Рішення

від 17.01.2008 по справі 17356-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17356-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

17.01.2008Справа №2-7/17356-2007

За позовом Закритого акціонерного товариства Бахчисарайського комбінату «Будіндустрія» (98400, м. Бахчисарай, вул. Промислова, 2, ідентифікаційний код 30800313)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Кристал» (95047, м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 33, кв. 68,  ідентифікаційний код 33918791)

Про стягнення  5072,23 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Устінов В. В., предст., дов. №06-07 від 25.10.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Закрите акціонерне товариство Бахчисарайського комбінату «Будіндустрія» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Кристал» про стягнення 5072,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з товарно-транспортною накладною №014692 від 19.07.2006 р. позивачем був поставлений на адресу ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Кристал» товар на загальну суму 7694,50 грн. В рахунок сплати вартості отриманого товару відповідачем була передана у власність Закритого акціонерного товариства Бахчисарайського комбінату «Будіндустрія» продукція на суму 2622,27 грн., проте інша частина у розмірі 5072,23 грн. до часу подачі позову до суду сплачена не була, у зв'язку з чим позивач стягнути з відповідача заборгованість у зазначеному розмірі в примусовому порядку.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача,  суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладної №014692 від 19.07.2006 р., Закритим акціонерним товариством Бахчисарайським комбінатом «Будіндустрія» без укладання відповідного договору був поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Кристал» товар – цемент, загальна вартість якого, з урахуванням автотранспортних послуг по доставці, складає 7694,50 грн.

Товар був прийнятий відповідачем, про що свідчить підпис представника ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Кристал» у зазначеній товарно-транспортній накладній. Повноваження представника відповідача підтверджуються відповідною довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей серії ЯЛД №833984 від 19.07.2006 р., заповненої відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р.

В рахунок сплати вартості отриманого товару відповідачем був переданий у власність Закритого акціонерного товариства Бахчисарайського комбінату «Будіндустрія» товар на загальну суму 2622,27 грн., про що свідчать відповідні накладні від 13.01.2007 р. та від 19.01.2007 р.

Проте, інша частина вартості отриманого товару у сумі 5072,23 грн. (7694,50 грн. – 2622,27 грн.) до часу подачі позову до суду відповідачем сплачена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Ч. 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України).

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при поставці позивачем товару між сторонами у справі був укладений усний правочин, що не суперечить положенням чинного законодавства України. Відповідно, у відповідача виник обов'язок щодо оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 5072,23 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язку по сплаті вартості отриманого товару, через що вимоги Закритого акціонерного товариства Бахчисарайського комбінату «Будіндустрія» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Кристал» заборгованості у розмірі 5072,23 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Кристал» (95047, м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 33, кв. 68,  ідентифікаційний код 33918791) на користь Закритого акціонерного товариства Бахчисарайського комбінату «Будіндустрія» (98400, м. Бахчисарай, вул. Промислова, 2, ідентифікаційний код 30800313) суму заборгованості у розмірі 8731,60 грн., пеню у розмірі 5072,23 грн., 102, 00  грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.