Постанова

від 22.02.2011 по справі 1/179/09-зн(10)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/179/09-ЗН(10)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р. Справа № 1/179/09-ЗН(10)

Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого                                                                                           Єрмілова Г.А.

Суддів :                                                                                                    Воронюка О.Л.

                                                                                                                 Лашина В.В.

при секретарі                                                                                           Хом'як О.С.

за участю представників сторін:

від ПП "РАФ" - Бєлової Р.В., за довіреністю №3 від 01.07.10р.;

від ТОВ "Аліотта" - Ковтунова О.А., директора згідно наказу №5 від 01.01.07р.;

від Південної товарної біржі- Клімовича В.І., за довіреністю б/н від 01.12.11р.;

від Миколаївської обласної колегії адвокатів -  не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської обласної колегії адвокатів

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 14.07.2009р.

по справі №1/179/09

за позовом Приватного підприємства "РАФ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліотта"

за участю ІІІ осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Миколаївської обласної колегії адвокатів;

2) Південної товарної біржи

про визнання договору укладеним та визнання права власності на нерухоме майно

          Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 22.02.2011р.

          Відповідно до ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

          У червні 2009р. ПП «РАФ»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 11.12.2006р. поміж позивачем і ТОВ “Аліотта”, та визнання за ПП «РАФ»права власності на нерухоме майно –комплекс будівель, а саме: під літ.А-1 –спального корпусу, площею 112, 80 кв.м, їдальні –літ.Б-1, площею 91, 90 кв.м., адмінбудівлі –літ.Д-1, площею 25, 70 кв.м., сараю - літ. Г, літ. В - навісу, літ. Е –вбиральні, № 3 –воріт, що знаходиться за адресою: м. Очаків, вул. Цокуренко, 3.          

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.07.09р. (суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено на підставі ст.220 ЦК України. Господарський суд при винесенні рішення виходив з того, що сторони договору дійшли згоди щодо його усіх істотних умов, відбулось виконання договору, але відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення, відтак наявні підстави для застосування до даних правовідносин положень ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання укладеного між сторонами по справі договору дійсним.

          Крім того, господарський суд дійшов висновку, що позивач є добросовісним набувачем майна, оскільки його відчуження проведено уповноваженою особою.

          Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Миколаївська обласна колегія адвокатів подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення від 14.07.09р. скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

          В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає, що спірне майно знаходиться на земельній ділянці, яка була виділена  колегії в 15.08.1959 році рішенням Очаківської міської ради №166 та будувалось колегією: на цій території знаходиться база відпочинку  обласної колегії адвокатів, а відповідач по справі (ТОВ "Аліотта") ніколи не був власником споруд, відчужених за договором від 11.12.06р. Таким чином, позивач та відповідач не мали права укладати будь-які угоди стосовно майна, яке перебуває у користуванні іншої особи, оскільки це суперечить ст.ст.203,328,655 ЦК України.

          Відзиви на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходили. В судовому засіданні апеляційної інстанції 22.02.2011р. представники ПП "РАФ", ТОВ "Аліотта" та Південної товарної біржі проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

          Миколаївська обласна колегія адвокатів своїх правом на участь в судовому засіданні не скористалась, хоча про час і місце його проведення була повідомлена належним чином, про причини неявки свого представника суд не повідомила. Відтак, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника скаржника.  

          Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

          Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2006р. поміж ПП "РАФ" (покупець за договором) та ТОВ "Аліотта" (продавець за договором) укладено договір купівлі –продажу нерухомого майна №13/009, а саме: комплексу будівель: під літ.А-1 –спального корпусу, площею 112, 80 кв.м, їдальні –літ.Б-1, площею 91, 90 кв.м., адмінбудівлі –літ.Д-1, площею 25, 70 кв.м., сараю - літ. Г, літ. В - навісу, літ. Е –вбиральні, № 3 –воріт, що знаходиться за адресою: м. Очаків, вул. Цокуренко, 3.          

          Позивач, на виконання умов укладеного договору, сплатив відповідачу обумовлену правочином суму (45 000 грн.), що підтверджується квитанціями №30 від 10.12.06р., №31 від 11.12.06р., №34 від 13.12.06р., №35 від 14.12.06р., №37 від 15.12.06р.; актом прийому-передачі від 11.12.06р. придбане майно було передано відповідачем позивачу .

          09.01.09р. ПП "РАФ" звернулось до ТОВ "Аліотта" з листом (вих.№14), в якому повідомило продавця про те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна вимагає нотаріального посвідчення, без якого підприємство не може вільно розпоряджатись придбаним майном, та просило ТОВ "Аліотта" в строк до 22.01.09р. посвідчити договір від 11.12.06р. у нотаріуса та письмово повідомити про це ПП "РАФ".

          У зв'язку із залишенням відповідачем пропозиції ПП "РАФ" щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 11.12.06р. без реагування, ПП "РАФ" звернулось до господарського суду із позовом про визнання цього договору дійсним на підставі ст.220 ЦК України та визнання права власності на придбане за цим договором майно.

          Однак такі вимоги позивача не ґрунтуються на законі з огляду на таке.    

          Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

          Відповідно до ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. ,

          Враховуючи, що предметом спірного договору купівлі-продажу є нерухоме майно, даний договір, згідно до ст. 657 ЦК України, підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

          Зі змісту ч. 3 ст. 640 цього Кодексу вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

          Зазначене кореспондується з положеннями ст. 210 ЦК України, згідно якої правочин, що підлягає держаній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

          Крім того, частиною 4 ст. 334 ЦК України встановлено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.          

          Таким чином, договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений поміж ПП "РАФ " та ТОВ "Аліотта" підлягав і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

          Однак докази здійснення державної реєстрації зазначеного правочину в матеріалах справи відсутні.

          Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

          Між тим, чинним Цивільним кодексом України не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину у разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов'язкову державну реєстрацію. Такий правочин вважається неукладеним, а отже не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав та обов'язків.

          З урахуванням викладеного, судова колегія доходить висновку, що положення ч. 2 ст. 220 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Зазначене цілком узгоджується п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

          Однак суд першої наведених обставин не з'ясував, неправильно застосував до спірних правовідносин сторін приписи ч.2 ст.220, ст.657 ЦК України, та, за відсутності державної реєстрації спірного договору, дійшов передчасного висновку про наявність підстав для визнання договору купівлі-продажу від 11.12.06р. дійсним у зв'язку із ухиленням відповідача від його нотаріального посвідчення. У зв'язку з цим, помилковим є і висновок суду про те, що позивач за неукладеним договором набув право власності на придбане нерухоме майно.

          За таких обставин, рішення місцевого господарського суду від 14.07.2009р. залишатись чинним не може та підлягає скасуванню, з винесенням нового рішення про відмову ПП "РАФ" в задоволенні позову.  

Керуючись ст.ст.85,103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

                   Апеляційну скаргу Миколаївської обласної колегії адвокатів задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 14.07.2009р. у справі №1/179/09 - скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

          Головуючий суддя                                                                                    Г.А. Єрмілов

          Суддя                                                                                                  О.Л. Воронюк   

          Суддя                                                                                                          В.В. Лашин

Повний текст постанови складено 28.02.2011р.