Постанова

від 08.02.2011 по справі 12/75-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/75-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2011 р.                                                           Справа № 12/75-10  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Огороднік К.М., суддя Мельник О.В. ,  суддя Коломис В.В.

при секретарі Багній А.П.

за участю представників:

позивача - Танасишин Н.Д. - за довіреністю від 05.06.2010 року,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - Шабельник О.Л. - директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Вінницької області від 17.09.10 р. у справі № 12/75-10

за позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз"

до Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного підприємства "Фірми "Олко"

про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

В судовому засіданні 08.02.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.09.2010 року у справі № 12/75-10 задоволено позов ПАТ Концерну "Галнафтогаз" визнано недійсним рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.03.2010 року № 11-рш у справі № 05-26.20.1/04-10 в частині визнання дій ПАТ Концерну "Галнафтогаз" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч. 3 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, та в частині накладення на ПАТ Концерн "Галнафтогаз" штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не подано доказів, які підтверджували б факт домовленості позивача та Приватним підприємством "Фірмою "Олко" щодо узгодженості дій на ринку, що був предметом дослідження Антимонопольного комітету.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що дії позивача та Приватного підприємства "Фірми "Олко" щодо встановлення однакових цін на скраплений газ в якості моторного пального в період з 04.11.2009 року по 11.11.2009 року, з 08.12.2009 року по 18.12.2009 року, а також з 30.12.2009 року по 14.01.2010 року є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч. 3 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Вінницької області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що в рішенні адміністративної колегії не з'ясовано реального стану конкуренції на ринку роздрібної торгівлі скрапленим газом в якості моторного палива в межах смт. Турбів та не доведено обставину впливу дій (цінової поведінки) ПАТ Концерну "Галнафтогаз" та ПП "Фірми "Олко" на наявність чи можливість недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку роздрібної торгівлі скрапленим газом, яку адміністративна колегія визнала встановленою, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є підставою для визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Згідно проведеного дослідження Регіональним відділенням Антимонопольного комітету встановлено, що Концерн "Галнафтогаз" та Фірма "Олко" у період з 04.11.2009 року по 11.11.2009 року, з 08.12.2009 року по 18.12.2009 року, з 30.12.2009 року по 14.01.2010 року на території смт. Турбів Липовецького району здійснювали реалізацію газу за однаковими цінами. При цьому вони здійснювали зміну роздрібних цін реалізації скрапленого газу не відповідно до зміни закупівельних цін та підвищили ціну реалізації скрапленого газу до однакового рівня. Цінову ситуацію щодо встановлення однакових цін реалізації газу можна пояснити такими економічними чинниками, як однакові закупівельні ціни на газ, який придбано у один і той же час, однакові залишки газу, що були придбані раніше також за однаковими цінами придбання, однакові витрати на реалізацію газу. Разом з тим, ціна придбання газу Концерном "Галнафтогаз" у період з 14.10.2009 року по 21.10.2009 року вища від ціни придбання Фірмою "Олко" на 12-17%; обсяги залишків скрапленого газу в Концерні "Галнафтогаз" перевищують обсяги залишків Фірми "Олко" в декілька раз; з аналізу структури та розмірів витрат на реалізацію 1 л скрапленого газу Фірмою "Олко" та Концерном "Галнафтогаз" є підстави стверджувати, що розміри витрат цих суб'єктів господарювання суттєво відрізняються. На підставі наведеного висновку Регіональне відділення Антимонопольного комітету припустило можливість схожості дій позивача і Фірми "Олко" при встановленні роздрібних цін на скраплений газ в якості моторного пального.

З посиланням на наведене, Адмінколегія дійшла висновку про відсутність об'єктивних економічних підстав для встановлення (підвищення) цін реалізації газу вказаними суб'єктами господарювання на однакові рівні одночасно або майже одночасно. Адміністративна колегія Вінницького територіального відділення обґрунтовує свою позицію, викладену в спірному рішенні, тим, що різні ціни при закупівлі газу не підтверджують об'єктивність підстав для одночасного (синхронного) підвищення і встановлення ними практично однакових цін реалізації скрапленим газом в якості моторного пального. Відповідач, приймаючи спірне рішення, виходив також з припущень, що дії ПАТ Концерну "Галнафтогаз" та ПП "Фірми "Олко" встановлення протягом вказаних періодів практично однакових роздрібних цін на скраплений газ в смт. Турбів носили узгоджений характер і призводили до усунення цінової конкуренції між учасниками ринку та до обмеження конкуренції на ринку.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що адміністративною колегією не встановлено основної кваліфікуючої ознаки антиконкурентних узгоджених дій - їх узгодженості (погодженості) та не доведено причино-наслідкового зв'язку між схожими діями позивача та ПП Фірми "Олко" у вигляді синхронних змін цін на газ та підтримання їх на однаковому рівні протягом певного проміжку часу. Відсутність синхронності змін цін на газ вбачається з наведеної у рішенні таблиці 1. У таблиці 1 на сторінці 2 рішення адміністративної колегії зазначено, що ціни на скраплений газ встановлювалися не одночасно, а протягом дня або з різницею в декілька днів (різниця до 10 днів).

У рішенні адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.03.2010 року не доведено та не встановлено факту схожості в діях ПАТ Концерну "Галнафтогаз" та ПП Фірми "Олко". Протягом листопада 2009 року - січня 2010 року у ПАТ Концерну "Галнафтогаз" та ПП Фірми "Олко" існували розбіжності в поведінці при встановленні роздрібних цін на скраплений газ.

Адміністративною колегією Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при розгляді справи про порушення позивачем конкурентного законодавства не доведено впливу цінової поведінки ПАТ Концерну "Галнафтогаз" та ПП Фірми "Олко" на наявність чи можливість недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального в смт. Турбів районів, що є необхідною ознакою вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Поведінка суб'єктів господарювання, яка полягає в одночасному встановленні однакових роздрібних цін на газ в листопаді 2009 року - січні 2010 року та утриманні однакового їх рівня протягом нетривалих проміжків часу в межах вказаного періоду, не є безспірним та беззаперечним доказом наявності негативних змін на ринку, оскільки сама лише наявність однакових цін на певні види товарів у певні незначні проміжки часу не свідчить про антиконкурентний та узгоджений характер дій суб'єктів господарювання по встановленню таких цін і може бути результатом ринкової ситуації, тим більше в рамках обраного Адміністративною колегією ринку: в незначних географічних і часових межах, де здійснювалась діяльність усього двох суб'єктів господарювання.

Отже, Адміністративною колегією не встановлено вплив схожих дій позивача та ПП Фірми "Олко" на наявність чи можливість недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в межах смт. Турбів у період з 04.11.2009 року по 14.01.2010 року, що є необхідною ознакою вчинення антиконкурентних узгоджених дій відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями вважається вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, дії позивача та ПП Фірми "Олко" не були схожими.

Відповідно до ст.ст. 5 та 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентні узгоджені дії є різновидом узгоджених дій, які можуть здійснюватися шляхом укладення угод між суб'єктами господарювання, прийняття їхніми об'єднаннями рішень або іншої погодженої поведінки (дії чи бездіяльності). Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 6 вказаного Закону, схожі дії (бездіяльність) вважаються за певних умов різновидом антиконкурентних узгоджених дій, такі антиконкурентні узгоджені схожі дії є узгодженими діями в розумінні ст. 5 Закону і факт погодженості таких схожих дій має бути доведений.

Обов'язковою обставиною, яка має бути встановлена для кваліфікації дій суб'єктів господарювання, за ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є погодженість (узгодженість) таких схожих дій між суб'єктами господарювання.

У матеріалах даної справи відсутні безспірні та беззаперечні докази, які б підтверджували факт домовленості позивача та ПП Фірми "Олко" щодо узгодженості дій на ринку, що був предметом дослідження Антимонопольного комітету.

Наслідком недоведення адміністративною колегією Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України факту узгодженості дій ПАТ Концерну "Галнафтогаз" та ПП Фірми "Олко" є невірне застосування ст.ст. 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до п.п. 8.2 Рекомендацій від 29.10.2008 року № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих необхідно встановити, що ці дії призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Адміністративною колегією Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при розгляді справи про порушення позивачем конкурентного законодавства не доведено впливу цінової поведінки ПАТ Концерну "Галнафтогаз" та ПП Фірми "Олко" на наявність чи можливість недопущення, усунення чи обмеження конкуренції на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального в межах смт. Турбів, що є необхідною ознакою вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 17.09.2010 року у справі № 12/75-10 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                       Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Мельник О.В.  

Суддя                                                                                              Коломис В.В.