Рішення

від 14.02.2008 по справі 16638-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16638-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

14.02.2008Справа №2-25/16638-2007

За позовом Військової частини А 1743, 95051, м. Сімферополь, вул.. Калініна, 4

До відповідача ДП МО України «Кримське управління військової торгівлі»,                               м. Сімферополь, вул.. Вузлова, 7

Про стягнення  61554,76 грн.  

Суддя   Копилова О.Ю.

Представники:

Від позивача –   Ковиньов О.В., юрисконсульт, дов. від 02.10.2007 року

Від відповідача – Гамова Н.В., представник, дов. від 23.03.2005 року  

Обставини справи:

Позивач –  Військова частина А 1743, звернулась до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ДП МО України «Кримське управління військової торгівлі», просить суд стягнути з відповідача 61554,76 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем не оплачено спожити комунальні послуги, у зв'язку з чим за період з 20.01.2006 року по 25.09.2007 року склалась заборгованість у розмірі 61554,76 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.01.2008 року, за клопотанням сторін, в  порядку ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення даного спору продовжено.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 19.01.2006 року у справі № 2-26/179-2006 за позовом   Військового прокурора Сімферопольського гарнізону, м. Сімферополь, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, до відповідача  Державного підприємства МОУ “Кримське управління військової торгівлі”, м. Сімферополь, за участю третьої особи Сімферопольська КЕЧ (району), м. Сімферополь про усунення перешкод в  користуванні майном, затверджено укладену між Військової частиною А 1743 ВМС України Міністерства оборони України (95051, м. Сімферополь, вул. Калиніна, 4) –позивачем  та  Державним підприємством  Міністерства оборони України “Кримське управління військової торгівлі”(м. Сімферополь, вул. Вузлова, 7, ЗКПО 24301918)  –відповідачем мирову угоду наступного змісту:

1.          Державне підприємство Міністерства оборони України “Кримське управління військової торгівлі” зобов'язується укласти з військовою частиною А1743 договір оренди приміщень, будівлі  №59, військового містечка №7, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Калініна, 4, які на час укладення мирової угоди  використається ДП МОУ “Кримське управління військової торгівлі” у строк до 20.02.2006р.

2.          Державне підприємство  МО України “Кримське управління військової торгівлі” та військова частина А1743 будуть спільно використовувати приміщення вищевказаної будівлі з метою харчування особового складу  військової часини А1743.

3.          Державне підприємство МО України “Кримське управління військової торгівлі” взяло на себе зобов'язання  з установки лічильників  та укладення  відповідних  договорів із постачальниками електроенергії та підприємствами водопостачання у строк до 31.01.2006р.

Ухвалу Господарського суду АР Крим від 19.01.2006 року у справі № 2-26/179-2006 в апеляційному або касаційному порядку не оскаржено та не скасовано.

Як зазначив позивач, в приміщеннях будівлі № 59 розташований кафе – бар «Едельвейс», який є структурним підрозділом ДП МО України «Кримське управління військової торгівлі».

Кафе – бар «Едельвейс», який є структурним підрозділом ДП МО України «Кримське управління військової торгівлі», використовує  електричну енергію, воду та природній газ, що підтверджується двосторонніми актами перевірки лічильників, підписаними директором кафе – бару «Едельвейс» Зубко Л.В.:  від 06.02.2006 року вх. № 564, від 06.03.2006 року вх. № 800, від 05.04.2006 року вх. № 1052, від 05.05.2006 року №1305, від 05.06.2006 року вх. №1643, від 26.04.2007 року вх. №13687, від 26.04.2007 року вх. № 1369, від 26.04.2007 року вх. № 1370, від 26.04.2007 року вх. № 1371, від 26.04.2007 року вх. № 1372, від 26.04.2007 року вх. № 1373, від 26.04.2007 року вх. № 1374, від 26.04.2007 року вх. № 1375, від 26.04.2007 року вх. № 1376, від 26.04.2007 року № 1377, від 26.04.2007 року вх. № 1378, від 10.05.2007 року вх. № 1576, від 08.06.2007 року вх. № 1931, від 09.07.2007 року вх. № 2299, від 07.08.2007 року вх. №  2579, від 06.09.2007 року вх. № 2976, від 15.10.2007 року вх. № 3496 (а.с. 15-36).

На підставі вищевказаних актів на адресу відповідача були направлені рахунки на оплату за комунальні послуги (а.с. 37-42). Отримання відповідачем рахунків на оплату комунальних послуг підтверджується супровідними листами, поштовими квитанціями та поштовими повідомленнями про вручення, наявними у матеріалах справи (а.с. 43-46).

Крім того, позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача Акти звірки взаєморозрахунків за № 11 від 10.05.2007 року, № 19 від 19.06.2007 року, № 1904 від 10.08.2007 року, № 435 від 24.09.2007 року.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, у  розумінні змісту ст.. 32,33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не було надано суду належних доказів або підтверджень факту погашення заборгованості у розмірі 61554,76 грн.

Крім того, суд не може погодитись із посиланнями відповідача на норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» з огляду на наступне.

Будинок № 59 по вул.. Калініна, 4, м. Сімферополь має спеціальний статус військового майна, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про правовий режим майно Збройних Сил України» та, більш того, відповідно до п.  1 мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду АР Крим від 19.01.2006 року у справі № 2-26/179-2006, Державне підприємство Міністерства оборони України “Кримське управління військової торгівлі” зобов'язується укласти з військовою частиною А1743 договір оренди приміщень, будівлі  №59, військового містечка №7, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Калініна, 4, які на час укладення мирової угоди  використається ДП МОУ “Кримське управління військової торгівлі” у строк до 20.02.2006р.

Отже, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем ґрунтуються саме на умовах мирової угоди, складеної та підписаної сторонами.

Крім того, судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що Зубко Л.В. не мав права підпису при складенні  актів з зняття показників лічильників, оскільки  у розумінні ст.. 32,33 Господарського процесуального кодексу України, даний факт не доведений  суду певними доказами з боку відповідача.

Згідно до ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідно до угоди, укладеної між позивачем та відповідачем, затвердженої ухвалою Господарського суду АР Крим від 19.01.2006 року у справі № 2-26/179-2006, сторони дійшли згоди щодо прав та обов'язків кожного, які випливають з укладеної угоди та, більш того, погодились зі взятим на себе зобов'язанням щодо належного виконання умов мирової угоди.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у  повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 19.02.2008 року.

З огляду на викладене, керуючись, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                                                           ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.  

2.          Стягнути з ДП МО України «Кримське управління військової торгівлі»                                (м. Сімферополь, вул.. Вузлова, 7,  рахунок № 26007070063 КФ АБ Експрес – банк, МФО 384674, ЗКПО 24301918) на користь Військової частини А 1743 (м. Сімферополь, вул.. Калініна, 4; рахунок № 35224019000664 ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 08182472) заборгованості у розмірі 61554,76 грн.

3.          Стягнути з ДП МО України «Кримське управління військової торгівлі»                                (м. Сімферополь, вул.. Вузлова, 7,  рахунок № 26007070063 КФ АБ Експрес – банк, МФО 384674, ЗКПО 24301918) на користь Військової частини А 1743 (м. Сімферополь, вул.. Калініна, 4; рахунок № 35224019000664 ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 08182472) 615,55 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ДП МО України «Кримське управління військової торгівлі»                                (м. Сімферополь, вул.. Вузлова, 7,  рахунок № 26007070063 КФ АБ Експрес – банк, МФО 384674, ЗКПО 24301918) на користь Військової частини А 1743 (м. Сімферополь, вул.. Калініна, 4; рахунок № 35224019000664 ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 08182472) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набуття рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Копилова О.Ю.