Рішення

від 19.02.2008 по справі 33/486-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/486-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.08р.

Справа № 33/486-07

За позовом  Приватного підприємства "Європацукор", смт. Іваничі, Волинська область 

до  Приватного підприємства "Ізоліт плюс", м. Нікополь 

про стягнення 8 383 грн. 67 коп.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  Від позивача: Федорчук В.Б., довіреність № 1890 від 17.01.2008 року

Від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –приватне підприємство "Європацукор" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства  "Ізоліт плюс" про стягнення 7 999 грн. 99 коп. – основної заборгованості, 383 грн. 68 коп. –3% річних та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 22.01.2008 р., 19.02.2008 р. не з'явився,  відзив на позов та документи, витребувані ухвалами суду від 13.12.2007р. та 22.01.2008 р.,  без поважних причин не надав; з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

В судовому засіданні 19.02.2008 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду .

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

Вивчивши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                            ВСТАНОВИВ :

25.04.2006 року Позивач - приватне підприємство "Європацукор"  на виконання усної домовленості,  перерахувало  грошові кошти в розмірі 37 999 грн. 99 коп. на розрахунковий рахунок приватного підприємства "Ізоліт плюс" (відповідач по справі), що підтверджується платіжним дорученням     № 601 від 25.04.06р. згідно виставленому рахунку-фактури № СФ-0000022 від 18.04.06р. (а.с.9-10).

Як вбачається з матеріалів справи, після надання відповідачем рахунку-фактури на оплату товару позивачем, згідно платіжного доручення № 601 від 25.04.06р. вищезазначеного рахунку-фактури, з боку відповідача виникло зобов'язання щодо поставки оплаченого Товару на суму 37 999 грн. 99 коп.

Відповідач свої зобов"язання по поставці товару не здійснив і частково повернув грошові кошти в сумі 30 000 грн. 00 коп. (а.с.11).

Позивачем на адресу відповідача 20.06.06р. та 19.09.07р. направлялись претензія № 576, № 858 з вимогою повернути заборгованість в сумі 7 999 грн. 99 коп., але зазначені претензії були залишені без відповіді і задоволення (а.с.12-13).

Відповідачем не надано суду доказів повернення суми передоплати  або  належного виконання умов Договору щодо поставки товару.

Сума боргу склала   7 999 грн. 99 коп. яка підлягає до стягнення та підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу  України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

         Згідно до ч.2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Вимогу  позивача  про стягнення 383 грн. 68 коп. –3% річних, суд вважає  обґрунтованою, оскільки підтверджена матеріалами справи і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

           ВИРІШИВ:

           Позов задовольнити .

           Стягнути  з приватного підприємства "Ізоліт плюс", (53211, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Героїв Чорнобиля, 104 А; ЄДРПОУ 33333049)  на  користь приватного підприємства "Європацукор", (45300, смт. Іваничі Волинської області, вул. Заводська, 18; ЄДРПОУ 31979894) 7 999 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. –основного боргу, 383 (триста вісімдесят три) грн. 68 коп. –3% річних, 102 грн. 00 коп. –державного мита, 118 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя

 І.А. Рудовська

Рішення підписано 25.02.2008 року