Рішення

від 26.02.2008 по справі 12/862-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/862-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" лютого 2008 р.                                                     Справа № 12/862-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

                          судді Сікорської Н.А.

 за участю представників сторін

від позивача: не з"явився

від відповідача: Костюкевич О. В. - дов. від 22.01.07

Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Діогран" (м.Рівне)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар'єр"(с.Бехи Коростенського району)

про визнання права власності на майно

В порядку ч.4 ст.69 ГПК України, спір вирішено у більш тривалийтермін, ніж передбачено ч. 1 вказаної статті.

Позивачем пред'явлено позов про визнання права власності на майно - грохоти ГІЛ-52 - 2 шт.; конвеєри В-800 - 5 шт. та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила. Обставини, якими відповідач обгрунтовує свої заперечення викладено у письмових відзивах  (а.с. 76 т.1,а.с. 67 т.2).

Ухвалою від 27.09.07 провадження у справі  зупинялось з метою проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду від 06.02.07, в порядку ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"  у  державного реєстратора виконкому Рівненської міської ради з реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Діогран", витребовувався Протокол  № 1 установчих зборів ТзОВ "НВП "Діогран" від 28.12.04р.

Судом  перевірялось наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Вищого господарського суду України по справі  № 14/117 від 26.04.07 (а.с. 68-72 т.2), яка винесена за результатами розгляду  касаційної скарги ЗАТ "Соснівський гранітний кар'єр" на рішення господарського суду  Рівненської області  від 07.07.06 за позовом ТОВ  "НВП "Діогран" до ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" про визнання права власності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги посилаючись на договір відповідального  зберігання б/н від 28.12.04 (далі - договір від 28.12.04) (а.с. 12-14 т.1),  укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Діогран" (м. Рівне) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар"єр" (с. Бехи Коростенського району).

Згідно умов вказаного договору, позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання протягом строку цього договору конвеєри В-800 за ціною 55650,00 грн. за штуку у кількості 5 штук загальною вартістю 278250,00 грн., грохоти ГІЛ-52 за ціною 75375,00 грн. в кількості 2 штук на загальну суму 150750,00 грн. (далі - майно), а всього на загальну суму 429000,00 грн.

Згідно п.п. 6.1,  6.2 договору, строк цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання  та закінчується 01.09.05.

В підтвердження факту передачі майна надано суду акт передачі - приймання майна від 28.12.04 (а.с. 15 т.1).    

Вищевказане майно позивач набув в  результаті передачі його в якості вкладу до  статутного фонду Товариством з обмеженою відповідальністю "Соснівський гранітний кар"єр", що підтверджується актом приймання - передачі від 28.12.04 (а.с.24-25 т.1) та Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Діогран" (а.с.27-39 т.1).

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що акт передачі-приймання від 28.12.04 та договір відповідального зберігання від  28.12.04 відповідачем не укладались і керівником підприємства Костюченком П.А.  не підписувались; спірне майно  відповідач не отримував; позивачем не доведено факту власності на майно на момент передачі відповідачу; позивачем не доведено факту тотожності отриманого від учасників як внесок до статутного фонду обладнання, спірному майну; позиваем заявлено віндикаційний позов, що є неприпустимим, оскільки свої вимоги він грунтує на договорі відповідального зберігання від 28.12.04 .

Відповідач вказав, що спірне майно ніколи йому не передавалось і як доказ цього є факти,  що  викладені в постанові Вищого господарського суду України по справі  № 14/117 від 26.04.07 (а.с. 68-72 т.2), яка винесена за результатами розгляду  касаційної скарги ЗАТ "Соснівський гранітний кар'єр" на рішення господарського суду  Рівненської області  від 07.07.06 за позовом ТОВ  "НВП "Діогран" до ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" про визнання права власності.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.07 по справі № 14/117, скасовано рішення господарського суду Рівненської області  по справі № 14/117 від 07.07.06, яким визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Діогран" (м.Рівне) право власності на майно, яке було  отримане останнім в якості  вкладу до статутного фонду від ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр"  і, яке знаходиться за адресою: Сарненський р-н, смт. Клесів, вул. Залізнична, 63, в тому числі і технологічну лінію по виготовленню кубовидного щебеню, яка складається з дробарки, Д2-004, грохота ГІЛ-52 - 2 шт., конвеєр В-800 - 5 шт.

Зважаючи на заперечення відповідача та невизнання ним позову з викладених підстав, господарським судом Житомирської області, ухвалою від 27.09.07 була призначена по справі почеркознавча експертиза.

За результатами проведеної почеркознавчої експертизи надано висновок експерта від 11.10.07 Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області (а.с.60-62 т.2). Згідно наданого суду висновку, підписи, розташовані в графах "За зберігача Керівник" договору відповідального зберігання  від 28.12.04, акту передачі-приймання майна від 28.12.04, виконані не Костюченко П. А., а іншою особою.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За ч.1 ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, зокрема, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів

Порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Відповідно до статті 328 Цивільного Кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності  не встановлена судом.   

Згідно статті 392 Цивільного Кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою  особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з"єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не зв"язаних з позбавленням володіння.

Визнання права власності спрямовано на усунення перешкод у здійсненні  власником свого права та виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Підставою такого позову є  обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності  чи іншого права на майно. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем  своїх прав на майно.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на спірне майно позивач набув в результаті його передачі учасником товариства - ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" до статутного фонду ТОВ НВП "Діогран" (а.с.10,11 т.1).

В ході судового засідання  не встановлено, що майно дійсно передавалось  відповідачу.

З наданого до матеріалів справи Акту Коростенської ОДПІ від 06.10.06 "Про результати виїзної позапланової перевірки ТзОВ "Бехівський гранітний кар'єр" (а.с.85-88 т.1),  інвентаризаційного опису товарів, матеріалів, тари за станом на 27.09.06 (а.с. 89-94 т.1), який був  складений під час інвентаризації на підприємстві ТзОВ "Бехівський гранітний кар'єр, не вбачається,  щоб у відповідача обліковувались  грохоти  та  конвеєри.

Не вбачається  наявність вказаного обладнання  і з  переліку  основних засобів ТзОВ "Бехівський гранітний кар'єр, на які здійснюються амортизаційні  нарахування (а.с.95-104 т.1).

Згідно довідки від 02.02.07, яка надана господарському суду відповідачем (а.с.84 т.1), спірне майно не знаходиться  на балансі підприємства і не обліковується на позабалансових рахунках.

З письмових відзивів та з пояснень представника не вбачається, що відповідачем взагалі оспорюється право власності позивача на вказане майно.

Натомість вказане право оспорюється  ЗАТ "Соснівський гранкар'єр", що вбачається з  постанови Вищого господарського суду  України від 26.04.07 № 14/117, винесеної в результаті розгляду касаційної скарги ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" на рішення господарського суду Рівненської області  за позовом ТзОВ "НВП "Діогран" до ТзОВ "Соснівський гранітний кар'єр" та ТУ Державного Департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Рівненській області (а.с. 68-72 т.2).

Крім того, як вбачається з вказаної постанови, позивач у справі № 14/117  заявляв, що майно знаходиться за адресою  Сарненський р-н, смт. Клесів, вул. Залізнична,63, що суперечить  обставинам, про які вказує позивач у  справі,  що майно знаходиться у ТзОВ "Бехівський  гранітний кар'єр.

Оскільки в ході судового розгляду, не встановлено обставин, які б свідчили про наявність спору зі сторони відповідача про право власності на спірне майно, тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до ст. 387 ЦК України,  власник має право  витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Висуваючи вимогу про  витребування  з чужого незаконного володіння  ТзОВ "Бехівський гранітний кар'єр" спірного майна, позивач заявив віндикаційний позов.

Віндикаційним визнається позов  власника, що не володіє, до невласника, що незаконно володіє, про вилучення майна в натурі.

Власник  може вимагати повернення свого майна  за цим позовом лише в тому випадку, якщо інша особа володіє його майном незаконно. Якщо ж володілець володіє чужим майном на законних підставах, то власник не може витребувати свою річ з такого володіння шляхом пред'явлення  віндикаційного позову.

Для пред'явлення позову  необхідно, щоб майно, якого позбавився  власник, збереглося  в натурі і знаходилось у  фактичному володінні  іншої особи.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на договір відповідального зберігання від 28.12.04, згідно якого майно відповідачу було передано на зберігання. Тим самим  позивач суперечить собі, оскільки майно, якщо враховувати наявність  вищевказаного договору,  не вибуло з вододіння  позивача незаконно.

Оскільки позивачем заявлено віндикаційний позов який є речово - правовим позовом, що може бути пред"явлений лише у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин, а позивач  як на доказ  перебування майна у відповідача  посилається на договір відповідального зберігання, заявлена позивачем вимога про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Бехівський гранітний кар"єр"  п"яти конвеєрів В-800  та двох грохотів ГІЛ -52, що знаходяться  за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с. Бехи, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного,  суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Крім того, як вбачається з договору відповідального зберігання  та акта приймання-передачі  від 28.12.04 сторону зберігача (відповідача) представляв директор Костюченко П.А. Відповідно до Висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру  як на договорі відповідального зберігання, так і  на акті приймання-передачі підписи виконані  не Костюченком П.А., а іншою особою.

Враховуючи вищевикладені обставини, а саме дані Акта Коростенської ОДПІ, інвентаризаційних описів, даних балансу  відповідача, довідки, результати експертизи суд вважає, що позивач не довів факту передачі майна  відповідачу.  

Судові витрати, в тому числі витрати на проведення експертизи в сумі  706,06 грн., згідно рахунку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру  при УМВС України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.  22, 33, 49,69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого підприємства "Діогран", 33000, м. Рівне,  вул. Відінська,8, код 33335012

на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру  при УМВС України в Житомирській області , 10008, м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 18, код 25574601

- 706,16 грн. -  вартості  проведеної еспертизи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                         

     Дата підписання: 07 березня 2008 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -3 сторонам