Рішення

від 14.01.2008 по справі 15954-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15954-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

14.01.2008Справа №2-15/15954-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніфер» (74800, Херсонська обл.., м. Каховка, вул.. Мелітопольська, 17Б, ідентифікаційний код 31431146)

До відповідача Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Селянин-2007» (96316, АР Крим, Первомайський район, с. Абрикосове, вул.. Садова, 33, ідентифікаційний код 34227521)

Про стягнення 38467,30 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Микитюк Л.М., довіреність № 5/2007 від 01.11.2007 р., у справі

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніфер» звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Селянин-2007» про стягнення 38467,30 грн., в тому числі: 32467,30 грн. основного боргу, 1363,31 грн. інфляційних втрат, 1835,96 грн. пені, 3246,73 грн. штрафу.

Ухвалою від 29.10.2007 р. позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніфер» до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Селянин-2007» про стягнення 38467,30 грн. була направлена за територіальною підсудністю до господарського суду АР Крим.

Резолюцією голови Господарського суду Ар Крим М.І. Луцяка розгляд даної справи доручено судді І.А. Іщенко, справі привласнений № 2-15/15954-2007.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого йому товару за договором № 24.05.2007-КО від 24.05.2007 р. на суму 32467,30 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніфер» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав докази часткової сплати заборгованості.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

24.05.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Уніфер» (Постачальник)(позивач) та Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Селянин-2007»  (Покупець)(відповідач) був укладений договір поставки  № 24.05.2007-КО. (а.с. 8-9)

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити товари згідно зі специфікацією та на умовах, що визначаються у Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору ціна товару а також умови оплати зазначаються в Додатках на кожну партію товару. В ціну товару входить вартість тари, упаковки й маркування.

Строк дії Договору визначений пунктом 8.2 Договору та становить з дати підписання до 31.12.2007 р., а в частині взаєморозрахунків – до повного їх виконання.

Так, згідно до укладеного сторонами Додатку № 1 від 24.05.2007 р. до Договору визначений перелік товару, належного до продажу, його ціна, загальна вартість у розмірі 54996,31 грн. (а.с. 10)

Порядок оплати передбачений наступним чином: 40% передплата до 30.05.2007 р., залишок 60% до 10.06.2007 р.

Так, на виконання умов Договору відповідачем 25.05.2007 р. було перераховано на користь позивача передплату за товар у розмірі 22000,00 грн., про що свідчить виписка по рахунку позивача (а.с. 12).

Позивачем у виконання своїх зобов'язань за Договором було відпущено відповідачу відповідний товар на загальну суму 54467,30 грн., що підтверджується накладною № УТ-01488 від 30.05.2007 р. (а.с. 11)

Вказаний товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника Покупця у накладній, скріплений печаткою. (а.с. 11)

Проте, відповідачем не було сплачено залишок вартості отриманого товару у відповідності до умов договору у розмірі 32467,30 грн. в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 32467,30 грн. за поставлений товар, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніфер» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті  530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем представлені суду докази погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 25600,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача від 06.12.2007 р. (а.с. 65)

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що  Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем зобов'язань по оплаті 25600,00 грн. заборгованості за договором поставки № 24.05.2007-КО від 24.05.2007 р., однак вказана оплата була здійснена відповідачем в процесі судового розгляду справи, тобто після звернення позивача з позовом до суду (17.10.2007 р.) через що  провадження  у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 25600,00  грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача залишку заборгованості у розмірі 6867,30 грн. підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 1363,31 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Селянин-2007» інфляційних втрат у розмірі 1363,31 грн. за період з липня по вересень 2007 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 1835,96 грн. та 3246,73 грн. штрафу.

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.3  Договору сторони передбачили, що за прострочення виконання зобов'язання Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 1835,96 грн. за період з 11.06.2007 р. по 17.10.2007 р. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що Покупець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% вартості неоплаченого товару при простроченні більше ніж 20 днів.

Заявлена позивачем сума штрафу у розмірі 3246,73 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Загальна сума штрафних санкцій становить 5082,69 грн.

Частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.          

Враховуючи те, що під час судового розгляду справи відповідачем сума заборгованості була частково сплачена, судом встановлено, що порушення відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Іншого, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не доведено.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає за доцільне зменшити розмір штрафних санкцій на 50 % та стягнути з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Селянин-2007»  суму штрафних санкцій  у розмірі 2541,35 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті  85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16.01.2008 р.

  З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, пунктом 1-1 статті 80, 82-85  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Селянин-2007» (96316, АР Крим, Первомайський район, с. Абрикосове, вул.. Садова, 33, ідентифікаційний код 34227521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніфер» (74800, Херсонська обл.., м. Каховка, вул.. Мелітопольська, 17Б, ідентифікаційний код 31431146, р/р 2600201693379 в ФВАТ «Держ.екс-імп.банк України» м. Херсон МФО 352639) 6867,30 грн. основного боргу,   1363,31  грн. інфляційних втрат, 2541,35 грн. штрафних санкцій, 363,72 грн. державного мита та 111,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 25600,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.