Постанова

від 15.02.2011 по справі 2а-151/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-151/11/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 15 лютого 2011 року           16:33           № 2а-151/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,за участю представників:позивача –Боднарчука А.Я. (довіреність від 06.10.2010р. б/н),відповідача –Федорова С.Ф. (довіреність від 04.01.2011р. № 2/9/10-009), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколовський і Партнери»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Соколовський і Партнери»заявлено позов до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними дій по витребуванню документів для перевірки щодо правильності формування об'єкта оподаткування правомірності формування податкового кредиту (вимоги листа від 22 листопада 2010 року № 24183/10/23-6011) та зобов'язання утриматись від проведення позапланової виїзної перевірки на підставі невиконання протиправних вимог про надання пояснень та їх документального підтвердження, викладених в листі від 22 листопада 2010 року № 24183/10/23-6011.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що дії відповідача по витребуванню листом документів для перевірки щодо правильності формування об'єкта оподаткування правомірності формування податкового кредиту є такими, що суперечать законодавству.

Відповідач проти позову заперечував, подав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що при направленні листа податковим органом не було порушено вимог чинного законодавства.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Листом від 22 листопада 2010 року № 24183/10/23-6011 адресованому ТОВ «Соколовський і Партнери»ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі п. 1, п. 4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»запросила осіб відповідальних за фінансову –господарську діяльність з'явитись в зручний час, але не пізніше ніж за десять робочих днів з моменту отримання запрошення за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 23. кім. 235 надати документи для перевірки щодо правильності формування об'єкта оподаткування, правомірності формування податкового кредиту за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, а саме: а) договори купівлі – продажу та інших договорів, які укладені за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, податкові накладні відповідних до них видаткових накладних та довіреностей, інші документи, які підтверджують наявність фінансово-господарських взаємовідносин; б) документи, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг); в) розрахункові документи покупців з Вашим підприємством; г) реєстри виданих та отриманих податкових накладних за відповідний період, реєстри щоденного обліку операцій з продажу та придбання та підсумки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідні періоди; д) якщо підприємство є виробником відвантаженої продукції просимо надати довідку довільної форми за підписом керівника підприємства, яка підтверджує даний факт, в іншому випадку прохання повідомити реквізити постачальників та надати ВМД (якщо товари імпортовані) або податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні на отримання товару та відповідних до них довіреностей (якщо товари придбані на території України). В листі також зазначено, що  ненадання пояснень та їх документального підтвердження на даний запит буде розглядатись як підстава для проведення позапланової виїзної перевірки у відповідності з п. 5 абзацом шостим ст. 111  Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та додатково повідомлено про розклад роботи в податковому органі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ (в редакції на момент направлення листа) (далі –Закон № 509-ХІІ), який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Статтею 11 Закону № 509-ХІІ передбачені права органів державної податкової служби.

Водночас, зазначеною статтею не передбачено повноважень податкових органів на витребування документів (первинних) для їх перевірки, зокрема  щодо правильності формування об'єкта оподаткування, правомірності формування податкового кредиту, листами або при запрошенні платників податків.

При цьому п. 1 та п. 4 ст. 11 Закону № 509-ХІІ не надають податковому органу такого права.

Пунктом першим ст. Закону № 509-ХІІ передбачено повноваження податкового органу здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (платники податків), а пунктом четвертим ст. 11 Закону № 509-ХІІ передбачено повноваження податкового органу запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків.

Отже, податковий органи може вимагати від платника податку документи (первинні) для перевірки лише під час проведення перевірок такого платника податку.

З огляду на викладене, дії ДПІ у Голосіївському районі міста Києва по витребуванню документів для перевірки щодо правильності формування об'єкта оподаткування, правомірності формування податкового кредиту за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року листом від 22 листопада 2010 року № 24183/10/23-6011 вчинені з перевищенням повноважень, встановлених законом,  а тому є протиправними.

В частині вимог про зобов'язання утриматись від проведення позапланової виїзної перевірки на підставі невиконання протиправних вимог про надання пояснень та їх документального підтвердження, викладених в листі від 22 листопада 2010 року № 24183/10/23-6011 суд вважає за необхідне відмовити, оскільки адміністративний суд в силу  ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при прийнятті постанови може відновити порушене право позивача лише в разі його порушення, доказів чого суду надано не було.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, яка розкриває принцип законності, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача і про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені та документально підтверджені позивачем судові витрати у розмірі 5, 10 грн. з Державного бюджету України відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва по витребуванню документів для перевірки щодо правильності формування об'єкта оподаткування, правомірності формування податкового кредиту за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року листом від 22 листопада 2010 року № 24183/10/23-6011.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколовський і Партнери»(03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25, оф. 7, ідентифікаційний код 30180019) 5 (п'ять) грн. 10 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 –187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

    Суддя

О.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови –21 лютого 2011 року.