9/124пд
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31.01.08 р. Справа № 9/124пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А..при секретарі судового засідання Єгоровій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк
до відповідача Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Роздольне”, м.Донецьк
про переддоговірний спір
За участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Комунальне підприємство „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Роздольне”, м.Донецьк про зобов'язання відповідача прийняти неврегульовані п.п.4, 5, 6 розділу „Предмет договору” та п.п.1, 7 розділу „Ціни та порядок розрахунків” договору №91110 на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків в редакції Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, а також виключити п.6 з розділу „Ціни та порядок розрахунків” зазначеного договору.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №91110 від 01.04.2007р., протокол розбіжностей до договору с супровідним листом, протокол узгодження розбіжностей до договору, Закони України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про питну воду та питне водопостачання”, Правила користування системами комунального водопостачання і водовідведення у містах і селищах України.
Відповідач відзив на позовну заяву не представив, однак в наданих суду клопотаннях та заявах позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що припинення правовідносин позивачем зі споживачами будинку №30 є підставою для визнання недійсним договору №№91110 від 01.04.2007р.
Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/269 від 08.06.2007р. Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Роздольне”, м.Донецьк станом на 08.06.2007р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України, Комунальне підприємство „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк направило на адресу Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Роздольне”, м.Донецьк проект договору №91110 на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків від 01.04.2007р.
За твердженням позивача, відповідач 10.05.2007р. направив протокол розбіжностей від 19.04.2007р. до договору №91110 від 01.04.2007р. на адресу Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк.
Відповідно до наявного у матеріалах справи протоколу узгодження розбіжностей до договору, сторони не дійшли згоди щодо п.п.4, 5, 6 розділу „Предмет договору” та п.п.1, 6, 7 розділу „Ціни та порядок розрахунків” договору.
Таким чином, позивач, не погоджуючись з протоколом розбіжностей відповідача звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Роздольне”, м.Донецьк та просить суд зобов'язати відповідача прийняти неврегульовані п.п.4, 5, 6 розділу „Предмет договору” та п.п.1, 7 розділу „Ціни та порядок розрахунків” договору в редакції Комунального підприємства „Донецькміськводокана”, а також виключити п.6 з розділу „Ціни та порядок розрахунків” зазначеного договору.
27.11.2007р., 05.12.2007р. та 16.01.2008р. через канцелярію господарського суду відповідач надав клопотання, відповідно до яких просить суд визнати договір №91110 від 01.04.2007р недійсним.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що Товариство співвласників багатоквартирного будинку „Роздольне”, м.Донецьк не є власником будинку №30, а тому договір необхідно укласти с кожним споживачем будинку.
Суд не приймає заперечення відповідача з огляду на наступне:
Відповідно до п.3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
За приписом ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів.
Згідно до ч.4 ст.4 Закону України „Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Таким чином, Товариство співвласників багатоквартирного будинку „Роздольне”, м.Донецьк може бути належною стороною в договорі на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків в розумінні вищезазначених норм закону.
Як зазначено вище, згідно норм статті 179 ГК України, статей 19-20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, укладення Договору є обов'язковим для сторін в силу закону.
Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” виробник житлово-комунальних послуг зобов'язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг.
У п.1 ч.1 ст.13 зазначеного Закону до житлово-комунальних послуг відноситься централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення.
За вимогами статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Як встановлено під час судового розгляду справи, сторонами дотримано вимоги ст.181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладання господарських договорів.
Пунктом 4 договору розділу „Предмет договору” позивач передбачив, що об`єм наданої споживачу питної води визначається за приладами обліку, встановленими на межі розмеження мереж „Водоканалу” та „Споживача”. Межею розмеження є точки врізки та скидання у мережі „Водоканалу”. Водопровідні та каналізаційні мережі від об`єктів водоспоживання, які належать „Споживачу”, і до точок врізки та скидання в мережі „Водоканалу” знаходяться на балансі абонента та обслуговуються його силами та коштами.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, якою встановлено, що послуги по питному водопостачанню надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємством, установою, організацією, в повному господарському веденні чи оперативному управлінні яких знаходиться житловий фонд та до обов`язків яких належить надання споживачам послуг по питному водопостачанню та водовідвенню.
Крім того, Комунальне підприємство „Донецькміськводоканал” посилається на Закон України „Про житлово-комунальні послуги”, Постанову Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р., а також рішення Донецької міської Ради, якими визначений виконавець послуг, котрим є підприємство, установа, організація, на балансі якого знаходиться житловий фонд.
Відповідно до протоколу розбіжностей до договору відповідач пропонує пункт 4 договору розділу „Предмет договору” доповнити другим та третім абзацами наступного змісту: „Водоканал зі споживачами, які мають квартирні пристрої обліку споживання послуг, укладає прямі договори та по відношенню до них виступає як виконавець. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) згаданих засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок водоканалу”.
За приписом п.7 ст.131 Господарського кодексу України особливості статусу юридичних осіб, що здійснюють неприбуткову господарську діяльність, визначаються відповідними законами, якими регулюється порядок діяльності цих суб'єктів.
Статтею 22 Закону України „Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” встановлено, що за наявності технічної можливості проведення по квартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг, власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність” порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що положення спірного пункту 4 договору розділу „Предмет договору” в редакції відповідача не суперечать вимогам чинного законодавства, а відтак є такими, що підлягають застосуванню.
Товариство співвласників багатоквартирного будинку „Роздольне” відповідно до протоколу розбіжностей до договору пропонує пункт 5 договору розділу „Предмет договору” викласти в наступній редакції: „Якість питної води, що постачається водоканалом, періодично контролюється на пробовідбірнику, встановленому водоканалом перед точкою врізу в мережу споживача. Відбір проб для проведення експертизи проводиться в присутності представника водоканалу. Водоканал зобов`язаний забезпечити термінову явку свого представника за зверненням споживача, якщо споживач звернувся не пізніше чім за три години до завершення робочого дня, встановленого водоканалом для адміністративного складу. В протилежному випадку представник повинен прибути на початку наступного робочого дня. При неявці представника водоканалу відбір проб здійснюється споживачем в присутності свідків з числа жильців будинку. За всіх випадків складається акт відбору проби, який підписується сторонами (свідками). Право вибору організації, що буде проводити експертизу та обов`язок оплати послуг цієї організації належить та покладається на сторону-ініціатора відбору проби. Оплата експертизи підлягає безспірному відшкодуванню споживачеві в разі, якщо аналіз підтвердив невідповідність питної води встановленим технічним умовам. Відсутність акту свідчить про відсутність будь-яких претензій до водоканалу”.
Як вбачається з матеріалів справи, пункт 5 договору розділу „Предмет договору” в редакції позивача має наступний зміст: „Водоканал не несе відповідальності за якість питної води в мережах споживача”.
В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що пунктом 2 договору передбачено, що водоканал забезпечує подачу питної води споживачу за якістю згідно з ГОСТом 2874-82 „Вода питна” та ГсанПИНа „Вода питна”. Тобто позивач вважає, що питання якості врегульовано зазначеним пунктом договору. Крім того, позивач зазначає, що вимоги відповідача за п.5 договору є необґрунтованими, оскільки: по-перше, в обов`язки водоканалу не входить встановлення пробовідбірників; по-друге, неможливо забезпечити явку представника водоканалу в строк, який зазначений відповідачем; по-третє, відповідачем не вказано яким чином, в якій кількості та ким буде здійснюватися відбір проб, а також яким чином будуть оскаржуватись результати хімічних аналізів проб.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень (ст.33 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки Товариство співвласників багатоквартирного будинку „Роздольне”, м.Донецьк не обґрунтувало належним чином свої вимоги стосовно необхідності прийняття пункту 5 договору розділу „Предмет договору” в запропонованій останнім редакції, а також не надало суду доказів, які підтверджують те, що умови даного пункту договору ґрунтуються на положеннях норм чинного законодавства та не суперечать ним, господарський суд вважає вказаний пункт договору таким, що підлягає застосуванню в редакції позивача.
Комунальне підприємство „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк відповідно до проекту договору, пункт 6 розділу „Предмет договору” виклав в наступній редакції: „У всіх взаємовідносинах, обумовлених виконанням даного договору, сторони повинні керуватися „Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення у містах і селищах України”, затверджених наказом Держжилкомгоспу України від 01.07.1994р. №65, „Правилами прийому стічних вод підприємств в систему каналізації м.Донецька”, затвердженних рішенням виконкому Донецької міської Ради від 21.09.2005р. №422, іншими нормативними актами місцевих органів державної влади та чинним законодавством України”.
Як вбачається з протоколу розбіжностей до договору, відповідач не погоджується з такою редакцією та пропонує змінити текст пункту наступним чином: „У всіх взаємовідносинах, обумовлених виконанням даного договору, сторони повинні керуватися чинним законодавством України, а також „Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення у містах і селищах України”, затверджених наказом Держжилкомгоспу України від 01.07.1994р. №65, „Правилами прийому стічних вод підприємств в систему каналізації м.Донецька”, затвердженних рішенням виконкому Донецької міської Ради від 21.09.2005р. №422, іншими нормативними актами місцевих органів державної влади”.
Розглянувши запропоновані сторонами редакції пункту 6 договору, суд встановив, що суттєвої зміни або доповнення змісту відповідачем не запропоновано, крім того, що словосполучення „чинним законодавством України” поставлено перед переліком інших нормативно-правових актів.
З огляду на зазначене, суд вважає, що пункт 6 договору розділу „Предмет договору” підлягає викладенню у редакції позивача.
Пунктом 1 розділу „Ціни та порядок розрахунку” в редакції позивача передбачено, що водоканал сповіщає споживача про зміни тарифів у 5-ти денний строк з моменту доведення таких змін.
Сторони не дійшли згоди щодо строків сповіщення про зміну тарифів, у зв`язку з чим відповідачем запропонована наступна редакція зазначеного пункту договору: „Водоканал сповіщає споживача про зміну тарифів не пізніше 30 днів із зазначенням причин зміни тарифів та наданням підтверджуючих обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів”.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, згідно з якою розмір тарифів та строки їх введення встановлюються органами місцевого самоврядування у порядку, передбаченому Законом України „Про місцеве самоврядування”, що перешкоджає позивачу повідомити відповідача про зміни тарифів за 30 днів.
Відповідно до п.п.2 п.а) статті 28 Закону України „Про місцеве самоврядування”, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Пунктом 3 ст.31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Згідно з п.2 ч.1 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.
За приписом п.5 ст.32 зазначеного закону, у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.
Таким чином, на підставі наведених норм, господарський суд дійшов висновку, що положення спірного пункту 1 розділу „Ціни та порядок розрахунку” договору в редакції відповідача не суперечать вимогам чинного законодавства, а відтак є такими, що підлягають застосуванню.
Відповідно до проекту договору, пунктом 6 розділу „Ціни та порядок розрахунку” передбачено, що водоканал відшкодовує споживачу затрати за збір абонентської плати за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 2% від сум, які надходять від населення та перераховуються на розрахунковий рахунок водоканалу, за умови, що заборгованість не перевищує місячне нарахування.
Згідно до протоколу розбіжностей до договору, відповідачем зазначений пункт викладений у такій редакції: „Водоканал відшкодовує споживачу затрати за збір абонентської плати за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 3% від сум, які надходять йому від субабонентів та перераховуються на розрахунковий рахунок водоканалу”.
У своїй позовній заяві Комунальне підприємство „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк просить суд виключити вказаний пункт договору.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Рішення Донецької міської Ради №641 від 18.12.2002р. „Про встановлення та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги” в якому було передбачено повернення 2%, втратив силу відповідно до Рішення Донецької міської Ради №100 від 25.02.2004р.
Як було зазначено вище, відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Оскільки Товариство співвласників багатоквартирного будинку „Роздольне”, м.Донецьк не обґрунтувало належним чином свої вимоги стосовно необхідності прийняття пункту 6 розділу „Ціни та порядок розрахунку” договору в запропонованій останнім редакції, а також не надало суду доказів, які підтверджують те, що умови даного пункту договору ґрунтуються на положеннях норм чинного законодавства та не суперечать ним, господарський суд вважає вказаний пункт договору таким, що не підлягає застосуванню.
Як вбачається з протоколу розбіжностей до договору, Товариство співвласників багатоквартирного будинку „Роздольне”, м.Донецьк пропонує доповнити розділ „Ціни та порядок розрахунку” договору пунктом 7 наступного змісту: „У разі надання водоканалом послуг не в повному об`ємі, відхилення їх кількісних та якісних показників від нормативних – водоканал здійснює перерахунок розміру оплати за фактично надані послуги, сплачує споживачу компенсацію за перевищення строків аварійно-відновлювальних робіт у порядку, встановленому законодавством. Факт порушень та відхилень повинен підтверджуватися актом, оформленим відповідно до п.5 розділу „Предмет договору”.
За твердженням позивача, запропонований відповідачем пункт 7 розділу „Ціни та порядок розрахунку” договору не може бути прийнятий, оскільки він є необґрунтованим.
Суд не приймає посилання позивача з огляду на наступне:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
За приписом п.4, 5 ч.1 зазначеної статті споживач має право на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.
Крім того, п.7, 8 ч.1 вищезгаданої статті встановлено право споживача отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт; на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що умови пункту 7 розділу „Ціни та порядок розрахунку” договору, запропоновані відповідачем, не суперечать положенням чинного законодавства, а відтак є правомірними та такими, що підлягають застосуванню, за винятком останнього речення, оскільки пункт 5 договору розділу „Предмет договору” в запропонованій відповідачем редакції судом не принятий.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк підлягають частковому задоволенню, а саме в частині прийняття п.5, 6 договору розділу „Предмет договору” в редакції позивача та виключення п.6 розділу „Ціни та порядок розрахунку” договору від 01.04.2007р.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”, Законом України „Про місцеве самоврядування”, Законом України „Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення у містах і селищах України, ст..131, 179, 181, 187 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк до відповідача, Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Роздольне”, м.Донецьк про зобов'язання відповідача прийняти неврегульовані п.п.4, 5, 6 розділу „Предмет договору” та п.п.1, 7 розділу „Ціни та порядок розрахунків” договору №91110 на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків в редакції Комунального підприємства „Донецькміськводокана”, а також виключити п.6 з розділу „Ціни та порядок розрахунків” зазначеного договору – задовольнити частково.
Затвердити п.5, 6 розділу „Предмет договору” договору №91110 на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків в редакції Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк.
Пункт 6 розділу „Ціни та порядок розрахунку” договору №91110 на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків виключити.
Стягнути з Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Роздольне” (за адресою: вул.Роздольна, 30, м.Донецьк, 83110, код ЄДРПОУ 32569667, інші відомості суду не відомі) на користь Комунального підприємства „Донецькміськводоканал” (за адресою: вул.Щорса, 110, м.Донецьк, 83114, р/р 260039801206 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, код ЄДРПОУ 03361477) витрати по сплаті державного мита в сумі 42грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59грн.00коп.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Затвердити п.4 розділу „Предмет договору” та п.1 розділу „Ціни та порядок розрахунку” договору №91110 на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків в редакції Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Агат”, м.Донецьк.
Пункт 7 розділу „Ціни та порядок розрахунку” договору №91110 на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків затвердити в наступній редакції: „У разі надання водоканалом послуг не в повному об`ємі, відхилення їх кількісних та якісних показників від нормативних – водоканал здійснює перерахунок розміру оплати за фактично надані послуги, сплачує споживачу компенсацію за перевищення строків аварійно-відновлювальних робіт у порядку, встановленому законодавством”.
Вважати днем укладання договору на водопостачання та приймання господарсько-побутових стоків від 01.04.2007р. день набрання чинності рішенням господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 31.01.2008р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Марченко О.А.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2008 |
Оприлюднено | 11.03.2008 |
Номер документу | 1410912 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Марченко О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні