Рішення

від 21.02.2008 по справі 17676-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17676-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

21.02.2008Справа №2-15/17676-2007

За позовом Управління освіти Феодосійської міської ради (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Галерейна, 7, ідентифікаційний код 02144364)

До відповідача  Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

Про визнання неправомірними дій

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Бєлоконь В.В., довіреність № 05/81-15 від 09.01.2008 р., Кудря Т.В., довіреність № 06/01-15 від 09.01.2008 р., у справі

Від відповідача – Котовська Н.Д., довіреність № 009-Д від 03.01.2008 р., у справі

        Обставини справи: Управління освіти Феодосійської міської ради звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання дій ВАТ «Крименерго» неправомірними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 17.08.2008 р. була здійснена перевірка  об'єкта позивача та складений акт № 100869 про порушення Правил користування електричною енергією, а у жовтні 2007 р. був отриманий рахунок № 106 з додатковими нарахуваннями у розмірі 19517,60 грн.

Позивач з вказаною сумою штрафних санкцій не погоджується, вважає, що вона розрахована неправомірно, ніяких рішень щодо накладення на позивача штрафних санкцій на адресу позивача не надходило.

Управління освіти Феодосійської міської ради не погоджується з розрахунком штрафних санкцій, оскільки на момент складання акту об'єкт не був введений в експлуатацію, що і стало приводом для звернення до суду з позовом про визнання неправомірними дій Відкритого акціонерного товариства «Крименерго».

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов  проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, просить суд провадження у справі припинити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                        ВСТАНОВИВ :

15 березня 2003 року між Управлінням освіти Феодосійської міської ради (Споживач)(позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Електропостачальна організація)(відповідач) укладено|ув'язнений| договір № 106 про постачання електричної енергії.(а.с. 15-20)

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору предметом останнього є умови та порядок постачання електроенергії Електропостачальною організацією та оплата спожитої електроенергії Споживачем.

17.08.2008 р. у ході перевірки дотримання Управлінням освіти Феодосійської міської ради установлених режимів електроспоживання були виявлені порушення Правил користування електричною енергією, а саме шляхом: самовільного зняття лічильника без дозволу енергозбуту ФРЕМ. Електроенергія споживається, але не враховується, про що складений Акт про порушення ПКЕЕ № 100869 (а.с. 25).

21.08.2007 р. комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕ був розглянутий вказаний Акт, про що складений Протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, відповідно до якого Управління освіти Феодосійської міської ради (дитячий садок № 34/2 по вул.. Кримська, 15б в м. Феодосія) повинен сплатити суму в розмірі 19517,60 грн., яка була нарахована в результаті проведення перерозрахунку обсягу та вартості спожитої електричної енергії.

Відповідно пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 17.10.05 р.  р. № 910, у разі виявлення  уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформлюється двосторонній акт порушень за встановленою формою.

Акт складається у присутності представника  споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.

Пунктом 6.42. Правил встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Рішення комісії оформляється протоколом.

Позивач просить суд визнати неправомірними дії ВАТ «Крименерго», однак всупереч вимогам суду, викладених в ухвалах, не надав пояснень які саме дії та з яких підстав.

          Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі — підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі зокрема справи  у  спорах,  що  виникають  при  укладанні, зміні, розірванні  і виконанні господарських договорів.

Як вбачається з матеріалів справи вказаний спір виник при виконанні договору № 106 про постачання електричної енергії від 15.03.2003 р., отже він є таким, що підвідомчий господарському суду.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу  України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава   забезпечує  захист  прав  і  законних  інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та  споживач  має  право  на захист своїх прав і законних інтересів.  Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

    визнання  повністю  або  частково  недійсними  актів  органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, актів  інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси   суб'єкта   господарювання  або   споживачів;   визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

    відновлення  становища, яке існувало  до  порушення  прав  та законних інтересів суб'єктів господарювання;

    припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

    присудження до виконання обов'язку в натурі;

    відшкодування збитків;

    застосування штрафних санкцій;

    застосування оперативно-господарських санкцій;

    застосування адміністративно-господарських санкцій;

    установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

    іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес також іншим способом, що встановлений договором або Законом, але обраний Управлінням освіти Феодосійської міської ради спосіб захисту свого права, а саме визнання дій неправомірними, не передбачений ані законом, ані договором.

Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

У поданій заяві позивач просить здійснити захист шляхом визнання дій відповідача неправомірними.

Вказана вимога за своєю правовою природою є вимогою про  встановлення  факту неправомірності дій відповідача при нарахуванні заборгованості за спожиту електроенергію, що у свою чергу  не призводить до поновлення порушених прав.

Розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників правовідносин, оскільки вимогу щодо припинення таких дій або відшкодування заподіяної такими діями шкоди не заявлено.

Зазначене  є  лише  встановленням факту,  що має юридичне значення, який може встановлюватися господарським судом лише при існуванні  та  розгляді  між  сторонами  договору  спору про право цивільне.

Таким чином, не вірно обраний Управлінням освіти Феодосійської міської ради спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства.

Таким чином, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

 З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.