Рішення

від 09.03.2011 по справі 13/32/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/32/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 березня 2011 р.           

Справа 13/32/2011/5003

за позовом:Малого підприємства "Атлант"  (48200, вул. Тернопільська, 6, кв. 27, смт. Гусятин Тернопільської області)   

до:Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство"  (22000, вул. Курортна, м. Хмільник, Вінницької обл.)  

про стягнення 40830 грн. заборгованості за договором підряду

Головуючий суддя     Тісецький С.С.     

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

          позивача :   Базів М.М., керівник

          відповідача : Ткач Ю.А., довіреність

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 18.02.2011 р. порушено провадження у справі за позовом  Малого підприємства "Атлант" до Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" про стягнення 40830 грн. заборгованості, що включає в себе 30000,00 грн. - основної суми боргу, 3600 грн. - пені та 7230,00 грн. - інфляційних витрат, з призначенням до слухання на 09.03.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу,  оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

На визначену дату з'явились представники сторін.

У судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав, представника відповідача, суму позовних вимог визнав, проте щодо основної суми боргу 30000,00 грн. просив припинити провадженням на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмета спору, так як вказана сума ним була погашена після звернення позивача до суду, що підтверджується платіжним дорученням №393 від 09.03.2011 р. Позивач не заперечив проти заявленого відповідачем клопотання.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

15.08.2008 р. між сторонами був укладений договір підряду №11-2008, згідно умов якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (виконавець) взяв на себе зобов'язання по виконанню робіт, а саме заміни їздової балки крана козлового ККС10, в строк вересень-жовтень 2008 р.

Відповідно до п.2 договору договірна ціна робіт склала 30% (в т.ч. ПДВ).

Позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав в повному об'ємі, що підтверджується обопільно підписаним Актом виконаних робіт за жовтень 2008 року та податковою накладною від 01.10.2008 р. на суму 30000,00 грн.

Умовами договору п.4 сторонами було встановлено, що проміжні та кінцеві платежі здійснюються на основі підписаних сторонами актів виконаних робіт на протязі 5 днів з дні підписання актів. Після цього строку сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідач прийняті на себе зобов'язання по договору щодо здійснення оплати за отримані послуги не виконав, в зв'язку з чим позивачем, з метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача направлялись претензії від 25.11.2008 р. та від 24.12.2010 р., проте які останнім були залишені без реагування.

Таким чином сума основного боргу відповідача на день звернення позивача до суду склала 30000,00 грн.

Однак, в зв'язку із сплатою відповідачем  09.03.2011 р. основної суми боргу в розмірі 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №393, провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмета спору, з покладенням на відповідача судових витрат.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 3600,00 грн. - пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України  виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що  штрафними санкціями у  цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 3600,00 грн. - пені, згідно розрахунку позивача,  підлягає задоволенню, з покладанням на відповідача судових витрат,  так як вказана вимога передбачена умовам п.4 договору укладеного між сторонами, де вказано, що після спливу строку встановленого в договорі, відповідачем сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тому є правомірно заявленою.  

Одночасно позивач просить стягнути з відповідача 7230,00 грн. - інфляційних витрат, згідно наданого ним розрахунку.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача  7230,00 грн. - інфляційних витрат, відповідають умовам чинного законодавства і підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

          Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82, 83, 84,  115, 116  ГПК України, -   

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити частково .

2.Стягнути з Державного підприємства "Хмільницьке лісове господарство" (22000, вул. Курортна, м. Хмільник, Вінницької обл., код 00991485) на користь Малого підприємства "Атлант"  (48200, вул. Тернопільська, 6, кв. 27, смт. Гусятин Тернопільської області, код 22600752) 3600,00 грн. - пені, 7230,00 грн. - інфляційних витрат, 408,30 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження в частині стягнення 30000,00 грн. - основної суми боргу, припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Тісецький С.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  12 березня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи