Постанова

від 22.02.2011 по справі 30/158-10-4370

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/158-10-4370

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р. Справа № 30/158-10-4370

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Риковій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кухарчик Г.А. –за дорученням

від відповідача: Єфремов В.Ю. –за дорученням  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса

на рішення господарського суду  Одеської області

від 30  листопада 2010 року                    

у справі № 30/158-10-4370                                                                                                                                                                                                                                                                                  

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-П", м. Одеса

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 14237 грн. 76 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

             07.10.2010 р. Представництво по управлінню комунальної власності (далі позивач, Представництво) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій-П” (далі відповідач, ТОВ) про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 14237 грн. 76 коп.

             Позов мотивований тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором оренди № 6135 від 20.08.2003 р., а саме:

- у порушення п.  4.1 договору використовує приміщення під надання фото послуг;

- у порушення п. 4.8 договору та ст. 774 ЦК України, без дозволу  Представництва передав частину орендованого приміщення в користування іншим особам;

- площа заявлена (в додатковому узгодженні № 2 від 21.02.2006 р.) орендарем під певні види діяльності, не дотримується;

- у порушення під. в) п. 4.2 договору не уклав відповідні договори із комунальними службами;

- у порушення під. е) п. 4.2 договору, ст. 10 Закону України „Про оренду державного і комунального майна” та ст. 999 ЦК України не застрахував об'єкт оренди в установленому діючим законодавством порядку;

- без згоди Представництва самовільно здійснив реконструкцію об'єкту оренди шляхом облаштування окремого входу в капітальний стіні із віконного прийому;

- несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, внаслідок чого має заборгованість по її оплаті, яка станом на 16.09.2010 р. складає 13136 грн., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 1101 грн. 76 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.  

             Відповідач позовні вимоги вважав необґрунтованими та безпідставними посилаючись на те, що жодних умов договору ним порушено не було.  

             Рішенням господарського суду Одеської області від 30.11.2010 р. (суддя Рога Н.В.) у задоволенні позову відмовлено.

             Рішення суду мотивовано тим, що відповідач виконує свої зобов'язання за укладеним договором оренди належним чином та своєчасно. Крім того, відповідно до  ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або  розірвано за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.  Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору, тобто наслідком істотного порушення договору відповідачем є завдання шкоди позивачу, наявність якої повинен довести останній. Але,  позивачем до матеріалів  справи не надано доказів та недоведене, що  відповідачем йому спричинено істотну шкоду, що могло б бути підставою для розірвання договору. Також, умовами п. 5.4. договору передбачена можливість застосування до Орендаря у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору штрафних санкцій, внаслідок чого підстави для задоволення позову –відсутні.

             В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.  

             Відзив на апеляційну скаргу не надходив.  

             В судовому засіданні представник відповідача просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

             Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

             Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 20.08.2003 р. між сторонами у справі був укладений договір оренди № 6135 за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у платне строкове (до 20.08.2005 р.) користування нежиле приміщення належне на праві власності територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради загальною площею 741,5 кв. м. розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-Б, з метою розміщення магазину.  

             Додатковою угодою № 1 від 15.12.2005 р. термін дії договору оренди № 6135 від 20.08.2003 р. сторонами продовжено до 20.07.2006 р., а також зменшена орендована площа на 9,7 кв. м.

             Додатковою угодою № 2 від 21.02.2006 р. до договору зменшена площа об'єкту оренди на 548,10 кв. м. та площа орендованого приміщення першого поверху визначена у розмірі 183,7 кв. м.

             Додатковою угодою № 3 від 01.11.2006 р. термін дії договору оренди продовжений до 01.05.2007 р.

             Оскільки жодна із сторін договору протягом місяця після закінчення терміну його дії не зверталась з вимогою про його припинення, то цей договір оренди є продовженим (пролонгованим) на той самий термін і на тих самих умовах на підставі ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закон України „Про оренду державного та комунального майна”.

             У додатку № 1 до договору сторонами погоджено, що орендна плата становить за перший, після підписання договору, місяць 1280 грн. 25 коп. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Погодженнями № 1 та № 2 до договору сторони внесені зміни щодо розміру орендної плати. При цьому, відповідач повинний сплачувати орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

             З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов укладеного договору станом на час звернення позивача з позовом (07.10.2010 р.) відповідач повинний був сплатити Представництву орендну плату в межах заявленого позову: за грудень 2009 р. –6295 грн. 60 коп.; за січень 2010 р. –6352 грн. 26 коп.; за лютий 2010 р. –6466 грн. 60 коп.; за березень 2010 р. –6589 грн. 46 коп.; за квітень 2010 р. –6648 грн. 77 коп.; за травень 2010 р. –6628 грн. 82 коп.; за червень 2010 р. –6589 грн. 06 коп.; за липень 2010 р. –6562 грн. 70 коп.; за серпень 2010 р. –6549 грн. 58 коп. та за вересень 2010 р. –6628 грн. 18 коп., а всього 65311 грн. 03 коп.

             З наданих відповідачем платіжних доручень та квитанцій вбачається, що станом на 07.10.2010 р. ним була сплачена позивачеві орендна плата: 28.12.2009 р. в сумі 6601 грн., 09.02.2010 р. в сумі 6352 грн. 24 коп., 10.03.2010 р. в сумі 6466 грн. 58 коп., 08.04.2010 р. в сумі 6589 грн. 44 коп.,  27.05.2010 р. в сумі 6648 грн. 75 коп., 25.06.2010 р. в сумі 6628 грн. 80 коп., 19.07.2010 р. в сумі 6589 грн. 03 коп., 01.09.2010 р. в сумі 6562 грн. 68 коп. та 17.09.2010 р. в сумі 6568 грн., а всього в сумі 59006 грн. 52 коп.

             Вищенаведене свідчить про те, що станом на час звернення позивача з позовом відповідач мав перед позивачем заборгованість по орендній платі за період з грудня 2009 р. по вересень 2010 р. включно в сумі 6304 грн. 51 коп.    

             Платіжними дорученнями № 287 від 12.10.2010 р. на суму 6568 грн. та № 308 від 22.10.2010 р. на суму 6820 грн. 39 коп. відповідач повністю погасив свою заборгованість перед позивачем з орендної плати та пені, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

             Як свідчать матеріали справи відповідачем укладені договори на надання комунальних послуг, зокрема: на постачання електричної та теплової енергії, повернення експлуатаційних витрат, водопостачання, вивіз твердих побутових відходів, у зв'язку з чим місцевий суд правомірно не прийняв до уваги доводи Представництва щодо  порушення ТОВ умов під. в) п. 4.2 договору та не укладення останнім відповідних договорів із комунальними службами.

             В обґрунтування своїх позовних вимог про те, що у порушення п  4.1 договору відповідач використовує приміщення під надання фото послуг; у порушення п 4.8 договору та ст. 774 ЦК України відповідач без дозволу Представництва передав частину орендованого приміщення в користування іншим особам; площа заявлена (в додатковому узгодженні № 2 від 21.02.2006 р.) відповідачем під певні види діяльності не дотримується та здійснення відповідачем, без згоди Представництва, самовільної реконструкції об'єкту оренди шляхом облаштування окремого входу в капітальний стіні із віконного прийому позивач посилається на акти обстеження нежитлового приміщення, розташованого по вул. Канатній, 101-б в м. Одесі від 02.12.2009 р. та від 26.10.2010 р.

             Відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень належними та допустимими доказами.

             Оскільки, вищезазначені акти обстеження від 02.12.2009 р. та від 26.10.2010 р. складені лише працівниками позивача, без участі відповідача або інших незацікавлених у наслідках розгляду справи осіб, то суд першої інстанції підставне не прийняв ці акти у якості належних доказів по справі, а тому дійшов до правильного висновку щодо недоведеності позивачем вищевказаних позовних вимог.

             Підпункт е) пункту 4.2 договору оренди № 6135 від 20.08.2003 р. викладений сторонами в наступній редакції: „Орендар зобов'язаний застрахувати орендоване приміщення у страховій компанії у порядку, визначеному чинним законодавством”, що свідчить про те, що конкретний строк на протязі якого відповідач зобов'язаний застрахувати об'єкт оренди сторонами у договорі не визначений.

             Але, страхування орендарем взятого ним в оренду комунального майна є істотною умовою договору оренди відповідно до вимог ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у зв'язку з чим, на думку колегії суддів, відповідач повинний був виконати свій обов'язок за договором щодо страхування об'єкту оренди в достатні та розумні строки.

             У п. 5.6 договору сторонами передбачено, що  за невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків за цим договором, орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством.

             Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

             Оскільки, відповідач з серпня 2003 р. до сьогоднішнього часу, тобто на протязі 7 років та 6 місяців свої  зобов'язання щодо страхування об'єкту оренди не виконав, що створює реальну загрозу пошкодження або знищення комунального майна та завдання збитків територіальній громаді м. Одеси і свідчить про його злісне та тривале ухилення від виконання своїх обов'язків за укладеним договором та істотне порушення його умов, то колегія суддів визнає за необхідне задовольнити позовні вимоги Представництва, в цій частині, та достроково припинити дію договору оренди № 6135 від 20.08.2003 р. шляхом його розірвання і виселити відповідача з орендованого приміщення.

             На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по справі: 85 грн. –на сплату держмита за поданий позов, 118 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 42 грн. 50 коп. –на сплату держмита за подану апеляційну скаргу, а всього 245 грн. 50 коп.

             Оскільки при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не повністю відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення частково скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.  

                            Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів

                                                             ПОСТАНОВИЛА:

             Апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради –задовольнити частково.

             Рішення господарського суду Одеської області від 30.11.2010 р. у справі № 30/158-10-4370 –частково скасувати та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

            Позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради – задовольнити частково.

             Розірвати договір оренди № 6135 від 20.08.2003 р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Меркурій-П”.

            Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „Меркурій-П”, м. Одеса із нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 183,7 кв. м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 101-б, а в решті частині позову –відмовити.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій-П”, м. Одеса на користь Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса –245 грн. 50 коп. понесених судових витрат по справі.

             Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.

             Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржено до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                                              В.В. Шевченко

Суддя:                                                                                                    В.В. Бєляновський

Суддя:                                                                                                    М.А. Мирошниченко