Постанова

від 07.02.2008 по справі 8888-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8888-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 317

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.02.2008Справа №2-16/8888-2007А

За позовом - Сільськогосподарського виробничого кооперативу«Більшовик» (97020, Красно гвардійський район, с. Восход, вул. Виноградна, 25)

До  відповідача –  Державної  податкової   інспекції  в Красногвардійському   районі   АРК (97000, с.м.т. Красногвардійське, вул. Комсомольська, 4)

Про   визнання нечинним податкових  повідомлень – рішень

                            Суддя  В.А. Омельченко

                                                                       Секретар судового засідання  Хлебнікова Н.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача –  не з'явився,  ,  клопотання;

від відповідача -  Нечитайло А.В., довіреність № 1  від 06.05.06,  зав. юр. сектору;

          Суть спору - Позивач – Сільськогосподарський виробничий кооператив «Більшовик» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень  № 0001011500/0 від 22.01.2007р. на суму 8315,21грн. в частині сплати 6494,59грн., № 0001001500/0 від 22.01.2007р. на суму 12022,96грн. в частині сплати 8100,51грн. та № 0000991500/0 від 22.01.2007р. на суму 27835,54грн. в частині сплати 2512,50грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що штрафні санкції у спірних податкових повідомленнях-рішеннях частково нараховані за сплином строку давності, передбаченого п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, у зв'язку з чим ці суми не підлягають узгодженню та стягненню.

                          Уточнивши позовні вимоги заявою, яка надійшла до суду 06.09.2007р., позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Красногвардійської ДПІ №  0001011500/0 від 22.01.2007р. на суму 8315,21грн.., № 0001001500/0 від 22.01.2007р. на суму 12022,96грн. та № 0000991500/0 від 22.01.2007р. на суму 27835,54грн.

                         Відповідач  проти позову заперечує, вважає, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язань з фіксованого сільськогосподарського податку згідно спірних податкових повідомлень-рішень є законним та обґрунтованим. Пояснив також, що згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000р. штрафні санкції не є податковим зобов'язанням, а є виключно штрафними санкціями, що сплачуються платником податків за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, тому строки позовної давності до нарахування штрафних санкцій не застосовуються.

          Заявою, яка надійшла до суду 22.11.2007р., позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Красногвардійської ДПІ від 22.01.2007р. №  0001011500/0 на суму 8315,21грн.., № 0001001500/0 на суму 12022,96грн. та № 0000991500/0 на суму 27835,54грн., а заявою про уточнення позовної заяви, яка надійшла до суду 15.01.2008р., позивач, уточнивши вимоги, просить суд  визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Красногвардійської державної податкової інспекції №  0001011500/0 від 22.01.2007р. у сумі 8315,21грн. в частині сплати 6980,76грн.,  № 0001001500/0 від 22.01.2007р. у сумі 12022,96грн. в частині сплати 10142,96грн. та № 0000991500/0 від 22.01.2007р. у сумі 27835,54грн.  в частині сплати 23489,54грн. Крім того, просить визнати безнадійною заборгованість по сплаті штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з невчасною сплатою фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 40613,26грн., нарахованих на підставі акту документальної невиїзної перевірки з питань сплати фіксованого сільськогосподарського податку СВК «Більшовик» від 10.01.2007р. № 7/15-03/00853990.

                    В ході розгляду справи була оголошена перерва судового засідання в порядку ст. 150 КАС України, після закінчення якої провадження по справі було продовжено.

          Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 07.02.2008  року.

          Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

          СВК „Більшовик» ” є сільськогосподарським товаровиробником та є платником фіксованого сільськогосподарського податку, що не заперечується відповідачем  по суті.

          10.01.2007р. ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим проведена документальна невиїзна перевірка з питань своєчасності сплати фіксованого сільськогосподарського податку СВК «Більшовик» за період з 01.07.2003р. по 10.01.2007р., під час якої встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000р. з наступними змінами і доповненнями, що виразилося у порушенні граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з фіксованого сільськогосподарського податку, за що до позивача на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вищевказаного Закону України застосовані штрафні санкції відповідно до наступних податкових повідомлень-рішень: №  0001011500/0 від 22.01.2007р. на суму 8315,21грн.., № 0001001500/0 від 22.01.2007р. на суму 12022,96грн. та № 0000991500/0 від 22.01.2007р. на суму 27835,54грн.

Суд вважає, що позовні вимоги СВК „Більшовик” є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України № 110 від 17.03.2001р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/545 податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у т. ч. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені чинним законодавством України.

Як свідчать матеріали справи, до позивача застосовані штрафні санкції на підставі  п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000р., п. 17.3 якої визначає, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

П.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-Ш від 21.12.2000р., з наступними змінами та доповненнями,  передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.           

Матеріалами справи підтверджується, що нарахування відповідачем штрафних санкцій позивачу згідно з податковим повідомленням-рішенням №  0001011500/0 від 22.01.2007р. у сумі 8315,21грн. в частині сплати 6980,76грн. та  № 0001001500/0 від 22.01.2007р. у сумі 12022,96грн. в частині сплати 10142,96грн. та № 0000991500/0 від 22.01.2007р. у сумі 27835,54грн.  в частині сплати 23489,54грн. здійснено з пропуском вищезазначеного строку давності, що є підставою для визнання їх в цій частині нечинними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є застосування до позивача відповідальності, передбаченої Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за несвоєчасну сплату фіксованого сільськогосподарського податку.

Як зазначено у преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", запровадивши поняття "самостійне узгодження податкового зобов'язання", встановив, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює:

календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю, - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, - до 1 квітня року, наступного за звітним (абзац перший підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4).

Відповідно до абзацу другого підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону, під терміном "базовий податковий період" слід розуміти податковий період, визначений відповідним законом з питань оподаткування.

Приписами статті 5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Таким чином, законодавець визначив, що базовим податковим (звітним) періодом для сплати вказаного податку є календарний рік.

Абзацом першим підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Під останньою, як передбачено пунктом 1.11 статті 11 вказаного Закону, розуміється як власне податкова декларація, так і розрахунок суми податку (збору).

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідальність платника податків у вигляді штрафу встановлено для тих випадків, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

В той же час, граничні строки сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку визначені не Законом України № 2181-Ш, а ст.. 5 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” – щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у відповідних розмірах згідно з даною нормою.

За таких обставин справи, суд доходить висновку про відсутність передбачених підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підстав для застосування до позивача штрафних санкцій та безпідставність винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, належних доказів того, що  нарахування застосованих до позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням здійснено правильно та правомірно, на підставі первинних документів позивача, відповідачем суду не надано.

Судом також встановлено, що заборгованість по штрафним санкціям, нарахованим у зв'язку з невчасною сплатою фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 40613,26грн. на підставі акту документальної невиїзної перевірки з питань сплати фіксованого сільськогосподарського податку СВК «Більшовик» від 10.01.2007р. № 7/15-03/00853990, виникла за позивачем внаслідок дії форс-мажорних обставин, що підтверджується висновками Торгово-промислової палати України № 2500/05-4 від 31.03.2003р., № 11504/05-4 від 27.08.2003р., № 13863/05-4 від 04.11.2003р. та  № 3501/05-4 від 29.12.2005р.

                       Відповідно до п. “г”  п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

                      Підпунктом 18.2.3 цього пункту Закону N 2181 та підпунктом 1.5 пункту 1 Порядку списання безнадійного податкового боргу віднесено до виключної компетенції податкових органів.

                      Податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України (п.п. 18.2.3 п. 18.2 ст. 18 Закону).

                       Згідно з п. 1.2, 1.3 ст. 1 вказаного Закону податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов'язання, не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання – зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені даним Законом або іншими законами України.

                       Згідно з п. 18.2.1 безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції підлягають списанню.

                        П.п. 3.4 пункту 3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001р. № 103 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002р. за № 16/6304, з наступними змінами і доповненнями, визначає, що під терміном "безнадійний" податковий борг" слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань. Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - щодо настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Відповідно до п. 4.5 Порядку списанню підлягає податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку, плати (податку) за землю, комунального податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що виникає у зв'язку з непогашенням податкових зобов'язань за період після дня настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) і до закінчення термінів його сплати за бюджетний рік, в якому такі обставини виникли. В аналогічному порядку здійснюється списання безнадійного податкового боргу по єдиному податку для суб'єктів малого підприємництва (фізичних осіб) до закінчення термінів його сплати за відповідний звітний квартал.

Доводи відповідача про відсутність правових підстав для списання безнадійного податкового боргу через те, що п. 22 ст. 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” № 2285-ІV на 2005 рік призупинені п.п. “в” та “г” п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”  № 2181-Ш від 21.12.2000р. з наступними змінами і доповненнями, а в подальшому дію цього пункту призупинено і на 2006, 2007р.р. відповідними Законами України про державний бюджет на відповідний рік, судом визнаються необґрунтованими.

При цьому, суд виходить з того, що призупинення дії даного пункту розповсюджується правовідносини, що виникають після 01.01.2005р., в той час як податковий борг з фіксованого сільгоспподатку в сумі 40613,26грн.  виник раніше.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги СВК „Більшовик” є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи  та  підлягають задоволенню.

          Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України на підставі ч.1 ст.94 КАС  України.

         Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні -07.02.2008р.

        Постанова  оформлена  та  підписана  в повному обсязі відповідно  до  ст.160 КАС  України –15.02.2008 року

        На  підставі  викладеного  та  керуючись  ч.1 ст.94, ст. 98,160-163 КАС  України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим №  0001011500/0 від 22.01.2007р. у сумі 8315,21грн. в частині сплати 6980,76грн. та  № 0001001500/0 від 22.01.2007р. у сумі 12022,96грн. в частині сплати 10142,96грн. та № 0000991500/0 від 22.01.2007р. у сумі 27835,54грн.  в частині сплати 23489,54грн.

2.          Визнати безнадійною заборгованість по сплаті штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з несвоєчасністю сплати фіксованого сільськогосподарського податку у сумі 40613,26грн. нарахованих на підставі акту документальної невиїзної перевірки з питань сплати фіксованого сільськогосподарського податку СВК «Більшовик» від 10.01.2007р. № 7/15-03/00853990.

3.          Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31118095600002 в банку платника : Головне Управління державного казначейства в АР Крим, Держбюджет, м. Сімферополь, МФО 824026, ЕДРПОУ 34740405) на  користь на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Більшовик» (97020, АР Крим, Красногвардійський район, с. Восход, вул.. Виноградна, 25, ЗКПО 00853990) 3,40 грн. державного  мита.

          Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного  господарського  суду  через  господарський  суд АР  Крим  шляхом  подачі  заяви  про  апеляційне  оскарження  постанови  в  десятиденний  строк  з  дня  складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням  апеляційної  скарги  на  постанову  протягом  двадцяти  днів  після  подання   заяви  про  апеляційне  оскарження  та  в порядку  передбаченому ч.5 ст.186   КАС  України.

       Постанова  набирає  законної  сили  після  закінчення  строку  подання   заяви  про  апеляційне  оскарження, у  разі  не  подання  відповідної  заяви (ст.254  КАС  України)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Омельченко В.А.