Постанова

від 14.01.2008 по справі 1866-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1866-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.01.2008Справа №2-27/1866-2006А

За позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.. М. Горького, Сакський район, с. Уютне.

До відповідача: Сакську ОДПІ, м. Саки, вул.. Курортна, 57.

Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень.

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Топоріщевої Т. П.

представники:

Від позивача –      Леміш, дор. у справі.           

Від відповідача –    Абсеметов З. Р., дор. у справі.   

Сутність спору:          

Позивач звернувся до Господарського суду з позовною заявою до Євпаторійської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень.

Позивач у доповненні до позовної заяви, в порядку ст.. 51 КАСУ,  уточнив позовні вимог та просить визнати нечинними податкові повідомлення – рішення Євпаторійської ОДПІ №0000102602/0 від 14.03.2005 р., № 0000102602/1 від 08.04.2005 р. , №0000102602/2 від 06.09.2005 р., №0000102602/3 від 28.09.2005 р., якими до відповідача було застосовані фінансові ( штрафні )  санкції у розмірі 343159, 12 грн., №0000092602/0 від 14.03.2005 р., №0000092602/1 від 08.04.2005 р., №0000092602/2 від 06.09.2005 р., №0000092602/3 від 28.09.2005 р., згідно до яких до позивача були застосовані фінансові санкції у розмірі 3635,88 грн. за порушення порядку здійснення касових операцій; №0000082602/2 від 06.09.05 р., №0000082602/3 від 28.09.2005 р., якими позивачу було визначено податкове забовязання з податку на додану вартість в сумі 51666,8 грн., зокрема 29333 грн. основного платежу і 22333,8 грн. штрафних  ( фінансових ) санкцій.   

Також позивач клопотанням про призначення судово – бухгалтерської експертизи вказував, що до вирішення питання по суті слід встановити, чи відповідають чинному законодавству висновки посадових осіб Євпаторійської ОДПІ та чи правильно ними обчислено розмір податкових забовязань, в тому числі штрафів, в зв'язку з чим  просив призначити по справі судово – бухгалтерську експертизу.   

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання та  призначити  по справі судово – бухгалтерської  експертизи, яку доручив ТОВ “Кримське експертне бюро”, про що було винесено ухвалу ГС АР Крим від 08.11.2005 р.

Від експертної установи  матеріли справи були повернені з висновком №79/05 судово – економічної експертизи.

При таких обставинах, суд  ухвалою від 21.11.2007 р. провадження по справі поновив.   

Позивачем було заявлено усне клопотання про заміну відповідача по справі на правонаступника – Сакську ОДПІ, м. Саки, вул.. Курортна, 57.

З урахуванням викладеного,  суд 03.12.2007 р. замінив первинного відповідача по справі на його правонаступника - Сакську ОДПІ, м. Саки, вул.. Курортна, 57.

Відповідач у поясненнях по справі повідомив про те, що вважає податкові повідомлення – рішення,  винесені у відношенні позивача законними і обґрунтованими.  

Суд  під  час  судового  розгляду  даної адміністративної справи повинен був здійснювати  повне  фіксування  судового   засідання   за   допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до ст.. 41 КАСУ.  

Однак в зв'язку з технічними неполадкою, вказане зроблено не було,  про що було складено відповідний акт від 14.01.2007 р.   

Сторони  клопотаннями від 14.01.2008 р. повідомили про те, що не заперечують проти розгляду даної справи без фіксації  судового засідання  за  допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки фіксація судового процесу неможлива по технічним причинам.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників сторін,   суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

В період  з 27.01.2005 р. по 09.03.2005 р. Євпаторійською ОДПІ, правонаступником якої у вказаних правовідносинах з позивачем є Сакська ОДПІ,  було проведено позапланову перевірку фінансово – господарської діяльності  позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства  за період з 01.01.2002 р. по 31.12.2004 р.

По результатам перевірки було складено акт № 17/26-20  від 09.03.2005 р.

В ході проведення перевірки були встановлені наступні  порушення:

- заниження ПДВ, що підлягало до сплати в бюджет в 2002 – 2004 р. р., на загальну суму 37106 грн. – у порушення п. п. 3.1.1 ст. 3, п.п. 7.3.1  і п. п. 7.4.5 ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість»;

- витрачання готівки з виторгу в сумі 3635,88 грн. на виплати, пов'язані з оплатою праці,  при наявності податкового боргу, у порушення п. 5 Положення «Про ведення касових операцій в національної валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ №72 від 19.02.2001 р.;

-  відчуження активів, що знаходяться в податкової заставі, на суму 343159,12 грн., без обов'язкового узгодження з податковим органом, у порушення п.п. 8.6.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 р.;

- використання не за цільовим призначенням грошових коштів в загальній сумі 777702,62 грн., що надійшли від реалізації майна, що знаходилося в податкової заставі.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем було винесено податкові повідомлення – рішення №0000102602/0 від 14.03.2005 р. про застосування штрафу у розмірі 343159,12 грн. за самостійне відчуження активів, що знаходяться у податкової заставі, без обов'язкового попереднього узгодження податкового органу; №0000092602/0 від 14.03.2005 р. про застосування фінансових санкцій в сумі 3635,88 грн. за порушення законодавства в сфері готівкового обігу; №0000082602/0 від 14.03.2005 р. відповідно до якого було визначено податкове забовязання по ПДВ в загальній сумі 55555,30 грн., з якого 37106,00 грн. основного платежу і 18447,30 грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся зі скаргою до Євпаторійської ОДПІ.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги №3313/10/26-2 від 08.04.2005 р. скарга позивача була залишена без задоволення.

По результатам розгляду скарги було винесено податкові повідомлення – рішення від 14.03.2005 р.  №0000082602/1, №0000092602/1 і №0000102602/1

Не погодившись з вказаним,   позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА в АР Крим.

ДПА в АР Крим рішенням №1186-10/85-007 від 10.06.2005 р. залишила без змін податкові повідомлення – рішення Євпаторійської ОДПІ  від 08.04.2005 р. №0000092602/1 і №0000102602/1; скасовано податкове  повідомлення – рішення Євпаторійської ОДПІ від 08.04.2005 р. №0000082602/1 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 7773,00 грн. і застосування штрафних санкцій по ПДВ. ДПА в АР Крим було донараховано штрафні санкції по податку на додану вартість відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

По результатам розгляду повторної скарги було винесено податкові повідомлення – рішення від 06.09.2005 р.  №0000082602/2 відповідно до якого визначено податкове забовязання по податку на додану вартість у розмірі 51666,8 грн., з якого 29333 грн. – основного платежу і 22333,8 грн. штрафних санкцій; №0000092602/2  про застосування штрафних санкцій за порушення порядку ведення касових операцій в національної валюті у розмірі 3635,8 грн.; №0000102602/2 про застосування штрафних санкцій за самостійне відчуження активів, що знаходяться в податкової заставі, у розмірі 100% такого відчуження, що склало 343159,12 грн.

Вказані податкові повідомлення – рішення були одержані позивачем 08.09.2005 р.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА України.

ДПА України рішенням від 23.09.2005 р. №9201/6/25-0515 залишила повторну скаргу позивача без розгляду.

При таких обставинах справи, суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити частково,  виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 р. платник податків, активи якого   перебувають   у   податковій   заставі,   здійснює  вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, а)  купівлі  чи  продажу,  інших  видів відчуження або оренди (лізингу)  нерухомого  та  рухомого  майна, майнових чи немайнових прав,   за   винятком  майна,  майнових  та  немайнових  прав,  що використовується  у  підприємницькій  діяльності платника податків (інших    видах   діяльності,   які   за   умовами   оподаткування прирівнюються  до  підприємницької),  а  саме  готової  продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не  є  меншими  за звичайні.

Як випливає з вищевказаної норми, письмовому погодженню з податковим органом не підлягають операції з продажу готової продукції за грошові кошти. Однак операції з продажу готової продукції позивача на загальну суму 343159,12 грн. проводилися за рахунок погашення заборгованості перед постачальниками за раніш надані послуги або за оренду земельних ( майнових ) паїв, а не за грошові кошти. Таким чином відповідно до  п. п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 р. такі операції належали обов'язковому попередньому узгодженню з податковим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, всі згоди на реалізацію активів, що знаходилися у податкової застави, видавалися на конкретно вказане майно позивача ( основні кошти, товарні запаси  ), і тільки дві останніх згоди були видані на готову продукцію власного виробництва позивача.  

Однак залік зустрічних  однорідних вимог відмінний від бартерних операції, оскільки він проводиться за бажанням однієї з сторін договору, а бартерна операція передбачає погодження обох сторін. З цієї причини, за думкою суду, операції продажу готової продукції власного виробництва позивача як заліку зустрічних однорідних вимог за договорами, що раніш передбачали оплату грошовими коштами, не підлягають обов'язковому попередньому узгодженню з податковим органом.

Вказане підтверджується також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2007 р. по справі №5-60/06.

У відповідності до п. 2.12  Положення «Про ведення касових операцій в національної валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ №72 від 19.02.2001 р. підприємства, що мають податковий борг, здійснюють  виплати,  що  пов'язані  з  оплатою праці (крім виплат через  екстрені  (невідкладні)  обставини),  виключно  за  рахунок коштів,  одержаних з установ банків.

Судом встановлено, що до 22.01.2003 р. ( дати видачі готівкових грошових коштів з каси на плату праці ) позивачем було накопичено новий податковий борг за вересень – грудень 2002 р. ).

Євпаторійською ОДПІ проводилося списання безнадійного податкового боргу відповідно до наступних рішень: №3417 від 15.12.2004 р. на суму 56210.13 грн., №2461/24-0 від 26.11.2003 р. на суму 35522,33 грн., №2368/24-0 від 11.11.2003 р., №897/24-0 від 12.05.2003 р. на суму 173928,33 грн., №1136/24-0 від 29.05.2003 р. на суму 6552,69 грн., №389/24-0 від 28.02.2003 р. на суму 44951,07 грн., №302/24-0 від 18.02.2003 р. на суму 11558,61 грн.

Після списання Євпаторійською ЄОДПІ безнадійного податкового боргу,  накопиченого станом на 03.03.2003 р., до 07.04.2003 р. ( дата чергової виплати готівки в рахунок оплати праці ) виник новий податковий борг по ПДВ і по фіксованому сільськогосподарському податку за лютий.

Після списання Євпаторійською ОДПІ безнадійного податкового боргу, накопиченого станом на 22.04.2003 р., до 06.05.2003 р. і 15.05.2003 р. ( дати чергових виплат з каси готівки в рахунок оплати праці ) виник новий податковий борг по ПДВ за березень по строку сплати 30.04.2003 р.

Після списання Євпаторійською ОДПІ безнадійного податкового боргу. накопиченого станом на 17.06.2003 р., до 20.11.2003 р. ( дати чергової виплати готівки в рахунок оплати праці ) виник новий податковий борг по ПДВ і фіксованому сільськогосподарському податку за травень – вересень 2003 р.

Судом встановлено, що в 2003 р. при наявності податкової заборгованості з каси позивача на оплату праці були виплачені грошові кошти в загальній сумі 3529,88 грн., отримані з виторгу. 02.10.2003 р. по прибутковому касовому ордеру №171а в касу було отримано з поточного банківського рахунку 400 грн. на оплату праці.

Таким чином, судом встановлено, що висновок про неправомірне витрачання готівкових грошових коштів в сумі 3635,88 грн. на виплати, пов'язані з оплатою праці, при наявності податкового боргу є правомірними лише частково – у розмірі 3529,88 грн.

Судом встановлено, що в книзі обліку продаж, яка велася позивачем, відображалися всі операції продажу – продукції тваринництва, а також сільськогосподарської і несільськогосподарської продукції ( робот, послуг ). Ітогова сума податкових забовязань по ПДВ в Книзі обліку продаж підводилась одна, а сума податкових забовязань по спеціальної  Декларації №1, спеціальної Декларації №2 і загальній Декларації по ПДВ, що надавалися до відповідача, рівнялися стогової суми забовязань в Книзі обліку продаж.

В травні 2003 р. позивачем було отримано від ВАТ «Іссон» 26000 грн. у якості предоплати за консервний цех ( платіжне доручення від 13.05.2003 р. №866 на суму 20000 грн. і платіжне доручення №385 від 29.05.2003 р. на суму 6000 грн. ). Вказані операції були відображені в Книзі обліку продаж за травень 2003 р. одним записом по гр.. 16 і гр.. 17, а в графі «Покупець» вказано «Кінцевий споживач». Загальна сума податкових забовязань по гр.. 17 в Книзі продаж ( з урахуванням податкових забовязань 4333,33 грн. від суми 26000 грн. ) обчислена у розмірі 7280,53 грн. Загальна сума податкових забовязань по Деклараціям по ПДВ також складає 7281 грн. ( 5069 грн. по загальній декларації, 728 грн. по спеціальній декларації №1 і 1484 грн. по спеціальній декларації №2 ). Таким чином, податкове забовязання в сумі 4333,33 грн. від отриманої передплати в сумі 26000 грн. включено в загальну суму податкових забовязань за травень 2003 р.

В червня 2003 р. від ВАТ «ІССОН» було отримано як передоплату 3000 грн. ( платіжне доручення №410 від 10.06.2003 р. ), але ця операція в Книзі обліку продаж не відображена.

В грудні 2003 р. від СПД Мягкова В. А. було отримано як передоплату за майно 24412 грн. ( платіжне доручення №47 від 12.12.2003 р. ). Вказана операція відображена в Книзі обліку продаж за грудень ( податкова накладна №352 від 25.12.2003 р. ),  але в графі «Покупець»     не заповнена. Однак, загальна сума податкових забовязань по графі 17 Книги обліку продаж обчислена у розмірі 27978,86 грн. без врахування податкових забовязань у розмірі 4068,67 грн. від суми 24412 грн. Податкове забовязання в загальній Декларації по ПДВ за грудень 2003 р. задекларовано в сумі 15433 грн.,  але уточнюючим розрахунком до декларації по ПДВ за січень 2004 р. ця сума зменшена на 13583 грн. Таким чином, остаточна сума податкового забовязання за грудень 2003 р., що відображена в податкової звітності, склала 1850 грн., тобто податкове забовязання  у розмірі 4068,67 грн. від суми передоплати 24412 грн. в податкової звітності позивача не відображено.

В лютому 2004 р. від СПД Соболева С. Б. було отримано як передоплата за майно 108682 грн. ( платіжне доручення №7 від 12.02.2004 р. на суму 53592 грн., платіжне доручення №8 від 13.02.2004 р. на суму 26000 грн., платіжне доручення №9 від 18.02.2004 р. на суму 17000 грн., платіжне доручення №10 від 20.02.2004 р. на суму 12090 грн. ). Вказані операції були відображені в Книзі обліку продаж за лютий одною строкою ( податкова накладна №24 від 18.02.2004 р. _, хоча графа «Покупець» не заповнена. Однак, загальна сума податкових забовязань по графі 17 Книги продаж обчислена у розмірі 4174,18 грн. без обліку податкових забовязань 18113,59 грн. від суми 108682 грн., і загальна сума податкових зобов'язань по деклараціям за лютий 2004 р. складає саме 4174 грн. ( 3178 грн. по загальній декларації, 314 грн. по спеціальній декларації №1 і 682 грн. по спеціальній декларації №2 ). Таким чином, податкове забовязання в сумі 18113,67 грн. від отриманої передоплати в сумі 108682 грн. в податкової звітності позивача не відображено.

В листопаді 2004 р. від ТОВ «Ліві ЛТД» було отримано як передоплату за об'єкт нерухомості 10000 грн. ( платіжне доручення від 17.11.2004 р. №1 на суму 10000 грн. ), але ця операція в Книзі обліку продаж не відображена.

В грудні 2004 р. від ТОВ «Ліві ЛТД» було отримано як передоплату за об'єкт нерухомості 1000 грн. ( платіжне доручення від 23.12.2004 р. №2 на суму 1000 грн. ), але ця операція в Книзі обліку продаж не відображена.

В результаті проведення перевірки було встановлено, що у порушення п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач включив до податкового кредиту за лютий 2002 р. податок на додану вартість в сумі 483 грн. на підставі податкової накладної ТОВ «Южний Вітер» №2 від 26.01.2002 р., яка оформлена з порушенням законодавчо встановлених вимог, а саме в даної накладної не було вказано індивідуальний податковий номер і номер свідоцтва платника ПДВ – продавця.

Відповідно до п. 1. 7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану  вартість”  податковий  кредит  -  сума, на яку платник податку має право  зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до  п. п. 7.2.1 п. 7.2  ст. 7 Закон України “Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю  податкову накладну, що має містити певні реквізити, передбачені цим підпунком.

Податкова накладна  виписується  на  кожну повну або часткову поставку товарів  (робіт,  послуг).  У  разі  коли  частка  товару (робіт,   послуг)   не  містить  відокремленої  вартості,  перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до  податкової  накладної  у  порядку,  встановленому  центральним органом  державної  податкової  служби  України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку   повинні   зберігати   податкові   накладні протягом  строку,  передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7  Закону України “Про податок на додану вартість”  податкова  накладна  складається  у  момент виникнення податкових  зобов'язань  продавця  у  двох  примірниках.  Оригінал податкової  накладної  надається  покупцю,  копія  залишається   у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України  “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми  сплаченого  (нарахованого)  податку  у  зв'язку з придбанням товарів   (послуг),  не  підтверджені  податковими  накладними  чи митними   деклараціями.

Суд,  дослідивши податкову накладну№2 від 26.01.2002 р., встановив, що в неї вказані законодавчо передбачені реквізити продавця – ТОВ «Южний Вітер» - індивідуальний податковий номер 223194801058, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 00285835; номенклатура товарів – електродвигуни, кількість – 5 шт., вартість без ПДВ – 2416,67 грн., сума ПДВ – 483,33 грн., загальна сума продаж – 2900,00 грн.

Таким чином, суд робить висновок про те, що висновок про заниження ПДВ за 2002 р. – 2004 р. на суму 37106 грн., є правомірним лише частково у розмірі 24517,00 грн.

Вказане підтверджується також висновком судово – бухгалтерської експертизи №79/05 судово – економічної  експертизи.

Експертизу було проведено методом документальної перевірки і співставлення: перевіялась вірність арифметичних підрахунків і виведених висновків, встановлювалася відповідність ведення бухгалтерського і податкового обліку  вимогам законодавчих і нормативних актів.  

Висновок експертизи складено судовим експертом Жіліной А. Г., освіта – вища економічна, спеціальність – 11.1 – дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності, 11.2 дослідження документів по фінансово – кредитним операціям; 11.3 дослідження документів про  економічну діяльність підприємств і організацій, ( свідоцтво Міністерства юстиції №781 ), стаж експертної роботи з 2000 р.

Таким чином,  у суду відсутні підстави не довіряти висновкам судової експертизи.     

Відповідно до п. 11 ст. 171 КАСУ резолютивна   частина   постанови   суду   про   визнання нормативно-правового акта незаконним або таким,  що не  відповідає правовому акту вищої юридичної сили,  і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

В даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що  опублікуванню належить постанова суду,  яка виноситься по справі,  результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спор, який виник між сторонами по справі  зачипає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного  спору носить локальний характер. Таким чином, суд не баче ніякої необхідності в опубліковані результатів розгляду даної справи.

При таких обставинах справи, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.   

Судові витрати у розмірі 1,70 грн., понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України,

Вступну і резолютивну частини постанов  проголошено 14.01.2008 р.

Постанову у повному обсязі складено 21.01.2008 р.    

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення – рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції №0000102602/0 від 14.03.2005 р., № 0000102602/1 від 08.04.2005 р. , №0000102602/2 від 06.09.2005 р., №0000102602/3 від 28.09.2005 р.,  про застосування фінансових ( штрафних )  санкцій у розмірі 343159, 12 грн. у повному обсязі.

3.  Визнати нечинними податкові повідомлення – рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції №0000092602/0 від 14.03.2005 р., №0000092602/1 від 08.04.2005 р., №0000092602/2 від 06.09.2005 р., №0000092602/3 від 28.09.2005 р., в частині застосовання фінансових санкцій у розмірі 106,00 грн. за порушення порядку здійснення касових операцій.

4.  Визнати нечинними податкові повідомлення – рішення Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції №0000082602/2 від 06.09.05 р., №0000082602/3 від 28.09.2005 р.,  в частині визначення податкового забовязання  по податку на додану вартість в сумі 12589,00 грн.  

           5. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  “Південькурортсервіс”, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11 а,  ( ЄДРПОУ 32063339, банківські реквізити не відомі )   судовий збір у розмірі 1,70 грн.

           6. В іншій частині позову відмовити.

          Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.