Рішення

від 04.03.2008 по справі 20/346-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/346-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.08р.

Справа № 20/346-07

за позовом   Дочірнього підприємства  «Запорізькій річковий порт

«Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» м. Запоріжжя   .

до   відповідача-1   Виконавчого комітету  Нікопольської міської ради , м. Нікополь

відповідача -2  Нікопольської  міської ради , м. Нікополь

третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна у Дніпропетровській області.

про  визнання права власності

                                                                                    Суддя  Пархоменко Н.В.

Представники :

Від позивача:  Петров  С.В. довіреність № 01-06/94 від 04.05.2007 року  

                        Усков О.М.  , довіреність № юр-12 від 28.07.2005  

Від відповідача - 1 Закуренко Т.М. , спеціаліст першої категорії юридичного відділу, довіреність  № 11/08/0222-321 від 08.02.2008 року

Від відповідача -2 Міщенко І.В. , начальник юридичного відділу , довіреність № 11/08/0222-274 від 04.02.2008 р.

Від 3-ої  особи –   –Бойко Г.С. довіреність   від 12.03.2007р.

Суть спору

      Позивач просить  визнати право власності  на Причал для відвантаження металу  на території  річкового порту м. Нікополь по вул. Крупській, 26 а також на споруди порту , розташовані  на його території  в тому числі: огорожу території  (інвент. № 102), трансформаторну  підстанцію (інв. № 108) , ваги  автомобільні (інв. №111), громадську  вбиральню  (інв. № 0024), площадку на території порту (інв. № )!03) , площадку території сРМ (інв. № 0105)   підкранові шляхи вантажної дільниці (інв. № 0112) , причал вантажної дільниці (інв № 1071 ) .

       В обґрунтування позовних вимог посилаються на ті підстави, що 12.06.2003 року уклали Договір  купівлі-продажу  незавершеного будівництва «Причал для відвантаження металу( річпорт Нікополь) розташованого в м. Нікополь    з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, на аукціоні , добудували цей об'єкт і просять визнати за ними право власності.   Нікопольська міська рада  (управління архітектури та містобудування) листом № 1106/01 .08 від 30.08.2007р.  повідомили що не заперечують  проти визнання права власності після визнання права власності на об'єкт згідно статті 376 Цивільного кодексу України, ввести об'єкт  в експлуатацію відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію  закінчених будівництвом об'єктів  , затвердженого постановою КМУ від 22.09. 2004 року  № 1243 та ст..  331 Цивільного кодексу України.

     Відповідач-1   Виконавчий  комітет  Нікопольської міської ради   у відзиві  позов не визнав  та посилаються на ті підстави, що позивачу не надавалась в установленому порядку земельна ділянка, , на споруди на які просить визнати право власності позивач  не складено технічний паспорт БТІ , та крім того вважають що  відсутні докази виконання позивачем умов договору купівлі продажу від  12.06.2003 року.

      Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2007 року до участі у справі в якості 3-ї особи  яка не заявляє  самостійних вимог  на предмет спору було залучено  - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області .

      29.01.2008р. 3-я особа  яка не заявляє  самостійних вимог  на предмет спору    - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області  надало відзив у якому підтримують позовні вимоги   та зазначають що пунктом 5.3. договору  купівлі-продажу  від 12.06.2003 року передбачено  обов'язок покупця завершити  будівництво об'єкта  незавершеного будівництва та ввести його в експлуатацію за початковим призначенням на протязі трьох років від дня підписання акта приймання-передачі. В результаті  поточної перевірки регіональним  відділенням  виконання умов договору  купівлі-продажу від 12.06.2003 року  № 1677 та додаткової угоди від 03.08.06р. № 1143 (акт поточної перевірки від 16.01.2008 року було встановлено , що станом на 16.01.08р. об'єкт добудовано. Вважають що позивач виконав всі умови договору, створив  новостворене  нерухоме майно, вважають позовні вимоги обґрунтовані  та такими що підлягають задоволенню.

     Відповідач-2      Нікопольська  міська  рада  у відзиві позов не визнала , в обґрунтування своїх заперечень посилається на ті підстави, що споруди збудовані позивачем вважають самочинним будівництвом,  позивачу ніколи не надавалась земельна ділянка,  посилання позивача  на архівну копію рішення № 1576 Нікопольського міськвиконкому від 23.12.1952 року  про відвід земельної ділянки під будівництво Нікопольського порту і судноремонтних майстерень, вважають необґрунтованим, оскільки  земля надавалась зовсім іншій організації, та з часом земля відводилась  під індивідуальну забудову, а позивач в установленому законом порядку  земельну ділянку не отримав.

    13.02.2008р. позивач надав заяву про  зміну позовних вимог   та просять визнати право власності  без введення до експлуатації на причал  для відвантаження металу на території  відокремленого підрозділу  «Нікопольський річковий порт»ДП «Запорізький річковий порт», розташований у м. Нікополь вул.. Крупської,26 за Дочірнім  підприємством  «Запорізький річковий порт»Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»,

          Строк вирішення спору продовжувався відповідно до частини 3 статті 69 ГПК України до  20.03.2008 року.

        Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності,  господарський суд, -

                                            Встановив :

    На підставі Договору  купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва  на аукціоні від 12.06.2003 року  регіональне відділення Фонду державного майна  України по Дніпропетровській області  передало  у власність позивача  Дочірнього підприємства  «Запорізький річковий порт»«Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» об'єкт незавершеного будівництва «Причал для відвантаження металу (річпорт Нікополь)», що знаходився на балансі  ВАТ «Нікопольський південно трубний завод»  , земельна ділянка  під забудову об'єкта окремо не відводилась .

         Відповідно до пункту 5.6. договору питання  приватизації чи оренди  земельної ділянки  покупець вирішує самостійно  з місцевою радою в установленому  чинним законодавством порядку.

        Згідно пункту 5.3. покупець зобов'язаний  завершити будівництво  і ввести об'єкт в експлуатацію  початковим призначенням на протязі трьох років від дня  підписання акту  приймання передачі об'єкта. Відповідно до  додаткової угоди до договору № 1 від 03.08.2006 року строком організації та проведення  прийомки державної комісією об'єкта  в експлуатацію  є  14.07. 2007 року.

          Відповідно до акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу  об'єкта незавершеного будівництва «Причал для  відвантаження металу ( річ порт Нікополь) »на аукціоні, розташованого  за адресою м. Нікополь  вул. Крупської, 26  від 12.06.2003 року  № 1677 та додаткової угоди від 0З.08.2006 року № 1143 від 16.01.2008 року  умови Договору купівлі-продажу від 12.06.2003 року Дочірнім підприємством  «Запорізький річковий порт»«Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»виконані , об'єкт добудовано. Покупець надав акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію  закінченої будівництвом споруди.

        Суд вважає що позивач добудувавши об'єкт незавершеного будівництва «Причал для  відвантаження металу ( річпорт Нікополь)  створив  новостворене майно.

         Відповідно до  статті 331 Цивільного Кодексу України  право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо)  виникає  з  моменту завершення будівництва (створення майна).

       Якщо договором або законом передбачено  прийняття  нерухомого майна  до  експлуатації,  право  власності  виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

       Якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до  закону підлягає  державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації.

           Об'єкт «Причал для  відвантаження металу ( річпорт Нікополь)» є нерухомим майном і підлягає прийняттю до експлуатації. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів  затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2004 року № 1243 відповідно до  частини 1 Порядку Прийняття в  експлуатацію  закінчених  будівництвом  об'єктів полягає  у   підтвердженні   державними   приймальними   комісіями готовності    до   експлуатації об'єктів   нового   будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд,  транспортних магістралей,  окремих черг пускових комплексів   (далі   -   закінчені   будівництвом   об'єкти),   їх інженерно-технічного  оснащення  відповідно  до   затвердженої   в установленому  порядку проектної документації,  нормативних вимог, вихідних даних на проектування.  Відповідно до пункту 13.Порядку  Замовник   зобов'язаний  після  надходження  повідомлення генерального підрядника про закінчення будівництвом об'єкта,  а по об'єктах,  які  попередньо  приймаються робочими комісіями,  після підписання акта робочої комісії  звернутися  протягом  5  днів  до органу  виконавчої  влади  чи органу місцевого самоврядування,  що визначені у пункті 11 цього Порядку,  з пропозицією щодо утворення державної приймальної комісії.  Орган виконавчої  влади  чи  орган  місцевого  самоврядування зобов'язаний протягом 10  днів  після  надходження  звернення  від замовника утворити відповідно до цього Порядку державну приймальну комісію. За  результатами  роботи  державної  приймальної  комісії

складається   акт   про   прийняття   в  експлуатацію  закінченого будівництвом об'єкта.

       Позивач акт Державної приймальної комісії  про прийняття  в експлуатацію  закінченого  будівництвом об'єкту  не надав. Доказів того що йому було відмовлено   в утворенні державної комісії , або  відмови в прийнятті  державною комісією  в експлуатацію об'єкту, або доказів оскарження дій виконавчої влади щодо відмови в утворенні такої комісії  також не надав. .

           Крім того позивач не надав доказів  що земельна ділянка на якій  збудовано новостворене майно  була їм відведена  у встановленому порядку  , посилання позивача на архівну  копію рішення № 1576 Нікопольського міськвиконкому від 23.12.1952 року  про відвід земельної ділянки під будівництво Нікопольського порту і судноремонтних   майстерень, необґрунтовані, оскільки  земля надавалась зовсім іншій організації, крім того земля за цим рішенням надавалась у розмірі 10,5 га, а відповідно довідки відділу  земельних ресурсів  Нікопольського виконкому  № 10-2 від 13.10.1998р. межі земельної ділянки якою користується Нікопольський  річковий порт по вулиці Крупської,26 по фактичному користуванню складають 2,4 га  (стор. 97 том.1,) відповідно до  Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.04.2007р.(стор.110 том 1) та припису Нікопольського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель № 62 від 18.04.2007 року ( стор.112 том 1) встановлено використання позивачем 3,0423 га  без оформлення правоустановчих документів.

        Відповідно  повідомлення Нікопольського міжміського бюро технічної інвентаризації №1235 від 26.02.2008 року  право власності  на нерухоме майно за адресою м. Нікополь, вул. .Крупської, 26 зареєстроване за   Акціонерною  судноплавною  компанією „Укррічфлот”, а не  Дочірнім підприємство Запорізький річковий порт  Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот”, твердження позивача що це одне і теж , спростовується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи  відповідно до якого Дочірнє підприємство Запорізький річковий порт  Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот є юридичною особою і зареєстровано 20.07.2000р, вже після цього 14.07.2004 року  право власності на об'єкти  по вул. Крупської 26 в місті Нікополь були зареєстровані  за Акціонерною судноплавною компанією „Укррічфлот” про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4140442 від 14.07.2004р.

     Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає що позов задоволенню не підлягає за недоказовість позивачем позовних вимог.

        Відповідно до статті 49  Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на позивача  

        Керуючись статтями  49, 82-85,   Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,

                                                      ВИРІШИВ :

         В позові відмовити .

         Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

         Суддя                                                                       Н.В. Пархоменко

Дата підписання рішення

         03.03.2008 р.