Рішення

від 10.03.2011 по справі /5004/278/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

/5004/278/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2011 р.                                   Справа № /5004/278/11

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода"  

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська дистрибуційна компанія"

про стягнення заборгованості у сумі 524 556,93грн. та судових витрат по справі.

Суддя                     Черняк Л. О.       

При секретарі       Коритнюк І. О.

     Представники:

Від позивача: Книш С. В. –представник, дов. №11/02/11-1 від 11.02.2011р.;

Від відповідача: н/з.

Оскільки представник позивача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 –1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України  роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач –ЗАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" просить суд стягнути з відповідача –ТзОВ «Волинська дистрибуційна компанія»заборгованість у сумі 524 556,93грн. за поставлену продукцію по видаткових накладних в період з 23.11.2010р. по 31.12.2010р. та судові витрати по справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, витребувані судом документи не подав, повноважного представника  в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи ухвалою суду від 21.02.2011 року (ухвала від 21.02.2011р. надіслана рекомендованим листом про, що свідчить повідомлення від 25.02.2011р. про вручення поштового відправлення)..

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Із  досліджених  матеріалів  справи,  пояснень представника позивача, господарський  суд

ВСТАНОВИВ:

03.05.2010 року між ЗАТ «КФ «Лагода» (Постачальник) та ТОВ «Волинська дистибуційна компанія»(Замовник) було укладено договір поставки № 5, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовнику кондитерські вироби (Продукцію), а Замовник зобов'язується прийняти Продукцію та оплатити її на умовах, передбачених даним Договором.(а.с. 10-13)

Згідно п.п. 3.2, 3.5, 3.6, 3.8 Договору продукція поставляється партіями протягом 5 днів з дня отримання заявки Замовника, доставка Продукції здійснюється Постачальником та оформляється товарно-транспортними \ видатковими накладними.

Пунктами 3.11, 3.12 Договору передбачено, що продукція приймається та вважається поставленою належним чином шляхом підписання та завірення видаткової накладної підписаної обома сторонами.

На виконання своїх зобов'язань ЗАТ «КФ «Лагода»за період з 23.11.10 по 31.12.10 поставило кондитерських виробів на загальну суму 593 993, 97 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними підписаними обома сторонами та відповідними довіреностями: видаткова накладна № АК-0006957 від 23.11.10р. (124 686, 82 грн.) та довіреність №147 від 25.11.10р. на отримання товару; видаткова накладна № АК-0007249 від 07.12.10р. (149 591, 32 грн.) та довіреність №152 від 08.12.10р. на отримання товару; видаткова накладна № АК-0007407 від 14.12.10р. (132 170, 51 грн.); видаткова накладна № АК-0007417 від 14.12.10р. (3 851, 22 грн.) та довіреність №158 від 15.12.10р. на отримання товару; видаткова накладна № АК-0007588 від 21.12.10р. (107 743,84 грн.) та довіреність №164від 22.12.10р. на отримання товару; видаткова накладна № АК-0007587 від 21.12.10р. (75 950, 26 грн.) та довіреність № 165 від 22.12.10р. на отримання товару.

Станом на 23.11.2010 року у відповідача існувала заборгованість у сумі 422 814,76грн. Також протягом 23.11.10р.-31.12.10р. з вини Постачальника було побито кондитерських виробів на суму 1343,70грн.

Таким чином, загальна сума поставок станом на 31.12.10 становила 1007465,03 грн.

Згідно п. 5.1 договору замовник оплачує продукцію в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно видаткових накладних, що підписуються уповноваженими представниками обох сторін. Оплата здійснюється протягом 15  банківських днів з моменту поставки (п. 5.2 Договору).

Відповідач частково сплатив суму заборгованості  в сумі 464 880,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 26-31) та повернув нереалізований товар.

Оскільки відповідачем частково сплачено суму боргу, то заборгованість станом на момент звернення позивача з позовом становить 476 688,12 грн., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу  ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання, незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 6.1 договору за несвоєчасну оплату продукції понад 15 банківських днів з моменту настання обов'язку по оплаті, замовник сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 10 % від суми заборгованості та понесені збитки.

На цих підставах позивачем правомірно було нараховано за весь період прострочення 47 868,81грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на адвокатські послуги у сумі 6000грн., підлягає до задоволення частково у сумі 3000 грн. при цьому суд виходить з такого:

Частина п'ята ст.49 ГПК України відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката.      

У пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи".

Згідно листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. №01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»(із змінами та доповненнями) у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 5245,57 грн. та 236 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, ст. 193 Господарського кодексу України, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська дистрибуційна компанія»(43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Чорновола, 8/15, р/р 260013012269 в філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк»в м. Луцьку», МФО 303138, код ЄДРПОУ 37003976) на користь Закритого акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода»(Київська обл.., м. Кагарлик, вул. Фрунзе, 99, код ЄДРПОУ 32967502) 524 556,93грн. в тому числі: 476 688,12грн. –основного боргу, 47 868,81грн –штрафу; стягнути 5245,57 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3000грн. витрат за адвокатські послуги.

           Суддя                                                    Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

10.03.11