля, споруда, інше нерухоме ма йно вважаються самочинним бу дівництвом, якщо вони збудов ані або будуються на земельн ій ділянці, що не була відведе на для цієї мети, або без належ ного дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будіве льних норм та правил.

Частина 5 ст. 376 ЦК України з акріплює, що на вимогу власни ка або користувача земельної ділянки суд може визнати за н им право власності на нерухо ме майно яке самочинно збудо ване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

На час звернення до суду п озивач є користувачем земель ної ділянки та володіє, розпо ряджається та користується с пірним майном.

Відповідно до ст. 33 ГПК Укр аїни кожна із сторін має дове сти ті обставини справи, на я кі вона посилається, як на пі дставу своїх вимог та запере чень.

Сторонами не було доведе но, що визнання права власнос ті на спірне майно порушує пр ава та законні інтереси відп овідача чи третіх осіб.

Що стосується, що спірне м айно не прийнято до експлуат ації, і саме це є підставою для відмови в задоволені позову про визнання права власност і на самочинне будівництво, т о суд зазначає наступне.

Чинне законодавство пере дбачає декілька шляхів набут тя права власності на новост ворені об'єкти нерухомого ма йна.

Так, право власності на н ововстворене майно у разі пр ийняття його в експлуатацію виникає на підставі ст. 331 ЦК У країни.

Вимоги та умови прийнятт я в експлуатацію закінчених будівництвом об”єктів, визн ачені постановою Кабінету Мі ністрів України за № 923 від 08.10.2008 “Про Порядок прийняття в екс плутацію закінчених будівни цтвом об”єктів”. При цьому, у видачі сертіфікату відповід ності може бути відмовлено у разі , невідповідності закін ченого будівництвом об”єкту погодженій та затвердженій проектній документації. Від сутність зазначеної докумен тації унеможливлює взагалі в идачу такого сертіфікату.

В той же час, у разі створе ння об”єктів нерухомості, як і були побудовані на земельн ій ділянці, що не була відведе на для цієї мети або без належ ного дозволу чи належне затв ердженого проекту, або з істо тними порушеннями будівельн их норм та правил, право власн ості на них може бути визнано тільки судом на підставі при писів саме ст. 376 ЦК України .

З огляду на наведене, зді йснення забудовником будів ництва об”єктів нерухомості на земельній ділянці, що не бу ла відведена для цієї мети аб о без належного дозволу чи на лежне затвердженого проекту , або з істотними порушеннями будівельних норм та правил, робить неможливим прийняття таких об”єктів до експлуата ції у встановленому законом порядку, і як наслідок, визнан ня права власнсті на ці об”єк ти на підставі ст. 331 ЦК України .

В той же час, обов'язок вл асника чи іншої зацікавленої особи, а також сама необхідні сть прийняття в експлуатаці ю об'єктів самочинного будів ництва не врегульовано жодн им нормативним актом.

Суд зазначає, що на відмін у від ст.105 ЦК УРСР , новий Цивіл ьний кодекс не акцентує уваг у на необхідність знесення т аких об”єктів, а закріплює ши роке коло можливостей саме д ля узаконення самочинно побу дованих об”єктів. При цьому н еобхідними умовами такого уз аконення є відведення для ці єї мети у встановленому зако ном порядку самочинному забу довнику земельної ділянки, в ідсутність заперечень з боку власника ( користувача земел ьної діялнки), відсутність по рушення в результаті самочин ної забудови прав інших осіб . Новий Цивліьний кодекс Укра їни фактично змінив практик у узаконення самочинної заб удови в адміністративному по рядку. Відтепер таке узаконе ння має відбуватися лише за р ішенням суду.

Як зазначалося вище, на ча с розгляду справи і до момент у звернення позивача до суду , власник земельної ділянки а бо іншій орган, не здійснюва в дії та не приймав рішень, сп рямованих на ліквідацію вказ аного об'єкту самочинного бу дівництва, та не інформував й ого власників щодо неможливо сті подальшого існування спі рного майна.

Згідно висновку експерти зи, спірне майно придатно до е ксплуатації та відповідає бу дівельним нормам.

Вказаний висновок свідчи ть про відсутність порушень основних державних будівель них норм та можливість подал ьшої експлуатації будівлі за своїм призначенням.

Стаття 321 ЦК України закріп лює, що особа може бути позба влена права власності або об межена в його здійснені лише у випадках, прямо передбачен их законом.

На цей час, право власност і на спірне майно не спростов ується жодною особою.

В той же час, це право не мо же бути зареєстровано з огля ду на порушення встановленої процедури отримання дозвіль ної документації для проведе ння будівельних робіт.

Відсутність альтернативн ої можливості вирішити подал ьшу долю об'єктів самочинног о будівництва та належним чи ном оформити правоустановчі документи на належне позива чу майно, заважає йому вільно володіти, користуватися та розпоряджатися об'єктами не рухомості.

Стаття 376 ЦК України, перед бачає необхідність вирішенн я подальшої долі самочинно з будованого майна саме в судо вому порядку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК У країни, ст. 20 Господарського к одексу України, кожна особа м ає право на захист свого зако нного права чи інтересу в суд овому порядку, зокрема шляхо м визнання права власності.

За таких обставин, позовн і вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на наведене та ке руючись ст.ст. 33,43,49, ст.ст. 82-85 ГПК У країни, господарський суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольн ити

Визнати за приватним підп риємцем ОСОБА_3 ( АДРЕСА_ 2, іден . номер НОМЕР_1) пра во власності на самовільно з будований об”єкт нерухомого майна - будівлю магазину, по значену в плані літ А-1, загаль ною площею 95, 2 кв.м., який розташ овано на земельній ділянці п о АДРЕСА_1.

Суддя Склярук О.І.

Повний текст рішення пі дписано 22.02.2011 р.