Рішення

від 22.01.2008 по справі 10087-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10087-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

22.01.2008Справа №2-14/10087-2007

За позовом Міністерства оборони, м. Київ, Повітрофлотський пр., 6

До відповідача  Приватного підприємства «Об'єднання дитячого оздоровлення», м. Євпаторія, вул. Революції,73

Третя особа Центр спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони «Укроборонбуд», м. Київ, вул. Просвітлення,14

Про   визнання недійсним договору

                                                                                               Суддя Курапова З.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Шеремет О.В., копія дов. № 220\13\д від 11.01.2008. у справі

Від відповідача –  не з'явився

Від третьої особи – не з'явився  

За участю прокурора  військової прокуратури військово-морських збройних сил -  Мануйлова В.П.

Суть спору: Позивач – Міністерство оборони України звернувся в Господарський суд АРК з позовом до відповідача - Приватного підприємства «Об'єднання дитячого оздоровлення» про визнання недійсними  договорів від 21 квітня 2006 р. № 21\03-06\04 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, і  № 21\03-06\04\4 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 21 квітня 2006 р. № 21\03-06\04 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури  для їх будівництва (реконструкції) відповідно  до розробленого і затвердженого  у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладених  між Міністерством оборони України та приватним підприємством  «Об'єднання дитячого оздоровлення».

Позивач свої позовні вимоги пояснює тим, що спірні договори були укладені з грубими порушеннями вимог чинного законодавства України, підписані з боку позивача представником з перевищенням наданих йому повноважень, зміст спірних договорів суперечить чинному законодавству, т. к. порядок відчуження військового майна  здійснюється в спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідач у відзиві від 15.08.2007. позовні вимоги не визнав за мотивами, договорів з Міністерством оборони не укладав, директор  Приватного підприємства «Об'єднання дитячого оздоровлення» будь-яки договори з позивачем не підписував, походження цих договорів відповідачу невідомо.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з'явився, про дні слухання справи повідомлений належним чином: ухвали надіслані на його юридичну адресу рекомендованими листами.

Ухвалою Господарського суду АРК від 20 грудня 2007 р. задоволено клопотання  військового прокурора Військово-морських сил України, який вступив у справу за своєю ініціативою відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

Також ухвалою ГС АРК від 20.12.2007.  залучено до участі у справі в порядку ст. 27 ГПК України у якості третьої особи без самостійних вимог – Центр спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони  «Укроборонбуд», у зв'язку з тим, що договори укладено від імені позивача директором третьої особи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає можливим розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.          

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи  представника позивача, висновок прокурора,  суд -

Встановив :

21 квітня 2006 р. Міністерство оборони України (Сторона-1) і Приватне підприємство «Об'єднання дитячого оздоровлення» (Сторона-2  уклали договір № 21\-3-06\04 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції)  відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Згідно п. 2.5 договору його предметом визначено спільну діяльність сторін по проектуванню та будівництву будівель військового містечка А04489, загальною площею 8,5818 га  з будівлями та спорудами соціально-побутового призначення та інженерними мережами відповідно до проекту, що було розроблено та затверджено в установленому порядку, розташованого за адресою: АР Крим, м. Судак, а також будівель житлово –цивільного  призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення та інженерними мережами відповідно до проекту, що було розроблено та затверджено у встановленому порядку.

Пайовий внесок Міноборони (Сторони-1) за договором склали будівлі і споруди військового містечка А-4489, перелік яких наведено у п. 2.5. договору, а також право користування земельною ділянкою площею 8,5818 га, в тому числі для забудови.

Вартість пайового внеску (паю) Сторони-1 згідно з оціненою вартістю складає 600000 грн. (п.2.6. договору).

Пайовим внеском Сторони-2  будуть його витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 80 % площі Об'єкту, але не менш ніж розмір паю Сторони-1, визначений п.2.6.  договору (п. 2.8. договору).

Пунктами 10.1. та 10.2 договору передбачається право відповідача здійснити викуп пайової  участі (паю) Міністерства оборони України шляхом  укладання цивільно-правових угод (правочинів) купівлі-продажу, матеріальних та нематеріальних активів тощо.

21 квітня 2006 р., відповідно до п. 10.1,10.2 договору № 21\-3-06\04,    між тими ж сторонами був укладений договір № 21\03-06\04\4 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України  у договорі  від 21 квітня 2006 р. № 21\03-06\-4 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово – цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Згідно з пунктом 2  договору № 21\03-06\04\4  компенсація паю Міністерства оборони України в договорі № 21\03-06\04  здійснюється відповідачем шляхом купівлі-продажу майна, що становить розмір пайової участі Позивача за переліком, зазначеним у договорі. Викуп пайової участі здійснюється за 600000 грн.

  Суд критично оцінює  доводи  відповідача, викладені  у відзиві, що відповідач не укладав зазначені договори, не підписував  їх і не відає про походження договорів, тому що договори з боку відповідача  підписані директором Марчук Л.Г.,  підпис директора, а також кожна сторінка договорів,  засвідчена печаткою відповідача.  Печатка на договорах і  печатка на відзиві відповідача однакові та мають однаковий код ЗКПО 32783845.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного  дослідження всіх обставин справи.

Відзив від 15.08.2007. підписаний директором ПП «Об'єднання дитячого оздоровлення» Драч О.В.

Ухвалу Господарського суду АРК від 03.12.2007., якою відповідач був зобов'язаний документально підтвердити чи був станом на 21.04.2006. директором ПП «Об'єднання дитячого оздоровлення» Марчук Л. Г., відповідач не виконав.

Згідно з Інструкцією про порядок видачі міністерствам і іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням, громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень  на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1999., зареєстровано Міністерством юстиції України 28.04.1999. за № 264\355, підприємства  можуть мати тільки по одному екземпляру основної печатки, відповідальність і контроль за законністю використання та зберігання покладається на керівника підприємства.

Отже, засвідчення печаткою підприємства будь-якої підписи  підконтрольне   керівнику, і відповідно підпис, засвідчена печаткою, є підписом   уповноваженої особи.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно  з частинами 1-3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.  

Договори № 21\03-06\04 і № 21\03-06\04\4 від 21.04.2006. з боку Міністерства оборони України підписані директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства – «Укроборонбуд» Мельник В'ячеславом Леонідовичем, який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 09.03.2006., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. та зареєстрованої в реєстрі за № 610 (а. с. 20).

Згідно зазначеної довіреності Мельник В.Л. мав повноваження  укладати від імені Міністерства оборони України  на підставі рішення тендерного комітету Міністерства оборони України за бюджетні кошти правочини (договори, контракти) про пайову участь у будівництві житла,  на виготовлення проектно – кошторисної документації, підряду на капітальне будівництво купівлі-продажу  житла (квартир); укладати від імені Міністерства оборони України, на підставі рішення Міністра оборони України та за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України за кошти суб'єктів господарювання правочини (договори, контракти) спільної діяльності, про пайову участь у будівництві житла, на виготовлення проектно-кошторисної документації, підряду на капітальне будівництво, врегулювання відносин, заміни сторони, купівлі-продажу житла (квартир).

Таким чином, довіреністю від 09.03.2006. було встановлено певні умови, лише за наявності яких  Мельник В.Л. набував повноважень вчиняти відповідні правочини від імені Міністерства оборони України, а саме на підставі рішення тендерного комітету Міністерства оборони України на будівництво житла за бюджетні кошти, а також на підставі рішення Міністра оборони України та за погодженням директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України про спільну діяльність та про пайову участь у будівництві житла за кошти суб'єктів  господарювання.

Рішення тендерного комітету Міністерства оборони України або рішення Міністра оборони України щодо спільного будівництва (реконструкції об'єктів житлово-цивільного призначення на об'єкті - військове містечко А-4489 на площі 8,5818 га у м. Судак, АР Крим відсутні, тобто   договір від 21.04.2006. № 21\03-06\04 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Міністерством оборони України та приватним підприємством «Об'єднання дитячого оздоровлення», підписаний  Мельник  В.Л. з перевищенням своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням  повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його виконання.

    Міністерство оборони України не вчиняло будь-яких дій щодо схвалення спірного правочину, отже договір від 21.04.2006. № 21\03-06\04 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Міністерством оборони України та приватним підприємством «Об'єднання дитячого оздоровлення» необхідно визнати недійсним.

Також, з повноважень, наданих директору філії ЦСБУ МО України «Укроборонбуд» Мельнику В.Л. довіреністю від 09.03.2006. № 610, не вбачається повноважень укладати від імені Міністерства оборони України правочини (договори, контракти) про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у договорах про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення шляхом  пайової участі сторін, якими Міністерство оборони України передає свій пай (майно) у договорі про спільне будівництво іншій стороні у договорі, тобто Мельник В.Л. взагалі не мав повноважень на укладання  договору № 21\03-06\04\4 від 21.04.2006. про компенсацію пайової участі (паю)  Міністерства оборони України у договорі від 21.04.2006. № 21\03-06\04 на спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної  інфраструктури для їх будівництва.

Отже, в порушення вимог ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України, договір № 21\03-06\04\4 від 21.04.2006. був укладений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є підставою для визнання такого договору недійсним.

Посилання в преамбулі обох договорів в обґрунтування повноважень Мельника В.Л. на доручення (розпорядження) Міністра оборони України від 23.11.2005. № 13965\з (а. с. 21-26) є безпідставним.

Як вбачається зі змісту  доручення, Міністр оборони України погодився з пропозиціями свого заступника лише щодо надання Центральному спеціалізованому будівельному управлінню Міністерства оборони України повноважень на здійснення функції замовника будівництва у Збройних Силах України по забудові та реконструкції військових містечок шляхом укладання інвестиційних договорів, а також повноважень на здійснення реалізації списаного військового майна, оцінених майнових прав з отриманням коштів на спеціальний рахунок Міністерства оборони України у Державному казначействі України для наповнення спеціального фонду держбюджету.

Жодних пропозицій щодо надання Міністром оборони України згоди на укладання Міністерством оборони України та підписання від імені Міністерства  директором філії ЦСБУ МО України «Укроборонбуд» договору про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів  житлово-цивільного призначення в АР Крим, м. Судак, військове містечко А-4489), а також щодо істотних умов цього договору у доповіді заступника Міністра оборони України не містилося.

Крім того, зміст договорів щодо  відчуження військового майна суперечить вимогам Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (далі Закон)

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону з моменту надходження майна до Збройних  Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна і використовується лише за своїм цільовим та функціональним призначенням.   

Згідно з п. 6, абз. 2 п. 12 Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000. № 1919,   рішення про порядок відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням з Мінекономіки переліку такого майна; реалізація цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок, та іншого нерухомого військового майна здійснюється за процедурою торгів (тендерів), що визначаються Міноборони за погодженням з Мінекономіки та Мінфіном.

При таких обставинах, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Державне мито та  витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають  віднесенню на сторони порівну.

У судовому засіданні, яке відбулося 22 січня 2008 р., оголошені тільки вступна та резолютивна частині рішення.

Відповідно до ст.84  Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено і підписано  30  січня 2008 р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського  процесуального кодексу  Україні, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним договір від 21.04.2006. № 21\03-06\04 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Міністерством оборони України та приватним підприємством «Об'єднання дитячого оздоровлення».

3.          Визнати недійсним договір від 21.04.2006. № 21\03-06\04\4 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 21 квітня 2006 р. № 21\03-06\04 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури  для їх будівництва (реконструкції) відповідно  до розробленого і затвердженого  у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Міністерством оборони України та приватним підприємством  «Об'єднання дитячого оздоровлення».

4.          Стягнути з Приватного підприємства «Об'єднання дитячого оздоровлення», м. Євпаторія, вул.. Революції,73 (р\р 2600311049 у ВАТ «АБ Морськой», м. Севастополь, МФО 324742, ЗКПО 32783845) в дохід Державного бюджету (р\р 31115095700002 Держбюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200 Банк ГУ ГКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) 42,50 грн. державного мита.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Стягнути з Приватного підприємства «Об'єднання дитячого оздоровлення», м. Євпаторія, вул.. Революції,73 (р\р 2600311049 у ВАТ «АБ Морськой», м. Севастополь, МФО 324742, ЗКПО 32783845) на користь ДП Державного підприємства «Судовий інформаційний центр», м. Київ, пр. Перемоги,44 (р/р 26002014180001 в ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, ОКПО 30045370) 59 грн.  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

8.          Стягнути з Міністерства оборони України, м. Київ, Повітрофлотський пр.,6 (р\р 3121623250001 в ОПЕРУ ДК України, МФО 820172)  в дохід Державного бюджету Держбюджет України (р\р 31115095700002 Держбюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200 Банк ГУ ГКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405)42,50 грн. державного мита.

9.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

10.          Стягнути з Міністерства оборони України, м. Київ, Повітрофлотський пр.,6 (р\р 3121623250001 в ОПЕРУ ДК України, МФО 820172) на користь ДП Державного підприємства «Судовий інформаційний центр», м. Київ, пр. Перемоги,44 (р/р 26002014180001 в ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, ОКПО 30045370) 59 грн.  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

11.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Курапова З.І.