Постанова

від 01.03.2011 по справі 2а-14405/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-14405/10/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

 01 березня 2011 року                   Справа №2а-14405/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді:                                  Пісоцької О.В.

за участю секретаря

судового засідання        Швеця О.Ю.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою  Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія фінансових послуг»

простягнення штрафу у розмірі 3000грн. 00коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі –Держкомісія, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія фінансових послуг»(далі –ТОВ «Індустрія фінансових послуг», відповідач), в якій просила стягнути з відповідача штраф у розмірі 3000грн. 00коп.

У судовому засіданні повноважний представник Держкомісії позовні вимоги просив задовольнити, обґрунтовуючи їх тим, що відповідачем порушено вимоги Положення про порядок складання та надання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами, затвердженого рішенням Держкомісії від 08 червня 2004 року №279 (далі –Положення №279), що потягло застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 3000грн. 00коп., які ТОВ «Індустрія фінансових послуг»у встановлені строки не сплачені.

Відповідач письмового заперечення проти позову не надав, прибуття повноважних представників у судове засідання не забезпечив, тоді як про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 01 березня 2011 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначаються Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР (далі –Закон №448/96-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Частина перша статті 5 Закону №448/96-ВР визначає, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Згідно з пунктом 14 статті 8 Закону №448/96-ВР Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Судом під час розгляду даної справи встановлено, що уповноваженою особою Держкомісії згідно з актом про правопорушення на ринку цінних паперів від 21 квітня 2010 року №103-ДМ, а саме: за порушення ТОВ «Індустрія фінансових послуг»вимог підпункту 1.1 пункту 1 розділу ІІІ Положення №279 в частині ненадання адміністративних даних за IV квартал 2009 року, - винесено постанову №287-ДМ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 12 травня 2010 року (далі –постанова №287-ДМ), якою було накладено на відповідача штраф у розмірі 3000грн. 00коп.

Згідно з пунктом 11 розділу 3 Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, затверджених рішенням ДКЦПФР від 26 травня 2006 р. №346 ліцензіат зобов'язаний надавати до Комісії адміністративні дані відповідно до Рішення Комісії «Про затвердження Положення про порядок складання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами та подання відповідних документів до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку»від 08 червня 2004 року №279, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2004 року за №1122/9721.

Положення №279 визначає склад, строки та порядок надання (надсилання) до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку адміністративних даних торговця цінними паперами (далі - Дані).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 розділу ІІІ Положення №279 торговець цінними паперами надає (надсилає) квартальні дані до центрального апарату Комісії не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з постанови №287-ДМ, станом на 12 травня 2010 року ТОВ «Індустрія фінансових послуг»не надані адміністративні дані за IV квартал 2009 року, що є порушенням пп. 1 п. 1 розділу ІІІ Положення №279.

Згідно з пунктом сьомим частини першої статті 11 Закону №448/96-ВР Держкомісія застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за ненадання відповідачем адміністративних даних за IV квартал 2009 року, до останнього було застосовано санкції у розмірі 3000грн. 00коп., що складає 176,47 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а отже відповідає приписам пункту сьомого частини першої статті 11 Закону №448/96-ВР.

На час розгляду даного позову відповідачем вище вказана заборгованість не погашена, про що свідчить довідка Держкомісії від 14 лютого 2011 року №16/03/2439.

Частиною третьою статті 11 Закону №448/96-ВР визначено, що штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, стягуються у судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що суму штрафних санкцій до Державного бюджету у розмірі 3000грн. 00коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи документами, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та вважає його такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія фінансових послуг»(65125 м. Одеса, вул. Канатна, 4; код за ЄДРПОУ 35910747) штраф у розмірі 3000грн. 00коп. (три тисячі гривень) на рахунок Державного бюджету України, відкритий в управління Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», за кодом бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                О.В. Пісоцька