Герб України

Ухвала від 03.11.2026 по справі 420/3070/25

Касаційний адміністративний суд верховного суду

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

УХВАЛА

03 листопада 2026 року

м. Київ

справа №420/3070/25

адміністративне провадження №К/990/23743/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів: Васильєвої І. А., Шишова О. О.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 420/3070/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» (далі - ТОВ «БЕЛОГВІ», позивач, скаржник) звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 44508/15-32-23-02 від 15 жовтня 2024 року, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на доходи нерезидентів 5 788 011 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі №420/3070/25 - скасовано.

Ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «БЕЛОГВІ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 24 травня 2026 року ТОВ «БЕЛОГВІ» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року залишити в силі.

Постановою Верховного Суду від 8 жовтня 2026 року постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі № 420/3070/25 скасовано.

Залишено в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі № 420/3070/25.

У подальшому 13 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» ТОВ «БЕЛОГВІ» подало до Верховного Суду заяву, в якій заявник просить ухвалити у справі додаткове судове рішення про розподіл судових витрат, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь ТОВ «БЕЛОГВІ» документально підтверджені витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 48 448,00 грн та стягнути витрати на правничу професійну допомогу понесену у суді касаційної інстанції у розмірі 49 166,67 грн. Водночас, до заяви долучено документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Верховного Суду заяву ТОВ «БЕЛОГВІ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 420/3070/25 щодо розподілу судових витрат призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Також, цією ухвалою Верховного Суду встановлено Головному управлінню ДПС в Одеській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання заперечень щодо заяви ТОВ «БЕЛОГВІ» про ухвалення додаткового рішення, у тому числі щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з відповідним обґрунтуванням.

Через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшли заперечення відповідача на заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

Обґрунтовуючи заперечення, відповідач зазначає, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 49 166,67 грн є платою за підготовку одного процесуального документа у справі, розглянутій без проведення судових засідань, та не відповідає критеріям співмірності, визначеним частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Відповідач звертає увагу на те, що в Додатку № 3 до договору зазначено лише дві дії: аналіз постанови суду апеляційної інстанції, а також підготовка й подання касаційної скарги. Детального опису виконаних робіт, якого вимагає частина четверта статті 134 КАС України, заявник не подав. Рахунок № 03 від 13 жовтня 2026 року містить одну позицію (« 1 послуга»), а в Додатку № 3 послуги описано загальним формулюванням «зокрема, але не виключно». Тому, за доводами відповідача, з цих документів неможливо встановити, який обсяг роботи фактично стоїть за сумою 49 166,67 грн. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, відповідач наголошує, що фіксований розмір гонорару не звільняє заявника від обов`язку довести його співмірність, а суд у такому разі оцінює цю співмірність з урахуванням обсягу підготовлених документів і кількості судових засідань.

Крім того, відповідач вказує, що заявник не надав доказів фактичної сплати гонорару в сумі 49 166,67 грн. До заяви не долучено ні платіжної інструкції, ні банківської виписки про зарахування коштів на поточний рахунок Адвокатського бюро «ТИТАРЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», зазначений у рахунку № 03. Водночас пунктом 4.3 договору № 2338 визначено, що моментом оплати послуг є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача, а відповідно до пункту 3 Додатку № 3 гонорар сплачується протягом трьох днів після виставлення рахунку. Оскільки рахунок виставлено 13 жовтня 2026 року, тобто в день подання заяви, відповідач вважає, що на момент її подання гонорар сплачено не було, а доказів його подальшої сплати суду не надано.

Відповідач також зауважує, що всі подані документи (Додаток № 3, рахунок і акт) складені та підписані адвокатським бюро, директором якого є Титаренко Д. С., тобто той самий адвокат, який подав заяву як представник позивача. Незалежних доказів руху коштів, за якими можна було б перевірити дійсність витрат, матеріали справи не містять. З огляду на це, на думку відповідача, не дотримано критерію реальності (дійсності) адвокатських витрат, на якому наголошувала Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, а також сформованого практикою Європейського суду з прав людини підходу, за яким відшкодуванню підлягають лише фактично понесені витрати.

Окрім того, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України докази розміру витрат мали бути подані протягом п`яти днів після ухвалення постанови, тобто не пізніше 13 жовтня 2026 року. У разі подання позивачем платіжних документів пізніше відповідач просить не брати їх до уваги як поданих з пропуском встановленого строку.

Ураховуючи наведене, відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню на користь ТОВ «БЕЛОГВІ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області, з 49 166,67 грн до 3 328,00 грн.

Надаючи оцінку наведеним позивачем та відповідачем доводам у контексті наявності підстав для стягнення витрат зі сплати судового збору та на правничу допомогу, Суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Приписами частин першої-другої статті 132 КАС України обумовлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, за подання касаційної скарги до Верховного Суду Товариство сплатило судовий збір у розмірі 48 448,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 21 травня 2026 року № 130976.

З огляду на те, що Верховним Судом під час прийняття постанови, якою задоволено касаційну скаргу ТОВ «БЕЛОГВІ», не вирішено питання про судові витрати, заяву позивача про стягнення витрат на сплату судового збору необхідно задовольнити шляхом прийняття додаткової постанови про відшкодування на його користь документально підтверджених витрат по сплаті судового збору в розмірі 48 448,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, Суд звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

У постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3098/20 Верховний Суд зазначав, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до наданих позивачем копій документів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу Суд установив таке.

02 вересня 2024 року між Адвокатським бюро «ТИТАРЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та ТОВ «БЕЛОГВІ» укладено договір № 2338 про надання правничої (правової) допомоги, за умовами якого бюро зобов`язалося надавати клієнту юридичні послуги та правничу допомогу, а клієнт - приймати й оплачувати їх у порядку та на умовах, передбачених договором.

Підпунктом 1.2.2 договору передбачено надання консультацій та (або) у представництво Клієнта по будь-яким цивільним, адміністративним господарським справам або провадженням (у тому числі виконавчим), в яких Клієнт виступає в якості позивача, відповідача, третьої особи, стягувача, боржника або іншого учасника відповідного процесу або провадження, а також у наданні інших можливих видів правової допомоги. Суть конкретного доручення, розмір і порядок оплати гонорару за Послуги та інші особливі умови їх надання визначаються додатками до цього Договору. При визначенні гонорару за Послуги враховуються складність відповідного доручення Клієнта та час, необхідний для його виконання.

29 квітня 2026 року сторони підписали Додаток № 3 до договору, предметом якого є надання правничої допомоги із супроводу справи № 420/3070/25 на стадії касаційного провадження. Згідно з пунктом 1 цього Додатка послуги включають, зокрема, аналіз рішення суду апеляційної інстанції у справі, підготовку касаційної скарги і подача її до Верховного Суду.

Пунктом 2 Додатка № 3 сторони погодили гонорар у фіксованому розмірі 49 166,67 грн, який підлягає сплаті незалежно від результатів розгляду справи. Відповідно до пункту 3 цього Додатка оплата здійснюється на підставі рахунку бюро протягом трьох днів після виставлення рахунку після завершення касаційного розгляду справи.

При цьому пунктом 4 Додатка № 3 визначено, що у гонорар БЮРО не включаються необхідні транспортні витрати (крім транспортних витрат у межах м. Києва), судовий збір, витрати на проведення судових експертиз або інші судові витрати, необхідність несення яких Клієнт компенсує або оплачує заздалегідь у повному обсязі у разі їх погодження обома сторонами.

На підтвердження виконання обумовлених робіт позивач надав акт № 3/2338 приймання-передачі наданих послуг від 12 жовтня 2026 року, підписаний представниками обох сторін.

У пункті 2 акта зазначено: «Детальний опис наданих Послуг: адвокатом БЮРО Титаренком Д. С. проаналізовано рішення суду апеляційної інстанції по Справі, підготовлено та подано касаційну скаргу на вказане рішення до Верховного Суду».

Відповідно до пункту 3 акта: «Усього разом за Послуги Клієнт зобов`язаний сплатити БЮРО гонорар, який становить загальну суму: 49166 (сорок дев`ять тисяч сто шістдесят шість) гривень 67 копійок без ПДВ».

Пунктом 4 акта передбачено: «Клієнт підтверджує, що Послуги, вказані в цьому Акті, повністю задовольняють його за кількістю та якістю. Сторони взаємних претензій не мають».

Також до заяви долучено рахунок на оплату № 03 від 13 жовтня 2026 року на суму 49 166,67 грн за надання правничої допомоги із супроводу справи № 420/3070/25 на стадії касаційного провадження відповідно до договору № 2338 та Додатка № 3 до нього.

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність доказів фактичної сплати гонорару, Суд зазначає, що пункт 1 частини третьої статті 134 та частина сьома статті 139 КАС України передбачають можливість розподілу витрат на професійну правничу допомогу як сплачених стороною, так і тих, що підлягають сплаті. Отже, сама собою відсутність платіжних документів не є підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат за умови підтвердження обсягу наданих послуг, їх вартості та обов`язку сторони оплатити ці послуги.

Так само, Верховний Суд багаторазово, зокрема у постанові у справі № 922/445/19, вказував, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, оцінюючи співмірність заявлених до відшкодування витрат, Суд ураховує, що відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг правнича допомога на стадії касаційного провадження полягала в аналізі рішення суду апеляційної інстанції, підготовці та поданні касаційної скарги. Інших робіт у зазначеному акті не наведено. Касаційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без проведення судових засідань.

Аналіз оскаржуваного судового рішення та підготовка касаційної скарги є взаємопов`язаними складовими виконання доручення щодо касаційного оскарження, а тому не можуть враховуватися як окремий вид послуг з надання правничої допомоги. Тому при визначенні розміру відшкодування Суд оцінює їх у сукупності, з урахуванням фактичного обсягу наданої правничої допомоги.

Верховний Суд ураховує, що основна правова позиція ТОВ «БЕЛОГВІ», викладена в касаційній скарзі, відповідає позиції, сформованій при зверненні до суду з позовом. Зокрема, позивач обстоював статус нерезидента як бенефіціарного отримувача процентного доходу, відсутність обов`язку перераховувати отримані кошти іншій особі та посилався на порушення порядку призначення й проведення податкової перевірки. Значна частина відповідної аргументації касаційної скарги відтворює доводи позовної заяви.

При цьому адвокат Титаренко Д. С. здійснював представництво інтересів Товариства в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а отже, був детально обізнаний із матеріалами справи та обставинами спору. Зазначене давало змогу використати вже опрацьовані матеріали й напрацьовані аргументи під час підготовки касаційної скарги, що зменшувало необхідний обсяг підготовчої роботи та витрати часу на її виконання.

Оцінивши наведені обставини в сукупності, характер і обсяг наданої правничої допомоги та заперечення відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена до відшкодування сума 49 166,67 грн є завищеною та неспівмірною з обсягом виконаних адвокатом робіт.

Перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням наведених норм, обставин справи, наданих документів, умов договору та заперечень відповідача, оцінивши зміст і обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись критеріями обґрунтованості, співмірності, пропорційності до предмета спору та розумності розміру витрат, Верховний Суд дійшов висновку, що відшкодуванню ТОВ «БЕЛОГВІ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Керуючись статтями 139, 252, 345, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 420/3070/25 задовольнити частково.

Ухвалити у справі додаткову постанову.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» (код ЄДРПОУ 30748070) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 48 448,00 грн(сорок вісім тисяч чотириста сорок вісім гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» (код ЄДРПОУ 30748070) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. А. Васильєва

О. О. Шишов

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення03.11.2026
Оприлюднено05.11.2026
Номер документу141175110
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяАдміністративне судочинство / Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо / адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —420/3070/25

Ухвала від 03.11.2026

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 16.10.2026

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Постанова від 08.10.2026

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 05.10.2026

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Ухвала від 28.05.2026

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

Постанова від 14.04.2026

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Тарновецький І.І.

Постанова від 20.04.2026

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Тарновецький І.І.

Ухвала від 17.04.2026

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Тарновецький І.І.

Постанова від 14.04.2026

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Тарновецький І.І.

Ухвала від 24.03.2026

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Тарновецький І.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2026Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні