Рішення

від 01.03.2011 по справі 31/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личакі вська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.11 С права№ 31/9

Господарський суд Ль вівської області, розглянувш и у відкритому судовому засі данні матеріали справи

за позовом: Суб' єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Тернопіль

до відповідача-1: Асоц іації більярдного спорту Льв івської області, м. Львів

до відповідача-2: Това риства з обмеженою відповіда льністю «Абриколь», м. Терноп іль

про: тлумачення зміст у правочину

Головуючий суддя Артимови ч В.М.

Судді Сухо вич М.Б.

Мазовіта А.Б.

При секретарі Митник М .Б.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА _3 - представник;

від відповідача-1: Ко тормус Т.І. - представник;

від відповідача-2: не з ' явився.

Представникам сторін роз' яснено права та обов' язки в ідповідно до ст. 22 ГПК України , зокрема, право заявляти відв оди. У відповідності до ст. 81-1 Г ПК України технічна фіксація судового процесу не здійсню валась, оскільки представник и сторін не подали відповідн ого клопотання.

Суть спору: Суб' єкт підприємницької діяльно сті - фізична особа ОСОБА_1 , м. Тернопіль, надалі - пози вач, звернувся з позовом до Ас оціації більярдного спорту Л ьвівської області, м. Львів, на далі - відповідач-2, і Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Абриколь», м. Тернопіль , надалі - відповідач-2, про тл умачення змісту правочину, в якому просить суд встановит и, що підпункт е) пункту 4 догов ору безоплатного користуван ня майном № 1/02А від 01.01.2005 р., укладе ного між відповідачем-1 та поз ивачем розуміється таким чин ом: з неможливістю поверненн я майна у належному стані, тоб то незалежно від ступеня пош кодження, в тому числі і повно ї втрати, настає обов' язок о рендаря повернути орендодав цю суму, вказану в додатку № 1 д о Договору, тобто 23992,00 грн. Позов ні вимоги мотивовані тим, що н ечітке викладення сторонами умов договору породжує неод нозначність його застосуван ня та проблемність виконання договору в цілому, що зокрема підтверджується існуючим мі ж сторонами спором, який розг лядається господарським суд ом Тернопільської області пр о стягнення з ОСОБА_1 в яко сті компенсації через непове рнення об' єкта оренди за до говором № 1/02А від 01.01.2005 року суми грошових коштів, більшої, ніж повна вартість об' єкта оре нди, визначена сторонами ста ном на момент укладення дого вору.

Ухвалою господарського су ду Тернопільської області ві д 20.10.2009 р. позовну заяву прийнят о до розгляду та порушено про вадження у справі.

Ухвалою господарського су ду Тернопільської області ві д 15.12.2009 р. матеріали справи № 17/94-1339 та додані до неї документи пе редано за територіальною під судністю до господарського с уду Львівської області.

Ухвалою суду від 29.01.2010 р. позов ну заяву прийнято до провадж ення, присвоєно справі новий номер 31/9 та призначено її розг ляд на 24.02.2010 р.

Розгляд справи відкладавс я з підстав. викладених у відп овідних ухвалах суду.

У відзиві на позовну заяву, поданому суду 24.02.2010 р., відповід ач-1 позовні вимоги не визнає т а зазначає, що в результаті тл умачення змісту правочину, п ро яке просить позивач, в дого вір № 1/02А від 01.01.2004 р. включатимет ься відповідальність за зник нення майна, не передбачена с торонами при його укладенні, а спірний пункт договору № 1/02А від 01.01.2004 року, який просить роз тлумачити позивач, є підстав ою позовних вимог в межах спр ави № 17/62-1259(10/75-2133)1/150-3078), яка, скасовуюч и рішення судів попередніх і нстанцій та направляючи спра ву на новий розгляд, надавала ся правова оцінка Вищим госп одарським судом України, що н а думку відповідача-1 має прею диціальне значення для даної справи.

Ухвалою господарського су ду від 24.02.2010 р. за клопотанням ст орін продовжено строк виріше ння спору в даній справі.

Відповідач-2 22.03.2010 р. подав відз ив на позовну заяву, в якому ст вердив про те, що жодні права т а обов' язки відповідача-2 до говором, який просить розтлу мачити позивач, не зачіпають ся, а тому відповідач-2 є ненал ежним відповідачем у справі.

Ухвалою голови суду від 25.03.2010 р. справу за клопотанням пози вача призначено до колегіаль ного розгляду в складі трьох суддів: головуючого судді Ар тимовича В.М., суддів Деркача Ю .Б. та Мазовіти А.Б.

Господарським судом ухвал ою від 22.04.2010 р. призначено у спра ві судову лінгвістичну експе ртизу (дослідження писемного мовлення), проведення якої до ручено експерту Львівського науково-дослідного інститут у судових експертиз. Листом в ід 26.05.2010 р. Львівський науково-д ослідний інститут судових ек спертиз повернув без виконан ня матеріали даної справи у з в' язку з відсутністю спеціа лістів у цій галузі знань.

Судом ухвалою від 02.06.2010 р. пров адження у справі поновлено т а призначено її розгляд на 09.06.2 010 р.

Ухвалою голови суду від 01.07.2010 р. введено у склад колегії суд дю Сухович Ю.О. та справу призн ачено до розгляду в наступно му складі: головуючого судді Артимовича В.М., суддів Сухови ч Ю.О. та Мазовіти А.Б.

Господарським судом ухвал ою від 01.07.2010 р. призначено у спра ві судову лінгвістичну експе ртизу (дослідження писемного мовлення), проведення якої до ручено експерту Київського н ауково-дослідного інституту судових експертиз. При цьому на вирішення судової експер тизи поставлено наступні пит ання: чи є тотожними за лінгві стичним значенням словоспол учення „пошкодження майна” т а „неможливості привести май но у належний стан”, наведені в підпункті є) пункту 4 догово ру № 1/02А безоплатного користу вання майном від 01.01.2005 р.; чи за лі нгвістичним значенням слово сполучення „неможливості пр ивести майно у належний стан ”, наведене в підпункті є) пунк ту 4 договору № 1/02А безоплатног о користування майном від 01.01. 2005 р., включає в себе зміст, що не се словосполучення „пошкодж ення майна”, що наведене в том у ж підпункті договору; чи за л інгвістичним значенням слов осполучення „неможливості п ривести майно у належний ста н”, наведене в підпункті є) пун кту 4 договору № 1/02А безоплатно го користування майном від 01.01.2005 р., включає в себе зміст, що несе слово „пропажа”.

Листом від 21.12.2010 р. за № 6279/10-11 Київ ський науково-дослідний інст итут судових експертиз напра вив висновок № 6279/10-11 судово-лінг вістичної експертизи за мате ріалами господарської справ и № 31/9.

Ухвалою суду від 29.12.2010 р. прова дження у даній справі поновл ено та призначено її розгляд на 10.01.2011 р.

Відповідачем-1 на адресу суд у 19.01.2011 р. подано додаткові пояс нення у справі із врахування м висновку експертизи, в яких відповідач-1 просить суд відм овити позивачу у задоволені позовних вимог повністю.

Позивачем 31.01.2011 р. подано чере з канцелярію суду письмові п ояснення по суті позову.

В судове засідання 01.03.2011 р. при були представники позивача і відповідача-1, які надали пояс нення по суті спору. При цьому представник позивача повніс тю підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві д о обох відповідачів, а предст авник відповідача-1 позовні в имоги заперечив з підстав, ви кладених у відзиві та письмо вих поясненнях. Відповідач-2 п овноважного представника в с удове засідання не направив, хоча належних чином був пові домлений про дату, час та місц е розгляду спору по суті.

В судовому засіданні 01.03.2011 р. о голошено вступну та резолюти вну частину рішення. Повний т екст рішення виготовлений, о формлений та підписаний 04.03.2011 р .

Розглянувши документи і ма теріали, подані сторонами, з' ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються п озовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають зн ачення для справи в їх сукупн ості, суд встановив наступне :

Між відповідачем-1, як оренд одавцем, та позивачем, як орен дарем, 01.01.2005 р. було укладено дог овір безоплатного користува ння майном № 1/02А. Відповідно до п. 1 договору орендодавець пер едає орендареві в безоплатне користування на строк до 01.01.2006 р. майно відповідно до специф ікації, яка є невід' ємною ча стиною даного договору (дода ток № 1), та яке орендар відпові дно до пп. д) п. 4 договору зобов' язується повернути орендода вцеві протягом 15-денного стро ку з моменту припинення або р озірвання договору.

Підпунктом е) п.4 договору ст орони передбачили, що у випад ку пошкодження майна орендар зобов' язується ліквідуват и пошкодження за власний рах унок, а у випадку неможливост і привести майно у належний с тан, орендар відшкодовує оре ндодавцеві повну вартість ма йна відповідно до специфікац ії (додаток №1).

Згідно ч. 1 ст. 179 Господарсько го кодексу України майново-г осподарські зобов'язання, як і виникають між суб'єктами го сподарювання або між суб'єкт ами господарювання і негоспо дарюючими суб'єктами - юридич ними особами на підставі гос подарських договорів, є госп одарсько-договірними зобов'я заннями.

При укладенні господарськ их договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлен ня, коли сторони мають право п огоджувати на свій розсуд бу дь-які умови договору, що не су перечать законодавству (ч. 4 ст . 179 Господарського кодексу Ук раїни).

Частиною 7 ст. 179 Господарсько го кодексу України встановле но, що господарські договори укладаються за правилами, вс тановленими Цивільним кодек сом України з урахуванням ос обливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно -правовими актами щодо окрем их видів договорів.

Нормою ст. 627 Цивільного коде ксу України встановлено, що в ідповідно до статті 6 цього Ко дексу сторони є вільними в ук ладенні договору, виборі кон трагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

Статтею 6 Цивільного кодекс у України передбачено, що сто рони мають право укласти дог овір, який не передбачений ак тами цивільного законодавст ва, але відповідає загальним засадам цивільного законода вства. Сторони мають право вр егулювати у договорі, який пе редбачений актами цивільног о законодавства, свої віднос ини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі мо жуть відступити від положень актів цивільного законодавс тва і врегулювати свої відно сини на власний розсуд. Сторо ни в договорі не можуть відст упити від положень актів цив ільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'яз ковість для сторін положень актів цивільного законодавс тва випливає з їх змісту або і з суті відносин між сторонам и.

Згідно ст. 3 Цивільного коде ксу України загальними засад ами цивільного законодавств а є: неприпустимість свавіль ного втручання у сферу особи стого життя людини; неприпус тимість позбавлення права вл асності, крім випадків, встан овлених Конституцією Україн и та законом; свобода договор у; свобода підприємницької д іяльності, яка не заборонена законом; судовий захист циві льного права та інтересу; спр аведливість, добросовісніст ь та розумність.

З аналізу викладених норм ч инного законодавства вбачає ться, що сторони мають право п огоджувати на свій розсуд бу дь-які умови договору, що не су перечать законодавству та що до застосування яких сторона ми законодавство не містить обмежень.

Відповідно до ст. 15 Цивільно го кодексу України кожна осо ба має право на захист свого ц ивільного права у разі його п орушення, невизнання або осп орювання. Нормою ст. 16 Цивільн ого кодексу України визначен о певні способи захисту циві льних прав та інтересів судо м. Відповідно до ч. 2 зазначено ї статті суд може захистити ц ивільне право або інтерес ін шим способом, що встановлени й договором або законом.

Статтею 213 Цивільного кодек су України передбачено, що на вимогу однієї або обох сторі н суд може постановити рішен ня про тлумачення змісту пра вочину. При тлумаченні зміст у правочину беруться до уваг и однакове для всього змісту правочину значення слів і по нять, а також загальноприйня те у відповідній сфері відно син значення термінів. Якщо б уквальне значення слів і пон ять, а також загальноприйнят е у відповідній сфері віднос ин значення термінів не дає з моги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміс т встановлюється порівняння м відповідної частини правоч ину зі змістом інших його час тин, усім його змістом, наміра ми сторін. Якщо за правилами, в становленими частиною треть ою цієї статті, немає можливо сті визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, д о уваги беруться мета правоч ину, зміст попередніх перего ворів, усталена практика від носин між сторонами, звичаї д ілового обороту, подальша по ведінка сторін, текст типово го договору та інші обставин и, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК У країни правосуддя у господар ських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасни ків судового процесу перед з аконом і судом. Судочинство у господарських судах здійсню ється на засадах змагальност і.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України к ожна сторона з допомогою нал ежних та допустимих доказів повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запер ечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК Укр аїни доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підстав і яких господарський суд у ви значеному законом порядку вс тановлює наявність чи відсут ність обставин, на яких ґрунт уються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин и, які мають значення для прав ильного вирішення господарс ького спору.

Ці дані, відповідно до ч. 2 ст. 32 ГПК України, встановлюються зокрема висновками судових експертів.

Частиною 1 статті 41 ГПК Украї ни передбачено, що для роз'ясн ення питань, які виникають пр и вирішенні господарського с пору і потребують спеціальни х знань, господарський суд пр изначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 42 ГПК Украї ни висновок судового експерт а повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх вис новки і обґрунтовані відпові ді на поставлені господарськ им судом питання. Висновок по дається господарському суду в письмовій формі, і копія йог о надсилається сторонам.

Як вбачається з висновку № 6 279/10-10-11 від 21.12.2010 р., наданого Київсь ким науково-дослідним інстит утом судових експертиз, зміс т словосполучення «неможлив ість привести майно у належн ий стан»полягає в тому, що від сутні будь-які можливості ві дновити матеріальні об' єкт и до робочого стану. При цьому , за висновком експерта вжите у пп. «е»п. 4 цього договору від повідне словосполучення не в казує на причини неможливост і приведення майна у належни й стан, які за переконанням ек сперта можуть бути різними. З окрема, майно не може бути при ведене у належний стан через саму відсутність такого май на, у зв' язку із чим неможлив ість приведення майна у нале жний стан може бути пов' яза на не лише із його ступенем по шкодження.

Вищезазначене, а також широ кий зміст словосполучення «н еможливість привести майно у належний стан», вжитого у пп. «е»п.4 цього Договору, за перек онанням експерта свідчить пр о те, що зміст відповідного сл овосполучення включає і відс утність майна, причиною якої може бути, зокрема і «пропажа ».

Відповідно до ст. 42 ГПК Украї ни у випадках недостатньої я сності чи неповноти висновку судового експерта господарс ький суд може призначити дод аткову судову експертизу, а з а необхідності господарськи й суд може призначити повтор ну судову експертизу і доруч ити її проведення іншому суд овому експерту.

Слід зазначити, що відповід ач-1, не погоджуючись із виснов ком № 6279/10-10-11 від 21.12.2010 року, наданим Київським науково-дослідним інститутом судових експерти з, про призначення додатково ї чи повторної експертизи у в иконанні іншого судового екс перта перед судом не клопота в, належних та допустимих док азів у розумінні ст.ст. 33-34 ГПК У країни, які б у встановленому порядку спростовували навед ені у висновку, обставини суд у не представив.

Постановою Вищого господа рського суду України рішення господарського суду Тернопі льської області від 03.10.2008 р. та п останова Львівського апеляц ійного господарського суду в ід 19.11.2008 р. у справі № 10/75-2133 (1/150-3078) про в итребовування майна з чужого незаконного володіння, скас овані, а справа направлена на новий розгляд до господарсь кого суду Тернопільської обл асті.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК Укр аїни факти, встановлені ріше нням господарського суду (ін шого органу, який вирішує гос подарські спори), за винятком встановлених рішенням трете йського суду, під час розгляд у однієї справи, не доводятьс я знову при вирішенні інших с порів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст.111-7 ГПК України, пер еглядаючи у касаційному поря дку судові рішення, касаційн а ін станція на підставі вста новлених фактичних обставин справи перевіряє застосуван ня судом першої чи апеляційн ої інстанції норм матеріальн ого і процесуального права. К асаційна інстанція не має пр ава встановлювати або вважат и доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні а бо постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішу вати питання про достовір ні сть того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над і ншими, збирати нові докази аб о додатково перевіряти доказ и.

Відповідно до ч. 1 ст.111-12 ГПК Ук раїни вказівки, що містяться у постанові касаційної інст анції, є обов'язковими для суд у першої інстанції під час но вого розгляду справи.

Відтак, виходячи з повноваж ень суду касаційної інстанці ї, передбачених нормами ГПК У країни та виходячи зі скасув ання Вищим господарським суд ом України рішень судів попе редніх інстанцій з передачею справи № 10/75-2133(1/150-3078) на новий судо вий розгляд через неповне ви вчення судами попередніх інс танцій фактичних обставин сп рави, висновок про встановле ння в межах цієї справи факті в, що мають преюдиціальне зна чення для даної справи є пере дчасним, оскільки у постанов і суду касаційної інстанції про передачу справи на новий розгляд містяться вказівки, які є обов' язковими для суд у першої інстанції під час но вого розгляду справи, тобто д ля господарського суду Терно пільської області.

За приписами ст. 43 ГПК Україн и господарський суд оцінює д окази за своїм внутрішнім пе реконанням, що ґрунтується н а всебічному, повному і об' є ктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справ и в їх сукупності, керуючись з аконом. Ніякі докази не мають для господарського суду заз далегідь встановленої сили.

У відповідності до ст. 1 ГПК У країни підприємства, установ и, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють пі дприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку наб ули статусу суб'єкта підприє мницької діяльності (далі - пі дприємства та організації), м ають право звертатися до гос подарського суду згідно з вс тановленою підвідомчістю го сподарських справ за захисто м своїх порушених або оспорю ваних прав і охоронюваних за коном інтересів.

Зважаючи на те, що договір б езоплатного користування ма йном № 1/02А укладений між позив ачем і відповідачем-1, а позива чем всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України не подано належн их і допустимих доказів пору шення прав відповідача-2 внас лідок укладення вказаного до говору, беручи до уваги клопо тання представника позивача , подане в судовому засіданні 31.01.2011 р., в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 слід ві дмовити за безпідставністю.

З огляду на викладене, позов ні вимоги господарський суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК У країни судові витрати слід п окласти на сторони пропорцій но розміру задоволених позов них вимог.

Враховуючи наведене, керую чись ст.ст. 1, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 32, 33, 34, 42, 43, 49, 69, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов суб' єкта пі дприємницької діяльності - ф ізичної особи ОСОБА_1, м. Те рнопіль, задоволити частково .

2. Підпункт е) пункту 4 договор у безоплатного користування майном № 1/02А, укладеного 01.01.2005 р. м іж Асоціацією більярдного сп орту Львівської області та с уб' єктом підприємницької д іяльності - фізичної особи ОСОБА_1, розуміти наступним чином: з неможливістю поверн ення майна у належному стані , тобто незалежно від ступеня пошкодження, в тому числі і по вної втрати, настає обов' яз ок орендаря повернути орендо давцю суму, вказану в додатку № 1.

3. В задоволенні позовних ви мог до Товариства з обмежено ю відповідальністю «Абрикол ь», м. Тернопіль, відмовити.

4. Стягнути із Асоціації біл ьярдного спорту Львівської о бласті (79071, вул. Кульпарківська , 129, м. Львів; код ЄДРПОУ 26180749) на ко ристь суб' єкта підприємниц ької діяльності - фізичної ос оби ОСОБА_1 (46016, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕ Р_1) державне мито в сумі 42,50 гр н. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу в сумі 118,00 грн.

5. Наказ видати відповідно д о ст.ст. 116, 117 ГПК України після н абрання рішенням законної си ли.

Головуючий суддя В.М. Артимович

Судді Ю.О. Сухович

А.Б. Мазовіта