Постанова

від 01.03.2011 по справі 7/501-10-5044

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/501-10-5044

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"01" березня 2011 р. Справа № 7/501-10-5044

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:                                                                       Лашина В.В.

Суддів:                                                                                          Єрмілова Г.А.

                                                                                                    Воронюка О.Л.

При секретарі:                                                                                Скоробагатько О.В.

за участю представників сторін:

від ДПІ у Приморському районі м. Одеси: не з'явився

від боржника: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області про визнання банкрутом

від 17.01.2011 р.

по справі № 7/501-10-5044

за заявою боржника: Приватного підприємства „Аватара Плюс”

про визнання банкрутом

          Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду Балуха В.С. № 154 від 21.02.2011 р. була здійснена заміна судді Мирошниченка М.А. на суддю Єрмілова Г.А.

ВСТАНОВИЛА:

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 01 грудня 2010 р. за заявою боржника –Приватного підприємства «Аватара плюс»(далі –ПП «Аватара плюс») було порушено провадження у справі про банкрутство останнього за ознаками ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(в подальшому –Закон України про банкрутство).

Постановою господарського суду Одеської області від 17.01.2011 р. (суддя Лереха Г.А.) ПП «Аватара плюс»визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Петренка С.І., якого зобов'язано провести ліквідаційні заходи відповідно до вимог Закону про банкрутство та у 5-денний термін подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання ПП «Аватара плюс»банкрутом.

Не погоджуючись з цією постановою, Державна податкова інспекція в Приморському районі м. Одеси (надалі –ДПІ в Приморському районі м. Одеси) в апеляційній скарзі просить її скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, оскільки боржником не було дотримано позасудової добровільної процедури самоліквідації, орган податкової служби за місцем реєстрації не був повідомлений, не було вміщено в спеціальних друкованих органах повідомлення про ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій.

          Представники учасників судового процесу в судове засідання не з'явилися, хоча про час, дату та місце його проведення були повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство до кредиторів відносяться юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, ДПІ в Приморському районі м. Одеси може оскаржувати постанову про визнання боржника банкрутом, а також тому, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з цього моменту у нього не виникають податкові зобов'язання.

Виносячи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що майнових активів в ході інвентаризації під час процедури добровільної самоліквідації не виявлено, а тому ліквідаційна комісія правомірно звернулась до суду в порядку ст. 51 Закону про банкрутство.

Однак зазначені висновки місцевого господарського суду судова колегія вважає зробленими при неповному з'ясуванні усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно до ч. 1 і 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 1 статті 51 Закону України про банкрутство встановлено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. У зв'язку з чим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Згідно зі ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи. З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»інформація про проведення державної реєстрації про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Згідно до ст. 1 цього Закону спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 ст. 7 згаданого Закону спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації визначений центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

Таким органом визначений Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (п. 1 Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 р. № 667).

Листом від 10.10.2007 р. № 7687 Держкомпідприємництво повідомило, що спеціалізованим друкованим засобом масової інформації  є «Бюлетень державної реєстрації».

Частиною 4 ст. 60 ГК України встановлено, що ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Одночасно з цим, за приписами ч.1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виходячи з ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 8.3.1. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 р. № 80, передбачено, що якщо платником податків подавалась заява за формою № 8-ОПП, то після проведеної перевірки платника податків та його відокремлених підрозділів та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених податкових зобов'язань такого платника податків та його відокремлених підрозділів у разі встановлення факту відсутності заборгованості платника податків та його відокремлених підрозділів перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами з податків, зборів (обов'язкових платежів), які контролюються органами державної податкової служби, підрозділ обліку та звітності органу державної податкової служби складає довідку про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах) за формою N 22-ОПП (додаток 16) та передає її до підрозділу обліку платників податків для направлення відповідальній особі платника податків за умови виконання таких вимог, зокрема, надання до органу державної податкової служби копії ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу, складеного комісією з припинення (ліквідаційною комісією, ліквідатором) платника податків.

Такої довідки про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах) за формою N 22-ОПП, а отже виконання ПП «Аватара плюс»вимог п. 8.3.1. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 р. № 80, в тому числі щодо надання копії ліквідаційного балансу органу державної податкової служби, матеріали справи не містять.

Матеріали справи не містять даних щодо виконання ПП «Аватара плюс»вимог ст. ст. 105, 111 ЦК України та ст. 60 ГК України, відсутній у матеріалах справи витяг чи довідка з Єдиного державного реєстру про внесення запису щодо здійснення ліквідації ПП «Аватара плюс», відсутнє оголошення у спеціалізованому друкованому органі про припинення юридичної особи, не надано головою ліквідаційної комісії ПП «Аватара плюс»доказів повідомлення органів державної податкової служби в установленому порядку (Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 р. № 80), не міститься документів про проведення інвентаризації та оцінки майна боржника.

Крім цього, згідно з ч. 2 ст. 51 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Тобто, зазначена норма передбачає можливість визнання боржника банкрутом у випадку недостатності майна юридичної особи для задоволення вимог кредиторів.

Виходячи з п. 90 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»відповідно до частини першої статті 26 Закону всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Проте цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною першою статті 213 ГК у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом.

Матеріали справи не свідчать про те, що місцевим господарським судом досліджено усі можливі види майнових активів банкрута.

Господарським судом покладено в основу оскаржуваного судового рішення лише дані, що наголошені ПП «Аватара плюс»та не було перевірено наявність підтверджених даних відносно майнових активів боржника, грошових коштів на рахунках, дані про які містяться у державній податковій служби, визначення дебіторської заборгованості та заходи направлені на її отримання чи стягнення.

З цього витікає, що ПП «Аватара плюс»не дотримано процедури добровільної ліквідації боржника, визначеної ст. 60 ГК України та ст. ст. 105, 111 ЦК України, яка є обов'язковою передумовою взагалі для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 51 Закону України про банкрутство. З такими висновками погодився Верховний Суд України в постанові № 08/172 від 10.06.2008 у справі № 15/682-б.

Відтак, місцевому господарському суду при новому розгляді належить встановити наведені вище обставини, дати їм належну юридичну оцінку та дослідити наявність усіх правових ознак можливості здійснення процедури банкрутства ПП «Аватара плюс».

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана постанова господарського суду Одеської області підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси задовольнити частково, а постанову господарського суду Одеської області від 17.01.2011 р. по справі № 7/501-10-5044 - скасувати.

Справу передати господарському суду Одеської області на новий розгляд.

Головуючий суддя                                                                                В.В. Лашин

Суддя                                                                                                    Г.А. Єрмілов

Суддя                                                                                                    О.Л. Воронюк

Повна постанова складена 02.03.2011 р.