Рішення

від 17.12.2007 по справі 11499-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11499-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2007Справа №2-7/11499-2007

За позовом Товариства сприяння обороні України (03057, м. Київ, Шевченківський район, пр-т Перемоги, 52/2, ідентифікаційний код 00014611)

До відповідача Сімферопольської міської громадської організації „Сімферопольський авіаспортклуб” Товариства сприяння обороні України (97560, м. Сімферополь, вул. Данилова, 62, ідентифікаційний код 02722329)

Про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в користуванні майном.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Іванов С. В., предст., дов. від 07.12.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.    

        Суть справи: Товариство сприяння обороні України звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Сімферопольського міського авіаційно-спортивного клубу Товариства сприяння обороні України про витребування з чужого незаконного володіння авіаційної техніки та усунення перешкод в користуванні майном, розташованим за адресою: м. Сімферополь, вул. Данилова, 62.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є структурним підрозділом Товариства сприяння обороні України, у зв'язку з чим Наказом Центрального комітету ТСОУ за Сімферопольським авіаспортклубом була закріплена авіаційна техніка та надано у користування нерухоме майно, розташоване по вул. Данилова, 62 в м. Сімферополі. Проте, постановою ГС АР Крим від 05.06.2007 р. у справі №2-21/1497-2007А було встановлено, що Сімферопольський авіаспортклуб Товариства сприяння обороні України є самостійною організацією, яка не є структурним підрозділом Кримської республіканської організації ТСО України. Позивач зазначив, що до прийняття Господарським судом АР Крим вказаної постанови Сімферопольський АСК вважався структурним підрозділом Кримської республіканської організації та використовував передане майно відповідно до цілей, визначених Статутом Всеукраїнської організації ТСОУ, через що, оскільки на теперішній час відповідач є самостійною організацією, яка не має відношення до структури ТСОУ, позивач вважає, що Сімферопольський АСК незаконно використовує майно, що належить ТСОУ, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою ГС АР Крим від 27.11.2007 р. відповідач у справі – Сімферопольський міський авіаційно-спортивний клуб Товариства сприяння обороні України, був замінений на Сімферопольську міську громадську організацію „Сімферопольський авіаспортклуб” Товариства сприяння обороні України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

            Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

          Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

           Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Згідно з п. 1.1 Статуту Товариства сприяння обороні України товариство є всеукраїнським громадським добровільним оборонно-патріотичним і спортивно-технічним об'єднанням громадян.

Відповідно до п. 4.1 Статуту Товариство будується за виробничо-територіальним принципом. Організаційну основу Товариства складають первинні організації.

Згідно з приписами п. 4.11 Статуту первинні організації створюються за місцем роботи, навчання, проживання громадян. Рішення про їх створення і розпуск приймається загальними зборами з наступним затвердженням комітетом міської, районної, міжрайонної організації. Первинні організації для виконання статутних завдань можуть створювати спортивно-технічні клуби, курси, гуртки і секції, купувати техніку, майно, здійснювати госпрозрахункову й іншу комерційну діяльність, яка не суперечить чинному законодавству та Статуту Товариства. Первинні організації в своїй діяльності керуються Статутом Товариства.

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1731 від 25.10.1996 р. був зареєстрований Сімферопольський міський авіаційно-спортивний клуб Товариства сприяння обороні України.

Відповідно до Статуту Сімферопольського міського авіаційно-спортивного клуба Товариства сприяння обороні України, клуб є самостійною громадською організацією, структурним підрозділом Кримського республіканського товариства сприяння обороні України.

Отже, Сімферопольський міський авіаційно-спортивний клуб був створений в якості первинної організації Товариства сприяння обороні України в АР Крим, якій було передано в користування та поставлено на баланс авіаційна техніка та нерухоме майно по вул. Данилова, 62 в м. Сімферополі. Так передача авіаційної техніки та домоволодіння на баланс Сімферопольського міського авіаційного-спортивного клубу підтверджується наявними в матеріалах справи Наказом Центрального комітету ТСО України №104 від 08.07.1992 р. (а. с. 13-14), рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №658 від 28.04.2000 р. (а. с. 17) та листом Сімферопольського МБРТІ від 21.12.1999 р. (а. с. 19).

З наявного в матеріалах справи Протоколу загальних зборів членів Сімферопольського міського авіаційного-спортивного клубу товариства сприяння обороні України від 10.11.2006 р. (а. с. 182) вбачається,  що назву організації було змінено на Сімферопольську міську громадську організацію „Сімферопольський авіаспортклуб” Товариства сприяння обороні України та вирішено затвердити новий статут організації.

Згідно з п. 1.2 нової редакції Статуту Сімферопольської міської громадської організації „Сімферопольський авіаспортклуб” Товариства сприяння обороні України АСК є правонаступником Сімферопольського авіаспортклубу, а згідно з п. 7.2.1 Статуту майно АСК складається, у тому числі, з майна, отриманого АСК, в якості правонаступника Сімферопольського міського авіаційно-спортивного клубу товариства сприяння обороні України після перетворення Сімферопольського авіаспортклубу.

Проте, Постановою Господарського суду АР Крим від 15.05.-05.06.2007 р. у справі №2-21/1497-2007А був задоволений позов Сімферопольського міського авіаційного-спортивного клубу товариства сприяння обороні України та визнано дії Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради АР Крим, м. Сімферополь, з відмови в реєстрації статуту Сімферопольського міського авіаційного-спортивного клубу суспільства сприяння обороні України, м. Сімферополь, у новій редакції неправомірними. Суд зобов'язав Виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради АР Крим, м. Сімферополь зареєструвати статут Сімферопольського міського авіаційного-спортивного клубу товариства сприяння обороні України, м. Сімферополь, затверджений загальними зборами членів 10.11.2006 р. у новій редакції. Вказаною постановою було встановлено, що Сімферопольський міський авіаційного-спортивний клуб товариства сприяння обороні України є самостійною громадською організацією, яка не є на день розгляду справи і на день свого утворення структурним підрозділом Кримської Республіканської організації Товариства сприяння оборони України.

Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, враховуючи те, що після прийняття судом вищевказаного рішення відповідач фактично вважається самостійною організацією, що не входить до структурного складу Товариства сприяння обороні України, позивач звернувся до суду з вимогою про витребування з володіння відповідача авіаційної техніки та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.  Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Відповідно до Листа Вищого арбітражного суду України «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» №01-8/98 від 31.01.2001 р., з наступними змінами та доповненнями, згідно зі статтею 50 Закону і статтею 145 Цивільного кодексу власник вправі вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, а також належного йому майна, придбаного володільцем від особи, яка не мала права його відчужувати. Позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, і юридична особа, за якою майно закріплене на праві повного господарського відання або оперативного управління. Відповідачем у справі виступає особа, що на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом або адміністративним актом чи договором, які відповідають вимогам закону. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Об'єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. У процесі вирішення відповідних спорів власник повинен довести, що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій майно було передане власником, через зазначені обставини. Набувач має довести, що він набув майно оплатно і що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати. Відповідно до пунктів 2 і 5 статті 48 Закону власник може звернутися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних з неправомірним позбавленням володіння (негаторний позов). Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування й розпорядження були результатом винних дій відповідача чи спричиняли збитки. Достатньо, щоб такі дії (бездіяльність) об'єктивно порушували права власника і були протиправними.

У зазначеному Листі суд касаційної інстанції повідомив, що Вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності чи усуненням перешкод у користуванні майном, арбітражні суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів наведено у додатку N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 N 6/5). Самі лише свідоцтва про право власності на певний об'єкт майна не є правовстановлювальними документами, хоча й можуть оцінюватися арбітражними судами у вирішенні спорів відповідно до вимог розділу V АПК в сукупності з іншими доказами у справі. Зазначені свідоцтва не можуть виступати і предметом спору: таким може бути лише правовстановлювальний документ, на підставі якого видано свідоцтво, а у відповідних випадках - також акт про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна. Вищий арбітражний суд зазначив, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності. Таким чином спір, як правило, виникає не про визнання права власності чи усунення перешкод, а про те, яке підприємство (організація) має право повного господарського відання (оперативного управління) державним майном. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

З матеріалів справи вбачається, що спірна авіаційна техніка та нерухоме майно є власністю Товариства сприяння обороні України та лише було передано у користування і відображено на балансі відповідача в момент створення Сімферопольського міського авіаційно-спортивного клубу, який в той час був структурним підрозділом та входив до складу Товариства сприяння обороні України. Отже, після прийняття Господарським судом АР Крим постанови від 15.05.-05.06.2007 р. у справі №2-21/1497-2007А та затвердження нової редакції статуту відповідача, Сімферопольська міська громадська організація „Сімферопольський авіаспортклуб” є самостійною юридичною особою, яка не входить до складу Товариства сприяння обороні України, не має відношення до позивача, а отже, безпідставно володіє спірним майном. Так, з наявних в матеріалах справи документів, зокрема, рішення Виконкому Сімферопольської міської ради №658 від 28.04.2000 р., свідоцтва про право власності від 04.04.2001 р. (а. с. 44), свідоцтва про право власності від 01.06.2000 р. (а. с. 45), інвентаризаційної справи (а. с. 89-130) вбачається, що власником нерухомого та іншого майна по вул. Данилова, 62 в м. Сімферополі є саме Товариство сприяння обороні України. Підтвердженням ж того, що авіаційна техніка передавалася в користування Сімферопольському міському авіаційно-спортивному клубу, як структурному підрозділу Товариства сприяння обороні України, є, зокрема, Наказ Центрального комітету ТСО України №104 від 08.07.1992 р. (а. с. 13-14).

В свою чергу, всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не надав суду доказів того, що спірне майно належить на праві власності Сімферопольській міській громадській організації „Сімферопольський авіаспортклуб” Товариства сприяння обороні України, яка на час розгляду справи не є структурним підрозділом позивача та не має нього жодного відношення. Надані ж відповідачем облікові посвідчення (із закінченим строком їх дії) не є документами, що підтверджують право власності на авіаційну техніку в розумінні Правил реєстрації цивільних повітряних суден України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 березня 1994 р. N 114, та Правил реєстрації цивільних повітряних суден в Україні, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 31 січня 2006 р. N 67.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства сприяння обороні України є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Витребувати з чужого незаконного володіння Сімферопольської міської громадської організації „Сімферопольський авіаспортклуб” Товариства сприяння обороні України (97560, м. Сімферополь, вул. Данилова, 62, ідентифікаційний код 02722329) на користь Товариства сприяння обороні України (03057, м. Київ, Шевченківський район, пр-т Перемоги, 52/2, ідентифікаційний код 00014611) наступну авіаційну техніку:

-          літак АН-2 №1Г23628;

-          літак АН-2 №1Г23934;

-          літак ЯК-52 №888908;

-          літак ЯК-52 №899913;

-          літак ЯК-52 №899914;

-          літак ЯК-52 №9010501;

-          літак ЯК-52 №9010705;

-          літак ЯК-52 №9010708;

-          літак ЯК-55 №870301;

-          літак ЯК-55 №911206.

3.          Усунути перешкоди в користуванні належним Товариству сприяння обороні України (03057, м. Київ, Шевченківський район, пр-т Перемоги, 52/2, ідентифікаційний код 00014611) майном та зобов'язати Сімферопольську міську громадську організацію „Сімферопольський авіаспортклуб” Товариства сприяння обороні України (97560, м. Сімферополь, вул. Данилова, 62, ідентифікаційний код 02722329) звільнити нерухоме та інше майно, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Данилова, 62.

4.          Стягнути з Сімферопольської міської громадської організації „Сімферопольський авіаспортклуб” Товариства сприяння обороні України (97560, м. Сімферополь, вул. Данилова, 62, ідентифікаційний код 02722329) на користь Товариства сприяння обороні України (03057, м. Київ, Шевченківський район, пр-т Перемоги, 52/2, ідентифікаційний код 00014611) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.