Постанова

від 26.02.2008 по справі 12/235-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/235-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26 лютого 2008 р.                                                                                           Справа № 12/235-07

за позовом: Споживчого товариства «Комбінат кооперативної промисловості» (24000,Вінницька обл., м. Мог-Подільський, вул.. Ринкова, 56, корп. 1, ідент код 01729312)   

до: Дністрянської митниці (24000, Вінницька обл., м. Мог-Подільський, вул. Володимирська, 11)  

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень №№ 7,8 від 23.02.2007 р. та №№ 9,10 від 05.04.2007 р.

Суддя                                        М. Кожухар

Секретар судового засідання  О. Шевченко

Представники:

позивача       - Сувалов В.О. - за дорученням

відповідача   - Піпко В.М., Колос В.П. –за дорученням

За клопотанням сторін звукозапис судового процесу не здійснювався.

ВСТАНОВИВ :

Подано позови про визнання протиправними та скасування податкових  повідомлень-рішень № 7 та 8 від  23.02.2007 року, № 9 та 10 від 05. 04. 2007 року  про визначення  податкового зобов'язання  з мита та податку на додану вартість на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, а саме:

        № 7 –4061739 грн. ввізного мита та 203087,26 грн. штрафних санкцій;

        № 8 –812347,58 грн. податку на додану вартість та 40617,09 грн. штрафних санкцій;

        № 9 –184334,94 грн. ввізного мита та 9216,75 грн. штрафних санкцій;

        № 10 –36866,99 грн. податку на додану вартість та 1843,35 грн. штрафних санкцій.

За вказаними позовами відкрито провадження у справах № 12/204-07 та 12/235-07.

За клопотанням позивача вказані справи у попередньому судовому засіданні об'єднано у одну з присвоєнням їй номеру 12/235-07.

Ухвалою суду від 18.06.2007 р. у справі призначено судову бухгалтерську експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 07.02.2008 р. провадження у справі поновлено з призначенням розгляду на 26.02.2008 р.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

У 2006 році споживчим товариством „Комбінат кооперативної промисловості" укладено ряд контрактів, відповідно до яких Покупець - СТ „Комбінат кооперативної промисловості" купляє овочі та фрукти у контрагентів, місцезнаходженням яких є республіка Молдова. У відповідності до п.3.2 контрактів імпортовану продукцію супроводжує зокрема сертифікат про походження товару. Умовами переходу права власності на товар, у відповідності до умов контрактів є –«СРТ»та «DAF», що передбачає відповідальність продавця за поставку товару до митного кордону України (м. Могилів-Подільський) та надання усіх відповідних документів (СМР, фактури, сертифікату про походження товару форми СТ-1, фітосанітарного сертифікату тощо).

Покупець проводить операції по нарахуванню та сплаті податків, зборів інших обов'язкових платежів до бюджету України на підставі документів на вантаж, отриманих від продавця, затверджених належним чином відповідними державними органами продавця, в тому числі і Торгової палати республіки Молдова. СТ „Комбінат кооперативної промисловості" згідно з вимогами чинного законодавства України та міжурядових угод про вільну торгівлю, користувалось пільгами зі сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Підставою для звільнення від сплати ввізного мита були сертифікати походження форми СТ-1 та вантажні митні декларації, надані підприємству продавцем, на підставі яких позивач проводив нарахування та сплату відповідних платежів - мита та податку на додану вартість у встановленому розмірі. Однак після перетину кордону та розмитнення товарів, митним органом здійснено камеральну та документальну перевірки, за наслідками яких донараховано позивачу мито та податок на додану вартість з вартості товарів, що ввезені на територію України. Підставою донарахування митний орган називає фальсифікацію сертифікатів походження товарів. Однак законодавством не передбачено відповідальність резидента за порушення, вчинені іншими суб'єктами господарських відносин.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем ввезено товар із застосуванням режиму вільної торгівлі, передбаченого двосторонньою угодою між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про вільну торгівлю, у той час як надані ним для митного оформлення сертифікати походження товару виявились  анульованими та сфальсифікованими.

В судових засіданнях представники сторін, відповідно, позовні вимоги та заперечення на позов підтримали.

З їх пояснень та матеріалів справи вбачається таке.

У 2006 році споживчим товариством „Комбінат кооперативної промисловості (Покупець) укладено ряд контрактів (№2 від 26.01.2006 р., №3 від 25.04.2006 року, №4 від 15.05.2006 року, №5 від 16.06.2006 р. (із SAVENIS-TRANS SRL, республіка Молдова);  №6 від 30.06.2006 р. (із RUDEXIM-COM, республіка Молдова) на поставку овочів та фруктів, асортимент яких відображається у відповідних специфікаціях. Датою поставки товару вважається дата митного оформлення вантажу на митну територію України (п 3.2 контрактів).

Умовами переходу права власності на товар, у відповідності п.9 та п.1.3 Контракту №2 від 26.01.2006 року, №3 від 25.04.2006 року, №4 від 15.05.2006 року, №5 від 16.06.2006 року є –«СРТ»(згідно правил Інкотермс-2000), що означає відповідальність постачальника за поставку товару до митного кордону України (м. Могилів-Подільський).

Умовами переходу права власності на товар, у відповідності п.9 та п.1.3 Контракту №6 від 30.06.2006 року  є –«DAF»(згідно правил Інкотермс-2000), що також означає відповідальність постачальника за поставку товару до митного кордону України (м. Могилів-Подільський).

Відповідно до умов контрактів продукцію супроводжують документи: фактура в 3-х примірниках, сертифікат походження товару, фітосанітарний сертифікат.

По вантажно-митних деклараціях позивачем у 2006 році ввезено на територію України фрукти та овочі з наданням сертифікатів про походження товару з республіки Молдова, та митним оформленням товару на пільгових умовах відповідно до ст. 1 Протоколу про Правила визначення країни походження до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про вільну торгівлю

(Протокол), яка ратифікована Україною 23.04.96 р.

З огляду на отриману інформацію від Місії Європейської комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова, що створена і діє відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України, Урядом Республіки Молдова та Європейською комісією щодо місії Європейської комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова, який набув чинності в Україні 07.10.2005 року, Державною митною службою України здійснено перевірку сертифікатів походження товарів, які відсутні у переліку сертифікатів про походження товарів, виданих Торгово-промисловими палатами Республіки Молдова у період з 01.01.06 р. по 01.09.06 р. на адресу України, та за якими було здійснено митне оформлення товарів із застосуванням режиму вільної торгівлі, передбаченого двосторонньою угодою між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про вільну торгівлю (про що свідчить лист Держмитслужби України від 16.01.07 №14/33).

Згідно отриманого листа Торгово-промислової палати республіки Молдова від 29.12.2006 р. №07/05-693 4 сертифікати про походження товарів форми СТ-1 були анульовані, решта - видані Торгово-промисловою палатою республіки Молдова та її філіалами, але мають інші реквізити (дату видачі та отримувача товару).

Листом від 08.02.07 № 07/05-48 Торгово-промислова палата республіки Молдова повідомила Держмитслужбу України про фальсифікацію 15 сертифікатів про походження товарів форми СТ-1 та анулювання 1-го сертифіката.

Торгово-промисловою палатою республіки Молдова надано Держмитслужбі України копії сертифікатів про походження товарів, виданих палатою та її філіалами.

Згідно з листом Державної митної служби України № 14/33 від 16.01.2007 р. на підставі наказу Дністрянської митниці від 09.02.2007 року №55 „Про проведення перевірки сертифікатів про походження товарів форми СТ-1" проведено камеральну перевірку дотримання вимог митного законодавства при митному оформленні за вантажними митними деклараціями щодо повноти нарахування та сплати до бюджету мита та податку на додану вартість при митному оформленні товарів (яблука свіжі, томати свіжі, огірки свіжі), здійсненому споживчим товариством „Комбінат кооперативної промисловості" на Дністрянській митниці у період з 01.06.2006р. по 01.09.2006р. (акт камеральної перевірки № 1 від 22.02.2007р. а.с.53-59, т.1). В результаті перевірки встановлено відсутність підстав для отримання позивачем пільг зі сплати податків, визначених міжурядовими угодами про вільну торгівлю та іншими нормативно-правовими актами, оскільки встановлено, що сертифікати походження форми СТ-1 на зазначений вантаж Торгово-промисловою палатою Республіка Молдова для експорту в Україну не видавались, сертифікати є фальсифікованими, що призвело до заниження позивачем митних платежів у сумі 4 874 086,58 грн.( 4 061 739грн. - мито, 812 347,58грн. –податок на додану вартість, а.с. 59 том 1).

На виконання листа Держмитслужби від 20.02.2007р. проведено перевірку правильності нарахування митних платежів та встановлено що про митному оформленні товарів із застосуванням режиму вільної торгівлі згідно ВМД за №406010100/6/000272 від 01.05.2006р. та ВМД за №406010100/6/000446 від 24.06.2006р. не сплачено митні платежі на суму 221201,93грн. на підставі  сфальсифікованих сертифікатів походження товарів (акт документальної позапланової перевірки суб'єкта ЗЕД СТ «Комбінат кооперативної промисловості»від 26.03.2007р., а.с.36-43, т.4).

За наслідками зазначених перевірок митним органом відповідно до пп. «в»підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийнято та надіслано позивачу оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положень Митного кодексу України товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України підлягають обкладанню митом. Ввізне (імпортне) мито нараховується на товари під час їх ввезення на митну територію України (ст.8 Закону України від 05.02.92 №2097-ХІІ „Про єдиний митний тариф").

Згідно зі ст. 302 Митного кодексу України на основі податкового законодавства України, цього Кодексу, законів України, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку застосовуються тарифні пільги (тарифні преференції), тобто   пільги, що надаються Україною у процесі реалізації її зовнішньоекономічної політики на умовах взаємності чи в односторонньому порядку щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, як звільнення від справляння мита, зниження ставок мита або встановлення тарифних квот на ввезення товарів.

Пунктом 9 Правил визначення країни походження товарів від 30.11.2000 року, затверджених рішенням Ради глав урядів Співдружності незалежних держав (далі - Правила), які ратифіковані Україною 20.09.01р., визначено, що товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, які встановлені даними Правилами.

В п.10 Правил говориться, що підтвердженням країни походження товару є сертифікат про походження товару форми СТ-1 або декларація про походження товару.

П.19 Правил визначено, що товар не вважається таким, який походить з країни до тих пір, поки не будуть надані документи чи відомості, які підтверджують його походження.

Відповідно до статті 282 Митного кодексу України для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:

1) на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України;

2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;

4) у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

Згідно зі ст. 283 Митного кодексу України сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни, і має містити: 1) письмову заяву експортера (постачальника чи виробника) про країну походження товару; 2) письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.

Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення.

У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.

Як свідчать матеріали справи № 12/235-07, до Державної служби України надійшли відомості про невідповідність сертифікатів походження товарів, що ввезені в Україну, в тому рахунку позивачем, через митний кордон з республікою Молдова, що у подальшому підтверджено наданими Торгово-промисловою палатою республіки Молдова копіями сертифікатів походження товарів та здійсненими митними органами перевірками.

За таких обставин, у позивача відсутні підстави для отримання преференцій зі сплати митних платежів під час ввезення товарів з підтвердженням їх походження сертифікатами, видача яких не підтверджена Торгово-промисловою палатою республіки Молдова.

Згідно з п 4.3 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" базою оподаткування для товарів, які імпортуються на митну територію України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ВМД з урахуванням витрат на сплату ввізного мита, а також інших податків. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Згідно зі ст. 2 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»митні органи є контролюючими органами, на які законом покладено обов'язки з контролю за сплатою та стягнення  акцизного збору, податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових) платежів, що відповідно до закону справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. Покладені на них функції митні органи здійснюють у порядку, визначеному вказаним Законом, Митним кодексом України та  іншими правовими актами зокрема шляхом здійснення документальних перевірок та визначення податкових зобов'язань з прийняттям і надісланням відповідних податкових повідомлень-рішень відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з п. 17.1.4 ст. 17 вказаного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в»пп. 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Правильність визначення відповідачем суми донарахованих податків випливає з первинних документів позивача щодо ввезення товарів на митну територію України  та підтверджена висновком судової бухгалтерської експертизи № 1413 від 29.01.2008 р.

Доводи позивача щодо вини постачальника у наданні невідповідних сертифікатів походження товарів до уваги не беруться, оскільки вони не впливають на правовідносини щодо відсутності у позивача права на пільги зі сплати мита при ввезенні зазначеного вище товару на територію України та щодо обов'язків митного органу з визначення податкового зобов'язання при його заниженні платником.

Крім того, відповідно до контрактів, по яких здійснено ввезення товарів, постачальник несе відповідальність за поставку товару лише до митного кордону України.

З урахуванням наведеного,  суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись розділом УП, ст.ст. 7, 71, 86, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                                                     

Повний текст постанови суду складено 03.03.2008 р.