Рішення

від 15.01.2008 по справі 15947-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15947-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

15.01.2008Справа №2-7/15947-2007

За позовом Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937) в особі Кримського територіального управління ЗАТ „Український мобільний зв'язок” (95000, м. Сімферополь, вул. Самокиша, 9/7)

До відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сіваша» (96025, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул. Леніна, 68, ідентифікаційний код 31963025)

Про стягнення 5359,02 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Посторонко П. Є., предст., дов. у справі.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв'язок”  звернулось в особі Кримського територіального управління ЗАТ „Український мобільний зв'язок” до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сіваша» про стягнення 5359,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе за договорами №1569198/1.10892601 та №1569166/1.10892601 від 17.03.2004 р. обов'язків по своєчасній та повній оплаті наданих позивачем послуг мобільного зв'язку, у зв'язку з чим заборгованість Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сіваша» перед Закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв'язок”, з урахуванням плати за збереження номеру складає 2455,84 грн., яка до часу звернення до суду в добровільному порядку погашена не була. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у вигляді договірної санкції в розмірі 2903,18 грн.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

         Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

17.03.2004 р. між Закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв'язок” (UMC) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сіваша» (Абонент) був укладений договір №1.10892601/1569166, п. 1.1 якого передбачено, що  UMC згідно з цим Договором надає Абоненту послуги мобільного зв'язку в межах України. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором UMC.

Відповідно до п. 3.1 Договору нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюється згідно з тарифами UMC, які є невід'ємною частиною цього Договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному Абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявним в Абонента телефонами.

П. 3.2 Договору передбачено, що рахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок UMC або кредитною карткою в національній валюті України. При наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

Згідно з п. 1.1 Додаткової угоди №2500969 до договору про надання послуг мобільного зв'язку №1.10892601/1569166 від 17.03.2004 р. починаючи з дати підписання цієї Додаткової угоди сторонами та протягом 730 календарних днів з моменту її підписання Абонент не має права відмовитись від основного Договору та/або від цієї угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії за Основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою UMC  з підстав, обумовлених Основним договором, або за заявою Абонента в період строку, встановленого цим пунктом, період дії цієї додаткової угоди продовжується на весь строк, протягом якого надання послуг було призупинено.

          Аналогічний договір про надання послуг мобільного зв'язку №1.10892601/1569198 був укладений між сторонами 16.03.2004 р.

          Крім того, в п. 2.4.2 договорів №1.10892601/1569166 від 17.03.2004 р. та №1.10892601/1569198 від 16.03.2004 р. встановлено, що Абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку UMC по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку (плата за утримання номер у в мережі сплачується і тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою Абонента). Фактичне використання Абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена Абонентом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані свої обов'язки за договором належним чином та надані послуги телефонного зв'язку. Проте, оплата за надані послуги Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сіваша» здійснювалась не в повному обсягу, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за послуги зв'язку перед ЗАТ Український мобільний зв'язок”, з урахуванням плати за збереження номеру та внесків до Пенсійного фонду, станом на 01.09.2006 р. складає 2455,84 грн., про що свідчить звіт про баланс особового рахунку абонента (а. с. 13-15).

Згідно з п. 7.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями), порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме операцій з купівлі-продажу валют, продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, відчуження легкових автомобілів, купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв'язку, здійснюється відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740.

П. 15-12 вказаного Порядку передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується у розмірі 7,5 відсотка вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку (п. 15-14 Порядку).

Відповідно до п. 15-15 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг.

За таких обставин, включення позивачем до складу вартості наданих послуг мобільного звязку внесків до Пенсійнорго фонду України відповідають положенням чинного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач  не надав суду доказів оплати ним заборгованості у розмірі 2455,84 грн. перед позивачем, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів.  При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому послуг за договорами №1.10892601/1569166 від 17.03.2004 р. та №1.10892601/1569198 від 16.03.2004 р., через що вимоги позивача про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сіваша» заборгованості у розмірі 2455,84 грн. підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 1.3 Додаткової угоди №2500969 до договору про надання послуг мобільного зв'язку №1.10892601/1569166 від 17.03.2004 р. забезпеченням виконання зобов'язання Абонента перед UMC не відмовлятись від основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії за основним договором є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо Абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії, до закінчення  строку, встановленого п. 1.1 цієї Додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання UMC своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору в зв'язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв'язку, Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь UMC договірної санкції в розмірі 1,92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого п. 1.1 цієї Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.

З наявного в матеріалах справи інтерфейсу перегляду ДУ і розрахунку суми штрафу (а. с. 16) вбачається, що санкція по договору №1.10892601/1569166 від 17.03.2004 р. у сумі 1196,16 грн. обчислена позивачем правомірно, через що підлягає стягненню з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сіваша».

У той же час, вимоги Кримського територіального управління ЗАТ „Український мобільний зв'язок” про стягнення з відповідача санкції по договору №1.10892601/1569198 від 16.03.2004 р. у розмірі 1707,02 грн. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, позивач обґрунтовує свою вимогу про стягнення штрафу положеннями додаткової угоди №2500925. У той же час, суд не може прийняти вказану додаткову угоду як належний доказ у справі, оскільки вона була укладена як додаток до договору №1569198/1.10892601 від 17.03.20004 р., який не є предметом розгляду даної справи, оскільки договір №1.10892601/1569198 був укладений між сторонами 16.03.2004 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, всебічно та в повному обсягу дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні  вимоги Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок” в особі Кримського територіального управління ЗАТ „Український мобільний зв'язок” підлягають частковому задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Герої Сіваша» (96025, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул. Леніна, 68, ідентифікаційний код 31963025) на користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937) заборгованість у розмірі 2455,84 грн., штраф у розмірі 1196,16 грн., 69,51 грн. державного мита та 80,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.