Рішення

від 01.02.2008 по справі 17067-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17067-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

01.02.2008Справа №2-15/17067-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Казанська, 30/9, ідентифікаційний код 33713674)

До відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробничо-інвестиційна компанія «Неаполь» (95051, АР Крим, м. Сімферополь. Вул.. Павленка, 54, к. 92, ідентифікаційний код 34212185)

2) Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Некрасова, 11, ідентифікаційний код 03347537)

3) Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Толстого, 15, ідентифікаційний код 04055630)

про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

п р е д с т а в н и к и:

Від позивача –.Чукаткіна Т.В., довіреність № 249 від 05.12.2007 р., у справі

Від відповідачів – 1) Логазова М.В., довіреність № 40 від 06.12.2007 р., у справі

2) не з'явився

3) Понамарьова Н.Ю., довіреність № 24/01.06/2498 від 11.12.206 р., у справі

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробничо-інвестиційна компанія «Неаполь» та Сімферопольського МБРТІ про визнання права власності на квартири №№ 1-20, 22-26, 28-100 жилою площею 6632,09 кв.м та вбудовані приміщення цокольного поверху загальною площею 1319,73 кв.м в будинку № 19-а по вул. Ростовській в м. Сімферополі, зобов'язання ТОВ «БВІК «Неаполь» передати за актом приймання-передачі ці приміщення та зобов'язання Сімферопольського МБРТІ зареєструвати право власності на них за ТОВ «БВК «Моноліт».

Позов мотивовано тим, що між позивачем та громадянином Саудовської Аравії Мохамедом Бен Хусейн Бен Саід Аль-Кахтані й відповідачем ТОВ «БВІК «Неаполь» 15 січня 2007 р. було укладено договір підряду № 10/2007, на підставі якого позивачем було виконано будівельні роботи на загальну суму 19848693,12 грн., в тому числі ПДВ – 3308160,52 грн. Згідно з зазначеним договором оплатою робіт вважається отримання генпідрядником у власність за рахунок частки ТОВ «БВІК «Неаполь» частини об'єкта (площ) 100-квартирного жилого будинку по вул. Ростовській, 19-а в м. Сімферополі, але ТОВ «БВІК «Неаполь» ухиляється від виконання свого обов'язку, у зв'язку з чим позивач просить визнати за собою право власності на квартири №№ 1-20, 22-26, 28-100 жилою площею 6632,09 кв.м та вбудовані приміщення цокольного поверху загальною площею 1319,73 кв.м в будинку № 19а по вул. Ростовській в м. Сімферополі в судовому порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовза вих. № б/н від 19.12.2007 р.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 19.12.2007 р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням по справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Кримському  науково-дослідному інституту судових експертиз.

23.01.2007 р. до канцелярії господарського суду надійшов висновок експерта, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду АР Крим від 23.01.2008 р. провадження у справі було поновлено.

Під час судового засідання 25.01.2008 р. позивач надав заяву про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою просить визнати за собою право власності на квартири: № 1 – двокімнатна площею 72,08 кв.м, № 2 - двокімнатна – 73,95 кв.м, № 3 – двокімнатна – 69,7 кв.м, № 4 – однокімнатна – 59,80 кв.м, № 5 – двокімнатна площею 72,08 кв.м, № 6 - двокімнатна – 73,95 кв.м, № 7 – двокімнатна – 69,7 кв.м, № 8 – однокімнатна – 59,80 кв.м, № 9 – двокімнатна площею 72,08 кв.м, № 10 - двокімнатна – 73,95 кв.м, № 11 – двокімнатна – 69,7 кв.м, № 12 – однокімнатна – 59,80 кв.м, № 13 – двокімнатна – 69,98 кв.м, №14 – двокімнатна – 73,95 кв.м, № 15 – двокімнатна – 69,7 кв.м, № 16 – однокімнатна – 59,80 кв.м, № 17 – двокімнатна – 72,57 кв.м, № 18 – двокімнатна – 73,48 кв.м, № 19 – двокімнатна – 68,62 кв.м., № 20 – однокімнатна – 59,49 кв.м, № 22 – двокімнатна – 63,23 кв.м, № 23  - двокімнатна – 61,65 кв.м, № 24 - однокімнатна – 57,96 кв.м, № 25 – двокімнатна – 99,56 кв.м, № 26 – однокімнатна - 61,49 кв.м, № 28 -  двокімнатна – 63,23 кв.м, № 29 – двокімнатна – 61,18 кв.м, № 30 – однокімнатна – 58,74 кв.м, № 31 – трьохкімнатна - 85,52 кв.м, № 32 – однокімнатна – 62,01 кв.м, № 33 - двокімнатна - 51,12 кв.м, № 34 -  двокімнатна – 63,23 кв.м, № 35 – двокімнатна – 59,78 кв.м, № 36 – однокімнатна – 58,74 кв.м, № 37 – трьохкімнатна  - 85,52 кв.м, № 38 – однокімнатна – 62,01 кв.м, № 39 - двокімнатна – 49,72 кв.м, № 40 -  двокімнатна – 63,23 кв.м, № 41 – двокімнатна – 59,78 кв.м, № 42 – однокімнатна – 58,74 кв.м, № 43 – трьохкімнатна  - 85,52 кв.м, № 44 – однокімнатна – 62,01 кв.м, № 45 - двокімнатна 50,97 кв.м, № 46 -  двокімнатна – 61,59 кв.м, № 47 – двокімнатна – 60,50 кв.м, № 48 – однокімнатна – 58,74 кв.м, № 49 – трьохкімнатна  - 87,57 кв.м, № 50 – однокімнатна – 60,94 кв.м, № 51 - трьохкімнатна 96,40 кв.м, № 52 – двокімнатна – 73,27 кв.м, № 53 – трьохкімнатна – 95,15 кв.м, № 54 – двокімнатна – 73,80 кв.м, № 55 – трьохкімнатна  - 96,03 кв.м, № 56 – двокімнатна – 74,49 кв.м, № 57 - трьохкімнатна – 96,23 кв.м, № 58 -  двокімнатна – 73,12 кв.м, № 59 – трьохкімнатна – 96,33 кв.м, № 60 – двокімнатна – 73,22 кв.м, № 61 – двокімнатна  - 67,58 кв.м, № 62 – двокімнатна – 76,22 кв.м, № 63 – двокімнатна – 66,78 кв.м,  № 64 - однокімнатна – 59,06 кв.м, № 65 -  двокімнатна – 67,96 кв.м, № 66 – двокімнатна – 74,86 кв.м, № 67 – двокімнатна – 66,16 кв.м, № 68 – однокімнатна – 59,08 кв.м, № 69 – двокімнатна – 68,09 кв.м, № 70 - двокімнатна – 73,76 кв.м, № 71 - двокімнатна – 68,31 кв.м, № 72 – однокімнатна – 59,39 кв.м, № 73 – двокімнатна – 67,60 кв.м, № 74 – двокімнатна – 75,12 кв.м, № 75 – двокімнатна – 68,54 кв.м, № 76 – однокімнатна – 59,20 кв.м, № 77 - двокімнатна – 67,70 кв.м, № 78 – двокімнатна – 75,22 кв.м, № 79 – двокімнатна – 68,64 кв.м, № 80 – однокімнатна – 59,30 кв.м, № 81 – однокімнатна – 59,82 кв.м, № 82 - двокімнатна – 68,12 кв.м, № 83 -  двокімнатна – 74,61 кв.м, № 84 – двокімнатна – 69,75 кв.м, № 85 – однокімнатна – 59,96 кв.м, № 86 – двокімнатна – 68,04 кв.м, № 87 – двокімнатна – 75,78 кв.м, № 88 - двокімнатна – 72,69 кв.м, № 89 - однокімнатна – 59,75 кв.м, № 90 – двокімнатна – 66,72 кв.м, № 91 – двокімнатна – 73,65 кв.м, № 92 – двокімнатна – 69,87 кв.м, № 93 – однокімнатна – 58,99 кв.м, № 94 – двокімнатна – 67,61 кв.м, № 95 - двокімнатна – 73,73 кв.м, № 96 – двокімнатна – 71,24 кв.м, № 97 – однокімнатна – 59,09 кв.м, № 98 – двокімнатна  - 67,71 кв.м, № 99 – двокімнатна – 73,83 кв.м, № 100 - двокімнатна – 71,44 кв.м, загальною площею 6747,47 кв.м, в тому числі жилою площею – 5721,15 кв.м та вбудовані приміщення цокольного поверху загальною площею 1319,73 кв.м в будинку № 19- а по вул. Ростовській в м. Сімферополі. Також просить зобов'язати ТОВ «БВІК «Неаполь» передати за актом приймання-передачі протягом 10 робочих днів з моменту набуття рішенням суду законної сили квартири №№ 1-20, 22-26, 28-100 загальною площею 6747,47 кв.м, в тому числі жилою площею 5721,15 кв.м та вбудовані приміщення цокольного поверху загальною площею 1319,73 кв.м в будинку № 19-а по вул. Ростовській в м. Сімферополі, а в разі ухилення після спливу 10 робочих днів вважати їх такими, що передані ТОВ «БВК «Моноліт» й зобов'язати Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради прийняти до експлуатації закінчений будівництвом об'єкт – жилі будинки та об'єкти інфраструктури за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Ростовська, 19-а, а в разі ухилення після спливу 10 робочих днів після набуття чинності рішенням суду вважати жилий 100-квартирний будинок та об'єкти інфраструктури по вул. Ростовській, 19-а  в м. Сімферополі такими, що прийняті до експлуатації, мотивуючи тим, що ним було виконані додаткові будівельні роботи зі скління балконів на суму 313320,00 грн., в тому числі ПДВ – 52220,00 грн., у зв'язку з чим частка ТОВ «БВК «Моноліт» в площі квартир об'єкту збільшилася на 115,38 кв.м, й складає разом 6747,47 кв.м.  та 1319,73 кв.м вбудованих приміщень. Також позивач посилається на те, що новозбудований будинок № 19 а по вул. Ростовській в м. Сімферополі відповідає будівельним нормам та правилам, Робочому проекту, готовий до прийняття до експлуатації, але Виконком Сімферопольської міськради ухиляється від прийняття об'єкта до експлуатації, що перешкоджає здійсненню ним свого права власності. У зв'язку зі зміненими позовними вимогами представником позивача було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради.

У судовому засіданні представник відповідача ТОВ «БВІК «Неаполь» проти задоволення позову не заперечував, пояснив суду, що відмова в передачі позивачу належної йому частки в новозбудованому 100-квартирному будинку по вул. Ростовській, 19а в м. Сімферополі була обумовлена тим, що об'єкт ще не введений до експлуатації, але з урахуванням того, що Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради ухиляється від належного прийняття об'єкту до експлуатації вважає, що позовні вимоги ТОВ «БВК «Моноліт» є такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2008 р. заява позивача була задоволена, прийнята зміна позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Крім того, ухвалою господарського суду АР Крим від 25.01.2007 р. до участі у справі було залучено у якості відповідача Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України.

30.01.2008 р. до канцелярії господарського суду АР Крим надійшов відзив відповідача Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, в якому просив суд розглянути вимоги позивача з урахуванням того, що реєстрація права власності на новозбудовані нерухомі об'єкти здійснюється  відповідально до рішень Сімферопольської міської ради № 123 від 24 листопада 2006 р. «Про визначення обсягу та меж повноважень, які здійснюють районні і місті ради, і розмежуванні повноважень між виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами Сімферопольської міської ради та міським головою» та № 244 від 25 лютого 2000 р. «Про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» покладено на Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації  (п. 10), підставою для чого слугуватиме підписаний та затверджений акт державної технічної комісії, якого вимагає Положення про порядок введення в експлуатацію об'єктів, що не є державною власністю, затверджене постановою уряду Автономної Республіки Крим № 268 від 14 серпня 1996 р. (в редакції постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим № 45 від 24 лютого 2000 р.).

У судовому засіданні представником позивача була надана заява в порядку статті 220 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі згідно з вимогами статті 80 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог про зобов'язання Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельно-виробнича компанія “Моноліт” право власності на квартири №№ 1-20, 22-26, 28-100 жилою площею 6632,09 кв.м та вбудовані приміщення цокольного поверху загальною площею 1319,73 кв.м в будинку № 19а по вул. Ростовській в м. Сімферополі.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

01.02.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання Сімферопольського МБРТІ за вих. № 622/12 від 31.01.2008 р. про розгляд справи за наявними матеріалами без присутності їх представника.

З огляду на те, що слухання справи відкладалося  неодноразово, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В С Т А Н О В И В :

15 січня 2007 р. між громадянином Саудовської Аравії Мохамедом Бен Хусейн Бен Саід Аль-Кахтані, ТОВ «БВІК «Неаполь», з одного боку, та ТОВ «БВК «Моноліт» було укладено договір підряду № 10/2007, згідно якого  ТОВ «БВК «Моноліт» як генпідрядник  прийняв на себе зобов'язання з виконання робіт з розробки проектної, робочої документації для будівництва та реконструкції жилих будинків та об'єктів інфраструктури а також робіт, нерозривно пов'язаних з таким будівництвом та місцезнаходженням  об'єктів на території, розташованій за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ростовська. (а.с. 10-19 Т.1)

28 грудня 2007 р. між громадянином Саудовської Аравії Мохамедом Бен Хусейн Бен Саід Аль-Кахтані, ТОВ «БВІК «Неаполь», з одного боку, та ТОВ «БВК «Моноліт» було укладено додаткову угоду до Договору підряду № 10/2007 від 15 січня 2007 р., згідно з якою сторони домовилися про збільшення обсягів будівельних робіт за рахунок скління балконів в багатоквартирному будинку, розташованому за адресо:м. Сімферополь, вул. Ростовська, 19а з відповідним коригуванням  проектної документації та кошторисів. (а.с. 80 Т.2)

На виконання вищезазначеного Договору підряду ТОВ «БВК «Моноліт» було:

1. Розроблено проектну, робочу документацію на суму 895145,00 грн., в т.ч. ПДВ 149190,83 грн.;

2. Будівельно-монтажні роботи на суму 18953818,12 грн., з них будівельно-монтажні роботи вбудованих приміщень цокольного поверху – 1749204,00 грн., в т.ч. ПДВ – 3046829,29 грн., а також роботи зі скління балконів на суму 313320,00 грн., в тому числі ПДВ – 52220,00 грн. –

на загальну суму 20162013,12 грн., в тому числі ПДВ – 3360380,52 грн., що підтверджується складеними відповідно до приписів пункту 11.5 Договору підряду актами. (а.с. 35-150 Т.1, а.с. 1-30, 81-83 Т.2).

Порядок розрахунків за виконані роботи встановлено пунктом 4.2.2 цього договору в редакції Додаткової угоди від 01 жовтня 2007 р. (а.с. 20 Т.1), згідно з яким витрати, понесені генпідрядником за цим договором відшкодовуються замовником після введення об'єкта в експлуатацію. Оплатою робіт Генпідрядника буде вважатися отримання генпідрядником у власність за рахунок частки ТОВ «БВІК «Неаполь» частини об'єкта (площ), еквівалентної вартості понесених Генпідрядником витрат за цим договором. Вартість майна, що передається (а саме 1 квадратного метру загальної площі) визначається сторонами окремою додатковою угодою до цього договору. Генпідрядник має право вимагати достроково передати йому майнові права на частину об'єкта, що оформлюється актом приймання-передачі. Остаточний розподіл площ між стороною замовника та генпідрядника повинно бути оформлено додатковою угодою.

Додатковою угодою до договору підряду № 10/2007 від 15 січня 2007 р. від 15 листопада 2007 р. (а.с. 21 Т.1) сторонами було встановлено, що вартість 1 (одного) кв.м складає:

а) вартість 1 (одного) кв.м жилої площі – 2715,55 грн.;

б) вартість 1 (одного) кв.м вбудованих приміщень в цокольному поверсі – 1393,62 грн.

Сторони при цьому домовилися, що згідно визначеній та погодженій ними вартості 1 (одного) кв.м будуть визначати площу в 100-квартирному жилому будинку, розташованому по вул. Ростовській, 19а в м. сімфероолі, що передається генпідряднику – позивачу у справі (пункт 1 Додаткової угоди від 15 листопада 2007 р.).

У зв'язку з наведеним, відповідно до пункту 4.2.2. ТОВ «БВК «Моноліт» направило ТОВ «БВІК «Неаполь» лист № 235 від 19 листопада 2007 р., в якому просило передати ТОВ «БВК «Моноліт» майнові права на квартири №№1-20, 22-26, 28-100, загальною площею 6632,09 кв.м, а також вбудовані приміщення в цокольному поверсі загальною площею 1319,73 кв.м. шляхом складення Акту приймання-передачі. (а.с. 23 Т. 1)

Листом № 37 від 23 листопада 2007 р. ТОВ «БВІК «Неаполь» повідомило, що у зв'язку з тим, що на цей час об'єкт не введений до експлуатації та ще здійснюються оброблювальні роботи, роботи з благоустрою прибудинкової території, вважаємо неможливою передачу зазначених площ. (а.с. 24 Т. 1)

12 січня 2008 р. ТОВ «БВК «Моноліт» звернулося на адресу ТОВ «БВІК «Неаполь» листом про передачу майнових прав ще на 115,38 кв.м., що підтверджується доданою до матеріалів справи копією відповідного листа за № 263/1 у зв'язку з понесеними додатковими витратами на скління балконів. (а.с. 84 Т.2)

Але листом № 45 від 15 січня 2008 р. ТОВ «БВІК «Неаполь» знов повідомило, що у зв'язку з тим, що на цей час об'єкт не введений до експлуатації та ще здійснюються оброблювальні роботи, воно вважає неможливою передачу зазначених площ. (а.с. 85 Т. 2)

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що Договір підряду № 10/2007 від 15 січня 2007 р. за своїми ознаками та правовою природою є господарським договором, який відповідно до статті 179 Господарського кодексу України є підставою для виникнення між суб'єктами господарювання господарсько-договірних зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, вищезазначена відмова ТОВ «БВІК «Неаполь» свідчить про його ухилення від виконання своїх зобов'язань за договором.

Суд дослідив доводи відповідача ТОВ «БВІК «Неаполь» щодо того, що пункт 4.2.2 Договору підряду № 10/2007 від 15 січня 2007 р. передбачає, що витрати, понесені генпідрядником за цим договором відшкодовуються замовником після введення об'єкта в експлуатацію, та вважає, що вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки .вказаний пункт також чітко визначає право ТОВ «БВК «Моноліт» як генпідрядника достроково вимагати передати йому майнові права на частину об'єкту, при цьому оплатою робіт вважається саме отримання у власність за рахунок частки ТОВ «БВІК «Неаполь» частини об'єкту (площ), яка еквівалентна вартості понесених генпідрядником витрат за цим договором.

З урахуванням  встановленої Додаткової угодою  від 15 листопада 2007 р. вартості одного квадратного метру еквівалентом витрат ТОВ «БВК «Моноліт» в розмірі  20162013,12 грн. буде 6747,47 кв.м жилої площі та 1319,73 кв.м вбудованих приміщень в цокольному поверсі, що відповідає площам  квартир №№ 1-20, 22-26, 28-100, що запитуються та площі вбудованих приміщень, що підтверджується також висновком судової будівельно-технічної експертизи № 3390 від 23.01.2008 р. (а.с. 58-66)

При цьому, стаття 620 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Згідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

За правилами статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з  пунктом 4.2.2. Договору підряду генпідрядник має право вимагати достроково передати йому майнові права на частину об'єкта, що оформлюється актом приймання-передачі.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що право позивача на придбання у власність квартир № 1-20, 22-26, 28-100 в будинку №19-а в м. Сімферополі підлягає судовому захисту шляхом визнання такого права за позивачем та зобов'язання ТОВ «БВІК «Неаполь» передати їх за актом приймання-передачі.

Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 30-1 Закону України «Про планування та забудову територій» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 р. № 1243, згідно якому прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 5 Порядку для пред'явлення закінченого будівництвом об'єкта державній приймальній комісії відповідно до пункту 3 Порядку замовником  будівництва  об'єкта утворюється робоча комісія.

          Пунктом 8 Порядку передбачено, що робоча комісія повинна перевірити відповідність:

    - архітектурних і конструктивних рішень закінченого будівництвом об'єкта    затвердженому проекту, санітарним, протипожежним, радіаційним та екологічним  вимогам  і нормам, а також  вимогам  з  охорони  праці, промислової безпеки, нормативам щодо технічного стану електричних, теплових та тепловикористовувальних  установок  і  мереж  та енергозбереження;

    - виконаних будівельно-монтажних  робіт вимогам нормативної документації;

    - результатів проведених індивідуальних і комплексних випробувань устатковання нормативним показникам;

    - виробничої документації нормативним вимогам.

На підставі проведеної перевірки робоча комісія визначає готовність закінченого   будівництвом  об'єкта  до  пред'явлення державній приймальній комісії (пункт 9 Порядку).

Згідно з  пунктом 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів  замовник зобов'язаний після надходження повідомлення генерального підрядника про закінчення будівництвом об'єкта, а по об'єктах, які попередньо приймаються робочими комісіями, після підписання акта робочої комісії звернутися протягом 5 днів до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що визначені у пункті 11 цього Порядку, з пропозицією щодо утворення державної приймальної комісії.  Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний протягом 10 днів після надходження звернення від замовника утворити відповідно до цього Порядку державну приймальну комісію.

У зв'язку із надходженням повідомлення генерального підрядника - позивача по цій справі, ТОВ «БВІК «Неаполь» звернулося до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради із листом про створення державної приймальної комісії для прийняття до експлуатації жилих будинків та об'єктів інфраструктури за адресою: Крим, м. Сімферополь, вул. Ростовська, б. 19-а в обсязі до внутрішніх оброблювальних робіт. (а.с. 86 Т.2)

Цей лист надійшов на адресу виконкому Сімферопольської міської ради 14 листопада 2007 р., про що свідчить відмітка та підпис представника  про отримання на картці повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с. 87 Т.2)

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту звернення із клопотанням про прийняття до експлуатації спірного будинку минуло вже 2 місяці, однак клопотання позивача Виконкомом Сімферопольської міської ради до проігноровано, та до теперішнього часу не розглянуто.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування» серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності визнається судом таким, що кореспондується зі статтями 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права.

Крім того, стаття 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах  повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами.

В той же час, згідно висновку судового експерта № 3390 від 23.01.2008 р. будівля № 19-а по вул. Ростовській в м Сімферополі, в тому числі квартири №№ 1-20, 22-26, 28-100 загальною площею 6747,47 кв.м за архітектурно-планувальним рішенням відповідає вимогам ДБН В.2.2.-15-2005 и ВСН 61-89 (р), в цілому збудована будівля відповідає Робочому проекту 64.05-1 АР «Реконструкція незавершеної будівництвом будівлі індустріально-педагогічного інституту під 100-квартирий жилий будинок по вул. Ростовській, 19-а в Сімферополі  та може бути прийнята до експлуатації відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243 «Про порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів».

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів у справі - це будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок судового експерта оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Так, господарський суд, оцінивши висновок судової експертизи № 3390 від 23.01.2008 р. за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що зазначений висновок відповідає вимогам статті 32 Господарського процесуального кодексу України, є повним, обґрунтованим, а отже належним та допустимим доказом у справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради прийняти до експлуатації закінчений будівництвом об'єкт – жилі будинки та об'єкти інфраструктури за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Ростовська, 19-а, а вразі ухилення після спливу 10 робочих днів після набуття чинності рішенням суду вважати жилий 100-квартирний будинок та об'єкти інфраструктури по вул. Ростовській, 19-а  в м. Сімферополі такими, що прийняті до експлуатації, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України  кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами такого захисту можуть, бути зокрема визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі.

          Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість обраного позивачем способу захисту своїх прав шляхом визнання права власності на квартири № 1-20, 22-26, 28-100 загальною площею 6747,47 кв.м та вбудовані нежитлові приміщення площею  1319,73 кв.м в будинку №19-а по вул. Ростовській в м. Сімферополі, зобов'язання ТОВ «БВІК «Неаполь» передати ці приміщення за актом приймання-передачі та зобов'язання Виконавчого комітету Сімферопольської міськради прийняти будинок №19-а по вул. Ростовській в м. Сімферополі до експлуатації.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності на квартири №№ 1-20, 22-26, 28-100 жилою площею 6632,09 кв.м та вбудовані приміщення цокольного поверху загальною площею 1319,73 кв.м в будинку № 19-а по вул. Ростовській в м. Сімферополі, за позивачем, суд вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги щодо спонукання Сімферопольського МБРТІ провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не підвідомчі господарським судам, виходячи з наступного.

 В силу статті  12 Господарського процесуального кодексу України,  господарським  судам підвідомчі  зазначені  у цій нормі справи,  крім,  зокрема,  інших спорів,  вирішення  яких  відповідно   до   законів   України   та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

 Згідно з пунктом  1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи  юридичних осіб  із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної  дії), дій чи бездіяльності.

За змістом  пункту  1  статті  3  Кодексу адміністративного судочинства  України,  справа адміністративної   юрисдикції    -    переданий на вирішення адміністративного  суду  публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої  влади,  орган  місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відносини, пов'язані  з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості  регулюються  нормами  Закону  України  "Про  державну реєстрацію речових  прав  на  нерухоме  майно  та   їх   обмежень", що визначено статтею 1 цього Закону.

Відповідно до  пункту  1 статті  4 Закону,  обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться  на  території  України,  фізичних  та юридичних осіб, держави,   територіальних   громад,   іноземців   та   осіб    без громадянства,  іноземних юридичних осіб,  міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.

В силу пункту  4 статті  5 Закону,  державна  реєстрація прав  проводиться  місцевими  органами  державної  реєстрації прав виключно за  місцем  знаходження   нерухомого   майна,   а   саме: в містах  Києві  та Севастополі,  місті обласного підпорядкування, районі.

Місцевими органами  державної  реєстрації,  у відповідності зі статтею   7   Закону,   є відділення державної госпрозрахункової   юридичної   особи  з  консолідованим  балансом (центру державного земельного кадастру).

У відповідності з пунктом 5 Прикінцевих  положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування  Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.  Повноваження бюро технічної  інвентаризації  щодо реєстрації  прав  власності  на  нерухоме  майно  на час звернення позивача  щодо  здійснення  реєстрації  також  визначені  пунктом   1.3 Тимчасового  положення  про  порядок  реєстрації прав власності на нерухоме  майно,  що  затверджено  наказом  Міністерства   юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5.

Реєстрація прав власності згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок   реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом  Міністерства  юстиції  України від 28 січня 2003 року  №6/5 здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

В силу підпункту 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",  до  відання  виконавчих органів   сільських,  селищних,  міських  рад  належить,  зокрема, делеговане повноваження щодо обліку та  реєстрації  відповідно  до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

В даному випадку відповідач - Сімферопольске міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації  виконує повноваження щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, які делеговані йому рішеннями Сімферопольської міської ради № 123 від 24 листопада 2006 р. “Про визначення обсягу та меж повноважень, які здійснюють районні і місті ради, і розмежуванні повноважень між виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами Сімферопольської міської ради та міським головою» та № 244 від 25 лютого 2000 р. «Про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

Таким чином,  відповідач Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації у розумінні пункту  7 статті  3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи суб'єктний склад та характер правовідносин, спір у даній  справі  підвідомчий  суду,  до  компетенції  якого належить розгляд адміністративних справ.

За таких  обставин,  спір  в частині позовних вимог щодо спонукання Сімферопольського МБРТІ провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майном  не   підвідомчий господарським  судам України і провадження в частині таких позовних вимог підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу  України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 01.02.2008 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, 35, 43, пунктом 1 частини 1 статті 80,  82-85 Господарського процесуального кодексу України суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Казанська, 30/9, ідентифікаційний код 33713674) право власності на квартири: № 1 – двокімнатна площею 72,08 кв.м, № 2 - двокімнатна – 73,95 кв.м, № 3 – двокімнатна – 69,7 кв.м, № 4 – однокімнатна – 59,80 кв.м, № 5 – двокімнатна площею 72,08 кв.м, № 6 - двокімнатна – 73,95 кв.м, № 7 – двокімнатна – 69,7 кв.м, № 8 – однокімнатна – 59,80 кв.м, № 9 – двокімнатна площею 72,08 кв.м, № 10 - двокімнатна – 73,95 кв.м, № 11 – двокімнатна – 69,7 кв.м, № 12 – однокімнатна – 59,80 кв.м, № 13 – двокімнатна – 69,98 кв.м, №14 – двокімнатна – 73,95 кв.м, № 15 – двокімнатна – 69,7 кв.м, № 16 – однокімнатна – 59,80 кв.м, № 17 – двокімнатна – 72,57 кв.м, № 18 – двокімнатна – 73,48 кв.м, № 19 – двокімнатна – 68,62 кв.м., № 20 – однокімнатна – 59,49 кв.м, № 22 – двокімнатна – 63,23 кв.м, № 23  - двокімнатна – 61,65 кв.м, № 24 - однокімнатна – 57,96 кв.м, № 25 – двокімнатна – 99,56 кв.м, № 26 – однокімнатна - 61,49 кв.м, № 28 -  двокімнатна – 63,23 кв.м, № 29 – двокімнатна – 61,18 кв.м, № 30 – однокімнатна – 58,74 кв.м, № 31 – трьохкімнатна - 85,52 кв.м, № 32 – однокімнатна – 62,01 кв.м, № 33 - двокімнатна - 51,12 кв.м, № 34 -  двокімнатна – 63,23 кв.м, № 35 – двокімнатна – 59,78 кв.м, № 36 – однокімнатна – 58,74 кв.м, № 37 – трьохкімнатна  - 85,52 кв.м, № 38 – однокімнатна – 62,01 кв.м, № 39 - двокімнатна – 49,72 кв.м, № 40 -  двокімнатна – 63,23 кв.м, № 41 – двокімнатна – 59,78 кв.м, № 42 – однокімнатна – 58,74 кв.м, № 43 – трьохкімнатна  - 85,52 кв.м, № 44 – однокімнатна – 62,01 кв.м, № 45 - двокімнатна 50,97 кв.м, № 46 -  двокімнатна – 61,59 кв.м, № 47 – двокімнатна – 60,50 кв.м, № 48 – однокімнатна – 58,74 кв.м, № 49 – трьохкімнатна  - 87,57 кв.м, № 50 – однокімнатна – 60,94 кв.м, № 51 - трьохкімнатна 96,40 кв.м, № 52 -  двокімнатна – 73,27 кв.м, № 53 – трьохкімнатна – 95,15 кв.м, № 54 – двокімнатна – 73,80 кв.м, № 55 – трьохкімнатна  - 96,03 кв.м, № 56 – двокімнатна – 74,49 кв.м, № 57 - трьохкімнатна – 96,23 кв.м, № 58 -  двокімнатна – 73,12 кв.м, № 59 – трьохкімнатна – 96,33 кв.м, № 60 – двокімнатна – 73,22 кв.м, № 61 – двокімнатна  - 67,58 кв.м, № 62 – двокімнатна – 76,22 кв.м, № 63 - двокімнатна – 66,78 кв.м,  № 64 - однокімнатна – 59,06 кв.м, № 65 -  двокімнатна – 67,96 кв.м, № 66 – двокімнатна – 74,86 кв.м, № 67 – двокімнатна – 66,16 кв.м, № 68 – однокімнатна – 59,08 кв.м, № 69 – двокімнатна – 68,09 кв.м, № 70 - двокімнатна – 73,76 кв.м, № 71 - двокімнатна – 68,31 кв.м, № 72 – однокімнатна – 59,39 кв.м, № 73 – двокімнатна – 67,60 кв.м, № 74 – двокімнатна – 75,12 кв.м, № 75 – двокімнатна – 68,54 кв.м, № 76 - однокімнатна – 59,20 кв.м, № 77 -  двокімнатна – 67,70 кв.м, № 78 – двокімнатна – 75,22 кв.м, № 79 – двокімнатна – 68,64 кв.м, № 80 – однокімнатна – 59,30 кв.м, № 81 – однокімнатна – 59,82 кв.м, № 82 - двокімнатна – 68,12 кв.м, № 83 -  двокімнатна – 74,61 кв.м, № 84 – двокімнатна – 69,75 кв.м, № 85 – однокімнатна – 59,96 кв.м, № 86 – двокімнатна – 68,04 кв.м, № 87 – двокімнатна – 75,78 кв.м, № 88 – двокімнатна – 72,69 кв.м, № 89 - однокімнатна – 59,75 кв.м, № 90 – двокімнатна – 66,72 кв.м, № 91 – двокімнатна – 73,65 кв.м, № 92 – двокімнатна – 69,87 кв.м, № 93 – однокімнатна – 58,99 кв.м, № 94 - двокімнатна – 67,61 кв.м, № 95 - двокімнатна – 73,73 кв.м, № 96 – двокімнатна – 71,24 кв.м, № 97 – однокімнатна – 59,09 кв.м, № 98 – двокімнатна  - 67,71 кв.м, № 99 – двокімнатна – 73,83 кв.м, № 100 - двокімнатна – 71,44 кв.м, загальною площею 6747,47 кв.м, в тому числі жилою площею – 5721,15 кв.м та вбудовані приміщення цокольного поверху загальною площею 1319,73 кв.м в будинку № 19- а по вул. Ростовській в м. Сімферополі.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробничо-інвестиційна компанія «Неаполь»  (95051, АР Крим, м. Сімферополь. Вул.. Павленка, 54, к. 92, ідентифікаційний код 34212185) передати за актом приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Моноліт» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Казанська, 30/9, ідентифікаційний код 33713674) протягом 10 робочих днів з моменту набуття рішенням суду законної сили квартири: № 1 – двокімнатна площею 72,08 кв.м, № 2 - двокімнатна – 73,95 кв.м, № 3 – двокімнатна – 69,7 кв.м, № 4 – однокімнатна – 59,80 кв.м, № 5 – двокімнатна площею 72,08 кв.м, № 6 - двокімнатна – 73,95 кв.м, № 7 – двокімнатна – 69,7 кв.м, № 8 – однокімнатна – 59,80 кв.м, № 9 – двокімнатна площею 72,08 кв.м, № 10 - двокімнатна – 73,95 кв.м, № 11 – двокімнатна – 69,7 кв.м, № 12 – однокімнатна – 59,80 кв.м, № 13 – двокімнатна – 69,98 кв.м, №14 – двокімнатна – 73,95 кв.м, № 15 – двокімнатна – 69,7 кв.м, № 16 – однокімнатна – 59,80 кв.м, № 17 – двокімнатна – 72,57 кв.м, № 18 – двокімнатна – 73,48 кв.м, № 19 – двокімнатна – 68,62 кв.м., № 20 – однокімнатна – 59,49 кв.м, № 22 – двокімнатна – 63,23 кв.м, № 23  - двокімнатна – 61,65 кв.м, № 24 - однокімнатна – 57,96 кв.м, № 25 – двокімнатна – 99,56 кв.м, № 26 – однокімнатна - 61,49 кв.м, № 28 -  двокімнатна – 63,23 кв.м, № 29 – двокімнатна – 61,18 кв.м, № 30 – однокімнатна – 58,74 кв.м, № 31 – трьохкімнатна - 85,52 кв.м, № 32 – однокімнатна – 62,01 кв.м, № 33 - двокімнатна - 51,12 кв.м, № 34 -  двокімнатна – 63,23 кв.м, № 35 – двокімнатна – 59,78 кв.м, № 36 – однокімнатна – 58,74 кв.м, № 37 – трьохкімнатна  - 85,52 кв.м, № 38 – однокімнатна – 62,01 кв.м, № 39 - двокімнатна – 49,72 кв.м, № 40 -  двокімнатна – 63,23 кв.м, № 41 – двокімнатна – 59,78 кв.м, № 42 – однокімнатна – 58,74 кв.м, № 43 – трьохкімнатна  - 85,52 кв.м, № 44 – однокімнатна – 62,01 кв.м, № 45 - двокімнатна 50,97 кв.м, № 46 -  двокімнатна – 61,59 кв.м, № 47 – двокімнатна – 60,50 кв.м, № 48 – однокімнатна – 58,74 кв.м, № 49 – трьохкімнатна  - 87,57 кв.м, № 50 – однокімнатна – 60,94 кв.м, № 51 - трьохкімнатна 96,40 кв.м, № 52 -  двокімнатна – 73,27 кв.м, № 53 – трьохкімнатна – 95,15 кв.м, № 54 – двокімнатна – 73,80 кв.м, № 55 – трьохкімнатна  - 96,03 кв.м, № 56 – двокімнатна – 74,49 кв.м, № 57 - трьохкімнатна – 96,23 кв.м, № 58 -  двокімнатна – 73,12 кв.м, № 59 – трьохкімнатна – 96,33 кв.м, № 60 – двокімнатна – 73,22 кв.м, № 61 – двокімнатна  - 67,58 кв.м, № 62 – двокімнатна – 76,22 кв.м, № 63 - двокімнатна – 66,78 кв.м,  № 64 - однокімнатна – 59,06 кв.м, № 65 -  двокімнатна – 67,96 кв.м, № 66 – двокімнатна – 74,86 кв.м, № 67 – двокімнатна – 66,16 кв.м, № 68 – однокімнатна – 59,08 кв.м, № 69 – двокімнатна – 68,09 кв.м, № 70 - двокімнатна – 73,76 кв.м, № 71 - двокімнатна – 68,31 кв.м, № 72 – однокімнатна – 59,39 кв.м, № 73 – двокімнатна – 67,60 кв.м, № 74 – двокімнатна – 75,12 кв.м, № 75 – двокімнатна – 68,54 кв.м, № 76 - однокімнатна – 59,20 кв.м, № 77 -  двокімнатна – 67,70 кв.м, № 78 – двокімнатна – 75,22 кв.м, № 79 – двокімнатна – 68,64 кв.м, № 80 – однокімнатна – 59,30 кв.м, № 81 – однокімнатна – 59,82 кв.м, № 82 - двокімнатна – 68,12 кв.м, № 83 -  двокімнатна – 74,61 кв.м, № 84 – двокімнатна – 69,75 кв.м, № 85 – однокімнатна – 59,96 кв.м, № 86 – двокімнатна – 68,04 кв.м, № 87 – двокімнатна – 75,78 кв.м, № 88 – двокімнатна – 72,69 кв.м, № 89 - однокімнатна – 59,75 кв.м, № 90 – двокімнатна – 66,72 кв.м, № 91 – двокімнатна – 73,65 кв.м, № 92 – двокімнатна – 69,87 кв.м, № 93 – однокімнатна – 58,99 кв.м, № 94 - двокімнатна – 67,61 кв.м, № 95 - двокімнатна – 73,73 кв.м, № 96 – двокімнатна – 71,24 кв.м, № 97 – однокімнатна – 59,09 кв.м, № 98 – двокімнатна  - 67,71 кв.м, № 99 – двокімнатна – 73,83 кв.м, № 100 - двокімнатна – 71,44 кв.м, загальною площею 6747,47 кв.м, в тому числі жилою площею – 5721,15 кв.м та вбудовані приміщення цокольного поверху загальною площею 1319,73 кв.м в будинку № 19- а по вул. Ростовській в м. Сімферополі, а в разі ухилення після спливу 10 робочих днів вважати їх такими, що передані Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Моноліт».

4. Зобов'язати Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Толстого, 15, ідентифікаційний код 04055630) прийняти до експлуатації закінчений будівництвом об'єкт – жилі будинки та об'єкти інфраструктури за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Ростовська, 19-а, а в разі ухилення після спливу 10 робочих днів після набуття чинності рішенням суду вважати жилий 100-квартирний будинок та об'єкти інфраструктури по вул. Ростовській, 19-а  в м. Сімферополі такими, що прийняті до експлуатації.

5. В іншій частині провадження у справі припинити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.