Постанова

від 11.03.2011 по справі 13/316-ап-08/5016

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 березня 2011 р.

Справа № 13/316-АП-08/5016

Категорія: 9.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Закурін М.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд  у складі колегії суддів:

  головуючого  -   Димерлія О.О.

  суддів -   Єщенка О.В., Домусчі С.Д.

  розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЮП-ГЕЙМ»на постанову господарського суду Херсонської області від 11 березня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮП-ГЕЙМ»до державної податкової інспекції у м.Нова Каховка про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2008 року ТОВ «ЮП-ГЕЙМ»звернулося до суду з позовом, предметом якого є визнання нечинними рішеннь відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.05.2008 року №0002142301 на суму 1000 грн.,  від 12.05.2008 року №0002152301 на суму 100 грн., від 12.05.2008 року №0002162301 на суму 100грн., від 12.05.2008 року №0002172301 на суму 100 грн., від 12.05.2008 року №0002182301 на суму 100 грн., від 12.05.2008 року №0002192301 на суму 1100 грн., від 07.11.2007 року №0004832301 на суму 250 грн., від 07.11.2007 року №0004882301 на суму 50 грн., від 07.11.2007 року №0004912301 на суму 460 грн., від 07.11.2007 року №0004922301 на суму 50 грн., від 07.11.2007 року №0004932301 на суму 50 грн.

11 березня 2010 року господарський суд Херсонської області прийняв постанову, якою відмовив у задоволенні позову ТОВ «ЮП-ГЕЙМ».  

У поданій апеляційній скарзі ТОВ «ЮП-ГЕЙМ», посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.  

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, і сторони це не заперечують, що ТОВ «ЮП-ГЕЙМ»є субєктом господарювання, зареєстрованим виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копію якого долучено до матеріалів справи (а.с. 18). Відповідно до статуту підприємства та згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (надалі –ЄДРПОУ), ТОВ «ЮП-ГЕЙМ»організовує азартні ігри та ігри на гроші, а також здійснює інші види діяльності у сфері відпочинку та розваг.

Протягом 2007-2008 років органи податкової служби здійснювали перевірку належних товариству закладів з розташованими  в них гральними автоматами. Перевірками встановлено, що використовувані ТОВ «ЮП-ГЕЙМ»гральні автомати не були обладнані реєстраторами розрахункових операцій, тобто не переведені у фіскальний режим роботи, не опломбовані та не зареєстровані у встановленому Законом порядку. Реєстратори розрахункових операцій в перевірених закладах здійснення господарської діяльності відсутні. На підставі актів перевірок ДПІ у м. Нова Каховка прийняла оскаржувані рішення про застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій. Вважаючи дії податкової неправомірними, ТОВ «ЮП-ГЕЙМ»звернулося до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що товариством порушено встановлений Законом порядок здійснення розрахункових операцій у сфері послуг через відсутність РРО.  

Не погоджуючись із судовим рішенням, ТОВ «ЮП-ГЕЙМ»зазначило, що напрямком діяльності підприємства є надання не послуг, а розваг, що не потребує застосування РРО. Крім того, переведення гральних автоматів у фіскальний режим неможливе, так як наведене питання не врегулювано нормативно-правовою базою.

Перевіряючи повноту зясування судом обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія звертає увагу на таке.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахунковим операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють  операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» містить визначення терміну «розрахункова операція», а саме: «приймання від покупця готівкових коштів, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг)».

Відповідно до п.1 ст.3 указаного Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлений перелік проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Діяльність з проведення азартних ігор не входить до зазначеного переліку, тому ТОВ «ЮП-ГЕЙМ»не звільняється від обов’язку проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

Посилання апелянта на те, що Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності», затверджений наказом Держкомстату України від 26.12.2005 року №375, не відносить діяльність з організації азартних ігор (код за КВЕД 92.71.0) до сфери послуг, тому дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не розповсюджується на господарську діяльність ТОВ «ЮП-ГЕЙМ»не є переконливими виходячи з наступного.

Відповідно до положень Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Держкомстату України від 26.12.2005 року №375, за методологічними засадами, принципами побудови та призначенням класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є статистичною класифікацією, створеною як інструментарій для систематизації та групування економічної та соціальної інформації у стандартний формат, який дає змогу обробляти та аналізувати значні обсяги інформації.

Код виду діяльності є одним з основних показників стратифікації статистичної сукупності для організації суцільних та вибіркових статистичних спостережень і основним його призначенням є забезпечення: статистичного обліку підприємств і організацій за видами економічної діяльності у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; проведення статистичних обстежень економічної діяльності та аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів та послуг відповідно до системи національних рахунків), тощо.

З аналізу викладених положень Національного класифікатора можна зробити висновок, що код виду діяльності підприємства використовується виключно для статистичних спостережень. Отже, здійснення суб’єктом підприємницької діяльності того чи іншого виду діяльності згідно коду за КВЕД, не звільняє його від обов’язку проводити розрахункові операції у встановленому Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»порядку, оскільки саме цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та встановлює перелік проведення діяльності у цієї сфері, коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Щодо висновку про те, що діяльність з організації азартних ігр за правовою природою не кваліфікується як надання послуг колегія суддів зазначає, що згідно з п. 29 ст.9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, ліцензуванню підлягає організація та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуск та проведення лотерей, організація діяльності з проведення азартних ігор.

Відповідно постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення внутрішнього фінансового моніторингу суб'єктами господарювання, що провадять господарську діяльність з організації та утримання казино, інших гральних закладів, і ломбардами»від 20.11.2003 року, азартна гра - це гра, участь в якій дає змогу набувати гроші, інше майно або майнові права, результат якої визначається діями, цілком або частково залежними від випадку, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки.  Визначення азартних ігор містять ліцензійні умови провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджені спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18 квітня 2006 року №40/374 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України З0 травня 2006 року за №622/12496. Відповідно до зазначеного нормативного акту, азартна гра - гра, участь в якій дає змогу отримати приз (виграш), результат якої визначається діями (подіями), цілком або частково залежними від випадковості, й умовою участі в якій є внесення гравцем ставки.

Основними визначальними ознаками азартних ігор є :

- оплатність азартної гри. Обов'язковою умовою участі у грі є внесення гравцем ставки;

- визначення переможця  гри за принципом повної або часткової випадковості. Відмежування азартної гри від інших видів ігор здійснюється в залежності, чи є принцип випадковості визначальним у визначенні переможця;

- за результатом гри переможець одержує приз (виграш). Приз чи виграш може розігруватись у грошовій або майновій формі, а також у вигляді майнових прав.

Отже, проводячи діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах, позивач, як суб’єкт підприємницької діяльності, діяльність якого спрямована на отримання прибутку, приймає ставку від гравця і, тим самим, надає послуги в отримані призу (виграшу).

Таким чином, надання послуг у сфері грального бізнесу підпадає під регулювання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахунковим операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг».

Щодо твердження апелянта про неправомірність висновку ДПІ з питання застосування штрафної санкції, передбаченої п. 2 ст. 17 Закону, судова колегія зазначає таке.

Міністерством промислової політики не було організовано розроблення автоматів  з продажу товарів (послуг) з відповідними  технічними вимогами щодо автоматів грального бізнесу, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Рішенням Голови Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управлінні товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України №5 від 22.06.2004 року затверджені лише Технічні вимоги до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій для казино та залів гральних автоматів, які встановлюють перелік додаткових вимог щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами розрахункових операцій –електронними контрольно-касовими апаратами, що застосовуються для обліку та реєстрації з купівлі - продажу фішок (жетонів, кредитів) в гральних закладах.   

Відповідно до ст.12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько – технологічної  та програмній документації виробника.   

До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції, затвердженого Наказом ДПА України №7 від 21.01.2009 року включені декілька моделей електронних контрольно-касових апаратів сфера застосування яких зазначена – казино; зали гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів.  Наказом ДПА №430 від 01.07.2008 року до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включений також РРО моделі „ФІСКАЛ”, який віднесений до комп’ютерно – касової системи та вказана сфера його застосування, крім вищезазначених - казино; зали гральних автоматів;   торгівля та послуги гральних закладів, також - фіскалізація гральних автоматів.  Але ця комп’ютерно –касова система, як і автомат з продажу товарів (послуг) відповідно до ст.2 зазначеного Закону є реєстраторами розрахункових операцій.  

Між тим, ні одним законодавчим актом не передбачений порядок фіскалізації гральних автоматів - випуск нових як РРО та оснащення старих відповідними пристроями для застосування їх як РРО з відповідним внесенням їх до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Як зазначалось, Міністерством промислової політики не було організовано розроблення автоматів  з продажу товарів (послуг) з відповідними  технічними вимогами щодо автоматів у сфері грального бізнесу, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють, відповідно до п.2 Постанови №121, тобто для фіскалізації діючих автоматів передбачалося розроблення запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті). 

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується  на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. Органи державної влади, їх посадови особи зобов’язані  діяти тільки на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Нова Каховка прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій фактично за нефіскализацію гральних автоматів, які знаходилися в перевіряємому гральному залі. Між тим частиною 2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачена відповідальність у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій не переведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Однак, відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування того, що позивачем здійснювалися розрахункові операції на гральних автоматах з застосуванням не переведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Оскільки гральний автомат сам по собі не є РРО, а розрахункові операції підприємством взагалі не реєструвалися, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції з визнання правомірними дій податкової із застосування штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так як висновок суду щодо необґрунтованості позовних вимог та доведеності правомірності дій ДПІ є помилковим внаслідок неправильного застосування матеріально-правових норм, судове рішення, відповідно до ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ТОВ «ЮП-ГЕЙМ»підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.185, 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮП-ГЕЙМ»–задовольнити повністю.

Постанову господарського суду Херсонської області від 11 березня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮП-ГЕЙМ»до державної податкової інспекції у м.Нова Каховка про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій– скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЮП-ГЕЙМ»- задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати рішення державної податкової інспекції у м.Нова Каховка про застосування штрафних санкцій від 12.05.2008 року №0002142301 на суму 1000 грн.,  від 12.05.2008 року №0002152301 на суму 100 грн., від 12.05.2008 року №0002162301 на суму 100грн., від 12.05.2008 року №0002172301 на суму 100 грн., від 12.05.2008 року №0002182301 на суму 100 грн., від 12.05.2008 року №0002192301 на суму 1100 грн., від 07.11.2007 року №0004832301 на суму 250 грн., від 07.11.2007 року №0004882301 на суму 50 грн., від 07.11.2007 року №0004912301 на суму 460 грн., від 07.11.2007 року №0004922301 на суму 50 грн., від 07.11.2007 року №0004932301 на суму 50 грн.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:

           Судді: