Рішення

від 18.02.2008 по справі 15/366пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/366пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.02.08 р.                                                                               Справа № 15/366пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої                                  

При секретарі судового засідання Петровій В.П.

за участю:

Представників сторін:

від позивача    Бєломєстов О.Ю. – довір.

від відповідача     не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю міської промислової компанії “Донецьке промислово-сировинне забезпечення” м. Макіївка

До відповідача   Державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП „Донвуглереструктуризація” м. Макіївка

про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору від 27.07.2004 р. № 1619/04

СУТЬ СПОРУ:     

                             В судовому засіданні 22.11.2007р.  оголошувалась перерва до 05.12.2007р., в засіданні 05.02.2008р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошено перерву до 18.02.2008р.  згідно ст. 77 ГПК України.

Відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 20.06.2007р. до господарського суду Донецької області на новий розгляд надійшла справа № 15/366пд за позовом товариства з обмеженою відповідальністю міської промислової компанії “Донецьке промислово-сировинне забезпечення” м. Макіївка до державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП “Донвуглереструктуризація” м. Макіївка про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору від 27.07.2004 р. № 1619/04.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки від 27.07.2004 р. № 1619/04, додаткові угоди від 12.10.2004р., 15.11.2004р., 21.12.2004р., 31.08.2006р., довіреності від 22.12.2004р. та від 19.01.2005р., прийомо-передаточні акти від 22.12.2004р. та від 24.01.2005р., накладні від 22.12.2004р. та від 24.01.2005р., рахунки-фактури від 22.12.2004р. та від 24.01.2005р., рішення господарського суду Донецької області № 11/99пд від 03.05.2006р., постанову Донецького апеляційного господарського суду № 11/99пд від 04.07.2006р.

Ухвалою від 23.07.2007р. провадження у справі зупинялось до закінчення розгляду Верховним судом України касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Міської промислової компанії “Донецьке промислово-сировинне забезпечення” м.Макіївка на постанову Вищого господарського суду України від 20.06.2007р., якою справу № 15/366пд направлено до господарського суду Донецької області на новий розгляд.

Ухвалою від 17.10.2007р., у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі та поверненням справи до господарського суду, провадження у справі було поновлено.

Позивач наполягає на позовних вимогах, посилається на той факт, що у спірному договорі поставки сторонами передбачено можливість зміни ціни у випадку збільшення чи зменшення ціни на продукцію заводом-виробником. Також позивач посилається на те, що згідно умов додаткової угоди від 27.04.2004р. строк постачання продукції визначений 30 календарних днів з дати виділення авансу у сумі 888631 грн., а додатковою угодою від 31.12.2004р. визначено термін дії договору до 30.07.2005р. та встановлено строк поставки до 01.02.2005р. Таким чином, поставка товару, яка фактично відбулась 22.12.2004р. та 24.01.2005р., здійснена у строки, передбачені договором від 27.07.2004р. та додатковою угодою до нього від 31.12.2004р.

Відповідач надав відзив на позов від 23.10.2007р., проти позову заперечує, посилається на той факт, що відповідно до п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України  договір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, а з боку ДП “Донвуглереструктуризація” істотних порушень умов спірного договору не було. До того ж, згідно тендерної пропозиції позивач підтвердив свій намір укласти договір поставки на суму 1110789,21 грн. і гарантував здійснити поставку товару протягом 61 календарного дня після підписання договору, чого ним не зроблено. У зв'язку з цим відповідач вважає, що у разі своєчасного виконання позивачем умов договору підвищення цін не відбулось би. Крім того, відповідно до листа Міністерства економіки України від 22.15.2005р. № 77-37/3064 у договір можуть вноситися зміни в частині ціни тільки в межах бюджетного призначення. Виникнення підстав для внесення зміни ціни договору на момент їх внесення повинно бути в обов'язковому порядку  документально підтверджено у формі, встановленою за домовленістю сторін, а дії замовника повинні чітко ґрунтуватися на державних принципах державних закупок, визначених у ст. 2-1 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”. Так, одним із загальних принципів державних закупок, згідно ст. 2-1 зазначеного Закону, є максимальна економія та ефективність. Також, відповідач посилається на той факт, що згідно з умовами  додаткової угоди від 31.12.2004р. строк дії договору № 1619/04 від 27.07.2004р. сплинув 30.07.2005р. До того ж, відповідач посилається на те, що є державним підприємством, яке використовує бюджетні кошти відповідно до лімітів та встановлених бюджетних асигнувань і для збільшення ціни договору поставки бюджетне фінансування не встановлювалося.

В ході розгляду справи відповідач надав клопотання від 05.12.2007р. № 15/3375 про залучення до участі у справі як третіх осіб ТОВ „Східно-Український Торгівельний Дім” м. Донецьк та ВАТ ”Запорізький завод високовольтної апаратури” м. Запоріжжя. У судовому засіданні усно уточнив надане клопотання та просить залучити ТОВ „Східно-Український Торгівельний Дім” м. Донецьк та ВАТ ”Запорізький завод високовольтної апаратури” м. Запоріжжя як третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача.

Позивач проти клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі третіх осіб заперечує.

Клопотання відповідача оговорено у судовому засіданні та не задоволене, як таке, що не доведене відповідно до приписів ст. 27 ГПК України.  

Ухвалою від 13.12.2007р., з огляду на матеріали справи та пояснення сторін, суд за власною ініціативою викликав у судове засідання, в порядку ст. 30 ГПК України, посадову особу ТОВ „Східно-Український Торгівельний Дім” м. Донецьк та ВАТ ”Запорізький завод високовольтної апаратури” для дачі пояснень з виниклих питань, яку зобов'язав надати документально обґрунтоване пояснення, в якому зазначити: чи збільшувалась заводом-виробником вартість спірного товару (якщо збільшувалась – зазначити дату); чи знаходилось ТОВ „Східно-Український Торгівельний Дім” у договірних відносинах з заводом-виробником на поставку комплектних розподільчих приладів; зазначити ціну та дату поставки (відвантаження) ВАТ ”Запорізький завод високовольтної апаратури” спірного обладнання товариству з обмеженою відповідальністю „Східно-Український Торгівельний Дім”.

Представник ТОВ „Східно-Український Торгівельний Дім” у судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав. А згідно з довідкою державного реєстратора Макіївської міської ради, станом на 18.12.2007р. державний реєстр містить запис про від 15.07.2005р. про припинення юридичної особи – товариства з обмеженою відповідальністю „Східно-Український Торгівельний Дім” у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Представник ВАТ ”Запорізький завод високовольтної апаратури” до судового засідання не з'явився, направив лист, в якому повідомив про неможливість надання будь-яких документів та пояснень у зв'язку із відсутністю документів за строком зберігання.    

Строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.  

Справу розглянуто з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 20.06.2007р., відповідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України.  

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

          За результатами проведення відкритих торгів (тендеру) на закупівлю пристроїв електричних комплектних за проектом ліквідації шахти „Кіндратівна” (категорія 31.20.3 по ДК 016-97), ідентифікаційний номер закупівлі 04/04КлВру, між ДП “Донвуглереструктуризація” (покупець) та ТОВ міською промисловою компанією “Донецьке промислово-сировинне забезпечення” (постачальник) укладено договір поставки № 1619/04 від 27.07.2004р. (далі – договір). Договір укладено без протоколу розбіжностей, з додатковими угодами, підписаними обома сторонами.

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.

Згідно п. 2.1 договору ціна договору складає 1110789,21 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктом 2.2 договору було передбачено, що ціна договору тверда і залишається незмінною на весь термін його виконання.

Згідно пунктів 11.1 та 11.2 договору сторони за взаємною згодою можуть в будь-який час можуть внести зміни до договору. Всі зміни та доповнення до договору оформляються у письмовій формі у вигляді додаткової угоди, підписаної сторонами.

У пункті 18 договору зазначено, що договір діє до 31.12.2004р. Додатковою угодою № 2950 від 31.12.2004 р. до цього договору був змінений пункт 18 та встановлений термін дії договору до 30.07.2005р.

На виконання рішення господарського суду Донецької області по справі № 11/99пд від 03.05.2006 р. сторонами була підписана додаткова угода № 980 від 31.08.2006 року до договору поставки 1619/04 від 27.07.2004р., якою сторони змінили п. 2.2 договору, виклавши його в редакції – „Ціна на одиницю товару може змінюватися у випадку збільшення або зменшення ціни на продукцію заводами-виробниками”, а також п. 2.3 договору, виклавши його в редакції – „Строк його дії встановлюється до виконання сторонами зобов'язань за цим договором”.

Таким чином, умови договору передбачають змінювання ціни у випадку збільшення або зменшення ціни на продукцію заводами-виробниками. Ціна на момент укладення договору була 1110789,21 грн. Разом з цим, завод-виробник збільшив ціну товару за спірним договором, що підтверджується матеріалами справи, зокрема листиами заводу-виробника, видатковими накладними, рахунки-фактурами.

Придбання постачальником товару у завода-виробника здійснювалась вже за збільшеною ціною, про що позивач повідомив відповідача листом № 137/01 від 07.12.2004р. з одночасною пропозицією укласти додаткову угоду до договору щодо нової вартості товару, який останнім був отриманий 09.12.2004р.

Відповідач відмовився від підписання такої додаткової угоди.

Не зважаючи на викладене, позивач здійснив поставку товару відповідачу згідно з умовами договору, але за ціною завода-виробника, тобто збільшену від первісної ціни.

Відповідач за видатковими накладними та довіреностями на отримання ТМЦ прийняв поставлений товар за ціною, вказаною в накладних. Разом з цим, оплату за поставлений товар відповідач здійснив не в повному обсязі.

Так, платіжним дорученням № 2638 від 19.11.2004р. відповідач оплатив аванс згідно договору № 1619/04 від 27.07.2004р. у сумі 888631,00 грн.; платіжним дорученням № 1347 від 06.07.2005р. відповідач здійснив часткову оплату за договором 1619/04 від 27.07.2004р. на суму 221211,21 грн. Тобто, загальна сума оплати відповідача за цим договором складає 1109842,21 грн. при тому, що п. 2.1 договору була передбачена ціна 1110789,21 грн. Таким чином, недоплата за договором складає 947 грн., яка до теперішнього часу відповідачем не погашена.

Вказані обставини були предметом розгляду господарського суду у справі № 11/99пд, де встановлений факт зміни ціни товару заводом-виробником та відсутність заперечень про цей факт у відповідача.

Відповідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду при розгляді іншої справи, не підлягають доказуванню знову при вирішені інших спорів, в яких приймають участь ті самі сторони.

Рішення господарського суду від 03.05.2006р. у справі № 11/99пд набуло законної сили після винесення постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2006р.

Після внесення змін сторонами до договору додатковою угодою № 980 від 31.08.2006р. щодо можливості коригування ціни у випадку її зменшення або збільшення заводом-виробником, 12.09.2006 року позивачем була надіслана відповідачу додаткова угода про збільшення ціни договору. Але відповідач додаткову угоду не підписав, відповіді позивачу на пропозицію укласти додаткову угоду не надав.

Позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду до договору поставки 1619/04 від 27.07.2004р., якою визначити: “Ціна договору складає 1433209,00 (один мільйон чотириста тридцять три тисячі двісті дев'ять) гривень, у тому числі ПДВ”.

Відповідно до приписів ст. 34 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції при проведенні торгів із зменшенням ціни (редукціону), та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, передбачених цим Законом (у редакції від 16.06.2005р. № 2664-ІV).    

Дослідивши тендерну документацію на закупівлю товарів, а саме пристроїв електричних комплектних за проектом ліквідації шахти „Кіндратівна” (категорія 31.20.3 по ДК 016-97), ідентифікаційний номер закупівлі 04/04КлВру, судом встановлено, що згідно п. 7.2 розділу І закрівлено, що ціни, запропоновані учасником, повинні залишатися твердими протягом усього терміну виконання договору і не змінюватися, за винятком випадків, обговорених у п. 2.2 проекту договору поставки. Як вбачається з п. 2 розділу І тендерної документації, зазначений проект договору поставки є складовою частиною даної тендерної документації.

Пункт 2.2 зазначеного проекту договору поставки передбачає можливість   змінювання ціни у випадку збільшення або зменшення ціни на продукцію заводами-виробниками.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається, в тому числі, на факт несвоєчасної поставки продукції позивачем, зазначаючи, що тендерна документація передбачала обов'язок позивача поставити продукцію протягом 61 календарного дня після закінчення оформлення документів за договором (п.3 тендерної пропозиції) та вважає, що у разі дотримання позивачем передбачених тендерною документацією строків поставки підвищення цін не відбулося би.

Згідно зі специфікацією до спірного договору від 27.07.2004р. №1619/04 сторонами передбачено постачання двох типів продукції – комплектний розподільчий пристрій, що складається з 4 шаф 6кВ марки КМ-1Ф-10-20, а також комплектний розподільчий пристрій, що складається з 25 шаф 6кВ марки КМ-1Ф-10-20УЗ ТУ 16-674.028-84 Р5035-3366000-ПЕ.ОЛ.

Завод-виробник ВАТ „Запорізький завод високовольтної апаратури” листом №2/38-5-478 від 16.07.2004р. повідомив позивача про наявність технічних зауважень щодо опитувального листа Р5035-3366000-ПЕ.ОЛ. Листом №2/38-5-515 від 30.07.2004р. ЗАТ „Запорізький завод високовольтної апаратури” надав додаткові зауваження та пропозиції щодо виготовлення продукції.

02.08.2004р. позивач листом № 44 повідомив відповідача про наявність зауважень до технічної документації, згідно з якою виготовляється продукція за договором №1619/04 від 27.07.2004р. У зв'язку з цими зауваженнями позивач також звернувся до ТОВ „Східно-український торгівельний будинок” з листом від 03.08.2004р. щодо їх впливу на строки постачання продукції. Крім того, позивач листом № 46 від 04.08.2004р. повідомив відповідача про необхідність вирішення технічних питань щодо приладу з 25 шаф та отримання технічної документації на прилад з 4-х шаф. У зв'язку з цими обставинами позивач просив відповідача змінити строк виконання контракту, встановивши його у 60 днів з моменту отримання передплати.

Такі дії позивача відповідають п. 10.2 договору, який передбачає направлення письмового повідомлення про факт затримки у разі виникнення обставин, що заважають своєчасному постачанню товару. Відповідно до того ж пункту договору після одержання повідомлення відповідач може продовжити терміни постачання товару.

Необхідні пояснення були надані позивачеві та заводу – виробникові ДВАТ „Дніпродіпрошахт” листом від 06.09.2004р. №60/50-5-12. Документація, зокрема опитувальний лист Р5035-331101-ПЕ.ОЛ, на комплектний розподільчий прилад з чотирьох шаф була надана ДВАТ „Дніпродіпрошахт” листом №60/50-5-15 від 17.09.2004р.  Отримання позивачем зазначених листів 08.09.2004р. та 23.09.2004р. підтверджується копією витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції. Таким чином, виробник повністю отримав можливість приступити до виготовлення продукції тільки з наданням роз'яснень та документації.

12.10.2004р. сторонами була укладена додаткова угода до договору від 27.07.2004р., згідно з якою строк постачання продукції визначений 30 календарних днів з дати виділення авансу у сумі 888631 грн.

31.12.2004р. сторони уклали додаткову угоду №2950 до договору від 27.07.2004р., якою визначили термін дії договору – до 30.07.2005р. та встановили строк постачання – до 01.02.2005р.

Згідно з ч.2 ст.11 та ч.2 ст. 509 Цивільного кодексу України підставою для виникнення зобов'язань є договір.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Отже строки виконання зобов'язань встановлюються договором. Фактично постачання продукції відбулося 22.12.2004р. та 24.01.2005р., тобто у строки, передбачені договором від 27.07.2004р. та додатковою угодою до нього від 31.12.2004р.

На час одержання авансу від відповідача (22.11.2004р.) вартість продукції змінилася заводом – виробником, що підтверджується листом ВАТ „Запорізький завод високовольтної апаратури” від 07.12.2004р. №2/38-5-326 та встановлене рішенням господарського суду Донецької області від 03.05.2006р. по справі № 11/99пд.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивач приймав заходи щодо своєчасного виконання первинно прийнятих зобов'язань. Відсутність постачання продукції у ці строки обумовлена об'єктивними причинами, які не залежали від позивача.

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги твердження позивача про подорожчання продукції у зв'язку з порушенням позивачем встановлених договором та тендерною документацією строків постачання товару.

Посилання відповідача на той факт, що укладення спірної додаткової угоди про збільшення ціни договору не є можливим, з причини відсутності лімітів та бюджетних асигнувань, виділених для оплати поставленого товару судом визнані необґрунтованими та до уваги не приймаються.

Укладений договір від 27.07.2004р. не містить вказівок на залежність оплати за ним від бюджетного асигнування.

Відповідно до п. 8 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Тобто, уклавши договір від 27.07.2004р. відповідач прийняв бюджетне зобов'язання.

Згідно п. 7 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною  метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне призначення, в свою чергу, - це повноваження, надане  головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п. 9 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Таким чином, бюджетне зобов'язання за договором від 27.07.2004р. прийняте відповідачем відповідно до бюджетного асигнування, яке у свою чергу, повинно відповідати бюджетному призначенню, що відповідає приписам ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, згідно якої будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Бюджетного кодексу України зміна розмірів та обмеження в часі бюджетних призначень провадяться за наявності в законі про Державний бюджет України відповідного положення. Тобто за наявності вказівок у законі про Державний бюджет України законодавство передбачає можливість зміни розмірів бюджетних призначень.

Статтею 26 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” надана  можливість зміни розмірів бюджетних призначень. Згідно з цією статтею у процесі виконання державного бюджету у виняткових випадках за обґрунтованим поданням головного розпорядника коштів державного бюджету Міністерство фінансів України здійснює перерозподіл видатків за бюджетною програмою. Аналогічні норми, які надають можливість здійснювати перерозподіл видатків у бюджетних призначеннях у межах бюджетної програми містяться у статтях 27 Законів України про Державний бюджет України на 2004, 2005 та 2006 роки.

Таким чином, законодавчо встановлено можливість коригування бюджетних призначень, а через них – і бюджетних асигнувань. За наявності такої можливості прийняття бюджетного зобов'язання укладення договору) на умовах ціни, що може змінюватися, не суперечить приписам бюджетного законодавства.

Таким чином, суд не примає до уваги посилання відповідача на неможливість змін в укладеному договорі. Крім того, предметом спору у даній справі не є стягнення коштів бюджету. Тому обставини щодо наявності бюджетних асигнувань не стосуються предмету спору, яким є зміни у господарському договорі.    

Відповідно п.2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору можлива у випадках та на умовах, зазначених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погодженні сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.  

У ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України закріплено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з ч.1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з вимогами ст. 652 ч. 2 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

За вказаних обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у зв'язку із задоволенням позовних вимог підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 651, 652, 632 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 180, 188, 193 Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України, Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти,”керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 79, 82-85, 11112 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю міської промислової компанії “Донецьке промислово-сировинне забезпечення” м. Макіївка задовольнити.

Зобов'язати  Державне підприємство “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП „Донвуглереструктуризація” (86102, м. Макіївка, вул. Успенського, код ЄДРПОУ 32442610) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю міської промислової компанії “Донецьке промислово-сировинне забезпечення” (86125, м. Макіївка, вул. Леніна, 79, код ЄДРПОУ 30354050) додаткову угоду до договору поставки від 27.07.2004р. №1619/04, якою визначити: “Ціна договору складає 1433209,00 (один мільйон чотириста тридцять три тисячі двісті дев'ять) гривень, у тому числі ПДВ”.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” ДП “Донвуглереструктуризація”  (86102, м. Макіївка, вул. Успенського, код ЄДРПОУ 32442610, розрахунковий рахунок № 26002301531210, у філії ЦМВ ПІБ у м. Макіївка, МФО 334516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю міської промислової компанії “Донецьке промислово-сировинне забезпечення” (86125, м. Макіївка, вул. Леніна, 79, код ЄДРПОУ 30354050; розрахунковий рахунок № 26002090015001 у філії АКБ “Імексбанк”; МФО 394404) витрати на сплату державного мита у розмірі 85 грн. та витрати на сплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі   118 грн.  

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Ломовцева Н.В.