Рішення

від 15.01.2008 по справі 11285-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11285-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

15.01.2008Справа №2-15/11285-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «ДК-Україна» (79010, м. Львів, вул.. Личаківська, 47, кв. 3; вул.. Володимира Великого, 16; 79053, м. Львів-53, а/с 427, ідентифікаційний код 32409677)

До відповідача  Державного підприємства «Феодосійський судномеханічний  завод» Міністерства оборони України (98108, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Горького, 19, ідентифікаційний код 08385169)

Про стягнення 20376,40 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – не з'явився   

Від відповідача – не з'явився   

        Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «ДК-Україна» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Державного підприємства «Феодосійський судномеханічний  завод» Міністерства оборони України про стягнення 20376,40 грн., в тому числі 15000,00 грн. заборгованості, 1433,01 грн. пені, 3039,69 грн. інфляційних втрат, 903,70 грн. річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по повній та своєчасній оплаті наданих позивачем послуг за договором «АП» про надання аудиторських послуг  від 29.06.2005 р., через що заборгованість Державного підприємства «Феодосійський судномеханічний  завод» Міністерства оборони України  перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «ДК-Україна»  складає 15000,00 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача  1433,01 грн. пені, 3039,69 грн. інфляційних втрат, 903,70 грн. річних.

10.12.2007 р. до господарського суду надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач змінив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 15000,00 грн. основного боргу, 1091,39 грн. інфляційних втрат, 179,99 грн. річних.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Таким чином, в подальшому суд розглядає справу в межах заяви від 10.12.2007 р. (про зміну позовних вимог).

10.12.2007 р. до господарського суду АР Крим надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує  з тих мотивів, що відносно відповідача було порушено справу про банкрутство. Просить суд зупинити провадження з дійсної справи до остаточного рішення по справі № 2-5/2572-2007 про банкрутство.

15.01.2008 р. до господарського суду надійшла заява від позивача, в якій він підтримав позовні вимоги, викладені в заяві про зміну позовних вимог від 11.12.2007 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

29.06.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «ДК-Україна» (Виконавець) (позивач) та Державним підприємством «Феодосійський судномеханічний  завод» Міністерства оборони України (Замовник) (відповідач) був укладений  договір про надання аудиторських послуг (а.с. 58-59).

Згідно з пунктом 1.1. Договору Виконавець протягом терміну дії даного договору надає Замовнику аудиторські послуги, перелік і характер яких, а також вартість, порядок розрахунків і конкретні терміни виконання визначаються додатковою угодою, яка є невідємною складовою цього Договору.

Договір діє з дня підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором. (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.2 Договору робота, або її частина вважаються виконаними в день підписання сторонами актів приймання виконаних робіт.

Згідно до пункту 3.1 Додаткової угоди до Договору загальна вартість робіт, що підлягають виконанню згідно з цією додатковою угодою, становить 15000,00 грн. (а.с. 60)

Пунктом 3.1 Додаткової угоди встановлено сума вартості робіт перераховується Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця наступним чином:

на підставі виставленого Виконавцем рахунку за 5 календарних днів до початку виконання робіт в розмірі 10000,00 грн.

на підставі виставленого Виконавцем рахунку протягом 5 календарних днів після отримання Виконавцем аудиторських звітів (висновків) за результатами перевірок у розмірі 5000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов договору були надані відповідні послуги та прийняті відповідачем вартістю 15000,00 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання наданих послуг від 29.07.2005 р. (а.с.16).

Однак, відповідач не виконав свої обов'язки щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 15000,00 грн., що і послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «ДК-Україна» із позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити суму заборгованості. Проте відповідачем вказані вимоги були проігноровані.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за надані позивачем послуги.  За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 15000,00 грн. заборгованості за надані послуги, через що  вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства «Феодосійський судномеханічний  завод» Міністерства оборони України заборгованості у розмірі 15000,00 грн. підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення відносно нього справи про банкрутство за № 2-5/2572-2007, оскільки Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2007 р. провадження у справі 2-5/2572-2007 про банкрутство Державного підприємства «Феодосійський судномеханічний  завод» Міністерства оборони України було припинено. (а.с. 75-78)

Доказів скасування або оскарження вказаної постанови ВГСУ від 05.12.2007 р. суд не представлено.

Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 1091,39 грн. та 179,99 грн. річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства «Феодосійський судномеханічний  завод» Міністерства оборони України інфляційних втрат у розмірі 1091,39 грн. за період з липня по жовтень 2007 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства «Феодосійський судномеханічний  завод» Міністерства оборони України 3% річних за період з 04.07.2007 р. по 27.11.2007 р. у розмірі 179,99 грн. суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

         З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Феодосійський судномеханічний  завод» Міністерства оборони України (98108, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Горького, 19, ідентифікаційний код 08385169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «ДК-Україна» (79010, м. Львів, вул.. Личаківська, 47, кв. 3; вул.. Володимира Великого, 16; 79053, м. Львів-53, а/с 427, ідентифікаційний код 32409677, р/р 26005015700001 в ВАТ «Банк Універсальний» м. Львів МФО 325707) 15000,00 грн. заборгованості, 1091,39 грн. інфляційних втрат, 179,99 грн. річних, 162,71 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.