Рішення

від 10.03.2011 по справі 9/221-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/221-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 березня 2011 р.           Справа 9/221-10

за позовом:Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827  (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1)       

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф", код ЄДРПОУ 60043911  (22000, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Хмільник, вул. Дзержинського,47)  

про стягнення 3136,92 грн. заборгованості за природний газ

Головуючий суддя Балтак О.О.    

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.                                        

Представники сторін:

позивача: Іванов П.О.- представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" (м.Київ) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" (Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Хмільник) про стягнення 3136,92 грн. заборгованості за природний газ.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.12.2010р., за згаданим позовом, порушено провадження у справі №9/221-10 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2010р.

Однак, на визначену дату судове засідання у справі №9/221-10 не відбулося у зв'язку з перебуванням  судді  Балтака О.О. на лікарняному з 08.12.10р.по 21.12.10р. включно.

Ухвалою суду від 13.01.2011р. провадження у справі зупинялося до закінчення процедури реорганізації Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом приєднання до Дочірньої компанії "Газ України"  Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

10.02.2011р., суд своєю ухвалою поновив провадження у вищезазначеній справі та замінив позивача у справі №9/221-10 Дочірнє підприємство "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" його правонаступником Дочірньою компанією "Газ України"  Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

В судовому засіданні 10.03.2011р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач на визначену дату в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзиву на позовну заяву, витребуваних доказів, письмових пояснень з обгрунтованням поважності причин невиконання вимог суду не надав, незважаючи на те, що  про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням за №20585425, яке отримане останнім 18.02.2011р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги  приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.01.2010р. між Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" (Підприємство, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріумф" (Споживач) укладений договір на постачання та транспортування природного газу №Х-10-03П, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов"язався поставити Споживачу в 2010 році природний газ, а Споживач зобов"язався прийняти та оплатити газ, послуги по його постачанню та транспортуванню на умовах даного договору   в обсязі, зазначеному у ст. 2 договору.

01.02.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №Х-10-03П на постачання та транспортування природного газу від 01.01.2010р.

01.06.2010р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору №Х-10-03П на постачання та транспортування природного газу від 01.01.2010р.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач свої зобов"язання виконав, поставивши Споживачеві природний газ та надавши послуги з його транспортування на загальну суму 19072,54 грн., що підтверджується актами подачі-прийому та реалізації газу (а.с. 29-31).

В п. 5.1 договору сторони визначили порядок та умови проведення розрахунків, а саме:

-споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки (згідно з п.2.1. договору) та послуг по постачанню та транспортуванню;

- в разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору оплату за поставлений природний газ здійснив лише частково у розмірі 16395,00 грн., в результаті чого станом на день пред"явлення позову до суду за відповідачем утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 2677,54 грн. (19072,54 грн. - 16395,00 грн.).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за поставлений газ  згідно договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений  інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивачем виконувались свої зобов'язання по поставці газу належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за газ у встановлені договором строки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основного боргу за договором поставки та транспортування природного газу №Х-10-03П  від 01.01.10р. в розмірі  2677,54 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем трьох процентів річних від простроченої суми за період з 06.04.10р. по 26.11.10р., суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 51,38 грн. - 3% річних.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 220,57 грн. за період з 29.05.2010р. по 26.11.2010р. та 7% штрафу у розмірі 187,43 грн.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України  виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

В силу  ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 цього Кодексу право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що  штрафними санкціями у  цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.1 договору у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ по постачанню та транспортуванню у строки визначені у п.5.2. даного договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Неустойка нараховується Постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Провівши перевірку нарахування пені та 7% штрафу судом встановлено, що вказані вимоги є обґрунтованими та  відповідають матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.  43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.  

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 3136,92 грн. боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову із стягненням з відповідача судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.  

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -    

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф", код ЄДРПОУ 60043911 (22000, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Хмільник, вул. Дзержинського,47) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827 (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) 2677,54 грн.- основного боргу,  220,57 грн. - пені, 187,43 грн. - 7% штрафу, 51,38 грн. - 3% річних, 102,00 грн. - витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. - витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя                                             Балтак О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  12 березня 2011 р.

віддрук.2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу  (22000, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Хмільник, вул. Дзержинського,47)