96-2008
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
03.03.2008Справа №2-15/96-2008
За позовом Фірми «Крим-стілл» (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул..Монтажна, 17, ідентифікаційний код 24696325)
До відповідача 1) Приватного підприємства «Лексус» (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 149, кв. 16; м. Сімферополь, вул.. Куйбишева, 13, кв. 208, ідентифікаційний код 32319290)
До відповідача 2) Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 10, ідентифікаційний код 09324431)
Про стягнення 28646,60 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – не з'явився
Від відповідача 1) – не з'явився
Від відповідача 2) – Чернова В.П., довіреність № 3717 від 18.05.2006 р., у справі
Обставини справи: Фірма «Крим-стілл» звернулася до Господарського суду АР Крим із позовом до Приватного підприємства «Лексус», до АОБ «Промінвестбанк» про стягнення 28646,60 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на розрахунковому рахунку Приватного підприємства «Лексус», відкритому у філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку», знаходяться безпідставно набуті грошові кошти, які належать Фірмі «Крим-стілл», у розмірі 28646,60 грн., що і стало приводом для звернення Фірми «Крим-стілл» з позовом до суду про стягнення вказаної суми грошових коштів в примусовому порядку.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.03.2008 р. було замінено відповідача АОБ «Промінвестбанк» в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України на належного Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку».
Представник відповідача Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.
Представник відповідача Приватного підприємства «Лексус» явку представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
03.03.2008 р. до господарського суду надійшло клопотання від Приватного підприємства «Лексус» про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечити явку представника у судове засідання.
Суд, розглянувши клопотання відповідача, не вбачає обґрунтованих підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Отже, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, приймаючи до уваги те, що у відповідача було достатньо часу для підготовки відзиву на позов та обґрунтування своїх заперечень у разі їх наявності, судом не вбачається обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи.
За такими обставинами суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ :
05.02.2007 р. Київським районним судом міста Сімферополя був винесений вирок у кримінальній справі по звинуваченню Верьовкіної О.О. згідно частини 2 статті 191, частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України, який набрав законної сили. (а.с. 8-11)
Вказаним вироком встановлено, що гр.. Верьовкіна, працюючи на посаді головного бухгалтера фірми «Крим-стілл» використовуючи своє службове становище, без відома керівництва фірми, здійснювала крадіжку грошових коштів з розрахункового рахунку фірми «Крим-стілл».
Згідно зазначеного вироку у період з лютого 2004 р. по січень 2005 р. гр.. Верьовкіною О.О. з корисливих мотивів, використовуючи службове становище, не маючи договірних стосунків з Приватним підприємством «Лексус», було перераховано грошові кошти з розрахункового рахунку № 26009485116101, відкритого в Євпаторійській філії Акціонерно-комерціного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», що належить фірмі «Крим-стілл», на розрахунковий рахунок № 26000301324252, відкритий у філії «Кримського центрального відділення Промінвестбанка», який належить ПП «Лексус» у загальному розмірі 265570,60 грн.
На підставі грошових чеків з розрахункового рахунку ПП «Лексус» О.О. Верьовкіна отримала грошові кошти на загальну суму 236923,60 грн.
Вказані факти мають преюдиціальний характер, оскільки згідно частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Таким чином, судом встановлено, що залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку Приватного підприємства «Лексус» у розмірі 28646,93 грн. були набуті ним безпідставно.
Так, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною третьою вказаної статті встановлено, що положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повернення позивачу безпідставно набутого майна, а саме грошових коштів у розмірі 28646,93 грн., у той час як статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення грошових коштів, а тому вимоги позивача Фірми «Крим-стілл» про стягнення з Приватного підприємства «Лексус» безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 28646,93 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» на припинення підприємницької діяльності Приватного підприємства «Лексус» на підставі рішення господарського суду АР Крим від 20.01.2005 р. у справі № 2-20/3061-2005 з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Аналогічне положення закріплене статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
З матеріалів справи, зокрема довідки Головного управління статистики в АР Крим № 05.3-5/224 від 23.01.2008 р. вбачається, що станом на 23.01.2008 р. Приватне підприємство «Лексус» значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. (а.с. 44).
Щодо позовних вимог до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку», то суд вважає за необхідне відмовити у позові в цій частині, оскільки позивачем не було заявлено певної матеріально-правової вимоги до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку», який би кореспондувався зі способами захисту цивільних прав та інтересів, передбаченими статтею 16 Цивільного кодексу України.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Фірми «Крим-стілл» до Приватного підприємства «Лексус» задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Лексус» (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 149, кв. 16; м. Сімферополь, вул.. Куйбишева, 13, кв. 208, ідентифікаційний код 32319290) на користь Фірми «Крим-стілл» (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Монтажна, 17, ідентифікаційний код 24696325, р/р 26009485116101 в Євпаторійському відділенні КРФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 324010) 28646,93 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 143,24 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У позові Фірми «Крим-стілл» до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку» відмовити.
4. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2008 |
Оприлюднено | 11.03.2008 |
Номер документу | 1411884 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Іщенко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні