Рішення

від 15.01.2008 по справі 16610-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16610-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

15.01.2008Справа №2-15/16610-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Героїв Сталінграду, 6-в, ідентифікаційний код 32749778)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітранс» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Фіалкова, 10, ідентифікаційний код 33374640)

Про стягнення 4369,45 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Березнева С.І., довіреність № 2 від 01.10.2007 р., у справі

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітранс»  про стягнення 4369,45 грн., в тому числі: 3562,00 грн. основного боргу, 629,35 грн. пені, 178,10 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті виконаних позивачем робіт  за договором № 31 на виконання поточного ремонту від 25.05.2006 р. на суму 3562,00 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав докази часткової сплати заборгованості.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

25.05.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль» (Виконавець)(позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітранс»  (Замовник)(відповідач) був укладений договір на виконання поточного ремонту  № 31. (а.с. 48-50)

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Замовник за допомогою замовлення доручає, а Виконавець зобов'язується виконати у відповідності з умовами Договору роботу по поточному ремонту автомобілів Замовника, наведених у Додатку № 1, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її.

Згідно з пунктом 2.1 Договору оплата здійснюється Замовником по факту виконання робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунків-фактур протягом п'яти банківських днів з мометну виставлення рахунку.

Строк дії Договору визначений у розділі 4 Договору та становить з дати підписання до 31.12.2006 р. Якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення строку дії договору не заявить про своє бажання подальшого співробітництва, Договір вважається автоматично продовженим на один рік на тих самих умовах.

Так, на виконання умов Договору відповідачем 25.05.2007 р. було перераховано на користь позивача передплату за товар у розмірі 22000,00 грн., про що свідчить виписка по рахунку позивача (а.с. 12).

Так, по замовленням нарядам № Н000003404, № 000003405, № Н000003434 позивачем було надано відповідні послуги та виконані роботи з технічного обслуговування автомобілів відповідача на суму 3562,00 грн. (а.с. 8-13)

Вказані послуги та роботи були прийняті представником відповідача, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача у замовленнях-нарядах а також відповідною довіреністю. ( а.с.14-15)

На оплату виконаних відповідачем робіт позивачем були виставлені рахунки на суму 3562,00 грн.

Проте, відповідачем не було сплачено вартість  наданих послуг у відповідності до умов договору у розмірі 3562,00 грн. в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 3562,00 грн. за поставлений товар, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті  530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за поставлений позивачем товар.  За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 3562,00 грн. заборгованості за поставлений товар, через що  вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітранс»  заборгованості у розмірі 3562,00  грн. підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 629,35 грн. та 178,10 грн. штрафу.

Пунктом 6.2 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином сума пені повинна розраховуватися за період з 21.09.2006 р. по 21.03.2007 р. та становить відповідно

3562,00 грн. х (2 х 8,5%) (подвійна облікова ставка НБУ) х 182 дн./365 = 301,94 грн.

Таким чином матеріалами справи підтверджується та стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 301,94 грн.

Пунктом 6.5  Договору сторони передбачили, що за безпідставну відмову Замовника від оплати, останній сплачує Виконавцю крім вартості штраф у розмірі 5% від вартості виконаних послуг.

Відповідачем всупереч вимогам статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не представлено суду жодного доказу поважності причин невиконання грошового зобов'язання.

Заявлена позивачем сума штрафу у розмірі 178,10 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

  З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-84  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітранс» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Фіалкова, 10, ідентифікаційний код 33374640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-стиль» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Героїв Сталінграду, 6-в, ідентифікаційний код 32749778, р/р 26009000131658 в АКБ «ЧБРР» МФО 384577) 3562,00 грн. основного боргу,   301,94 грн. пені, 178,10 грн. штрафу, 94,36 грн. державного мита та 109,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.