Рішення

від 14.02.2008 по справі 16662-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16662-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

14.02.2008Справа №2-7/16662-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталі» (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Карпова, 14; 49125, м. Дніпропетровськ, пров. Людмили Мокієвської, 6, к. 15;  49000, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 22, ідентифікаційний код 31037575)

До відповідача  Кооперативу «Альянс» (98680, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Горького, 4; м. Ялта. Смт. Гаспра, вул. Горького, 14/50, ідентифікаційний код 23658877)

Про стягнення  32041,95 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – не з'явився (телеграма)

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Наталі»  звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Кооперативу «Альянс» про стягнення 32041,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній оплаті поставленого за договором купівлі-продажу №139 від 15.06.2005 р. товару, через що заборгованість Кооперативу «Альянс» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Наталі» складає 18384,52 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 733,00 грн., 216,42 грн. інфляційних втрат, пеню у розмірі 3515,75 грн. та 9192,26 грн. штрафу.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду телеграм з проханням розглянути справи без присутності представника.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

15.06.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Наталі» (Продавець) та Кооперативом «Альянс» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №139, п. 1.1 якого передбачено, що Продавець зобов'язується поставити Покупцю товар, вказаний у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Кількість та найменування товару, що поставляється, визначаються витратною накладною до цього договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна сума договору визначається кількістю та найменуванням товару, вказаного в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

П. 4.1 Договору передбачено, що оплата здійснюється банківським переказом за узгодженням сторін, але не пізніше, ніж через 3 банківські дня з дня поставки.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивач, зокрема, передав у власність відповідача товар на загальну суму 26917,86, що підтверджується відповідними накладними, підписаними обома сторонами та скріпленими печатями підприємств (а. с. 19-21).

В свою чергу, вартість придбаного товару відповідачем сплачена була лише частково у сумі 8533,34 грн., що підтверджується наявними  в матеріалах справи виписками з банківського рахунку та довідка руху по рахунку. Таким чином, заборгованість Кооперативу «Альянс» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Наталі» складає 18384,52 грн. Зазначений розмір заборгованості підтверджується також і актом звірки взаємних розрахунків від 31.08.2007 р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатями підприємств (а. с. 27).

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 18384,52 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу №139 від 15.06.2005 р. в частини повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, через що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталі» відносно стягнення з Кооперативу «Альянс» заборгованості у сумі 18384,52 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 8.2 Договору купівлі-продажу №139 від 15.06.2005 р. сторони передбачили, що   у випадку несвоєчасної оплат товару, Покупець зобовязаний сплатити Продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У той же час, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, позивачем були допущені певні помилки при здійсненні розрахунку пені.

Так, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, вказана норма права передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Таким чином, нархування пені за прсотрочення виконання грошового зобовязання припиняється: за накладною від 02.09.2006 р. – 06.03.2007 р., за накладною від 06.09.2006 р. – 10.03.2007 р., за накладною від 16.09.2006 р. – 20.03.2007 р.

Приймаючи до уваги те, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України), та враховуючи здійснені відповідачем часткові оплати вартості товару, стягенню з відповідача підлягає пеня у наступних размірах:

-          за період з 06.09.2006 р. по 09.09.2006 р. – 21,79 грн. (11695,56 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 4 дн.);

-          за період з 10.09.2006 р. по 19.09.2006 р. – 95,57 грн. (20520,00 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 10 дн.);

-          за період з 20.09.2006 р. по 18.12.2006 р. – 1128,33 грн. (26917,86 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 90 дн.);

-          за період з 19.12.2006 р. по 03.01.2007 р. – 197,57 грн. (26511,50 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 16 дн.);

-          за період з 04.01.2007 р. по 11.01.2007 р. – 95,06 грн. (25511,50 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 8 дн.);

-          за період з 12.01.2007 р. по 18.02.2007 р. – 401,96 грн. (22711,50 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 38 дн.);

-          за період з 19.02.2007 р. по 06.03.2007 р. – 162,94 грн. (21864,52 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 16 дн.);

-          за період з 07.03.2007 р. по 10.03.2007 р. – 28,36 грн. (15222,30 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 4 дн.);

-          за період з 11.03.2007 р. по 20.03.2007 р. – 29,80 грн. (6397,86 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 10 дн.)

Отже, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталі» складає 2161,38 грн.

Крім того, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з Кооперативу «Альянс» штрафу у сумі 9192,26 грн.

Так, в п. 8.3 договору купівлі-продажу №139 від 15.06.2005 р. сторони обумовили, що у  випадку прострочення оплати за поставлений товар більше 60 днів Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 50% від простроченої суми.

Таким чином, розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача у зв'язку з простроченням оплати вартості поставленого товару складає 9192,26 грн. (50% від 18384,52 грн.), через що вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що суми інфляційних втрат у розмірі 216,42 грн. та 3% річних у розмірі 733,00 грн., згідно з доданим до позовної заяви розрахунку, обчислені позивачем правомірно, а тому підлягають стягненню з Кооперативу «Альянс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталі».

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони проційно розміру задоволених вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Кооперативу «Альянс» (98680, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Горького, 4; м. Ялта. Смт. Гаспра, вул. Горького, 14/50, ідентифікаційний код 23658877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталі» (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Карпова, 14; 49125, м. Дніпропетровськ, пров. Людмили Мокієвської, 6, к. 15;  49000, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 22, ідентифікаційний код 31037575) суму заборгованості у розмірі 18384,52 грн., пеню у розмірі 2161,38 грн., штраф у розмірі 9192,26 грн., 216,42 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 733,00 грн., 306,88  грн. державного мита та 113,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.