Постанова

від 25.01.2011 по справі 11/1753-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/1753-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

25 січня 2011 року                                                                Справа № 11/1753-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Маціщук А.В.

судді                                                   Бригінець Л.М. ,

 судді                                                   Демидюк О.О.

присекретарі Водоп'ян О.В.

за участю представників сторін:

позивача - пред-к Гусарчук О.С./пост.дов.№ 02 від 24.01.2010 р./

відповідача -  пред-к Квасницький В.В./пост.дов.№ юв-05.01/1 від 05.01.2011 р./

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю ТСЦ "Поділля" на рішення господарського суду  Хмельницької області від 29.11.2010 р.

у справі № 11/1753-10   (суддя Радченя Д.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будхост"

до відповідача  товариства з обмеженою відповідальністю ТСЦ "Поділля"

про стягнення 258 402 грн. 96 коп. заборгованності з урахуванням індексу інфляції, відсотків річних та пені, -

в с т а н о в и в :

Згідно з рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.11.2010 р. у справі № 11/1753-10 частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будхост» до товариства з обмеженою відповідальністю „ТСЦ Поділля" про стягнення 258402,96 грн., з яких 185788,80 грн. - сума боргу по розрахункам за договором підряду, 11181,44 грн. - пеня, 50545,39 грн. – сума боргу з урахуванням індексу інфляції і 10887,33 грн. - 3% річних. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ТСЦ «Поділля» на користь позивача 185788,80 грн. боргу, 11139,66 грн. пені, 40687,75 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 10887,33 грн. 3% річних, 2485,03 грн. витрат на оплату державного мита і 226,95 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідач не погоджується із постановленим рішенням, в апеляційній скарзі покликається на те, що висновки суду, викладенні у рішенні першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а саме:

– стверджує, що позивач звітував перед ТСЦ «Поділля» актами про виконання підрядних робіт, підставами якиї є три різні договори. Так, у довідці про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на загальну суму 69592,8 грн. змінена підстава оплати за виконані роботи. В оригіналі підставою зазначено контракт (договір) № 9 від 04.02.2008 р. У поданих суду документах ця підстава виправлена за підписом директора ТОВ „Будхост" Холявко В.І. на договір № 31 від 15.01.2008 р. та скріплена печаткою даного підприємства;

- вважає також, що ТОВ „Будхост" по відношенню до ТОВ „ТСЦ Поділля" вчинено шахрайські дії, які виражаються в однаковій звітності ТОВ „Будхост", як субпідрядника згідно договору № 25 від 20.12.2006 р., актами КБ-2в перед генеральним підрядником ТОВ „Київоблбуд", так і перед ТОВ „ТСЦ Поділля" як підрядної організації згідно договору № 31 від 15.01.2008 р. при виконанні робіт на об'єкті торгово-сервісний центр „Поділля".

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не задоволив клопотання відповідача про передачу матеріалів справи до слідчих органів і зупинення провадження у даній справі, поскільки зі сторони ТОВ «Будхост» вчинено шахрайські дії, які полягають, на думку апелянта, в однаковій звітності ТОВ «Будхост» перед генеральним підрядником ТОВ «Київоблбуд» та перед ТОВ «ТСЦ Поділля».

Позивач ТОВ «Будхост» вважає рішення законним та обгрунтованим і просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заперечивши проти доводів апелянта, посилається на те, що роботи фактично виконані і не оплачені, про що свідчать підписані сторонами акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт і акти звірки розрахунків, а також – податкові декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2008 року. Про те, що виконані позивачем роботи не приймались і не були оплачені ТОВ «Київоблбуд» свідчать дані бухгалтерського обліку позивача та податкові декларації з ПДВ станом на 18.09.2007 р. та 15.10.2007 р.    

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Колегія суддів встановила наступне.

15.01.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю ТСЦ «Поділля»/замовник та товариство з обмеженою відповідальністю «Будхост»/виконавець уклали договір №31, за умовами якого замовник доручає і сплачує, а виконавець бере на себе виконання оздоблювальних та сантехнічних робіт торгово сервісного центру «Поділля» згідно актів виконаних робіт (п.1.1.).

Відповідно до п.п.2.1.-2.З., 3.1., 3.2. вартість договору по виконанню оздоблювальних та сантехнічних робіт становить 380000,00 грн. і може бути змінена в залежності від зміни об'ємів та видів робіт, зміни вартості матеріалів по погодженню з замовником. Оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані роботи, згідно актів виконаних робіт підписаних замовником і підрядником, в порядку, обумовленому у п.п.4.3-4.5 договору.

Пунктами 4.3.-4.5. договору №31 від 15.01.2008 р. сторони передбачили, що в ході виконання договору замовник зобов'язується на протязі 2-х тижнів після підписання акту виконання робіт перерахувати на рахунок виконавця суму, обумовлену в акті. Акт виконаних належним чином робіт складається у двох примірниках і підписується сторонами після виконання робіт підрядником в 3-х денний строк. У випадку незгоди замовника з актом виконаних робіт, він повинен в той же термін письмово повідомити виконавця про причину відмови.

Такі умови договору відповідають нормам ст.ст.875,879,882 ЦК України.                

На виконання умов укладеного договору №31 від 15.01.2008р. у серпні та вересні 2008 року позивачем були виконані оздоблювальні та сантехнічні роботи торгово-сервісного центру „Поділля" на загальну суму 185788,8 грн., що підтверджено актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт, які підписані сторонами та скріплені їх печатками /а.с.15-88 у т.1/. Так, у серпні 2008 року позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 116196 грн., у вересні 2008 року - 69592,8 грн.

Розрахунки відповідачем не виконані.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вищенаведеними доказами підтверджено, що позивач ТОВ «Будхост» виконав свої зобов'язання за договором № 31 від 15.01.2008 р., зокрема - виконав підрядні роботи на  суму 185788,8 грн.

 Заперечення відповідача щодо подвійного облікування цих робіт не грунтуються на доказах. З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином оформлено виконання робіт для відповідача/замовника ТОВ ТСЦ «Поділля» за договором № 31 від 15.01.2008 р. Про це свідчать, зокрема, дані  актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідок форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт у відповідних рядках /а.с.15-88 у т.1/.

          В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що, як стверджує відповідач, ці роботи були прийняті ТОВ «Київоблбуд» у 2007 році і ТОВ ТСЦ «Поділля» за ці роботи розрахувалось із ТОВ «Київоблбуд» або ТОВ «Київоблбуд» розрахувалось із товариством «Будхост». Тому надані відповідачем акти і довідки /копії на а.с.136-151 у т.1, 1-72 у т.2/ можуть свідчити про недоліки обліку, але не про намір вчинення шахрайства. Також про це свідчить зміст листа ТОВ «Будхост» № 25 від 22.11.2010 р., який був одержаний відповідачем від позивача та наданий суду разом із апеляційною скаргою /а.с.122 у т.2/.

Даними бухгалтерського обліку ТОВ «Будхост» та податкових декларацій, відповідно до яких позивач звітував в ДШ у. М.Хмельницькому та головне управління статистики у Хмельницькій області, підтверджено, що позивач прозвітував у 2008 році саме за актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідок форми КБ-3 за серпень-вересень 2008 року згідно з договором № 31 від 15.01.08р., укладеним з ТОВ ТСЦ «Поділля» /а.с.112-133 у т.1/. Податкові декларації містять відмітки про одержання державною податковою інспекцією у м.Хмельницькому.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного господарського суду пояснила, що перелічені в актах та довідках роботи не були прийняті і не оплачені товариством «Київоблбуд», тому вже виконувались і були прийняті відповідно до договору   № 31 від 15.01.2008 р., укладеного з ТОВ ТСЦ «Поділля». Такі пояснення узгоджуються із вищепереліченими письмовими доказами.

Суд першої інстанції звернув увагу, що відповідачем не доведено те, що виконані позивачем роботи за актами, які є предметом дослідження по даній справі, оплачені ним генпідряднику ТОВ «Київоблбуд» чи оплачені генпідрядником ТОВ «Київоблбуд» субпідряднику товариству «Будхост», тому оцінив клопотання відповідача про надсилання матеріалів справи до слідчих органів і зупинення провадження у справі як безпідставне. При цьому суд зазначив, що відповідно до частини другої статті 79 ГПК України суд має право, а не зобов'язаний зупинити провадження у справі та направити матеріали справи в слідчі органи для проведення перевірки в порядку ст. 97 КК України. З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний господарський суд, враховуючи наведені вище обставини та досліджені докази і їх сукупності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що між позивачем та відповідачем на підставі договору № 31 від 15.01.2008 р. виникли господарські відносини з підряду. Відповідно до норм ст.ст.193,321 ГК України та ст.ст.526,530,875,879 ЦК України у відповідача виник обов'язок оплатити прийняті роботи.

За умовами п.п.2.3,4.3 договору № 31 від 15.01.2008 р. сторони погодили, що замовник/відповідач зобов'язаний перерахувати на рахунок виконавця/позивача суму, обумовлену в акті, на протязі 2-х тижнів після підписання акту виконаних робіт. Разом з тим, за умовами п.п.4.4-4.5 визначено, що сторони зобов'язані скласти і підписати акти виконаних робіт після виконання цих робіт підрядником в 3-х денний строк, або – замовник письмово повідомляє про причини відмови в підписанні в той же термін.

Враховуючи, що письмові свідоцтва про інші строки підписання актів відсутні, та з урахуванням вищезазначених умов договору апеляційний суд погоджується з доводами позивача про те, що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати робіт, визначених в акті за серпень 2008 року, настав 18.09.2008 р., а визначених в акті за вересень 2008 року - 18.10.2008 р.

В п.5.1. договору сторони погодили, що у випадку порушення замовником умов п.4.3. цього договору він зобов'язаний заплатити виконавцю пеню в розмірі одної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Поскільки відповідачем грошові зобов'язання відповідно до умов договору не виконані, позовна вимога про стягнення пені є підставною, грунтується на умовах договору та нормах ст.ст.549,551,611,612 ЦК України та ст.ст.230-232 ГК України. З урахуванням наведеного вище колегія суддів вважає належною до стягнення суму пені 11139,66 грн.: з суми боргу 116196 грн. за період з 18.09.2008 р. по 18.03.2009 р. - 6952,66 грн. та з суми боргу 69592,8 грн. за період з 18.10.2008р. по 18.04.2009р. – 4187 грн. Визначення колегією суддів іншого періоду обрахування пені не впливає на суть оскаржуваного рішення, тому немає підстав для його зміни.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або законом. Поскільки має місце прострочення виконання грошового зобов'язання, є правомірними також вимоги позивача про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за період з жовтня 2008 року по березень 2010 року та відсотків річних, обрахованих за період з 18.10.2008 р. по 01.10.2010 р. Перевіривши надані позивачем розрахунки та правильність перерахунку боргу з урахуванням індексу інфляції у рішенні господарського суду Хмельницької області, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Хмельницької області повно з'ясував обставини, які мають значення у справі. Висновки суду, викладені у рішенні від 29.11.10 р., відповідають обставинам справи, судом правильно застосовані норми процесуального і матеріального права, тому підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст.47,49,99,101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Хмельницької області від 29.11.2010р. залишити без змін.

В задоволенні апеляційної скарги товариству з обмеженою відповідальністю ТСЦ  "Поділля" відмовити.

Повернути відповідачу товариству з обмеженою відповідальністю ТСЦ "Поділля" з державного бюджету 13.48 грн. зайво сплаченого державного мита. Господарському суду Хмельницької області видати наказ на повернення державного мита.

Головуючий  суддя                                                                      Маціщук А.В.

Суддя                                                                                              Бригінець Л.М.  

Суддя                                                                                              Демидюк О.О.